Ухвала

від 01.11.2019 по справі 540/2236/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01 листопада 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/2236/19

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Ковбій О.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку,

встановила :

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління поліції охорони в Херсонській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та зобов`язати Управління поліції охорони в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби за повних 12 років вислуги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

- зобов`язати Управління поліції охорони в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку з 09.12.2016 року по день ухвалення рішення у справі.

Справа передана до розгляду судді Ковбій О.В. У зв`язку з перебуванням судді до 31.10.2019 року включно в службовому відрядженні, питання щодо відкриття провадження у справі вирішено в перший робочий день судді.

Так, відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З наведеного вище вбачається, що звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав.

Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивач просить захистити порушені права шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання його вчинити дії з нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, а також зобов`язати відповідача виплатити середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку.

Отже, позивачем заявлено дві позовні вимоги майнового характеру (при цьому ціна позову ОСОБА_1 не визначена).

Стосовно заявлених позовних вимог та вимог процесуального законодавства при зверненні до суду слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Так, згідно ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позову майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.

Таким чином, враховуючи, що позивачем подано позов з двома вимогами майнового характеру - судовий збір має бути обрахований з розрахунку 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також, суд зазначає, що конкретна сума судового збору за подачу позову в теперішній редакції обрахована бути не може, оскільки позивачем не конкретизовано розмір майнової вимоги, а саме розмір коштів, які він бажає стягнути в якості середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку.

Отже, загальний розмір судового збору має бути обрахований ОСОБА_1 самостійно після уточнення позовної вимоги майнового характеру, в разі якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначається судом та становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи. (відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

Суд звертає увагу позивача, на те, що вимоги про зазначення в позові його ціни є обов`язковими вимогами до позовної заяви встановленими п.3 ч.5 ст. 160 КАС України.

Також, суд зазначає про помилковість тверджень позивача, щодо того, що він, на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" є звільненим від сплати судового збору за позовну вимогу про нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги при звільненні в силу наступного.

Так, згідно положень вже зазначеної норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, серед інших, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, за зазначеним пунктом ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнено осіб лише у двох категоріях справ: про поновлення на роботі та про стягнення заробітної плати.

Даний позов не стосується поновлення позивача на роботі та не є позовом про стягнення заробітної плати (одноразова грошова допомога при звільненні не входить до складу грошового забезпечення).

Таким чином, положення п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" не можуть бути застосовані позивачем як підстава для звільнення від сплати судового збору за даним позовом.

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір у сумі, яка підлягає визначенню ним самостійно з урахуванням приписів даної ухвали та конкретизованого розміру майнової вимоги, в разі якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору за кожну майнову вимогу попередньо визначається судом у розмірі мінімальної ставки - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2*768,40 грн.=1536,80 грн.).

Окрім зазначеного, ч.ч. 1, 4 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.ч.2, 4, 5 ст.94 КАС України письмовими доказами є документ (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивачем в порушення вказаних вимог до позовної заяви долучено копії документів, з яких лише частина завірена належним чином (комплект копій для відповідача не завірений взагалі, також не завреними є копія паспорта позивача, його трудової книжки).

Також, приписами п.2 ч.5 ст.160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Частиною 6 зазначеної статті передбачено - якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Як вбачається з позовної заяви, вона підписана представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , проте в ній не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта представника, що є порушенням зазначених вище вимог КАС України.

Також, п.3 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві окрім іншого зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Натомість, позивачем, в порушення наведеної норми ціни позову не зазначено.

Враховуючи викладені обставини вбачаються підстави для залишення позовної заяви без руху для надання строку на подання заяви про усунення наступних недоліків:

- подання до суду доказів сплати судового збору (з урахуванням вже сплаченої суми - 768,40 грн.) у сумі, яка підлягає визначенню ним самостійно з урахуванням приписів даної ухвали та конкретизованого розміру майнових вимог (ціни позову), в разі якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору за кожну майнову вимогу попередньо визначається судом у розмірі мінімальної ставки - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2*768,40 грн.=1536,80 грн.);

- надати належним чином оформлену позовну заяву з зазначенням у ній ціни позову (в разі можливості) та реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта представника позивача

- надати належним чином завірені копії документів, долучених до позову відповідно до кількості учасників справи.

Тому така заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалила :

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/2236/19 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Ковбій О.В.