Постанова

від 04.11.2019 по справі 618/175/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

4 листопада 2019 року

м. Харків

справа № 618/175/19

провадження № 22-ц/818/4036/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - судді Тичкової О.Ю.,

суддів - Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Ягідне до приватного сільськогосподарського підприємства Рідкодуб , ОСОБА_1 , третя особа: Дворічанська районна державна адміністрація Харківської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Ягідне , третя особа: приватне сільськогосподарське підприємство Рідкодуб про визнання припиненим договору оренди земельної частки (паю) з апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , та з апеляційною скаргою приватного сільськогосподарського підприємства Рідкодуб на рішення Дворічанського районного суду Харківської області, ухвалене 16 травня 2019 року о 14 годині 41 хвилина у складі судді Буніна Є.О. (повний текст рішення складений 23 травня 2019 року), -

у с т а н о в и в:

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Ягідне (далі ТОВ СП Ягідне ) звернулося до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства Рідкодуб (далі ПСП Рідкодуб ), ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що 24 березня 2014 року між ТОВ СП Ягідне та ОСОБА_1 був укладений на строк 10 років договір оренди належної відповідачу на підставі сертифікату серії ХР № 0098209 земельної частки (паю) площею 8,02 умовних кадастрових гектарів на території Рідкодубівської сільської ради Дворічанського району Харківської області, який було зареєстровано у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) 3 квітня 2014 року за № 401. Під час дії вказаного договору, а саме 25 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та ПСП Рідкодуб укладений договір оренди земельної ділянки площею 5,9713 га, кадастровий № 6321885000:03:000:0067, який зареєстрований 2 березня 2016 року Дворічанським районним управлінням юстиції Харківської області, про що були внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису 13534139. Посилаючись на те, що вказаними діями відповідачів було порушене право користування позивача спірною земельною ділянкою, ТОВ СП Ягідне просило визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 5,9713 га, укладений 25 лютого 2016 року між ПСП Рідкодуб та ОСОБА_1 .

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому просила визнати припиненим Договір оренди земельної частки (паю), укладений 24 березня 2014 року між ТОВ СП Ягідне та ОСОБА_1 , зареєстрований 03.04.2014 в Рідкодубівській сільській раді Дворічанського району Харківської області.

Зустрічним позов мотивований тим, що відповідно до п. 2.3 договору оренди земельної частки (паю) від 24 березня 2014 року у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. Розпорядженням Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області від 6 січня 2016 року № 5 затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 5,9713 га (рілля) та земельну ділянку площею 0,3955 га (сіножаті) на території Рідкодубівської сільської ради Дворічанського району Харківської області. 5 лютого 2016 року державним реєстратором Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області проведено державну реєстрацію її права власності на вищевказану земельну ділянку. У зв`язку із тим, що з моменту оформлення права власності на земельну ділянку, укладений нею з ТОВ СП Ягідне договір оренди земельної частки (паю) припинив свою дію, ОСОБА_1 вважала, що передача земельної ділянки в оренду іншим особам, в тому числі ПСП Рідкодуб , будь-яким чином не порушує прав та інтересів ТОВ СП Ягідне .

Рішенням Дворічанського районного суду Харківської області від 16 травня 2019 року позов ТОВ СП Ягідне задоволений. Визнано договір оренди земельної ділянки площею 5,9713 га, кадастровий № 6321885000:03:000:0067, від 25 лютого 2016 року, укладений між ПСП Рідкодуб та ОСОБА_1 недійсним (номер запису про державну реєстрацію 13534139 від 02.03.2016, внесено Дворічанським районним управлінням юстиції Харківської області, державний реєстратор Годелян А.О.). У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ПСП Рідкодуб та ОСОБА_1 в рівних частках на користь ТОВ СП Ягідне судовий збір у розмірі 1921 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що одержання власником документів, що посвідчують право на земельну ділянку не може бути підставою для припинення права користування ТОВ СП Ягідне земельною часткою (паєм), оскільки визначений статтями 140, 141 Земельного кодексу України (надалі ЗК України), статтею 31 Закону України № 161-XIV від 06.10.1998 Про оренду землі (надалі Закон № 161-XIV) перелік підстав припинення права оренди є вичерпним. ТОВ СП Ягідне правомірно, на підставі діючого договору оренди земельної частки (паю) користується землею, здійснює господарську діяльність на ній та сплачує орендні платежі. ОСОБА_1 уклала оспорюваний договір оренди земельної ділянки з ПСП Рідкодуб , чим порушила право ТОВ СП Ягідне на переукладення договору оренди, передбачене частиною другою Розділу IX Перехідні положення Закону № 161-ХІV, та право користування спірною земельною ділянкою.

В апеляційних скаргах ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , та ПСП Рідкодуб , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ СП Ягідне відмовити, зустрічний позов ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних скарг зазначили, що суд першої інстанції помилково зробив висновок, що договір оренди земельної частки (паю) припиняє свою дію лише за умови переукладання його на тих самих умовах відповідно до державних актів на право власності на земельні ділянки. Оскільки відповідно до пункту 2.3 Договору оренди земельної частки (паю), укладеного 24 березня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ СП Ягідне , у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. Отже, з моменту отримання Державного акту про право власності на землю укладений ОСОБА_1 з ТОВ СП Ягідне договір оренди земельної частки (паю) припинив свою дію, а тому передача земельної ділянки в оренду ПСП Рідкодуб жодним чином не порушує прав та інтересів ТОВ СП Ягідне .

У відзивах на апеляційні скарги представник ТОВ СП Ягідне - Парфенков Ігор Сергійович, посилаючись на те, що рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що згідно з умовами договору оренди земельної частки (паю) припинення його дії допускається лише в порядку та умовах визначених договором. У випадку виділення в натурі (на місцевості) належної орендодавцю земельної частки (паю) договір зберігає чинність та його умови діють протягом усього терміну до переукладення сторонами договору оренди землі відповідно до виданого орендодавцю державного акта на право власності на землю. Сам факт оформлення державного акта на право власності на землю автоматично не припиняє дію раніше укладених їх власниками договорів оренди земельних паїв, а такі договори підлягають переукладенню.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, відзиву на них, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Судовим розглядом установлено, що на підставі сертифікату серії НОМЕР_1 № 0098209 ОСОБА_1 мала право на земельну частку (пай) площею 8,02 умовних кадастрових гектарів на території Рідкодубівської сільської ради Дворічанського району Харківської області на підставі рішення Дворічанської районної державної адміністрації від 26 лютого 1997 року № 80.

24 березня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ СП Ягідне був укладений договір оренди, відповідно до умов якого ТОВ прийняло в оренду належну ОСОБА_1 земельну частку (пай) 8,02 умовних кадастрових гектарів строком на 10 років із зобов`язанням сплачувати орендну плату (т.1 а.с. 22-23). 3 квітня 2014 року вказаний договір був зареєстрований у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 401.

Розпорядженням Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області від 6 січня 2016 року № 5 була затверджена Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 5,9713 га (рілля) та земельну ділянку площею 0,3955 га (сіножаті) на території Рідкодубівської сільської ради Дворічанського району Харківської області (т.1 а.с. 115).

5 лютого 2016 року державним реєстратором Дворічанського районного управління юстиції Харківської області була проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на вищевказану земельну ділянку (т.1 а.с. 116-117).

25 лютого 2016 року ОСОБА_1 уклала з ПСП Рідкодуб договір оренди земельної ділянки площею 5,9713 га, кадастровий № 6321885000:03:000:0067, який зареєстрований 2 березня 2016 року Дворічанським районним управлінням юстиції Харківської області, про що були внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с. 118-122).

Частиною 2 статті 792 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з частиною першою статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону № 161-XIV).

Відповідно до статті 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з пунктом 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У справі встановлено, що ТОВ СП Ягідне уклало договори оренди з ОСОБА_1 , яка власником сертифікатів на право на земельні частки (паї). Вказаний сертифікат був дійсним до моменту виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки та отримання ОСОБА_1 державного акту на право власності на землю.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У пункті 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за №101/4322 визначено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

При відмові орендаря розірвати цей договір та припинити користування земельною ділянкою право власника земельної ділянки (орендодавця) на землю підлягає захисту в загальному порядку.

Згідно з частинами 2-4 статті 31 Закону № 161-XIV договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснено, що при розгляді спорів про переукладення договорів оренди землі суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за №101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акта на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв`язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги статей 203, 215 ЦК України про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.

Враховуючи вищенаведене, з часу отримання ОСОБА_1 свідоцтва на право приватної власності на землю вона набула статусу власника земельної ділянки, тобто змінився предмет оренди та статус сторін договорів оренди, а тому укладений з ТОВ СП Ягідне договір оренди земельної частки (паю) слід вважати припиненим.

Доводи ТОВ СП Ягідне про те, що сам факт оформлення державного акта на право власності на землю автоматично не припиняє дію раніше укладеного з власником сертифікату на земельну частку (пай) договору оренди земельної частки (паю), а такий договір оренди підлягає переукладенню, є необґрунтованими і фактично зводяться до помилкового тлумачення наведених вище правових норм.

Доводи про те, що в порушення вимог земельного законодавства після набуття права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 не повідомила орендаря протягом одного місяця про набуття такого права, не заслуговують на увагу, оскільки неповідомлення орендаря (ТОВ СП Ягідне ) про набуття орендодавцем права власності на земельну ділянку не впливає на зміну юридичного статусу земельної ділянки та його наслідки.

Враховуючи викладене вище, апеляційні скарги ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , та ПСП Рідкодуб підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову ТОВ СП Ягідне та задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Із матеріалів справи вбачається, що за подання зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 768 грн 40 коп. (т.1 а.с. 66), ПСП Рідкодуб сплатило за подання апеляційної скарги 2881 грн 50 коп. судового збору (т.2 а.с. 1), 1152 грн 60 коп. судового збору за апеляційну скаргу ОСОБА_1 (т.2 а.с. 17), а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 вказано, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду були надані копія договору про надання правничої допомоги від 2 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ПСП Рідкоклуб (т.1 а.с. 147-148), додаткова угода № 1 від 11 березня 2019 року до договору від 02.04.2018 між тими ж сторонами (т.1 а.с. 149-151), звіт за договором від 02.04.2018 та додатковою угодою від 11.03.2019 (т.1 а.с.152-153), акт про надання послуг адвоката від 25.03.2019 (т.1 а.с. 154), копія платіжного доручення № 708 від 22.03.2019 про сплату ПСП Рідкодуб 5000 грн ОСОБА_2 (т.1 а.с. 155), детальний опис робіт, виконаних Омельницькою ОСОБА_3 (т.1 а.с. 114).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК).

Зазначеним правом представник ТОВ СП Ягідне не скористався, а ПСП Рідкодуб довело належними і допустимими доказами розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цивільної справи № 618/175/19.

Тому враховуючи обґрунтованість апеляційних скарг представника ОСОБА_1 та ПСП Рідкодуб , з ТОВ СП Ягідне на користь ОСОБА_1 належить стягнути 768 грн 40 коп. судового збору, сплаченого при подачі зустрічної позовної заяви, на користь ПСП Рідкодуб - 4034 грн 10 коп. судового збору, сплаченого при подачі апеляційних скарг, 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , та Приватного сільськогосподарського підприємства Рідкодуб задовольнити.

Рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 16 травня 2019 року скасувати, ухвалити нову постанову.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Ягідне про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 5,9713 га, кадастровий № 6321885000:03:000:0067, укладеного 25 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством Рідкодуб , відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати припиненим договір оренди земельної частки (паю) площею 8,02 умовних кадастрових гектарів, укладений 24 березня 2014 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством Ягідне .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Ягідне на користь Приватного сільськогосподарського підприємства Рідкодуб 4034 (чотири тисячі тридцять чотири) гривні 10 (десять) копійок судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Ягідне на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 4 листопада 2019 року.

Головуючий - О.Ю.Тичкова

Судді - А.В.Котелевець

Р.М.Піддубний