Рішення

від 23.01.2020 по справі 540/2236/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2236/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Ковбій О.В.,

при секретарі: Калівошко В.В.,

за участі:

представника позивача - Гузиніної С.С.,

представника відповідача - Надєліної Н.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління поліції охорони в Херсонській області (далі - УПО в Херсонській області) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та зобов`язати Управління поліції охорони в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби за повних 12 років вислуги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

- зобов`язати Управління поліції охорони в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку з 09.12.2016 року по день ухвалення рішення у справі.

Позовна заява обґрунтована наступним. Так, ОСОБА_1 зазначає, що проходив військову службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції України. Наказом начальника управління поліції №360 о/с від 09.12.2016 року позивача звільнено зі служби в поліції за власним бажанням. Вислуга років на день звільнення склала 12 років 05 місяців 15 днів.

Проте, одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби йому виплачена не була.

20.08.2019 року позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив сплатити суму, як він вважає, належної йому грошової допомоги, однак отримав відмову, обґрунтовану тим, що позивач не має право на грошову допомогу, оскільки його звільнено за власним бажанням без набуття права на пенсію. Позивач вважає таку правову позицію УПО в Херсонській області помилковою, а бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні протиправною, у зв`язку з чим просить зобов`язати УПО в Херсонській області нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби за повних 12 років вислуги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби разом з середнім заробітком за час затримки остаточного розрахунку з 09.12.2016 року по день ухвалення рішення у справі.

Ухвалою суду від 01.11.2019 року вказана заява була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.

12.11.2019 року недоліки позовної заяви були усунуті позивачем, у зв`язку з чим ухвалою суду від 15.11.2019 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи. Судове засідання призначено на 10.12.2019 року.

26.11.2019 року відповідачем надано до суду відзив на позов, в якому він стверджує про необґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне. Так, відповідач вважає, що оскільки позивача було звільнено зі служби за власним бажанням без набуття права на пенсію, а порядок виплати одноразової грошової допомоги при звільненні передбачений частиною другою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262), то застосування вимог пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" (далі - Постанова №393) є безпідставним.

Окрім зазначеного, відповідач вважає безпідставним посилання позивача на правові позиції Верховного Суду України, зазначені в постановах від 17.03.2015 року у справі №21-80а15, від 19.04.2018 року в справі №806/1183/16, оскільки в них досліджені правовідносини відмінні від правовідносин даного позову.

Неприйнятним відповідач також вважає вимогу ОСОБА_1 про виплату йому середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку, оскільки одноразова грошова допомога, на думку відповідача не є складовою грошового забезпечення та у зв`язку з тим, що спірні правовідносини регулюються Законом №2262, а не нормами Кодексу законів про працю України.

Також, відповідач заперечує проти заявленого ОСОБА_1 розміру судових витрат, оскільки вони не підкріплені належними доказами.

Підсумовуючи викладене, УПО в Херсонській області просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання, призначене на 10.12.2019 року представники сторін з`явились, за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 23.01.2020 року.

02.01.2020 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій він аналізує зміст постанови Верховного Суду від 10.04.2019 року в справі №823/1919/16 та від 19.12.2019 року в справі №160/3470/19.

20.01.2020 року від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому представник суб`єкта владних повноважень також аналізує зміст наведених вище рішень суду касаційної інстанції.

В судове засідання, призначене на 23.01.2020 року представники сторін з`явились. Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягала з підстав викладених у позові та відповіді на відзив, представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, покликаючись на доводи викладені нею в відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

Суд, вивчивши доводи позову, відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

ОСОБА_1 прийнятий на службу в органах внутрішніх справ України 23.12.2005 року. З 07.11.2015 року проходив службу в Національній поліції.

Наказом начальника управління поліції охорони від 09.12.2016 року №360 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" - за власним бажанням.

Вислуга років при звільненні в календарному обчисленні згідно наведеного наказу становила 12 років 05 місяців 15 днів.

Згідно розрахункового листка за грудень 2016 року позивачу не було нарахована та виплачена грошова допомога у розмірі 25% щомісячного грошового забезпечення.

20.08.2019 року позивач звернувся до УПО в Херсонській області з заявою в якій просив виплатити йому грошову допомогу в розмірі 25% від місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік його служби.

Відповідач листом від 25.09.2019 року №3194/43/41/10/01-2019 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для задоволення його заяви.

Свої дій відповідач обґрунтовує тим, що оскільки ОСОБА_1 звільнено зі служби за власним бажанням без набуття ним права на пенсію, а порядок виплати одноразової грошової допомоги при звільнені передбачений ч.2 ст. 9 Закону №2262, то застосування вимог п.10 Постанови №393 є безпідставним.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невиплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

За змістом преамбули Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2262 особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Аналогічне положення закріплено в абзаці четвертому пункту 10 Постанови №393, за змістом якої військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Наведені положення пункту 10 Порядку № 393 не пов`язують виплату одноразової грошової допомоги з набуттям особою права на пенсію.

Системний аналіз наведених положень Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" дає підстави для висновку, що частина друга статті 9 цього Закону встановлює дві підстави для виплати одноразової грошової допомоги зазначеним у ній особам, зокрема, це особи, які мають право на пенсію та звільнені зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини за наявності вислуги років 10 років і більше.

Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги, яка має разовий характер, зокрема, особами начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, у розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби пов`язане з наявністю 10 річної вислуги та звільненням з передбачених підстав, зважаючи на що ненабуття права на пенсію цих осіб не може нівелювати їх право на отримання зазначеної допомоги за умови наявності 10 і більше років вислуги.

Позивач звільнений зі служби в поліції із званням старшого сержанта поліції, підставою для звільнення є пункт 7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням), вислуга років позивача при звільненні в календарному обчисленні становила 12 років 05 місяців 15 днів.

Аналізуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що право на отримання одноразової грошової допомоги, яка має разовий характер, у розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби пов`язане з наявністю 10 річної вислуги та звільненням з передбачених підстав, таким чином не набуття права на пенсію цих осіб не може нівелювати їх право на отримання зазначеної допомоги за умови наявності 10 і більше років вислуги

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 17 березня 2015 року № 21-80а15, постанові Верховного Суду від 26.06.2019 по справі № 821/3762/15-а.

Оскільки позивач має більше 10 років вислуги, то він набув право на виплату йому одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Щодо вимог позивача про зобов`язання УПО в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку з 09.12.2016 року по день ухвалення рішення у справі суд зазначає наступне.

Порядок проходження служби позивача та звільнення регулюється спеціальним законодавством.

Разом з тим, даними нормативно-правовими актами не встановлено порядку здійснення розрахунку зі звільненою особою, зокрема, не встановлено дати проведення остаточного розрахунку та відповідальності роботодавців за невчасне здійснення виплат всіх сум, які підлягають сплаті, що ставить таких осіб у вкрай невигідне становище, оскільки фактично позбавляє їх гарантій на фінансове забезпечення соціально-побутових потреб та створює умови для неналежного виконання роботодавцем своїх обов`язків.

За загальним правилом, норми спеціального законодавства є пріоритетними перед нормами загальними. Тобто, норми Кодексу законів про працю України підлягають застосуванню у разі, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15.

Закріплені у статтях 116, 117 Кодексу законів про працю України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас, стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов`язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.

Враховуючи те, що спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці поліцейських, не встановлено відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, з метою забезпечення рівності прав та принципу недискримінації у трудових відносинах, суд дійшов висновку про можливість застосування норм статті 116 та 117 КЗпП України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які складаються під час звільнення зі служби органів внутрішніх справ.

Обов`язок роботодавця провести виплату працівнику всіх належних йому сум при звільненні, передбачений у статті 117 КЗпП України.

З огляду на неврегульованість спеціальним законодавством питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні поліцейського, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи КЗпП України, зокрема, його стаття 117.

Одноразова грошова допомога при звільненні не входить до складу грошового забезпечення. Проте, передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність за затримку розрахунку при звільненні настає у випадку невиплати в день звільнення всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації. Вказаний законодавчий припис є загальним і не встановлює конкретні види виплат, які роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові в день його звільнення.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги при звільнені визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Постановою №393.

Вказані законодавчі акти визначають, що така допомога виплачується особам, які "звільняються" зі служби. Отже, допомога при звільненні має бути виплачена не пізніше дня звільнення зі служби.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, що вбачається з постанов від 31.10.2019 року по справі № 821/649/17, від 10.10.2019 року по справі №826/4108/15.

Зважаючи на вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби за повних 12 років вислуги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та не проведення повного розрахунку з ним в день звільнення 09.12.2016 та застосування щодо нього наслідків, передбачених статтями 116, 117 КЗпП України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своєї бездіяльності щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6 ,9, 12, 14, 44, 229, 241 - 246, 250, 255 КАС України, суд, -

вирішив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління поліції охорони в Херсонській області (ідентифікаційний код: 40108850, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Молодіжна, 6) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.

Зобов`язати Управління поліції охорони в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби за повних 12 років вислуги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Зобов`язати Управління поліції охорони в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку з 09.12.2016 року по 23.01.2020 року включно.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28 січня 2020 р.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 106030000