Ухвала

від 14.07.2020 по справі 540/2236/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

14 липня 2020 р. Справа № 540/2236/19 Головуючий у суді І інстанції: Ковбій О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.

перевіривши апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації Управління поліції охорони в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку, -

встановив:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Управління поліції охорони в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року позов задоволено. Визнати протиправною бездіяльність Управління поліції охорони в Херсонській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби. Зобов`язано Управління поліції охорони в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби за повних 12 років вислуги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Зобов`язано Управління поліції охорони в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку з 09.12.2016 року по 23.01.2020 року включно.

Первинна профспілкова організація Управління поліції охорони в Херсонській області не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

Статтею 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

З матеріалів справи вибачається, що оскаржуване рішення було прийняте - 23 січня 2020 року, повний текст рішення виготовлений та підписаний 28 січня 2020 року.

Підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає те, що про майбутнє порушення прав працівників Управління з розряду вільнонайомного персоналу стало відомо після отримання постанови старшого державного виконавця про відкриття виконавчого провадження - 28 травня 2020 року. До того ж, Первинна профспілкова організація Управління поліції охорони в Херсонській області посилається на те, що під час дії карантину строки визначені КАС продовжуються на строк дії такого карантину.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Первинна профспілкова організація Управління поліції охорони в Херсонській області створена та дії на базі Управління поліції охорони в Херсонській області, вони мають однакову адресу, а тому не заслуговує на увагу посилання апелянта, що йому стало відомо про оскаржуване рішення лише 28 травня 2020 року з постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки у суді першої інстанції під час розгляду справи представник Управління поліції охорони в Херсонській області брав участь у справі та 26.02.2020 року останній звернувся з апеляційною скаргою на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року.

Що стосується посилань апелянта на те, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), то слід зазначити, що оскаржуване рішення було прийнято судом - 23 січня 2020 року, в той час, як карантин на всій території України встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 із змінами і доповненнями лише з 12 березня 2020 року.

Отже, наведені скаржником підстави для поновлення процесуального строку не є достатніми для визнання причин його пропуску поважними.

Також, як на підставу для звернення до суду з відповідною апеляційною скаргою, апелянт посилається на майбутнє порушення прав працівників Управління з розряду вільнонайомного персоналу та зазначає, що фонд заробітної плати вільнонайманого персоналу зменшиться на зазначену суму, що призведе до необхідності проведення заходів щодо оптимізації витрат фінансових ресурсів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 293 КАС України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що право на оскарження в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції не є абсолютним та обов`язково зумовлене такою обставиною, як вирішення оскаржуваним судовим рішенням прав, свобод чи інтересів особи, яка оскаржує відповідне судове рішення.

Так, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому ст. 293 КАС України, повинна довести, наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому, слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення адміністративним судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

На переконання суду апеляційної інстанції, рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

У даному випадку, як було зазначено вище, рішення суду першої інстанції стосується прав та обов`язків певного кола осіб, а саме ОСОБА_1 та Управління поліції охорони в Херсонській області.

За таких обставин суд наголошує на тому, що в даній справі, суд першої інстанції не вирішував питань, які б будь-яким чином стосувалися би прав, свобод, інтересів чи обов`язків робочого колективу Управління поліції охорони в Херсонській області, а також апелянтом не надано доказів, що робочий колектив Управління поліції охорони в Херсонській області вповноважував Первинну профспілкову організацію звертатись до суду за захистом їх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вище викладене, апеляційна скарга Первинної профспілкової організації Управління поліції охорони в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року по справі № 540/2236/19, підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 169, ст. 298 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1.Визнати вказані Первинною профспілковою організацією Управління поліції охорони в Херсонській області підстави поновлення строку - неповажними. 2.Апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації Управління поліції охорони в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року по справі № 540/2236/19, - залишити без руху. 3.Надати Первинній профспілковій організації Управління поліції охорони в Херсонській області десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме надати клопотання про поновленням строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням підстав та інші підстави для звернення до суду з відповідною апеляційною скаргою. 4.Ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із апеляційною скаргою. 5.Роз`яснити апелянту, що вразі невиконання вимог Ухвали суду у відкритті провадження за апеляційною скаргою буде відмовлено. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Семенюк Г.В. Судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.