Рішення

від 23.10.2019 по справі 1.380.2019.002260

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.002260

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Терлецький О.О.,

за участю:

представник позивача Олексів Н.М.,

представник відповідача Галевич Н.Р.,

представник третьої особи не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Атлант Сіті Груп до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю Атлант Сіті Груп (далі - позивач, ТОВ Атлант Сіті Груп звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач, ДАБІ України), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області (далі - третя особа), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення головних інспекторів будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної будівельної інспекції України Павлова Ю.О., Гончар Т.Ю., Ференца Т.А. за №5-мб від 30 січня 2019 року про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція з добудовою та надбудовою нежитлових будівель по вул . Торговій, 62 під виробничо-торговий комплекс у м. Самборі , наказ про затвердження від 11.04.2018 року № 2.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відділом архітектури та містобудування Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області наказом від 11.04.2018 затверджені містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Реконструкція з добудовою та надбудовою нежитлових будівель по вул. Торговій, 62 під виробничо-торговий комплекс у м. Самборі Львівської області . Проте, оскаржуваним рішенням зупинено дію таких містобудівних умов та обмежень. Позич не погоджується із рішенням про зупинення дії містобудівних умов та обмежень, оскільки на етапі надання містобудівних умов та обмежень ТОВ Атлант Сіті Груп надано всі необхідні документи для надання містобудівних умов та обмежень, також відділом архітектури та містобудування Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області не було виявлено невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Звертає увагу, що наміри позивача щодо реконструкції з з добудовою та надбудовою нежитлових будівель по вул. Торговій, 62 під виробничо-торговий комплекс у м. Самборі Львівської області відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану м. Самбір. Позивач також зазначає, що затвердження містобудівних умов та обмежень на підставі Генерального плану, якщо відсутній детальний план території є законним та не порушує вимоги чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила позов задовольнити.

Представник відповідача, подав до суду відзив на позовну заяву від 23.05.2019 (вх. № 17880), зазначає, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Реконструкція з добудовою та надбудовою нежитлових будівель по вул. Торговій, 62 під виробничо-торговий комплекс у м. Самборі Львівської області затверджені органом місцевого самоврядування з порушенням вимог містобудівного законодавства, без затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні, а саме детального плату. Відтак, порушено п. 3 ч. 4 ст. 29 та п. 6 прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а також п. 2.4 Поядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 07.07.2011 № 109. Таким чином, відповідач правомірно прийняв скаржуване рішення про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва.

У судовому засіданні представник відповідача просила в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа подала клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника від 16.07.2019 (вх. № 25078). У судове засідання представник третьої особи не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтвержується повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.09.2018 № 1194 "Про затвердження плану перевірок уповноважених органів містобудування та архітектури на IV", наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 21.12.2018 № 1638 про продовження строку планової перевірки, направлення на проведення планової перевірки від 26.11.2018 № 14-мб/пл, направлення від 22.12.2018 № 16-мб/пл головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльність уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України Павловим Ю.О., Ференцом Т.А, Гончаром Т.А. з 26.11.2018 по 02.01.2019 проведено планову перевірку відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Самбірської міської ради.

За результатами перевірки головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльність уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України Павловим Ю.О., Ференцом Т.А, Гончаром Т.А. складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 09.01.2019 № 16/мб-пл.

За результатами перевірки встановлено, зокрема, що відділом нагляду за діяльність уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України за підписом начальника Гамара І.С . видані містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Реконструкція з добудовою та надбудовою нежитлових будівель по вул. Торговій, 62 під виробничо-торговий комплекс у м. Самборі , наказ про затвердження від 11.04.2018 року № 2, замовник - ТОВ Антлант Сіті Груп .

Містобудівні умови та обмеження видані за відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: детального плану території, чим порушено вимоги п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 2.4 Порядку № 109 (діючого на момент видачі містобудівних умов та обмежень) та п. 6 розділу Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

В результаті встановлених в акті перевірки 09.01.2019 № 16/мб-пл порушень головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльність уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України Павловим Ю.О., Ференцом Т.А, Гончаром Т.А. прийнято рішення № 5 - мб від 30.01.2019 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція з добудовою та надбудовою нежитлових будівель по вул. Торговій, 62 під виробничо-торговий комплекс у м. Самборі , наказ про затвердження від 11.04.2018 року № 2.

Окрім того, за результатами перевірки головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльність уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України Павловим Ю.О., Ференцом Т.А, Гончаром Т.А. видано припис відділу архітектури та містобудування Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області від 09.01.2019 № 16/мб-пл про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Позивач не погоджуючись із оскаржуваним рішенням про про зупинення дії містобудівних умов та обмежень, звернувся із даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 (далі - Порядок № 698).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 698 нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Пункт 4 Порядку № 698 передбачає, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду зокрема перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.

Згідно з пунктом 5 Порядку у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:

1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;

4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення;

5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об`єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося;

6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

Відповідно до пункту 32 Порядку якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Таким чином, за результатами виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду, відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень, рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Досліджуючи у межах спірних правовідносин питання обґрунтованості виявлених відповідачем порушень щодо наявності правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення, суд враховує таке.

Судом встановлено, що наказом відділу архітектури і містобудування виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області від 11.04.2018 № 2 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція з добудовою та надбудовою нежитлових будівель по вул. Торговій, 62 під виробничо-торговий комплекс у м. Самборі", замовник ТОВ Атлант Сіті Груп .

Цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02), кадастровий номер 4610900000:03:053:0003.

Таким чином, цільове призначення земельної ділянки відповідає намірам забудови ТОВ Атлант Сіті Груп . Відповідачем не надано доказів протилежного.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що зокрема, містобудівні умови та обмеження видані за відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: детального плану території, чим порушено вимоги п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 2.4 Порядку № 109 (діючого на момент видачі містобудівних умов та обмежень) та п. 6 розділу Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документаціє.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

За приписами ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

За приписами ст. 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Згідно з ч. 8 ст. 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Законом України Про регулювання містобудівної діяльності не передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються виключно у разі розроблення та затвердження на відповідній території плану зонування території чи детального плану території . Нормами Законом України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону, рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається лише у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Суд зазначає, що відсутність детального плану території, розроблення та затвердження якого відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування, в розумінні частини четветої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не може бути підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, оскільки таке рішення приймається виключно у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, так як і не може бути підставою для зупинення дії уже виданих містобудівних умов та обмежень.

Аналогічна правова позиція викладена у схожих правовідносинах у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 803/1231/17.

Щодо висновків контролюючого органу про порушення п. 6 розділу Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , оскільки містобудівні умови та обмеження видані за відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків:1) розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи;2) приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону;3) надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;4) надання земельної ділянки для розміщення лінійних об`єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, ліній електропередачі, зв`язку);5) буріння, влаштування та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів;6) будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об`єктів.

Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

Згідно з п. 6 розділу Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності до 1 січня 2015 року рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку.

Встановити, що дія частин третьої та четвертої статті 24 цього Закону до 1 січня 2015 року не поширюється на території, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ Атлант Сіті Груп належить на праві власності нежитлові будівлі та споруди за адресою вул . Торгова, 62, м. Самбір (дата державної реєстрації: 01.03.2018).

Відповідно до витягу з державного земельного кадастру, 14.03.2006 зареєстровано право власності ТОВ Атлант Сіті Груа на земельну ділянку, кадастровий номер 4610900000:03:053:0003, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02), категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид використання земельної ділянки - для обслуговування бідівель склозаводу.

Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що містобудівні умови та обмеження видані за відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: детального плану території, чим порушено, зокрема, п. 6 розділу Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , оскільки, на момент прийняття наказу відділу архітектури і містобудування виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області від 11.04.2018 № 2 про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція з добудовою та надбудовою нежитлових будівель по вул. Торговій, 62 під виробничо-торговий комплекс у м. Самборі", ТОВ Атлант Сіті Груп належала на праві власності земельна ділянка 4610900000:03:053:0003.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймає у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Таким чином, відділ архітектури та містобудування Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області при наданні містобудівних умов та обмежень не уповноважений перевіряти законність надання у власність земельної ділянки.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення п. 2.4 Порядку адання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, проте такий Порядок втратив чинність 26.12.2017, відтак на момент прийняття наказу від 11.04.2018 № 2 про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція з добудовою та надбудовою нежитлових будівель по вул. Торговій, 62 під виробничо-торговий комплекс у м. Самборі" Порядок № 109 чинним не був.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, відтак, за відсутності детального плану території, генеральний план є єдиними містобудівним документом, який визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Суд звертає увагу, що забудовники земельної ділянки, які у встановленому законодавством порядку одержали право власності на земельну ділянку не можуть нести відповідальність та зазнавати негативних наслідків у зв`язку із відсутністю не з їх вини затвердженого детального плану території.

Оскільки детальний план м. Самбір не затверджений, містобудівною документацію на місцевому рівні є Генеральний план м. Самбір. Відтак, наміри забудови земельної ділянки мають відповідати вимогам Генеральному плану м. Самбір.

Таким чином, висновки контролюючого органу про те, що містобудівні умови та обмеження видані за відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: детального плану території, чим порушено вимоги п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 2.4 Порядку № 109 (діючого на момент видачі містобудівних умов та обмежень) та п. 6 розділу Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є помилковими та не відповідають вимогам чинного законодавства, затвердження наказом відділу архітектури та містобудування Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області від 11.04.2018 року № 2 містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція з добудовою та надбудовою нежитлових будівель по вул. Торговій, 62 під виробничо-торговий комплекс у м. Самборі" є правомірним.

Відтак, рішення головних інспекторів будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної будівельної інспекції України Павлова Ю.О., Гончар Т.Ю., Ференца Т.А. за № 5-мб від 30 січня 2019 року про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція з добудовою та надбудовою нежитлових будівель по вул. Торговій, 62 під виробничо-торговий комплекс у м. Самборі", наказ про затвердження від 11.04.2018 року № 2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також звертає увагу на те, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів доброго врядування і належної адміністрації (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до якості закону).

Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу належного урядування , зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, Тошкуца та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland),заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

Таким чином, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок.

Позивач в результаті надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція з добудовою та надбудовою нежитлових будівель по вул. Торговій, 62 під виробничо-торговий комплекс у м. Самборі" покладався на легітимність добросовісних дій державного органу. Відтак, зупинення дії наданих містобудівних умов порушує принцип юридичної визначеності.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення головних інспекторів будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної будівельної інспекції України Павлова Ю.О., Гончар Т.Ю., Ференца Т.А. за № 5-мб від 30 січня 2019 року про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція з добудовою та надбудовою нежитлових будівель по вул. Торговій, 62 під виробничо-торговий комплекс у м. Самборі", наказ про затвердження від 11.04.2018 року № 2.

4. Судовий збір в розмірі 1921,00 грн присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Атлант Сіті Груп (вул. Валова, 58/2, м. Самбір, Львівська область, 81400, код ЄДРПОУ 41888531) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Л. Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 01.11.2019.

Суддя Костецький Н.В.