Справа 2-486 2009 р
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2009 р. Старобільський районний суд Луганської області
в складі: головуючого судді Пелих О.О.,
при секретарі Кудрявцева Ю.В.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2 ,
Розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську
цивільну справу по позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про
стягнення боргу.
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу посилаючись на те. шо 20 березня 2008 року він надав ОСОБА_3 гроші в сумі 4 500 доларів США. що станом на 12 березня 2009 року еквівалентно сумі у розмірі 34 650 грн. строком до 20 лютого 2009 року, в свою чергу відповідач зобов`язався повернути йому таку ж суму грошей в повному обсязі у випадку ж неповернення вказаної суми він зобов`язався передати в його користування земельну ділянку у розмірі 6.7203 га. належну їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 . Незважаючи на умови зазначеної між ними угоди відповідачка у встановлений термін борг не повернула і відмовляється повернути його до теперішнього часу. Він неодноразово звертався до ОСОБА_3 з проханням повернути йому гроші, але весь час відповідачка тільки обіцяла, що поверне гроші у зв`язку з чим просив стягнути з відповідачки суму боргу у розмірі 4 500 доларів США, що станом на 12 березня 2009 року еіцівалентно сумі у розмірі 34 650 грн.
У попередньому судовому засіданні позивач позов підтримав та просив суд його задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 позов визнала.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не пору шує права, свободи, чи інтереси інших осіб.
Матеріалами справи встановлено, що що 20 березня 2008 року ОСОБА_1 надав ОСОБА_3 гроші в сумі 4 500 доларів США, що станом на 12 березня 2009 року еквівалентно сумі у розмірі 34 650 грн. строком до 20 лютого 2009 року, в свою чергу відповідач зобов`язався повернути йому таку ж суму грошей в повному обсязі. Незважаючи на умови зазначеної між ними угоди відповідачка у встановлений термін борг не повернула і відмовляється повернути його до теперішнього часу. ОСОБА_1 неодноразово звертався до ОСОБА_3 з проханням повернути й®іу гроші, але весь час відповідачка тільки обіцяла, що повернене гроші.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами, а саме письмовою розпискою відповідачки ОСОБА_3 , яка є позичальником (а.с.5). Письмова розписка підтверджує передачу відповідачці ОСОБА_3 . позивачем ОСОБА_1 , який є позикодавцем, грошових коштів у сумі 4 500 доларів США, що станом на 12 березня 2009 року еквівалентно сумі у розмірі 34 650 грн.
Згідно і ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена рошнека позичальника або інший документ, який посвідчує передання йом\ позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей, тому суд вважає, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір позиквідповідно до сі . 1046 1 (К України за яким одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідачка ОСОБА_3 яка є позичальником своєчасно, в строк до 20 лютого 2009 року, встановленого договором між сторонами, не повернула позивачу ОСОБА_1 , який є позикодавцем, позику у загальній сумі 4 500 доларів США, що станом на 12 березня 2009 року еквівалентно сумі у розмірі 34 650 грн., а згідно з ч.І ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права і свободи чи інтереси інших осіб, а оскільки відповідно до ч.І ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, а тому суд вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Судові витрати сплачені позивачем в повному обсязі і він не просить суд їх компенсувати.
Керуючись ет.ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 79, 209, 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 да ОСОБА_3 про стягнення боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 4 500 доларів США, що станом на 12 березня 2009 року еквівалентно сумі у розмірі 34 650 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя О.О.Пелих
Суд | Старобільський районний суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2009 |
Оприлюднено | 03.11.2019 |
Номер документу | 85347486 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Старобільський районний суд Луганської області
Пелих О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні