Постанова

від 30.10.2019 по справі 520/3070/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 р.Справа № 520/3070/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Сіренко О.І.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 12.06.19 року по справі № 520/3070/19

за позовом Підприємства виробничої комплектації Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпостач"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Підприємство виробничої комплектації Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонпостач" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення №00003391410 від 15.03.2019 за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 252500 грн. (двісті п`ятдесят дві тисячі п`ятсот) гривень 00 коп.; скасувати податкове повідомлення - рішення №00001061402 від 15.03.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1790599,00 грн. основного платежу та 447649,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій, загальна сума - 2238248 (два мільйона двісті тридцять вісім тисяч двісті сорок вісім) гривень 75 коп.; скасувати податкове повідомлення - рішення №00001071402 від 15.03.2019 про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 75900 (сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот) гривень 00 коп.; скасувати податкове повідомлення - рішення №00001081402 від 15.03.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1178624,00 грн. основного платежу та 589312,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, загальна сума - 1767936 (один мільйон сімсот шістдесят сім тисяч дев`ятсот тридцять шість) гривень 00 коп.; скасувати податкове повідомлення - рішення №00001091402 від 15.03.2019 про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 157894 - (сто п`ятдесят сім тисяч вісімсот дев`яносто чотири) гривні 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення винесені всупереч вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини та підлягають скасуванню.

06 червня 2019 року рішенням Харківського окружного адміністративного судуадміністративний позов Підприємства виробничої комплектації Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпостач" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00003391410, №00001061402, №00001071402, №00001081402, №00001091402 від 15.03.2019 року.

Стягнуто на користь Підприємства виробничої комплектації Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпостач" сплачену суму судового збору в розмірі 19210 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на недотримання судом першої інстанції вимог законності та обґрунтованості, прийняття рішення без врахування всіх обставин, що мають значення для справи. Вказав на не підтвердження реальності здійснення господарський операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «БРОНТ ХТФ» , ТОВ «БОНСПЕЦ-СЕРВІС» , ТОВ «ВЕКТОР ЛОДЖИК» , ТОВ «ЕЛЕРОН НВП» , ТОВ «ВЕРЮ ТРЕЙД» , ТОВ «КОЛОРІ ТРЕЙД» , ТОВ «МИРВУС» , ТОВ «БК ХАУЗ-БУД» , ТОВ «ВІЛЛ ТОРГ» , ТОВ «ФПГ МІРАНДА» , ТОВ «УСТП ПАЛІТРА» , ТОВ «Будлідер» , ТОВ «Баланс УТФ» , ТОВ «КК Інвестекогруп» , TOB «ХСК Стендпро» , ТОВ «Крон ЖТФ» , ТОВ «Софі Форт» у перевіряємий період. Вважає податкові повідомлення-рішення правомірними та прийнятими з дотриманням вимог законодавства, які скасуванню не підлягають. Отже, з викладених підстав, вказав на необгрунтованість та безпідставність позовних вимог.

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на викладені доводи, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку підприємства виробничої комплектації товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонпостач» (ЄДРПОУ 30138957) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - період з 01.01.2016 по 30.09.2018. за результатами якої відповідачем було складено акт №519/20-40-14-02-07/30138957 від 21.02.2019.

Згідно акту перевірки відповідача встановлено порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 198.1 п. 198.3 п. 198.4 ст. 198, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, абз. 3 ч. 1 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» з боку позивача, що призвело до збільшення сум грошових зобов`язань за податками та застосування відповідних фінансових санкцій.

На підставі висновку акту перевірки Головним управлінням ДФС у Харківській області були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №00003391410 від 15.03.2019 за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 252500,00 грн. (двісті п`ятдесят дві тисячі п`ятсот) гривень 00 коп.; №00001061402 від 15.03.2019 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1790599,00 грн. основного платежу та 447649,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій, загальна сума - 2238248,75 (два мільйона двісті тридцять вісім тисяч двісті сорок вісім) гривень 75 коп.; №00001071402 від 15.03.2019 про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 75900,00 (сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот) гривень 00 коп.; №00001081402 від 15.03.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1178624,00 грн. основного платежу та 589312,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, загальна сума - 1767936,00 (один мільйон сімсот шістдесят сім тисяч дев`ятсот тридцять шість) гривень 00 коп.; №00001091402 від 15.03.2019 про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 157894, 00 - (сто п`ятдесят сім тисяч вісімсот дев`яносто чотири) гривні 00 коп. Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані позивачем 19.03.2019 року.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 15.03.2019 року №00003391410, №00001061402, №00001071402, №00001081402, №00001091402, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій у перевіряємий період між позивачем та його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення- рішення в цій частині діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень слугував викладений в акті перевірки висновок про нереальність господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «БРОНТ ХТФ» (код ЕДРПОУ 41174840), з ТОВ «БОНСПЕЦ-СЕРВІС» (код ЕДРПОУ 41553310), з ТОВ «ВЕКТОР ЛОДЖИК» (код ЕДРПОУ 41852746), з ТОВ «ЕЛЕРОН НВП» (код ЕДРПОУ 42134154), з ТОВ «ВЕРЮ ТРЕЙД» (код ЕДРПОУ 42037331), з ТОВ «КОЛОРІ ТРЕЙД» (код ЕДРПОУ 42078598), з ТОВ «МИРВУС» (код ЕДРПОУ 42037478), з ТОВ «БК ХАУЗ-БУД» (код ЕДРПОУ 41382284), з ТОВ «ВІЛЛ ТОРГ» (нова назва ТОВ «СФ ДЕДАЛ» ) (код ЕДРПОУ 41383670), з ТОВ «ФПГ МІРАНДА» (код ЕДРПОУ 41638754), з ТОВ «УСТП ПАЛІТРА» (код ЕДРПОУ 40520880), з ТОВ «Будлідер» (код ЕДРПОУ 37191430), з ТОВ «Баланс УТФ» (код ЕДРПОУ 40521109), з ТОВ «КК Інвестекогруп» (код ЕДРПОУ 37146241), з TOB «ХСК Стендпро» (код ЕДРПОУ 40945614), з ТОВ «Крон ЖТФ» (код ЕДРПОУ 41311559), з ТОВ «Софі Форт» (код ЕДРПОУ 41228204) та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від зазначених контрагентів, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.

Колегія суддів вважає такі висновки податкового органу хибними з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ї хввезення на митн утериторіюУкраїни) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результаті вспільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в раз іотримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територіюУкраїни за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартост ітоварів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їхімпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльност іплатника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межа хгосподарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операці їпротягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у цінітоварів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідн ісуми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Вимоги до оформлення податково їнакладної передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), згідно з яким платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце знаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підстав іпервинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вищеправових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту і зсум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник повинен мати податкові накладні, первиннібухгалтерськідокументи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, колегіясуддів зазначає, що вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України «Про бухгалтерськийоблік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №88 (зареєстровано в Мін`юстіУкраїни 05.06.95р. №168/704).

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинн ідокументи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарсько їоперації, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахункитощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів зазначає, що право на формування податкового кредиту з ПДВ безпосередньо пов`язане з господарською діяльністю платника податку.

Згідно з істаттею 1 Закону України "Про бухгалтерськийоблік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «БРОНТ ХТФ» , ТОВ «БОНСПЕЦ-СЕРВІС» , ТОВ «ВЕКТОР ЛОДЖИК» , ТОВ «ЕЛЕРОН НВП» , ТОВ «ВЕРІС ТРЕЙД» , ТОВ «КОЛОРІ ТРЕЙД» , ТОВ «МИРВУС» , ТОВ «БК ХАУЗ-БУД» , ТОВ «ВІЛЛ ТОРГ» , ТОВ «ФПГ МІРАНДА» , ТОВ «УСТП ПАЛІТРА» , ТОВ «Будлідер» , ТОВ «Баланс УТФ» , ТОВ «КК Інвестгруп» , TOB «ХСК Стендпро» , ТОВ «Крон ЖТФ» , ТОВ «Софі Форт» .

З приводу господарських відносин із ТОВ «БРОНТ ХТФ» , колегія суддів зазначає наступне.

Так, ПВК ТОВ РЕГІОНПОСТАЧ уклало з ТОВ БРОНТ ХТФ договір про надання послуг № 106 від 01.06.2017 року, відповідно до якого Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати наступні обов`язки:

-проводити розвантаження вагонів поданих на під`їзні коліях Замовника;

-проводити очищення вагонів поданих на під`їзні шляхи Замовника;

-проводити закриття люків вагонів поданих на під`їзні колії Замовника.

Термін дії договору до 31.12.2017 року.

Згідно договору №106 від 01.06.2017 року, булискладеніподаткова накладна№4 від 16.06.2017 року та Акт надання послуг №61730 від ЗО червня 2017р.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту у червні 2017 року, які відповідають даним додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за червень 2017 року, що підтверджується податковим органом.

Розрахунки між ТОВ БРОНТ ХТФ та ПВК ТОВ РЕПОНПОСТАЧ по даному договору здійснюватись у безготівковій формі - шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок, згідно платіжного доручення від 16.06.2017 року на суму 66 000 грн.

Щодо відносин із ТОВ «БОНСПЕЦ-СЕРВІС» , з матеріалів справи вбачається наступне.

Так, ПВК ТОВ РЕГІОНПОСТАЧ уклало з ТОВ БОНСПЕЦ-СЕРВІС договір про надання послуг № 458 про надання послуг від 23.04.2018 року, відповідно до якого Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати наступні обов`язки:

-проводити розвантаження вагонів поданих на під`їзні коліях Замовника;

-проводити очищення вагонів поданих на під`їзні шляхи Замовника;

-проводити закриття люків вагонів поданих на під`їзні колії Замовника.

Термін дії договору до 31.12.2018 року.

Згідно договору № 458 про надання послуг від 23.04.2018 року, були складені податкова накладна №1 від 28.04.18 року та акт виконаних робіт №4038 від 28.04.18 року.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту у квітні 2018 року, які відповідають даним додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2018 року.

Розрахунки між ТОВ БОНСПЕЦ-СЕРВІС та ПВК ТОВ РЕГІОНПОСТАЧ по даному договору здійснювались у безготівковій формі - шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок, згідно платіжного доручення № 4038 від 28.04.2018 року на суму 150 000,00 грн.

З приводу відносин із TOB ВЕКТОР ЛОДЖИК вбачається, що позивач уклав з TOB ВЕКТОР ЛОДЖИК договір про надання послуг № б/н від 13.09.2018 року, відповідно до якого Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати наступні обов`язки:

-проводити розвантаження вагонів поданих на під`їзні коліях Замовника;

-проводити очищення вагонів поданих на під`їзні шляхи Замовника;

-проводити закриття люків вагонів поданих на під`їзні колії Замовника.

Термін дії договору до 31.12.2018 року.

Згідно договору №б/н від 13.09.2018 року, були складені наступні податкові накладні №38 від 13.09.2018 року, №44 від 14.09.2018 року, №45 від 17.09.2018 року, №73 та №74 від 20.09.2018 року, №80 від 24.09.2018 року та акт виконаних робіт№92411 від 24.09.2018 року.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту у вересні 2018 року, які відповідають даним додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2018 року.

Розрахунки між ТОВ ВЕКТОР ЛОДЖИК та ПВК ТОВ РЕГІОНПОСТАЧ по договору здійснювались у безготівковій формі - шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок, згідно наступних платіжних доручень: від 13.09.2018 року на суму 250 000,00 грн., від 14.09.2018 року на суму 250 000,00 грн., від 17.09.2018 рокуна суму 500 000.00 грн., від 20.09.2018 року на суму 500 000,00 грн. та на суму 500 000,00 грн.,від 24.09.2018 на суму 300 000,00 грн., від 26.09.2018 року на суму 200 000,00 грн., від 28.09.2018 року на суму 260 000.00 грн.

Щодо господарських операцій із ТОВ «ЕЛЕРОН НВП» , позивачем укладено договір про надання послуг від 03.07.2018 року, відповідно до якого Виконавець приймає на зобов`язання виконати наступні обов`язки:

-проводити розвантаження вагонів поданих на під`їзні коліях Замовника;

-проводити очищення вагонів поданих на під`їзні шляхи Замовника;

-проводитизакриття люків вагонів поданих на під`їзні колії Замовника.

Термін дії договору до 31.12.2018 року.

Згідно договору №б/н від 03.07.2018 року, були складені наступні податкові накладні від 18.07.2019 року, від 23.07.2019 року, від 25.07.2019 року, від 30.07.2019 року, від 31.07.2019 року, від 10.08.2019 року, від 13.08.2019 року, від 15.08.2019 року, від 29.08.2019 року, від 29.08.2019 року, від 31.08.2019 року, від 11.09.2019 року, від 11.09.2019 року,та активиконаних робіт від 31.07.2018, від 31.08.2018 року та від 11.09.2018 року.

Сумиподатку на доданувартість по зазначенимподатковимнакладнимвключені до податкового кредиту у липні 2018 року у сумі 116666,67 грн., у серпні 2018 року у сумі 166666, 67 грн., у вересні 2018 року у сумі 75000,00, яківідповідаютьданимдодатку №5 до податкової декларації з ПДВ за липень, серпень, вересень 2018 року.

Розрахунки між ТОВ ЕЛЕРОН НВП та ПВК ТОВ РЕГІОНІ ПОСТАЧ по даному договору здійснювались у безготівковій формі - шляхом перерахуванням коштів на

розрахунковий рахунок, згідно наступних платіжних доручень: від 18.07.2018 року на суму 150000,00 грн., від 23.07.2018 року на суму 150000,00 грн., від 25.07.2018 року на суму 150000,00 грн., від 30.07.2018 року на суму 100000,00 грн., від 07.08.2018 року на суму 150000,00 грн., від 10.08.2018 року на суму 150000,00 грн., від 13.08.2018 року на суму 150000,00 грн., від 15.08.2018 року на суму 150000,00 грн., від 29.08.2018 року на суму 150000,00 грн., від 29.08.2018 року на суму 240000,00 грн., від 05.09.2018 року на суму 160000,00 грн., від 11.09.2018 року на суму 450000,00 грн.

З приводу відносин із ТОВ «ВЕРІС ТРЕЙД» , позивач уклав із зазначеним контрагентом договірпро надання послуг № 2205 про надання послуг від 22.05.2018 року, відповідно до якого Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати наступні обов`язки:

-проводити розвантаження вагонів поданих на під`їзні коліях Замовника;

-проводити очищення вагонів поданих на під`їзні шляхи Замовника;

-проводити закриття люків вагонів поданих на під`їзні колії Замовника.

Термін дії договору до 31.12.2018 року.

Згідно договору №2205 від 22.05.2018 року, були складені наступні податкові накладні №5 від 31.05.2018 року, №1 від 14.06.2018 року, №1 від 25.06.2018 року, №2 та №4 від 27.06.2018 року таакти виконаних робі №4039 від 31.05.2018 року, №27067 від 27.06.2018 року.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту у травні 2018 року у сумі 21666,67 грн., у червні 2018 року у сумі 100000,00 грн., які відповідають даним додатку №5 до податкової травень, червень 2018 року.

Розрахунки міжTOB ВЕРІС ТРЕЙД та ПВК ТОВ РЕГІОНПОСТАЧ по даному договору здійснювались у безготівковій формі - шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок, згідно наступних платіжних доручень: від 07.06.2018 року у сумі 130000,00 грн.,від 14.06.2018 року у сумі 150000,00 грн., від 25.06.2018 року у сумі 150000,00 грн., від 27.06.2018 року у сумі 150000,00 грн. та в сумі 150000,00 грн.

Також, у перевіряємий період позивач мав господарські відносини із ТОВ «КОЛОРІ ТРЕЙД» .

Так, ПВК ТОВ РЕГІОНПОСТАЧ уклало з ТОВ КОЛОРІ ТРЕЙД договір про надання послуг № б/н про надання послуг від 25.09.2018 року, відповідно до якого Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати наступні обов`язки:

-проводити розвантаження вагонів поданих на під`їзні коліях Замовника;

-проводити очищення вагонів поданих на під`їзні шляхи Замовника;

-проводити закриття люків вагонів поданих на під`їзні колії Замовника.

Термін дії договору до 31.12.2018 року.

Згідно договору №б/н від 25.09.2018 року, були складені наступні податкова накладна від 30.09.2018 року №107 та акт виконаних робіт №194 від 30.09.2018 року.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту у вересні 2018 року, які відповідають даним додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2018 року.

З приводу відносин із ТОВ «МИРВУС» ,ПВК ТОВ РЕГІОНПОСТАЧ уклало з ТОВ «МИРВУС» договір про надання послуг № 3 від 01.06.2018 року, відповідно до якого Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати наступні обов`язки:

-проводити розвантаження вагонів поданих на під`їзні коліях Замовника;

-проводити очищення вагонів поданих на під`їзні шляхи Замовника;

-проводити закриття люків вагонів поданих на під`їзні колії Замовника.

Термін дії договору до 31.12.2018 року.

Згідно договору № 3 від 01.06.2018 року, були складені наступні податкова накладна від 08.06.2018 року №1 та акт виконаних робіт №б/н від 30.06.2018 року.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту у червні 2018 року, які відповідають даним додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за червень 2018 року.

Розрахунки між ТОВ «МИРВУС та ПВК ТОВ РЕГІОНПОСТАЧ по даному договору здійснювались у безготівковій формі - шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок, згідно наступних платіжного доручення від 18.06.2018 року на суму 100000,00 грн.

Щодо взаємовідносин із ТОВ «БК ХАУЗ-БУД» , позивачем укладено із зазначеним контрагентом договір про надання послуг № 15від 02.05.2018 року, відповідно до якого Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати наступні обов`язки:

-проводити розвантаження вагонів поданих на під`їзні коліях Замовника;

-проводити очищення вагонів поданих на під`їзні шляхи Замовника;

-проводити закриття люків вагонів поданих на під`їзні колії Замовника.

Термін дії договору до 31.12.2018 року.

Згідно договору № 15 від 02.05.2018 року, були складені наступні податкові накладні від 04.05.2018 року №1, 2, 3 та акт виконаних робіт №1501 від 04.05.2018 року.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту у травні 2018 року, які відповідають даним додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за травень 2018 року.

Розрахунки між ТОВ «БК ХАУЗ-БУД»та ПВК ТОВ РЕГІОНПОСТАЧ по даному договору здійснювались у безготівковій формі - шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок, згідно трьох платіжних доручень від 04.05.2018 року на суму 50000,00 грн. кожна.

Колегія суддів звертає увагу на те, що перелічені документи були своєчасно надані контролюючому органу, описані в акті перевірки та відповідачем не спростовані.

З приводу взаємовідносин із ТОВ «ВІЛЛ ТОРГ» , позивачем укладено із зазначеним контрагентом договір про надання послуг № 1 від 31.05.2018 року, відповідно до якого Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати наступні обов`язки:

-проводити розвантаження вагонів поданих на під`їзні коліях Замовника;

-проводити очищення вагонів поданих на під`їзні шляхи Замовника;

-проводити закриття люків вагонів поданих на під`їзні колії Замовника.

Термін дії договору до 31.12.2018 року.

Також, укладено договір№11046 від 11.04.2018 року, відповідно до якого Постачальник зобов`язується на умовах та і порядку визначеному цим Договором поставити покупцю Товар, а Покупець зобов`язується на умовах та і порядку визначеному цим Договором, прийняти товар та оплатити його вартість.

Термін дії договору до 31.12.2018 року.

Згідно зазначених договорів були складені податкові накладні, акти виконаних робіт, видаткові накладні.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту у лютому 2018 року в сумі 50000, у квітні 2018 року в сумі 64360 грн., у травні 2018 року в сумі 33333, 34 грн., які відповідають даним додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за лютий, квітеньё травень 2018 року.

Розрахунки між ТОВ «ВІЛЛ ТОРГ» та ПВК ТОВ РЕГІОНПОСТАЧ по даному договору здійснювались у безготівковій формі - шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок, згідно платіжних доручень від 28.02.2018 року, від 22.03.2018 року,. від 23.04.2018 року, від 04.05.2018 року, від 04.05.2018 року, від 04.05.2018 року, від 10.05.2018 року, від 10.05.2018 року, від 10.05.2018 року.

Щодо відносин із ТОВ «ФПГ МІРАНДА» , позивачем отримано від зазначеного контрагента рахунки на оплату щебеня.

Були складені податкові накладні, акти виконаних робіт.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту у травні 2018 року, які відповідають даним додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за травень 2018 року.

Розрахунки між ТОВ «ФПГ МІРАНДА» та ПВК ТОВ РЕГІОНПОСТАЧ по даному договору здійснювались у безготівковій формі - шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок, згідно платіжних доручень від 15.05.2018 року, від 30.05.2018 року.

З приводу взаємовідносин із ТОВ «УСТП ПАЛІТРА» , позивачем укладено із зазначеним контрагентом договір про надання послуг № 167-4 від 04.07.2016 року, відповідно до якого Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати наступні обов`язки:

-проводити розвантаження вагонів поданих на під`їзні коліях Замовника;

-проводити очищення вагонів поданих на під`їзні шляхи Замовника;

-проводити закриття люків вагонів поданих на під`їзні колії Замовника.

Термін дії договору до 31.12.2018 року.

Згідно зазначеного договору були складені податкові накладні, акти виконаних робіт.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту у серпні 2016 року в сумі 39333,33 грн., які відповідають даним додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2018 року.

Розрахунки між ТОВ «УСТП ПАЛІТРА» та ПВК ТОВ РЕГІОНПОСТАЧ по даному договору здійснювались у безготівковій формі - шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок, згідно платіжних доручень від 26.08.2016 року, від 29.08.2016 року.

З приводу взаємовідносин із ТОВ «Будлідер» , позивачем укладено із зазначеним контрагентом договір про надання послуг № 0112-2 від 01.12.2016 року, відповідно до якого Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати наступні обов`язки:

-проводити розвантаження вагонів поданих на під`їзні коліях Замовника;

-проводити очищення вагонів поданих на під`їзні шляхи Замовника;

-проводити закриття люків вагонів поданих на під`їзні колії Замовника.

Термін дії договору до 31.12.2017 року.

Згідно зазначеного договору були складені податкові накладні, акти виконаних робіт.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового, що відповідає даним додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за відповідний податковий період.

До перевірки надано Договір про відступлення права вимоги №3012-01 від 30.12.2016 року, щодо надання послуг з розвантаження.

З приводу взаємовідносин із ТОВ «КК Інвестекогруп» , позивачем укладено із зазначеним контрагентом договір про надання послуг № 0112-1 від 01.12.2016 року, відповідно до якого Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати наступні обов`язки:

-виконати розгрузку вагонів поданих на під`їзні коліях Замовника;

-виконати очистку вагонів поданих на під`їзні шляхи Замовника;

-виконати закриття люків вагонів поданих на під`їзні колії Замовника.

Термін дії договору до 31.12.2017 року.

Згідно зазначеного договору були складені податкові накладні, акти виконаних робіт.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту, що відповідає даним додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за відповідний податковий період.

Розрахунки між ТОВ «КК Інвестекогруп» та ПВК ТОВ РЕГІОНПОСТАЧ по даному договору здійснювались згідно платіжних доручень від 07.12.2016 року, від 16.12.2016 року.

Щодо відносин із TOB «ХСК Стендпро» , позивачем укладено із зазначеним контрагентом договір про надання послуг № 12 від 01.12.2017 року, відповідно до якого Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати наступні обов`язки:

-виконати розгрузку вагонів поданих на під`їзні коліях Замовника;

-виконати очистку вагонів поданих на під`їзні шляхи Замовника;

-виконати закриття люків вагонів поданих на під`їзні колії Замовника.

Термін дії договору до 31.12.2017 року.

Згідно даного договору були складені податкові накладні, акти виконаних робіт.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту, які відповідають даним додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за відповідний податковий період та даним Єдиного реєстру податкових накладних..

Розрахунки між TOB «ХСК Стендпро»та ПВК ТОВ РЕГІОНПОСТАЧ по даному договору здійснювались згідно платіжних доручень від 28.02.2017 року, від 25.05.2017 року, від 02.06.2017 року від 15.06.2017 року.

Щодо відносин із ТОВ «Крон ЖТФ» , позивачем укладено із зазначеним контрагентом договір про надання послуг № 7 від 03.07.2017 року, відповідно до якого Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати наступні обов`язки:

-виконати розгрузку вагонів поданих на під`їзні коліях Замовника;

-виконати очистку вагонів поданих на під`їзні шляхи Замовника;

-виконати закриття люків вагонів поданих на під`їзні колії Замовника.

Термін дії договору до 31.12.2017 року.

Згідно даного договору були складені податкові накладні, акти виконаних робіт.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту, які відповідають даним додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за відповідний податковий період та даним Єдиного реєстру податкових накладних.

Розрахунки між ТОВ «Крон ЖТФ» та ПВК ТОВ РЕГІОНПОСТАЧ по даному договору здійснювались згідно платіжних доручень від 03.08.2017 року, від 03.08.2017 року, від 07.08.2017 року.

З приводу відносин із ТОВ «Софі Форт» , позивачем укладено із зазначеним контрагентом договір про надання послуг №11 від 11.08.2017 року, відповідно до якого Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати наступні обов`язки:

-виконати розгрузку вагонів поданих на під`їзні коліях Замовника;

-виконати очистку вагонів поданих на під`їзні шляхи Замовника;

-виконати закриття люків вагонів поданих на під`їзні колії Замовника.

Термін дії договору до 31.12.2017 року.

Згідно даного договору були складені податкові накладні, акти виконаних робіт.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту, які відповідають даним додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за відповідний податковий період та даним Єдиного реєстру податкових накладних.

Розрахунки між ТОВ «Софі Форт» та ПВК ТОВ РЕГІОНПОСТАЧ по даному договору здійснювались згідно платіжних доручень від 11.08.2017 року, від 05.09.2017 року, від 07.09.2017 року, від 07.09.2017 року, від 11.09.2017 року, від 13.09.2017 року, від 18.09.2017 року, від 20.09.2017 року, від 03.10.2017 року, від 06.10.2017 року, від 18.09.2017 року, від 17.10.2017 року, від 20.10.2017 року, від 20.10.2017 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що перелічені документи були своєчасно надані контролюючому органу, описані в акті перевірки та відповідачем не спростовані.

Укладені між позивачем та контрагентами ТОВ «БРОНТ ХТФ» , ТОВ «БОНСПЕЦ-СЕРВІС» , ТОВ «ВЕКТОР ЛОДЖИК» , ТОВ «ЕЛЕРОН НВП» , ТОВ «ВЕРІС ТРЕЙД» , ТОВ «КОЛОРІ ТРЕЙД» , ТОВ «МИРВУС» , ТОВ «БК ХАУЗ-БУД» , ТОВ «ВІЛЛ ТОРГ» , ТОВ «ФПГ МІРАНДА» , ТОВ «УСТП ПАЛІТРА» , ТОВ «Будлідер» , ТОВ «Баланс УТФ» , ТОВ «КК Інвестекогруп» , TOB «ХСК Стендпро» , ТОВ «Крон ЖТФ» , ТОВ «Софі Форт» договори містять положення щодо предмету, обов`язків та відповідальності сторін, строків дії договорів та ін., що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Таким чином, вищезазначені договори колегія суддів вважає належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Також, колегія суддів зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів повернення коштів до контрагентів позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

Так, для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника. Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

В акті перевірки контролюючим органом не заперечується проти правильності та повноти оформлення первинних документів, які складалися позивачем та його контрагентом.

З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Норми п. 201.1, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлюють, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вищезазначених норм були складені податкові накладні та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Жодних зауважень щодо правильності оформлення податкових накладних, які виписувалися позивачем, а також щодо належної реєстрації цих податкових накладних в ЄРПН, в акті перевірки не має та не висловлювалось апелянтом.

За даними податкового органу на час виконання спірних господарських взаємовідносин та реєстрації податкових накладних, сторони були зареєстровані у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що наявними у матеріалах справи копіями первинних документів повністю підтверджено факт реальності здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами у первіряємий період.

Оприбуткування коштів підтверджується прибутковими касовими ордерами №№15,16, сторінкою №15 касової книги за 2017 рік, журналом реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, видатковим ордером №15 від 09 листопада 2017 року, меморіальними ордерами банку про внесення готівки №6542203956 та №Н1110TJ3MG від 09 листопада 2017 року.

Суми податку на додану вартість по всім зазначеним контрагентам включені ПВК ТОВ РЕГІОНПОСТАЧ до податкового кредиту у відповідних періодах, що відповідають даним додатку №5 до податкових декларацій.

Так, колегія суддів вважає підтвердженим факт того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Відповідно до Роз`яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Так, колегія суддів відхиляє посилання податкового органу на недоліки в деяких актах виконаних робіт, з огляду на повне підтвердження реальності господарських операцій наявними в матеріалах справи первинними документами.

Отже, колегія суддів вказує на те, що господарські операції ПВК ТОВ РЕГІОНПОСТАЧ з його контрагентами підтверджуються вже наведеними вище документами первинного бухгалтерського обліку, які також досліджувались контролюючим органом під час проведення перевірки позивача, та підтверджують здійснення руху активів та зміни у власному капіталі та зобов`язаннях позивача.

Твердження апелянта про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами через наявну в інформаційно - аналітичних базах податкову інформацію стосовно контрагентів позивача, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів контрагентів позивача та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Інформація з системи АІС «Податковий блок» не може виступати самостійним доказом протиправності формування платниками податків податкового кредиту або податкового зобов`язання, а виступають лише засобом виявлення можливих порушень одного з контрагентів по відповідній господарській операції, що, однак, підлягає доказуванню на підставі наявних у контрагентів первинних документів. Крім того, встановлені розбіжності не є доказом сплати або несплати податку на додану вартість до бюджету, зазначене питання окремо відповідачем взагалі не досліджувалось, тоді як має вирішальне значення для встановлення відповідного порушення податкового законодавства.

Інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Бази даних ДПІ не є належними доказами у справі, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься, що такі дані не є також належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.

Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені покупцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Також, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб`єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Позивач, як платник податків, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Таку ж правову позицію підтримано Верховним Судом у постановах, зокрема, від 24 січня 2018 року у справі №824/942/13, від 14 березня 2018 року у справі №803/1198/16.

Відповідно до статті 47 Податкового кодексу України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.

Також, на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення операцій між позивачем та його контрагентом. Крім того, не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Матеріали даної справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 9 КАС України не виявлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє наведені доводи відповідача, які ґрунтуються виключно на припущеннях,та вказує на реальність спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ «БРОНТ ХТФ» , ТОВ «БОНСПЕЦ-СЕРВІС» , ТОВ «ВЕКТОР ЛОДЖИК» , ТОВ «ЕЛЕРОН НВП» , ТОВ «ВЕРІС ТРЕЙД» , ТОВ «КОЛОРІ ТРЕЙД» , ТОВ «МИРВУС» , ТОВ «БК ХАУЗ-БУД» , ТОВ «ВІЛЛ ТОРГ» , ТОВ «ФПГ МІРАНДА» , ТОВ «УСТП ПАЛІТРА» , ТОВ «Будлідер» , ТОВ «Баланс УТФ» , ТОВ «КК Інвестекогруп» , TOB «ХСК Стендпро» , ТОВ «Крон ЖТФ» , ТОВ «Софі Форт» , що повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договорами, укладеними з контрагентами іншого результату, ніж отримання прибутку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди ПВК ТОВ РЕГІОНПОСТАЧ , наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає спростованими наявними в матеріалах справи доказами доводи відповідача щодо не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами у перевіряємий період.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень №№00003391410, №00001061402, №00001071402, №00001081402, №00001091402 від 15.03.2019 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності винесення відносно ПВК ТОВ РЕГІОНПОСТАЧ оскаржуваних податкових повідомлень-рішень .

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість та безпідставність висновків акту перевірки та наявність підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року по справі № 520/3070/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.І. Сіренко Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 01.11.2019 року