Постанова

від 22.07.2020 по справі 759/13461/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/1141/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 759/13461/17

22 липня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Желепи О.В.

- Олійника В.І.

при секретарі - Осінчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Голубничого Олега Ігоровича на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Миколаєць І.Ю., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому просила: поділити спільне майно, виділивши ОСОБА_1 :

- квартиру АДРЕСА_1 , що зареєстрована на ОСОБА_2 ;

- автомобіль марки Тойота, модель Ауріс, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований на ОСОБА_1 ;

- земельну ділянку НОМЕР_14 загальною площею 0,065 га, яка знаходиться в с. Бузок-2 Києво-Святошинського району Київської області, яка зареєстрована за ОСОБА_2 ;

- садовий будинок

НОМЕР_14 загальною площею приблизно 350 кв.м., який зведений на вищезазначеній земельній ділянці; - земельну ділянку НОМЕР_15 загальною площею 0,061 га, яка знаходиться в с. Бузова Києво-Святошинського району Київської області , яка зареєстрована за ОСОБА_2 ;

- садовий будинок НОМЕР_15 з надвірними будівлями загальною площею 55,8 кв.м., який знаходиться в с. Бузова Києво-Святошинського району Київської області , який зареєстрований за ОСОБА_2 ;

- земельну ділянку НОМЕР_16 загальною площею 0,0646 га, яка знаходиться на території Бузівської сільської ради с/т Бузок-2 Києво-Святошинського району Київської області, яка зареєстрована за ОСОБА_2 ;

- компенсувати ОСОБА_1 50% корпоративних прав підприємств ТОВ "Видавництво Генеза" (код ЄДРПОУ 19138238), ТОВ "НСБК "Український прорив" (код ЄДРПОУ 36460187), ТОВ "Дабл Ф Груп" (код ЄДРПОУ 40167002), ТОВ Академія інноваційного розвитку освіти" (код ЄДРПОУ 39036296), ТОВ "Деймос.Ком" (код ЄДРПОУ 40175361) у розмірі 2 020 500,00 грн.;

Виділити ОСОБА_2 :

- автомобіль Chevrolet марки модель Aveo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , який зареєстрований за ОСОБА_2 ;

- автомобіль марки Lexus GS 250, 2012 року випуску, який зареєстрований за ОСОБА_2 ;

- автомобіль марки Toyota модель Prado, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , який зареєстрований за ОСОБА_2 ;

- автомобіль марки Mitsubishi модель Pajero, який зареєстрований за ОСОБА_1 ;

- частки у статутному капіталі ТОВ "Видавництво Генеза" (код ЄДРПОУ 19138238) у розмірі 400000,00 грн., ТОВ "НСБК "Український прорив" (код ЄДРПОУ 36460187) у розмірі 430 000,00 грн., ТОВ "Дабл Ф Груп" (код ЄДРПОУ 40167002) у розмірі 4000,00 грн., ТОВ Академія інноваційного розвитку освіти" (код ЄДРПОУ 39036296) у розмірі 2 000,00 грн, ТОВ "Деймос.Ком" (код ЄДРПОУ 40175361) у розмірі 3 200 000,00 грн., які зареєстровані на ОСОБА_2 .

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона перебувала з відповідачем у шлюбних відносинах з 15 листопада 1997 року по 06 червня 2016 року, під час якого було придбано та збудовано вищезазначене майно, а тому воно є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу з урахуванням положень СК України.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 адвокат Голубничий О.І. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що судом першої інстанції не в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, а також рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зазначав, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не урахував, що відповідач не заперечував проти часткового задоволення позовних вимог, вказавши у відзиві, яке саме майно він вважає спільною сумісною власністю подружжя, та яке не заперечує виділити позивачу. Зазначене свідчить, що фактично відповідач визнав частково позов, а тому суд з урахуванням визнання відповідачем частини позовних вимог, мав би і задовольнити такі вимоги.

Вказував на те, що суд безпідставно поставив під сумнів належність на праві власності відповідачу квартири НОМЕР_17 , автомобіля Тойота, модель Прадо, автомобіля Мітсубіші, модель Паджеро, автомобіля Лексус, при цьому суд не здійснив відповідно до ЦПК України належних дій, з метою встановлення обставин, що мають значення для справи, зокрема не ініціював витребування належного та допустимого доказу для встановлення належності зазначеного рухомого та нерухомого майна відповідачу та позивачу на праві власності.

Крім того, вказував на те, що висновок суду про те, що автомобіль марки Шевролет, модель Авео, був проданий ще в період спільного життя подружжя, ґрунтується на припущеннях, оскільки доказів на підтвердження вказаної обставини матеріали справи не містять, тоді як згідно листа Регіонального сервісного центру МВС у м. Києві від 18.11.2019 року № 31/26-787АЗ, станом на 15.11.2019 року за ОСОБА_2 зареєстрований автомобіль марки CHEVROLET, модель AVEO, державний номерний знак: НОМЕР_3 , колір: синій, на підставі свідоцтва НОМЕР_5 від 07.09.2004 року.

Зауважував, що твердження відповідача про те, що позивач не має права на компенсацію частки внеску до статутного капіталу ТОВ ДАБЛ Ф Груп та ТОВ Деймос.Ком , оскільки на той час позивач та відповідач не підтримували шлюбних відносин та проживали окремо, є помилковим, оскільки шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано 07.06.2016 року, тоді як датою закінчення формування статутного капіталу вказаних товариств є 04.12.2016 року.

13 січня 2020 року надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Переверзія Григорія Давидовича на апеляційну скаргу, в якому він просив у задоволенні клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи відмовити, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2019 року залишити без змін. Зазначав, що позивачка не була позбавлена права подати до суду першої інстанції будь-які докази, які вона вважала за необхідне для обґрунтування своїх вимог. Тим більше, що всі правовстановлюючі документи на нерухоме майно, які оформлені особисто на відповідача або були подаровані відповідачу, або придбані ним за договором купівлі-продажу, позивачка з 2014 року неправомірно утримує у себе та категорично відмовляється передати їх відповідачу. Вказував на те, що позивачка безпідставно включила майно, яке не є спільним майном подружжя та не підлягає розподілу, а саме: майно, яке відповідач набув на підставі договорів дарування (земельна ділянка НОМЕР_14 та садовий будинок НОМЕР_14 , тоді як земельна ділянка НОМЕР_16 та земельна ділянка НОМЕР_14 це одна й та сама ділянка); автомобіль CHEVROLET, модель AVEO, державний номерний знак: НОМЕР_3 був відчужений ще під час подружнього життя на підставі генеральної довіреності; корпоративні права, які відповідач набув після фактичного припинення шлюбних відносин (частки в статутному капіталі ТОВ ДАБЛ Ф ГРУП та ТОВ ДЕМОС.КОМ ); корпоративні права товариства, де відповідач не є учасником (ТОВ Академія Інноваційного розвитку ).

Посилався на те, що відповідач пропонує здійснити поділ майна, яке є дійсно спільним майном подружжя, у мирному порядку наступним чином:

- позивачці: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 114 кв.м.; автомобіль TOYOTA AURIS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво видане УДАЇ в м. Києві ВРЕВ 7 від 27.09.2008 року, зареєстрований на позивачку;

- відповідачу: садовий будинок з надвірними будівлями 55,8 кв.м. в с. Бузова Києво-Святошинського району Київської області; земельна ділянка площею 0,051 га в с. Бузова Києво-Святошинського району Київської області; автомобіль MITSUBISHI PAJERO, реєстраційний номер НОМЕР_6 , свідоцтво НОМЕР_7 , видане УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві 28.06.2006 року, автомобіль TOYOTA PRADO, реєстраційний номер НОМЕР_4 , свідоцтво НОМЕР_18 видане УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві 26.09.2008 року; автомобіль LEXUS GS 25, реєстраційний номер НОМЕР_8 , свідоцтво НОМЕР_9 , видане УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві 02.08.2012 року.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представники відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог.

Такі висновки суду не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 15.11.1997 року, та рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 06.06.2016 року шлюб між сторонами розірвано. Під час розгляду справи про розірвання шлюбу, судом встановлено, що сторони не проживають однією сім 'єю з квітня 2015 року.

Так, звертаючись до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя, позивачка просила поділити спільне майно, виділивши ОСОБА_1 : - квартиру АДРЕСА_1 , що зареєстрована на ОСОБА_2 ; - автомобіль марки Тойота, модель Ауріс, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований на ОСОБА_1 ; - земельну ділянку НОМЕР_14 загальною площею 0,065 га, яка знаходиться в с. Бузок-2 Києво-Святошинського району Київської області, яка зареєстрована за ОСОБА_2 ; - садовий будинок НОМЕР_14 загальною площею приблизно 350 кв.м., який зведений на вищезазначеній земельній ділянці; - земельну ділянку НОМЕР_15 загальною площею 0,061 га, яка знаходиться в с.Бузова Києво-Святошинського району Київської області , яка зареєстрована за ОСОБА_2 ; - садовий будинок НОМЕР_15 з надвірними будівлями загальною площею 55,8 кв.м., який знаходиься в с. Бузова Києво-Святошинського району Київської області , який зареєстрований за ОСОБА_2 ; - земельну ділянку НОМЕР_16 загальною площею 0,0646 га, яка знаходиться на території Бузівської сільської ради с/т Бузок-2 Києво-Святошинського району Київської області, яка зареєстрована за ОСОБА_2 ; компенсувати ОСОБА_1 50% корпоративних прав підприємств ТОВ Видавництво Генеза , ТОВ НСБК Український прорив , ТОВ Дабл Ф Груп , ТОВ Академія інноваційного розвитку освіти , ТОВ Деймос.Ком у розмірі 2 020 500,00 грн., а відповідачу ОСОБА_2 виділити: - автомобіль Chevrolet марки модель Aveo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , який зареєстрований за ОСОБА_2 ; - автомобіль марки Lexus GS 250, 2012 року випуску, який зареєстрований за ОСОБА_2 ; - автомобіль марки Toyota модель Prado, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , який зареєстрований за ОСОБА_2 ; - автомобіль марки Mitsubishi модель Pajero, який зареєстрований за ОСОБА_1 ; - частки у статутному капіталі ТОВ Видавництво Генеза у розмірі 400 000,00 грн., ТОВ НСБК Український прорив у розмірі 430 000,00 грн., ТОВ Дабл Ф Груп у розмірі 4000,00 грн., ТОВ Академія інноваційного розвитку освіти у розмірі 2 000,00 грн., ТОВ Деймос.Ком у розмірі 3 200 000,00 грн., які зареєстровані на ОСОБА_2 .

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316 , 317 , 319 ЦК України , аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

Відповідно до частин першої та другої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим, зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя у судовому порядку у разі оспорювання ним поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).

Відповідно до частини першої статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка закріплені в статті 57 СК України , в пунктах 1-3 частини першої якої визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Таким чином, вирішуючи спори між подружжям про поділ майна, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12 , 81 ЦПК України , кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, врахувавши надані сторонами пояснення, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

За період перебування у фактичних шлюбних відносинах з 15.11.1997 року по квітень 2015 року, сторонами набуто наступне майно, яке суд визнає спільною сумісною власність подружжя та яке, відповідно підлягає поділу порядку поділу майна подружжя:

- квартира АДРЕСА_1 , жилою площею 59,40 кв.м., загальною площею 114,40 кв.м., яка згідно свідоцтва про право власності від 03 квітня 2012 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с. 127 том. 2);

- автомобіль Lexus Gs 250, 2012 року випуску, власник: ОСОБА_2 , свідоцтво НОМЕР_9 від 02.08.2012 року;

- автомобіль Toyota Prado, 2008 року випуску, власник: ОСОБА_2 , свідоцтво НОМЕР_10 від 26.09.2008 року;

- автомобіль Toyota Auris, 2008 року випуску, власник: ОСОБА_1 , свідоцтво НОМЕР_11 від 27.09.2008 року;

- автомобіль Mitsubishi Sport, 2005 року випуску, власник ОСОБА_1 , свідоцтво НОМЕР_7 від 28.02.2006 року;

- земельна ділянка, площею 0,061 га, що знаходиться на території Бузівської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області, в садівничому товаристві Бузок-2 , що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.07.2007 року;

- садовий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться на території Бузівської сільської ради, в селі Бузова, Києво-Святошинського району Київської області, в садівничому товаристві Бузок-2 , під № 27, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу садового будинку від 27.07.2007 року;

- корпоративні права у ТОВ Видавництво Генеза в розмірі 400 000,00 грн.;

- корпоративні права у ТОВ НСБК Український Прорив в розмірі 430 000,00 грн.

Як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, відповідач не заперечував в порядку поділу майна подружжя, виділити позивачці ОСОБА_1 : -квартиру АДРЕСА_1 , жилою площею 59,40 кв.м., загальною площею 114,40 кв.м., яка згідно свідоцтва про право власності від 03 квітня 2012 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с. 127 том. 2); - автомобіль марки Toyota, модель Auris , 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 від 27.09.2008 року на ОСОБА_1 ; - автомобіль марки Mitsubishi, модель Pajero , реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 , який зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 від 28.02.2006 року на ОСОБА_1 .

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне врахувати вказані обставини, та в порядку поділу майна подружжя, виділити позивачці таке майно.

Що стосується нерухомого майна, яке також позивачка просила виділити їй, а саме:земельну ділянку НОМЕР_15 загальною площею 0,061 га, яка знаходиться в с. Бузова Києво-Святошинського району Київської області , яка зареєстрована за ОСОБА_2 та садовий будинок НОМЕР_15 з надвірними будівлями загальною площею 55,8 кв.м., який знаходиться в с. Бузова Києво-Святошинського району Київської області , який зареєстрований за ОСОБА_2 , то колегія суддів вважає, що таке майно підлягає поділу в рівних частках, по 1/2 частині кожному, оскільки відповідач ОСОБА_2 не спростував принципу рівності часток, а також того, що вказаний будинок та земельна ділянка придбана за його власні кошти.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до ч.2,3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України). Кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї (частина перша статті 366 ЦК України ).

Частиною першою статті 70 Сімейного Кодексу України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку.

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України ), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України ).

В контексті вказаних норм матеріального права, фактичні обставини справи свідчать про правомірність вимог ОСОБА_1 в частині стягнення грошової компенсації за частку у статутному капіталі ТОВ Видавництво Генеза та ТОВ НСБК Український прорив , оскільки кошти вкладені у статутний капітал є спільною сумісною власністю подружжя.

Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню компенсація вартості 1/2 частини корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю Видавництво Генеза у сумі 200 000,00 грн. та компенсація вартості 1/2 частини корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю НСБК Український прорив у сумі 215 000,00 грн.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що не підлягає поділу, в порядку поділу спільного майна подружжя, земельна ділянка загальною площею 0,065 га, яка знаходиться в с. Бузок-2 Києво-Святошинського району Київської області, яка зареєстрована за ОСОБА_2 та садовий будинок загальною площею приблизно 350 кв.м., який зведений на вищезазначеній земельній ділянці, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору дарування садового будинку та земельної ділянки від 17.03.2000 року, ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_2 прийняв у дар - незакінчений будівництвом, побудований на 54% садовий будинок та земельну ділянку площею 0,065 га, що знаходиться в селі Бузова, Києво-Святошинського району Київської області, в садовому товаристві Бузок-2 , під № 61.

Позивачка вказувала на те, що будинок добудований за спільні кошти під час спільного проживання сторін, та має приблизну площу 350 кв.м., але не введений в експлуатацію.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України ).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України , кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачкою доказів на підтвердження того, що вказаний будинок був добудований за спільні кошти в момент проживання сторін у фактичних шлюбних відносинах не надано.

Разом з тим, відповідач вказав, що будинок добудовувався за кошти його батьків, на підтвердження чого надав товарні чеки, видаткові накладні, талони на отримання товару тощо (а.с. 102-148 том 1). Вказані обставини, в суді першої інстанції, підтвердили в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Відтак, враховуючи, що незакінчений будівництвом, побудований на 54% садовий будинок та земельну ділянку площею 0,065 га, що знаходиться в селі Бузова, Києво-Святошинського району Київської області, в садовому товаристві Бузок-2 , під № 61 відповідач набув за договором дарування, доказів на спростування тієї обставини, що будинок добудовувався за кошти батьків відповідача позивачка не надала, клопотання про призначення експертизи вартості об`єкта, сторони не заявляли, тому колегія суддів приходить до висновку, що земельна ділянка загальною площею 0,065 га, яка знаходиться в с . Бузок -2 Києво-Святошинського району Київської області, та садовий будинок загальною площею приблизно 350 кв.м., який зведений на вищезазначеній земельній ділянці не є спільним майном подружжя, а тому не підлягає поділу.

При цьому, судом також враховується, що відповідач не заперечував, та колегія суддів дійшла висновку, щодо виділу позивачці, в порядку поділу спільного майна, квартири АДРЕСА_1 , жилою площею 59,40 кв.м., загальною площею 114,40 кв.м., яка згідно свідоцтва про право власності від 03 квітня 2012 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , що свідчить про відступлення рівності часток у поділі.

Таким чином, виділення позивачці квартири, і залишення відповідачу будинку, який добудовувався під час перебування сторін у шлюбі та загальна площа якого збільшилася після укладення договору дарування, є справедливим та співмірним шляхом поділу майна у даному випадку.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що не є спільним майном подружжя та не підлягає поділу земельна ділянка, загальною площею 0,0646 га, яка знаходиться на території Бузівської сільської ради с/т Бузок-2 Києво-Святошинського району Київської області, яка зареєстрована за ОСОБА_2 , оскільки, як вбачається з державного акту на право приватної власності на землю, вказана земельна ділянка набута відповідачем на підставі договору дарування земельної ділянки від 17.03.2000 року. (а.с. 9 том 1).

Щодо поділу корпоративних прав у ТОВ Дабл Ф Груп , ТОВ Академія інноваційного розвитку освіти , ТОВ Деймос.Ком шляхом стягнення компенсації їх вартості у розмірі 50%, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Дабл Ф Груп , на частку у статутному капіталі якого, заявляє вимоги позивачка, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців було засновано - 04.12.2015 року, а датою формування статутного капіталу, де частка відповідача дорівнює 4 000,00 грн. є 04.12.2016 року.

ТОВ Деймос.Ком , на частку у статутному капіталі якого заявляє вимоги позивачка, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців було, засновано - 04.12.2015 року, а дата формування статутного капіталу, де частка відповідача дорівнює 3 200 000,00 грн. є 04.12.2016 року.

Відтак, колегія суддів вважає, що оскільки вказані товариства засновані 04.12.2015 року, датою формування статутного капіталу є 04.12.2016 року, тобто після фактичного перебування сторін у шлюбних відносинах та після розірвання шлюбу відповідно, враховуючи, що будь-яких доказів на підтвердження того, що кошти відповідачем у статутний капітал товариств вносилися під час перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах позивачем не надано, то заявлені позивачкою вимоги щодо стягнення компенсації вартості вказаних корпоративних прав у розмірі 50% від їх вартості є безпідставними.

Щодо стягнення компенсації у розмірі 50% від частки у капіталі ТОВ Академія інноваційного розвитку освіти , то суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач не є засновником у даному товаристві, тому такі вимоги позивачки є безпідставними.

Вимога позивачки щодо виділу автомобіля Chevrolet марки модель Aveo, відповідачу, колегія суддів також вважає безпідставною, оскільки як встановлено судом, вказаний автомобіль був відчужений останнім під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі на підставі генеральної довіреності, тоді як поділу підлягає майно, що перебуває у сторін на момент припинення фактичних шлюбних відносин.

Підсумовуючи вищезазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши надані сторонами пояснення, засади справедливості, добросовісності та розумності, на яких регулюються сімейні відносини, норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів прийшла до висновку, що визнанню спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає наступне майно:

- квартира АДРЕСА_1 , загальною площею: 114,40 кв.м., яка зареєстрована на підставі свідоцтва про право власності від 03.04.2012 року, серії НОМЕР_12 , виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації на ОСОБА_2 ;

- автомобіль марки Toyota, модель Auris , 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 від 27.09.2008 року на ОСОБА_1 ;

- автомобіль марки Mitsubishi, модель Pajero , реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 , який зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 від 28.02.2006 року на ОСОБА_1 ;

- автомобіль марки LexusGs 250, рік випуску 2012, реєстраційний номерний знак № НОМЕР_4 , який зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 на ОСОБА_2 ;

- автомобіль марки Toyota, модель Prado , реєстраційний номерний знак НОМЕР_13 , який зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії: НОМЕР_7 від 28.02.2006 року на ОСОБА_1 ;

- корпоративні права у Товаристві з обмеженою відповідальністю Видавництво Генеза та у Товаристві з обмеженою відповідальністю НСБК Український прорив ;

- садовий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 55,8 кв.м., який знаходиться в с. Бузова, Києво-Святошинського району Київської області;

- земельна ділянка, площею 0,061 га, що знаходиться на території Бузівської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області, в садівничому товаристві Бузок-2 .

В порядку поділу спільного майна подружжя слід визнати право власності та виділити ОСОБА_1 наступне майно:

- квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею: 114,40 кв.м., яка зареєстрована на підставі свідоцтва про право власності від 03.04.2012 року, серії НОМЕР_12 , виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації на ОСОБА_2 ;

- автомобіль марки Toyota, модель Auris , 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 від 27.09.2008 року на ОСОБА_1 ;

- автомобіль марки Mitsubishi, модель Pajero , реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 , який зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 від 28.02.2006 року на ОСОБА_1 ;

- 1/2 частину садового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 55,8 кв.м., який знаходиться в с. Бузова, Києво-Святошинського району Київської області;

- 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,061 га, що знаходиться на території Бузівської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області, в садівничому товаристві Бузок-2 .

В порядку поділу майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю Видавництво Генеза у сумі 200 000,00 грн.

В порядку поділу майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю НСБК Український прорив у сумі 215 000,00 грн.

В порядку поділу спільного майна подружжя слід визнати право власності та виділити ОСОБА_2 наступне майно:

- автомобіль марки LexusGs 250, рік випуску 2012, реєстраційний номерний знак № НОМЕР_4 , який зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 на ОСОБА_2 ;

- автомобіль марки Toyota, модель Prado , реєстраційний номерний знак НОМЕР_13 , який зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії: НОМЕР_7 від 28.02.2006 року на ОСОБА_1 ;

- 1/2 частину садового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 55,8 кв.м., який знаходиться в с. Бузова, Києво-Святошинського району Київської області;

- 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,061 га, що знаходиться на території Бузівської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області, в садівничому товаристві Бузок-2 ;

- корпоративні права, а саме: частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Видавництво Генеза в розмірі 400 000,00 грн. та в Товаристві з обмеженою відповідальністю НСБК Український прорив у сумі 430 000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовна заява та апеляційна скарга підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги у розмірі 10 000 грн., що становить 50% від сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Голубничого Олега Ігоровича задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :

- квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею: 114,40 кв.м., яка зареєстрована на підставі свідоцтва про право власності від 03.04.2012 року, серії НОМЕР_12 , виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації на ОСОБА_2 ;

- автомобіль марки Toyota , модель Auris , 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 від 27.09.2008 року на ОСОБА_1 ;

- автомобіль марки Mitsubishi , модель Pajero, реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 , який зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 від 28.02.2006 року на ОСОБА_1 ;

- автомобіль марки Lexus Gs 250, рік випуску 2012, реєстраційний номерний знак № НОМЕР_4 , який зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 на ОСОБА_2 ;

- автомобіль марки Toyota, модель Prado, реєстраційний номерний знак НОМЕР_13 , який зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії: НОМЕР_7 від 28.02.2006 року на ОСОБА_1 ;

- корпоративні права у Товаристві з обмеженою відповідальністю Видавництво Генеза та у Товаристві з обмеженою відповідальністю НСБК Український прорив ;

- садовий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 55,8 кв.м., який знаходиться в с. Бузова, Києво-Святошинського району Київської області;

- земельна ділянка, площею 0,061 га, що знаходиться на території Бузівської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області, в садівничому товаристві Бузок-2 .

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати право власності та виділити ОСОБА_1 наступне майно:

- квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею: 114,40 кв.м., яка зареєстрована на підставі свідоцтва про право власності від 03.04.2012 року, серії НОМЕР_12 , виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації на ОСОБА_2 ;

- автомобіль марки Toyota , модель Auris , 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 від 27.09.2008 року на ОСОБА_1 ;

- автомобіль марки Mitsubishi , модель Pajero, реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 , який зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 від 28.02.2006 року на ОСОБА_1 ;

- 1/2 частину садового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 55,8 кв.м., який знаходиться в с. Бузова, Києво-Святошинського району Київської області;

- 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,061 га, що знаходиться на території Бузівської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області, в садівничому товаристві Бузок-2 .

В порядку поділу майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю Видавництво Генеза у сумі 200 000,00 грн.

В порядку поділу майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю НСБК Український прорив у сумі 215 000,00 грн.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати право власності та виділити ОСОБА_2 наступне майно:

- автомобіль марки Lexus Gs 250, рік випуску 2012, реєстраційний номерний знак № НОМЕР_4 , який зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 на ОСОБА_2 ;

- автомобіль марки Toyota, модель Prado, реєстраційний номерний знак НОМЕР_13 , який зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії: НОМЕР_7 від 28.02.2006 року на ОСОБА_1 ;

- 1/2 частину садового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 55,8 кв.м., який знаходиться в с. Бузова, Києво-Святошинського району Київської області;

- 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,061 га, що знаходиться на території Бузівської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області, в садівничому товаристві Бузок-2 ;

- корпоративні права, а саме: частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Видавництво Генеза в розмірі 400 000 грн. та в Товаристві з обмеженою відповідальністю НСБК Український прорив у сумі 430 000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 000 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Судупротягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 30 липня 2020 року.

Головуючий: Судді: