Постанова

від 28.10.2019 по справі 394/733/16

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 394/733/16-ц

провадження № 61-40273св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - Фермерське господарство Нива України ,

відповідачі: Торговицька сільська рада Новоархангельського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

третя особа - Новоархангельська районна державна адміністрація Кіровоградської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_11 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2018 року у складі судді Запорожець О. М. та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 31 травня 2018 року у складі колегії суддів: Чельник О. І., Дуковського О. Л., Письменного О. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У грудні 2016 року Фермерське господарство Нива України (далі - ФГ Нива України ) звернулося до суду з позовом до Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області (далі - Торговицька сільська рада), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , третя особа - Новоархангельська районна державна адміністрація Кіровоградської області (далі - Новоархангельська РДА), про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради, договорів оренди земельних ділянок та скасування реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що на підставі розпорядження Новоархангельської РДА отримано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі для надання в оренду до виявлення їхніх власників. На виконання розпорядженням про передачу спірних земельних ділянок, між ФГ Нива України як орендарем та Новоархангельською РДА укладені договори оренди земельних ділянок загальною площею 136,4702 га. Незважаючи на це, Торговицькою сільською радою прийнято ряд рішень, на підставі яких, спірні земельні ділянки передані в оренду відповідачам із укладанням договорів оренди ділянок та їх реєстрацією у Книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв). Вважає, що орган місцевого самоврядування перевищив свою компетенцію щодо передачі ділянок в оренду, оскільки останні знаходяться поза межами населеного пункту. Також зазначив, що відповідачами не вживалися жодні дії щодо формування ділянок, як об`єкта цивільних правовідносин, при укладенні договорів оренди порушені встановлені законодавством істотні умови договорів.

Посилаючись на викладене, ФГ Нива України , з урахуванням уточнених вимог, просило визнати незаконними та скасувати рішення Торговицької сільської ради про надання згоди щодо передачі в оренду земельних ділянок невитребуваних паїв, визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, укладені на виконання вказаних рішень сільської ради, та скасувати реєстрацію договорів оренди земельних ділянок у Книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Торговицької сільської ради.

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2018 року позов ФГ Нива України задоволено частково. Визнано незаконними та скасовано рішення Торговицької сільської ради Про надання згоди щодо передачі в оренду земельних ділянок невитребуваних паїв по Торговицькій сільській раді від 16 серпня 2016 року №№ 74, 75, 76, 77, 78, 80, 82, 85; від 18 жовтня 2016 року № 101 та № 102. Визнано незаконним та скасовано рішення Торговицької сільської ради Про надання згоди щодо передачі в оренду земельних ділянок невитребуваних паїв по Торговицькій сільській раді від 16 серпня 2016 року № 79 у частині передачі в оренду земельних ділянок НОМЕР_17 площею 4,44 га та НОМЕР_1 площею 4,36 га. Визнано незаконним та скасовано рішення Торговицької сільської ради Про надання згоди щодо передачі в оренду земельних ділянок невитребуваних паїв по Торговицькій сільській раді від 16 серпня 2016 року № 81 у частині передачі в оренду земельних ділянок НОМЕР_18 площею 4,12 га та № НОМЕР_2 площею 4,04 га. Визнано незаконним та скасовано рішення Торговицької сільської ради Про надання згоди щодо передачі в оренду земельних ділянок невитребуваних паїв по Торговицькій сільській раді від 16 серпня 2016 року № 83 у частині передачі в оренду земельних ділянок НОМЕР_19 площею 4,16 га та № НОМЕР_3 площею 4,79 га. Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок НОМЕР_20 площею 4,03 га та № НОМЕР_4 площею 3,47 га, розташованих на території Торговицької сільської ради, укладені 16 серпня 2016 року між Торговицькою сільською радою як орендодавцем, та ОСОБА_2 як орендарем. Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок НОМЕР_21 площею 3,97 га, № НОМЕР_5 площею 3,67 га та № НОМЕР_6 площею 4,05 га, розташованих на території Торговицької сільської ради, укладені 16 серпня 2016 року між Торговицькою сільською радою як орендодавцем та ОСОБА_3 як орендарем. Визнано недійсними договори земельних ділянок НОМЕР_22 площею 4,05 га, НОМЕР_24 площею 4,05 га, № НОМЕР_7 площею 3,67 га та № НОМЕР_8 площею 3,47 га, розташованих на території Торговицької сільської ради, укладені 16 серпня 2016 року між Торговицькою сільською радою як орендодавцем, та ОСОБА_4 як орендарем. Визнано недійсними договори земельних ділянок НОМЕР_23 площею 4,65 га, № НОМЕР_9 площею 3,47 га та № НОМЕР_10 площею 3,99 га, розташованих на території Торговицької сільської ради, укладені 21 жовтня 2016 року між Торговицькою сільською радою як орендодавцем та ОСОБА_4 як орендарем. Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок НОМЕР_25 площею 3,47 га, НОМЕР_26 площею 3,47 га, розташованих на території Торговицької сільської ради, укладені 16 серпня 2016 року між Торговицькою сільською радою як орендодавцем та ОСОБА_5 як орендарем. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1 площею 4,36 га, розташованої на території Торговицької сільської ради, укладений 16 серпня 2016 року між Торговицькою сільською радою як орендодавцем та ОСОБА_6 як орендарем. Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок НОМЕР_27 площею 4,10 га та НОМЕР_16 площею 4,50 га, розташованих на території Торговицької сільської ради, укладені 21 жовтня 2016 року між Торговицькою сільською радою як орендодавцем та ОСОБА_6 як орендарем. Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок НОМЕР_28 площею 4,67 га, № НОМЕР_11 площею 4,05 га та № НОМЕР_12 площею 4,05 га, розташованих на території Торговицької сільської ради, укладені 16 серпня 2016 року між Торговицькою сільською радою як орендодавцем та ОСОБА_7 як орендарем. Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок НОМЕР_18 площею 4,12 га та № НОМЕР_2 площею 4,04 га, розташованих на території Торговицької сільської ради, укладені 16 серпня 2016 року між Торговицькою сільською радою як орендодавцем та ОСОБА_8 як орендарем. Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок НОМЕР_29 площею 4,86 га та № НОМЕР_13 площею 3,98 га, розташованих на території Торговицької сільської ради, укладені 16 серпня 2016 року між Торговицькою сільською радою як орендодавцем та ОСОБА_9 як орендарем. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки НОМЕР_19 площею 4,16 га, розташованої на території Торговицької сільської ради, укладений 16 серпня 2016 року між Торговицькою сільською радою як орендодавцем та ОСОБА_10 як орендарем. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_37 площею 3,47 га, розташованої на території Торговицької сільської ради, укладений 16 серпня 2016 року між Торговицькою сільською радою як орендодавцем та ОСОБА_11 як орендарем. Скасовано записи про реєстрацію договорів оренди земельних часток (паїв) у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Торговицької сільської ради за 2016 рік №№ 14, 15, 18, 20, 22, 24, 25, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 43, 44, 45, 46, 47, 48. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що спірні земельні ділянки розташовуються на території Торговицької сільської ради за межами населеного пункту. Враховуючи вказану обставину, Торговицька сільська рада, приймаючи рішення про передачу в оренду земельних ділянок (невитребуваних паїв), розташованих за межами населеного пункту, перевищила свої повноваження, визначені законом. Крім того, на дату прийняття оспорюваних рішень сільської ради №№ 74-77, 79-83, 85, 101, 102 - 16 серпня 2016 року спірні земельні ділянки не були сформовані, як об`єкт цивільних прав згідно із вимогами статті 79 1 та абзацу 5 пункту 1 розділу Х Перехідні положення ЗК України, у зв`язку із чим не підлягали передачі в оренду.

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 31 травня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що Торговицька сільська рада, передаючи в оренду земельні ділянки (невитребувані паї), розташовані за межами населеного пункту, перевищила свої повноваження, визначені законом, надавши в оренду земельні ділянки, розташовані поза межами населеного пункту.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У липні 2018 року ОСОБА_11 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 31 травня 2018 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволених позовних вимог ФГ Нива України та ухвалити нове рішення у цій частині про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що в будь-якому випадку спірні земельні ділянки розташовані на території Торговицької сільської ради, тому саме остання своїми рішеннями розпаювала, виділила в натурі земельні частки (паї) та передала їх громадянам (колишнім членам КСП) у власність, а невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки (паї) відповідно надано відповідачам в оренду. Земельна частка (пай) передається в оренду без її формування як земельної ділянки, адже земельна частка (пай) не є земельною ділянкою у розумінні, визначеному Земельним кодексом України та Законом України Про оренду землі . Реєстрація договорів оренди земельних часток (паїв) здійснюється виконавчими комітетами зокрема сільських рад відповідно до Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 119. У випадку відносин між позивачем і райдержадміністрацією мова йде про сформовані земельні ділянки, які не є за своєю правовою природою невитребуваними земельними частками (паями); по-друге, реєстрація договорів оренди між позивачем і райдержадміністрацією не відбулася у встановленому порядку, а тому ці договори є неукладеними. Отже, між позивачем та відповідачами у справі на момент ухвалення рішення суду відсутній предмет спору.

У листопаді 2018 року Новоархангельська РДА подала до суду відзив на касаційну скаргу у якому зазначено, що керуючись принципом екстериторіальності при здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, ФГ Нива України здійснило реєстрацію договорів оренди у Державного реєстратора Виконавчого комітету Звенигородської міської ради Черкаської області.

У грудні 2018 року ФГ Нива України подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що невитребувані паї, розташовані в межах населеного пункту - села, селища міського типу, міста, можуть бути передані в оренду відповідним органом місцевого самоврядування, а у разі розташування такого невитребуваного паю за межами населеного пункту - відповідною районною державною адміністрацією. Компетенція місцевого самоврядування, у тому числі в особі відповідної сільської ради, поширюється виключно на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці - села, селища, міста, та не може розповсюджуватися за її територіальні межі.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі , витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Судом встановлено, що рішеннями Торговицької сільської ради від 16 серпня 2016 року №№ 74, 75, 76, 77, 79, 80, 81, 82, 83, 85, 86 відповідачам надано в оренду земельні ділянки (невитребувані паї), а саме: ОСОБА_1 - земельну ділянку (невитребуваний пай) № НОМЕР_14 площею 4,05 га; ОСОБА_2 - земельні ділянки (невитребувані паї) НОМЕР_30, НОМЕР_20, НОМЕР_4 загальною площею 11,02 га; ОСОБА_3 - земельні ділянки (невитребувані паї) НОМЕР_21, НОМЕР_5 загальною площею 4,05 га; ОСОБА_5 - земельні ділянки (невитребувані паї) НОМЕР_31, НОМЕР_26, НОМЕР_25 загальною площею 10,45 га; ОСОБА_6 - земельні ділянки (невитребувані паї) НОМЕР_17, НОМЕР_32, НОМЕР_1 загальною площею 12,27 га; ОСОБА_7 - земельні ділянки (невитребувані паї) НОМЕР_12, НОМЕР_11, НОМЕР_28 загальною площею 12,77 га; ОСОБА_8 - земельні ділянки (невитребувані паї) НОМЕР_33, НОМЕР_34, НОМЕР_18 загальною площею 12,71 га; ОСОБА_9 - земельні ділянки (невитребувані паї) НОМЕР_35, НОМЕР_29, НОМЕР_13 загальною площею 13,43 га; ОСОБА_10 - земельні ділянки (невитребувані паї) НОМЕР_19, НОМЕР_3, НОМЕР_36 загальною площею 13,60 га; ОСОБА_11 - земельні ділянки (невитребувані паї) № НОМЕР_15 , НОМЕР_37 загальною площею 7,45 га, встановлено орендну плату, зобов`язано в місячний термін укласти договори оренди земельної ділянки на строк до моменту отримання їх власниками документів, що посвідчують право власності на орендовану земельну ділянку.

Відповідно до рішень Торговицької сільської ради від 18 жовтня 2016 року №№ 101, 102 надано у оренду ОСОБА_6 земельні ділянки (невитребувані паї) №№ 643, 48 загальною площею 8,60 га; ОСОБА_4 - земельні ділянки (невитребувані паї) №№ 748, 720, 626 загальною площею 12,11 га; встановлено орендну плату, зобов`язано в місячний термін укласти договір оренди земельної ділянки на строк до моменту отримання їх власниками документів, що посвідчують право власності на орендовану земельну ділянку.

На виконання рішення сільської ради 21 жовтня 2016 року між Торговицькою сільською радою як орендодавцем, та ОСОБА_6 як орендарем, укладені договори оренди земельних ділянок НОМЕР_27 площею 4,10 га та № НОМЕР_16 площею 4,50 га. Договори оренди зареєстровані в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Торговицької сільської ради 21 жовтня 2016 року за № 47-48.

На виконання рішення, 16 серпня 2016 року між Торговицькою сільською радою як орендодавцем, та ОСОБА_3 як орендарем, укладені договори оренди земельних ділянок НОМЕР_21, площею 3,97 га, № НОМЕР_5 площею 3,67 га та № НОМЕР_6 площею 4,05 га, строком до 31 грудня 2021 року (пункт 8 договорів). Договори оренди зареєстровані у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Торговицької сільської ради 19 серпня 2016 року за № 34-36.

На виконання рішення від 16 серпня 2016 між Торговицькою сільською радою як орендодавцем, та ОСОБА_6 як орендарем, укладені договори оренди земельних ділянок НОМЕР_17 площею 4,44 га, № НОМЕР_1 площею 4,36 га, строком до 31 грудня 2021 року (пункт 8 договорів). Договори оренди зареєстровані у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Торговицької сільської ради 19 серпня 2016 року за № 8 та № 9.

12 серпня 2016 року Торговицька сільська рада направила голові Новоархангельської РДА лист за № 244, у якому не заперечувала щодо надання в оренду невитребуваних паїв та проектних доріг до таких паїв ФГ Нива України .

На підставі заяви голови ФГ Нива України Єфремичевої І. О. розпорядженням голови Новоархангельської РДА від 15 серпня 2016 року № 202-р Про надання дозволу ФГ Нива України на виготовлення технічної документації із землеустрою ФГ Нива України надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) для надання в оренду до виявлення власників і реєстрації за ними права власності на земельні ділянки (невитребувані паї), розташованих на території Торговицької сільської ради загальною площею 151,42 га, у тому числі 148,83 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення та проектних доріг під ними площею 2,59 га.

На підставі заяви голови ФГ Нива України Єфремичевої І. О. відповідно до розпорядження голови Новоархангельської РДА від 01 вересня 2016 року № 214-р Про передачу в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ Нива України на території Торговицької сільської ради , затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) ФГ Нива України загальною площею 136,4702 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Торговицька сільська рада, Новоархангельський район, Кіровоградська область.

ФГ Нива України передано в оренду нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки загальною площею 136,4702 га із зазначеними кадастровими номерами, міжпайові проектні шляхи до невитребуваних паїв площею 2,59 га, що знаходяться на території Торговицької сільської ради, для використання за цільовим призначенням (ведення товарного сільськогосподарського виробництва), до моменту отримання їх власниками документів, що засвідчуватимуть право власності на земельні ділянки, але не більше 49 років, встановлено орендну плату, зобов`язано ФГ Нива України у місячний термін укласти договори оренди земельних ділянок згідно з чинним законодавством.

Розпорядженням голови Новоархангельської РДА від 22 вересня 2016 року № 233-р внесено зміни до розпорядження від 01 вересня 2016 №214-р Про передачу в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ Нива України на території Торговицької сільської ради і викладено преамбулу останнього в новій редакції.

Звертаючись до суду із позовом ФГ Нива України вказувало на те, що Торговицька сільська рада перевищила надані їй законом повноваження та передала земельні ділянки, які знаходяться поза межами населеного пункту, в оренду відповідачам.

Нормативно-правове обґрунтування

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 ЦК України , за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

За змістом частини третьої статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі статтею 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги до чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні положення статей 3 , 15 , 16 ЦК України , які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (постанова Верховного Суду України від 06 липня 2016 року № 910/1891/14).

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Предметом позову у цій справі є вимога про визнання незаконними і скасування рішень Торговицької сільської ради про надання згоди щодо передачі в оренду земельних ділянок невитребуваних паїв та визнання недійсними договорів оренди землі, на підставі статей 203 , 215 ,ЦК України і положень Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , у зв`язку із порушенням прав позивача, який отримав в оренду ці ж земельні ділянки на підставі договорів, укладених із Новоархангельською РДА, а також порушення вимог законодавства під час прийняття оскаржуваних рішень та укладення договорів щодо повноважень на розпорядження спірними земельними ділянками.

Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Статтею 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено, що Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Згідно з пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 122 Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються у розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Відповідно до статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Зважаючи на положення Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована у складі єдиного земельного масиву без визначення меж у натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців.

Виходячи зі змісту статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) і пункту 12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 122 , нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки (паї) перебувають у розпорядженні сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Установивши, що передані Торговицькою сільською радою в оренду земельні ділянки невитребуваних паїв, розташовані поза межами населеного пункту, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про визнання незаконними та скасування рішень цього органу місцевого самоврядування і визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених між відповідачами, оскільки повноваження щодо розпорядження цими земельними ділянками як невитребуваними паями, належать Новоархангельській РДА, оскільки це передбачено Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) та Указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям . Таким чином, на етапі, коли землі відносяться до невитребуваних паїв, у разі якщо такі землі знаходяться за межами населеного пункту, то питання повноважень на здійснення їхньої передачі в оренду до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, проводиться відповідною районною державною адміністрацією.

Статтею 79 ЗК України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно зі статтею 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

За змістом статті 2 ЗК України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до статті 3 Закону України Про оренду землі об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначено в умовних кадастрових гектарах.

Таким чином, можливим є надання в оренду за рішенням районної державної адміністрації чи відповідного органу місцевого самоврядування відповідно до наданих їм повноважень нерозподілених (невитребуваних) саме земельних ділянок, а не земельних часток (паїв), відповідно до вимог земельного законодавства, в тому числі статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) та пункту 12 названого Порядку, що не було враховано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень.

Названим Законом передбачено право відповідної ради чи районної державної адміністрації передавати в оренду виключно нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, виділені власниками земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), але їх власники не отримали державні акти на право власності на земельну ділянку. На час передачі в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в орендодавця щодо таких ділянок має бути наявна документація, зазначена в статті 8 названого Закону.

Чинне законодавство, зокрема, Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , не передбачає повноважень державних органів чи органів місцевого самоврядування передавати в оренду земельні частки (паї), які належать громадянам, до їх формування у земельні ділянки (стаття 13 названого Закону).

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 902/569/17.

Таким чином, Торговицька сільська рада не мала права передавати землю в оренду відповідачам, оскільки земельні частки (паї), які належать громадянам відповідно до списку земельних ділянок (невитребувані паї та проектні дороги) (т. 1, а. с. 29), до їх формування у земельні ділянки, тобто до моменту присвоєння їй кадастрового номера, не можуть передаватися в оренду органом місцевого самоврядування.

Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі; враховуючи правомірний правовий результат вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій, підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Інші доводи касаційної скарги є аналогічними тим доводами, які були викладені в апеляційній скарзі та перевірялися судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду цієї справи.

Таким чином, Верховний Суд доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника, при цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі Хірвісаарі проти Фінляндії ).

Суди першої й апеляційної інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржувані рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 401, 402, 409, 410 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_11 залишити без задоволення.

Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 31 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик