Рішення

від 08.10.2019 по справі 759/13461/17

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13461/17

пр. № 2/759/641/19

08 жовтня 2019 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді Миколаєць І.Ю.,

при секретарі Шелудько В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представників відповідача ОСОБА_8., ОСОБА_9 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2017 року представник ОСОБА_1 адвокат Гарбуз М.В. звернувся до Святошинського районного суду м.Києва із позовом яким висуває вимоги до ОСОБА_5 з поділу спільної сумісної власності подружжя. Зокрема, позивач просить виділити їй наступне майно:

- квартиру АДРЕСА_3 , яка зареєстрована за ОСОБА_5 ;

- автомобіль марки Toyota модель Auris реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_1 ;

- земельну ділянку АДРЕСА_10, яка зареєстрована за ОСОБА_5 ;

- садовий будинок АДРЕСА_11 загальною площею приблизно 350 кв.м., який зведений на вищезазначеній земельній ділянці;

- земельну ділянку АДРЕСА_12, яка зареєстрована за ОСОБА_5 ;

- садовий будинок АДРЕСА_13, яка зареєстрований за ОСОБА_5 ;

- земельну ділянку № АДРЕСА_14 ;

а також позивач просить компенсувати їй 50% корпоративних прав підприємств ТОВ "Видавництво Генеза" (код ЄДРПОУ 19138238), ТОВ "НСБК "Український прорив" (код ЄДРПОУ 36460187), ТОВ "Дабл Ф Груп" (код ЄДРПОУ 40167002), ТОВ Академія інноваційного розвитку освіти" (код ЄДРПОУ 39036296), ТОВ "Деймос.Ком" (код ЄДРПОУ 40175361) у розмірі 2 020 500,00 грн.

У власність відповідача ОСОБА_5 просить виділити наступне майно та немайнові права:

- автомобіль Chevrolet марки модель Aveo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , який зареєстрований за ОСОБА_5 ;

- автомобіль марки Lexus GS 250, 2012 року випуску, який зареєстрований за ОСОБА_5 ;

- автомобіль марки Toyota модель Prado, реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , який зареєстрований за ОСОБА_5 ;

- автомобіль марки Mitsubishi модель Pajero, який зареєстрований за ОСОБА_1 ;

- а також частки у статутному капіталі ТОВ "Видавництво Генеза" (код ЄДРПОУ 19138238) у розмірі 400000,00 грн., ТОВ "НСБК "Український прорив" (код ЄДРПОУ 36460187) у розмірі 430000,00 грн., ТОВ "Дабл Ф Груп" (код ЄДРПОУ 40167002) у розмірі 4000,00 грн., ТОВ Академія інноваційного розвитку освіти" (код ЄДРПОУ 39036296) у розмірі 2000,00 грн, ТОВ "Деймос.Ком" (код ЄДРПОУ 40175361) у розмірі 3200000,00 грн., які зареєстровані на ОСОБА_5

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою судді Святошинськогорайонного суду м.Києва постановленою15.09.2017 р. задоволена заява позивача, розмір сплати судового збору зменшений у відповідності до ст.82 ЦПК України.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва постановленою 16.11.2017 р. провадження у справі відкрито. Ухвалою постановленою 26.06.2018 р. , визначені правила подальшого розгляду справи у порядку загального позовного провадження у відповідності до вимог п. 9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України (за редакцією ЗУ № 2147-УІІІ від 03.10.2017 р.).

Відповідачем поданий відзив. Відповідач просить відмовити позивачу у заявлених нею вимогах та пропонує свій варіант поділу спільної сумісної власності. Зокрема зазначає, що заявлені до поділу земельна ділянка, що знаходиться в садовому товаристві Бузок -2 в с . Бузова Києво-Святошинського району Київської області , і яка зареєстрована за ним, ОСОБА_5 , та садовий будинок, що знаходиться на цій земельній ділянці і який є незакінчений будівництвом, не є об"єктами спільної сумісної власності подружжя, оскільки їх набуття відповідачем відбулось за договором дарування.

Земельна ділянка, яка знаходиться на території Бузівської сільської ради с/т Бузок-2 Києво-Святошинського району Київської області також не може бути об"єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки їх набуття відповідачем відбулось за договором дарування.

Відповідач зазначає про помилковість тверджень позивача щодо рухомого майна. Зокрема, автомобіль Chevrolet марки модель Aveo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , який був зареєстрований за ним, був відчужений під час його перебування у шлюбі з позивачем.

Відповідач зазначає щодо вимог позивача про розподіл часток у статутному капіталі товариств. Рішенням Святошинського районного суду м.Києва ухваленим 10.08.2016 року у справі № 759/3411/16-ц встановлено, що ОСОБА_5 , та ОСОБА_1 з квітня 2015 року не підтримують шлюбних відносин та проживають окремо. Позивач заперечує проти розподілу часток зважаючи на час заснування ТОВ "Дабл Ф Груп" (код ЄДРПОУ 40167002), ТОВ ТОВ "Деймос.Ком", тобто після встановленого судом моменту припинення шлюбних відносин. Що стосується ТОВ Академія інноваційного розвитку освіти" (код ЄДРПОУ 39036296) зазначає, що відповідач не є засновником цього товариства. Що стосується ТОВ "Видавництво Генеза" (код ЄДРПОУ 19138238) та ТОВ "НСБК "Український прорив" (код ЄДРПОУ 36460187), позивач налаштований уступити позивачу підприємство з більшою часткою статутного капіталу.

У своєму відзиві та поясненнях ОСОБА_5 пропонує свій варіант поділу майна подружжя.

Зустрічного позову ОСОБА_5 не подавав. Отже, його пропозиції щодо поділу майна подружжя судом не розглядаються, оскільки такі пропозиції не є по суті позовними вимогами, а їх розгляд судом виходить за межі розгляду даної справи.

Таким чином суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, розглядає дану справу як справу за зверненням ОСОБА_1 в межах заявлених нею позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Суд, заслухавши думку осіб, які приймають участь у справі, допитавши свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи доходить висновку про відсутність можливості задоволення позовних вимог зважаючи на наступне.

Предметом позову є поділ спільної сумісної власності подружжя, яка складається з нерухомого, рухомого майна та корпоративних прав.

Період у якому ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували у шлюбі визначається судом за обставинами, встановленими рішенням у цивільній справі, що передбачено ч.4 ст.82 ЦПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 15.11.1997 року, рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 06.06.2016 року шлюб між сторонами розірвано, що встановлено рішенням Святошинського районного суду м.Києва постановленим 10.08.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 . До ОСОБА_5 про стягнення аліментів (справа № 759/3411/16-ц). Цим же рішенням встановлено, оскільки позивачем зазначалось, а відповідачем не заперечувалось, факт не проживання сторін разом однією сім"єю з квітня 2015 року (а.с.75).

Що стосується поділу квартири АДРЕСА_3 , яка зареєстрована на ОСОБА_5 . У якості підтвердження виникнення права власності на нерухоме майно позивачем надана копія додаткової угоди до договору відступлення права вимоги (цесії) № 10 від 12.05.2011 р. датована 02.12.2011 року, яка укладена між ТОВ "Компанія з управління активами "Інвестиційний альянс" та ОСОБА_5 , а такождодаткова угода в„– 1 до договору резервування приміщення № 69-б/103 від 12.05.2011 року датована 02.12.2011 року, яка укладена між ТОВ "Екобуд" та ОСОБА_5 , а також квитанціями про оплату за договором про відступлення права вимоги (а.с.18-21).

Суд зауважує, що кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми (ст.76-82 ЦПК України). Певні обставини повинні підтверджуватись певними доказами. Зокрема, право власності на нерухоме майно повинно підтверджуватись доказами набуття такого права: свідоцтвом про право власності, договором купівлі-продажу, договором дарування, та інш., що зареєстровані відповідно до норм , які діяли на час вчинення правочину, рішенням суду, витягом з реєстру прав власності; право власності на рухоме майно, у даному випадку на автотранспорт, повинно підтверджуватись дійсним технічним паспортом, інформацією від особи, яка володіє відповідними реєстрами.

Таким чином суд вважає, що наданими доказами не доведено суду набуття одним із подружжя права власності на вищезазначене нерухоме майно, а визнання такого набуття стороною відповідача не є достатнім для того, щоб суд дійшов висновку про правомірність набуття у власність нерухомого майна.

Що стосується поділу земельної ділянки загальною площею 0,065 га та будинку, які знаходяться в АДРЕСА_16 , яка зареєстрована за ОСОБА_5 Суду наданий доказ набуття ОСОБА_5 у власність за договором дарування укладеним 17.03.2000 року між ОСОБА_7 , як дарувальником, та ОСОБА_5 , як обдарованим, земельної ділянки площею 0,065 га, що знаходиться в АДРЕСА_15 , а також незакінченого будівництвом будинку, який був побудований на 54%.Судом досліджений оригінал такого доказу.

Суд вважає, що дані об"єкти нерухомого майна не можуть бути спільною сумісною власністю подружжя, оскільки майно, яке було одержано в дар одним із подружжя під час шлюбу вважалось роздільним майном подружжя (ст.24 Кодексу про шлюб та сім"ю України).

Позивач не ставить питання щодо визнання за нею права власності на частину цього майна у випадку його поліпшення, збільшення цінової вартості в порядку ст.62 СК України з наданням відповідних доказів.

Що стосується поділу земельної ділянки загальною площею 0,0646 га, що знаходиться в АДРЕСА_16. Суду надана копія державного акту на право приватної власності на землю. Суд позбавлений можливості дослідити такий доказ, оскільки наявність копії документу не свідчить про те, що під час шлюбу або після розірвання шлюбу така земельна ділянка не була відчужена, тобто такий доказ (копія доказу) не є достатнім для висновку про набуте право власності.

Що стосується земельної ділянки загальною площею 0,061 га та садового будинку з надвірними будівлями загальною площею 55,8 кв.м., який знаходиться на території Бузівської сільської ради в селі Бузова Києво-Святошинського району Київської області. Судом досліджені оригінали договору купівлі-продажу земельної ділянки та договору купівлі-продажу садового будинку, укладених та посвідчених 27.07.2008 року, за якими ОСОБА_5 придбав вказане нерухоме майно.

Суд вважає, що вищевказане майно є спільною сумісною власністю подружжя та може підлягати поділу.

Що стосується рухомого майна. Позивач вважає спільним майном: автомобіль марки Toyota модель Auris реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_1 ; автомобіль Chevrolet марки модель Aveo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , який зареєстрований за ОСОБА_5 ; автомобіль марки Lexus GS 250(без д.н.з) 2012 року випуску, який зареєстрований за ОСОБА_5 ; автомобіль марки Toyota модель Prado, реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , який зареєстрований за ОСОБА_5 ; автомобіль марки Mitsubishi модель Pajero (без д.н.з.), який зареєстрований за ОСОБА_1

Позивачем доведено, що автомобіль марки Toyota модель Auris реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, отже може підлягати поділу.

Позивачем не доведено, що інші, заявлені нею автомобілі є об"єктами права спільної сумісної власності. Окрім того, відповідач стверджує, що автомобіль Chevrolet Aveo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 був відчужений під час шлюбу. Слід зауважити, що доказ придбання автомобіля за договором купівлі-продажу, зокрема це стосується автомобіля марки Mitsubishi Pajero, не є достатнім доказом для висновку суду задля вирішення питання про поділ спільної сумісної власності, оскільки відсутність інших документів на автомобіль, як то технічний паспорт, що свідчило б про проходження державної реєстрації із присвоєнням державного номерного знака, унеможливлює навіть ідентифікацію такого автомобіля. Наданий відповідачем витяг з Єдиного державного реєстру МВС України, який функціонує у тестовому режимі щодо автомобілів Lexus GS 250 та Toyota Prado , які йому належать, також не може бути достатнім доказом, оскільки такий витяг не містить ідентифікуючих ознак таких автомобілів, як то державних номерних знаків.

Як звернув увагу Верховний суд у постанові від 25.04.2018 р. (справа № 344/1770/14-ц), способи та порядок поділу майна, яке є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначаються ст.71 СК України і сутність такого поділу полягає у тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі. Під час поділу майна в судовому порядку суд повинен виходити з презумпції рівності часток, а також з вимог ст.71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки у разі неподільності майна (ч.2 ст.364 ЦК України.)

Що стосується компенсації позивачу як виплати половини вартості внесеного майна у статутні фонди підприємств.

У постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 р. (справа № 6-79цс13) викладено правовий висновок про те, що навіть і в разі передання подружжям свого спільного сумісного майна до статутного фонду приватного підприємства, заснованого одним із них, майно переходить у приватну власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов"язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не право власності на саме майно) або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства.

Тобто, при поділі майна подружжя, а саме частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю і у випадку, якщо такий внесок було здійснено із спільної сумісної власності подружжя, або ж за рахунок спільних коштів подружжя, то у іншого з подружжя виникає право на компенсацію половини вартості внеску, тобто виникає грошова вимога, або право на компенсацію половини прибутків.

Позивачем не доведено, а відповідачем спростовані обставини внесення спільних коштів сім"ї у статутні фонди підприємств: ТОВ "Дабл Ф Груп" (код ЄДРПОУ 40167002), ТОВ ТОВ "Деймос.Ком"(код ЄДРПОУ 40175361), ТОВ Академія інноваційного розвитку освіти" (код ЄДРПОУ 39036296).

Суд вважає, що грошова компенсація позивачу внесеного відповідачем до статутних капіталів ТОВ "Видавництво Генеза" (код ЄДРПОУ 19138238) та ТОВ "НСБК "Український прорив" (код ЄДРПОУ 36460187) може мати місце у випадку доведеності або відсутності заперечень відповідача про те, що такі грошові кошти вносились за спільні кошти подружжя.

Отже, поділ майна подружжя здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки у разі неподільності майна. Однак, у випадку великої кількості об"єктів майна, беручи до уваги також і вимоги сторін, такий поділ може здійснюватись обома шляхами одночасно, причому у такому випадку неможливо обійтись і без взаємозаліку, наприклад компенсаційних виплат. Таким чином, мова йде про розподіл майна подружжя (такий термін є доречним, оскільки застосовувався, наприклад ВССУ ухвалою 21.09.2016 р.). У такому випадку визначальним є, однак після доведення сторонами та встановлення судом права власності подружжя на майно, проведення грошової оцінки майна або відсутність заперечень сторін щодо вартості майна.

Суд, зважаючи на потенційну можливість поділу лише декількох із заявлених об"єктів спільної сумісної власності (вищезазначених земельної ділянки, будинку та автомобіля, право власності на які може бути або визнано в ідеальних частках по 1/2 частині, або визнано за будь-якою стороною, або шляхом виплати компенсації) , звертає увагу сторін на наявність і іншого спільного сумісного майна, однак право власності на яке при даному розгляді не було доведено. З метою збереження принципу рівності часток подружжя і задля можливості саме рівного розподілу майна з урахування бажання сторін володіти саме певним майном, у даному випадку обгрунтованою є відмова у задоволенні вимог про поділ спільної сумісної власності подружжя, що не перешкоджає повторному зверненню до суду з інших підстав будь-якою стороною.

Керуючись ст.ст. 6-13, 18, 19, 77-79, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) про поділ спільного майна подружжя, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду м. Києва, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю.Миколаєць