Рішення

від 21.10.2010 по справі 2-3/2010

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-3/2010

Провадження № 2-3/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.10.2010 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої у справі судді - Циганок В.Г.,

при секретарі судового засідання - Варакута Є.Ю.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Герасимова О.В.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Жосан В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв`язку з скоєнням злочину,

ВСТАНОВИВ

У січні 2006 р. ОСОБА_1 звернулася в суд до ОСОБА_2 з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв`язку з скоєнням злочину.

В обґрунтовування заявленого позову позивачка зазначала, що постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 15.08.2005 року ОСОБА_2 було визнана винною у скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст.125 та ч.1 ст.126 КК України за те,що ІНФОРМАЦІЯ_1 Металургів у м.Миколаєві умисно побила та нанесла їй тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя та тулубу, струсу головного мозку, забиття грудного та шийного відділів хребта, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Однак була звільнена від кримінальної відповідальності по амністії, а кримінальна справа закрита.

Посилаючись на те, що злочином, вчиненим відповідачкою їй було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 7248 грн. 66 коп., яка складається з витрат на лікування в Жовтневій центральній районній лікарні за періоди: з 18.07.пo 03.09.2004р. , з 02.ll.пo 17.11.2005р., з 10.ll.no 27.11.06р. та в лікарні швидкої медичної допомоги м. Миколаєва з 23.03.пo 06.04.2005 р. і ОСОБА_2 добровільно відмовляється відшкодовувати матеріальну шкоду, просила стягнути її з ОСОБА_2 .

Далі зазначала, що їй також було заподіяно значної моральної шкоди, яка полягала у приниженні її честі, гідності як жінки, у фізичному болю та стражданнях, які вона зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою відповідачки щодо неї та членів її сім`ї, який вона оцінює у 20000 грн.

Посилаючись на викладене просила суд стягнути з відповідача 7248, 66 грн. матеріальної та 20000 грн. моральної шкоди та накласти арешт на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1

Під час попереднього судового засідання представник позивача надав клопотання про залучення до справи консультативного висновку спеціаліста в області судової медицини та про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, т.я. позивачка продовжує лікування у різних медичних закладах в 2007 році, а це може вплинути на ступень тяжкості тілесних ушкоджень за тривалість розладу здоров`я та надав епікриз історії хвороби з Жовтневої ЦРЛ, що ОСОБА_1 лікувалася там з 20.09.no 09.10.07 р.

По справі призначена повторна комісійна судово-медична експертиза та відповідно до її висновку №101-К від 26.12.2007 року у ОСОБА_1 , текст висновку викладений на російській мові: имели место телесные повреждения в виде ссадин лица, туловища, ушибы головного мезга 1 ст., растяжение связок и нестабильность шейного отдела позвоночника, сотрясение спинного мозга,которые могли образоваться от действия тупых твердых предметов. Данная травма осложнилась церебральным арахноидитом, с гипертензионно- ликворным синдромом и астеновестибулярным синдромом, левосторонним туботитом, тревожнофабическим расстройством, с частыми обострениям:: в период с 18.07.04 г. по 20.09.2007 г., которые являются следствием полученной травмы. По степени тяжести повреждение относятся к категории средней тяжести по признаку длительность расстройства здоровья. Диагноз компрессионный перелом тела 6 грудного позвонка 1 ст. при оценке степени тяжести во внимание не принимался т.к. согласно заключения обласного рентгенолога ОСОБА_3 у больной имеются признаки остеохондроза и скалиоза в этом отделе.

На підставі цього висновку позивачка збільшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідачки 8694 грн.89 коп. матеріальної шкоди через те, що злочином, вчиненим відповідачкою їй було заподіяно матеріальну шкоду та 20000 грн. моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач та її представник, то збільшили, а потім зменшили позовні вимоги в частині стягнення матеріальне: шкоди і остаточно просили стягнути з ОСОБА_4 5073 грн.07 коп. матеріальної шкоди, а позовні вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 20000 грн. підтримали і просили позов задовольнити з підстав викладених у позові та на підставі доказів, добитих у суді.

Відповідач та її представник позов не визнали, т.я. не згодні з матеріальною та моральною шкодою через не доведеності позовних вимог, а також невиправданість придбання ліків у дуже великі розмірах та тривалість розладу здоров`я обсязі, однак заперечували, що ОСОБА_2 була визнана винною у скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст.125 та ч.І ст.126 КК України за умисне тілесне ушкодження, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я та побої, однак кримінальну справу було закрито за амністією.

До теперішнього часу постанова суду, яка була винесена кримінальній справі є чинною і ніким не скасовувалася.

Заслухавши пояснення сторін, показання спеціаліста, дослідив, письмові докази по справі, суд прийшов до наступного. Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 15.08.2005 року ОСОБА_2 була визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125, ч.І ст. 126 КК України. Однак була звільнена від кримінальної відповідальності по амністії, а кримінальна справа закрита, (а.с.4)

Під час слідчих дій по справі проводилася судово-медична експертиза по медичним документам від 19.10.2004р. (а.с.7- 9),відповідно до якої,тілесні ушкодження, які були спричинені ОСОБА_5 відносять до категорії середньої тяжкості, комісійна судово-медична експертиза від 12.01.2005 р. (а.с.10)вважала, що у потерпілої все-таки тілесні ушкодження які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я,а тривалість знаходження ОСОБА_1 у лікарнях підтверджена клінічними даними та даними рентгенівських знімків і тому при дачі висновку не бралися до уваги і тому по даному злочину відповідачка до кримінальної відповідальності не втягувалася.

Через суперечність та неясність висновків експертів у двох передніх судово-медичних експертизах,суд призначив повторну комісійну судово-медичну експертизу та згідно висновку повторної комісійної судово-медичної експертизи №І01-К від 26.12.2007 року у ОСОБА_1 , текст висновку викладений на російській мові: имели место телесные повреждения в виде ссадин лица, туловища, ушибы головного мезга 1 ст. , растяжение связок и нестабильность шейного отдела позвоночника, сотрясение спинного мозга, которые могли образоваться от действия тупых твердых предметов. Данная травма осложнилась церебральным арахноидитом, с гипертензионно- ликворным синдромом и астеновестибулярным синдромом, левосторонним туботитом, тревожнофабическим расстройством, с частыми обострениями период с 18.07.04 г. по 20.09.2007 г., которые являются следствием полученной травмы. По степени тяжести повреждения "носятся к категории средней тяжести по признаку длительности расстройства здоровья. Диагноз компрессионный перелом тела 6 ссудного позвонка 1 ст. при оценке степени тяжести во внимание не принимался т.к. согласно заключения обласного рентгенолога ОСОБА_3 у больной имеются признаки остеохондроза и скалиоза в этом отделе.

Однак ОСОБА_1 до правоохоронних органів про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ст.128 КК України (середня тяжкість тілесного ушкодження) не зверталася та вона винною не визнана.

Вона вважала,що внаслідок тілесних ушкоджень, які спричинила відповідачка ОСОБА_1 та відповідно до доказів, які надала потерпіла, вона лікувалася у Жовтневій центральній районній лікарні стаціонарно з 18.07.пo 03.09.2004р.,з 02.ll.no 17.11.2005р.,з 10.ll.пo 27.11.06р., 20.09.пo 09.10.07 р. та в Лікарні швидкої медичної допомоги м. Миколаєва з 23.03.no 06.04.2005 р., а також лікувалася амбулаторно у лікарів - невропатологів по 26.03.2008 р. і витратила на придбання ліків 8694 грн.89 коп.

Однак суд не може з цим погодитись т.я. вважає, що судом добуті докази, які спростовують такі обставини.

Судом було також встановлено, що матір позивачки працює лікарем у Жовтневій ЦРЛ , а сама потерпіла, відповідно до трудової книжки у працювала в аптеці з 16.01.2006 р. по 28.07.2008 р. фармацевта провізора (а.с.195-197). У зв`язку з цими обставинами, судом була долучена до справи спеціаліст - експерт Дерюгіна О.В., яка спеціалізується на ліках, їй були надані усі касові чеки, які є в матеріалах справи, історії хвороби і амбулаторні картки ОСОБА_1 та поставлене питання: Чи відповідає кількість придбаних лікарських препаратів, зазначених в касових чеках тим призначеним лікам, які зазначені в історіях хвороби та амбулаторній картці на ім`я ОСОБА_1 яка проходила лікування в період з 18.07.2004 р. по 26.03.2008 р. у зв`язку з отриманими 18.07.2004 р. тілесними ушкодженнями та їх наслідками.

Відповідно до висновку експерта №1047 від 04.06.2010 р.,текст викладається на російській мові: Установить количество приобретенных препаратов по чекам, имеющимся в матеріалах дела не представляется возможным, т.к. не указано какие именно препараты приобретались (в матеріалах дела имеются ксерокопии фискальных чеков, где указана сумма, но четко названий препаратов и их количество не видно, список препаратов и их количества не видно, список препаратов не завернные, ни лечащим врачом, ни зав.отделением.)

Далі, аналізуючи висновки, проведених експертиз, експерт зазначає, що, в выводах судебно-медицинской експертизы №78-К от 12.01.2005 г. на имя ОСОБА_6 проведеного эксперстной судебно-медицинской комисией в составе В.Л ОСОБА_7 С.А ОСОБА_8 , Е ОСОБА_9 Г. Сыч, О.В ОСОБА_10 , ОСОБА_11 Тищенко видно, что эсперты пришли к выводам: 1.При поступлении в больницу у больной имели место ушиб шейного и грудного отделом позвоночника,ссадины лица и туловища, явлений сотрясения головного мезга, а также имели место ДДПП, обострившиеся в результате травмы. При изучии р-снимков и истории болезни ОСОБА_6 имело место СЗС7 физиологический лордоз шейного отдела позвоночника. Ссадины лица и туловища, сотрясение головного мезга, ушибы грудного и шейного отдела позвоночника образовались от действия тупих твердых предметов (предметами) в область позвоночника и головы, так и при падении потерпевшей с положення стоя на плоскость. По степени тяж ести повреждения имевшие место у истицы относятся к категории легких телесных повреждений с кратковременным расстройством здоров`я. Длительность нахождения ОСОБА_6 в стационаре не подтверждена клиническими данными и даннями рентген снимком и потому при даче заключения во внимание не принималась. В повторной комиссионной судебно-медицинской экспертизы №101-К от 26.12.2007 г. на имя ОСОБА_6 проведенной Р ОСОБА_9 Ф. Туренко, А.П. Латий, И.П. ОСОБА_12 пришла к другим выводам и у потерпевшей уже имели телесные повреждения в виде спадин лица, туловища, ушиба головного мозга 1 ст., растяжение связок и нестабильность шейного отдела позвоночника, сотрясение спинного мозга, которые могли образоваться от действия тупых твердых предметов. Данная травма осложнилась церебральным арахноидитом,с гипертензионно-ликворным туботитом, тревожнофобическим растройством,с частыми обострениями в период с 18.07.2004 г. ІНФОРМАЦІЯ_2 20.03.2007 г. которые являються следствием ОСОБА_13 травмы.

Крім того, з огляду на довідки до актів огляду МСЕК від 15.11.04 р.,24.11.2005, 2007 р.,2008 р. (а.с.6,191-192,) з 2009 р. ОСОБА_1 не є інвалідом 3 групи через не підтвердження діагнозів.

Відповідно до норм ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, [завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в і [повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного суд вважає, що позивачка не доказала І середню тяжкість тілесних ушкоджень, які їй причинила ОСОБА_14 , а тому не бере до уваги тривалість та періодичність розладу здоров`я ОСОБА_1 у зв`язку із отриманими травмами 18.07.04г.,які причинила відповідачка.

Тому, суд бере до уваги тільки витрати ОСОБА_1 на придбання ліків в період лікування потерпілої у Жовтневій ЦРЛ з видно, l8.07.no 03.09.2004 р. у розмірі 761 грн.20 коп., що підтверджено доказами: випискою з історії хвороби з призначеннями, довідкою КС Лікарняна каса , вимоги за №63, №78,21,76 (а.с.78-84) через те, що згідно п.2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я чи незначну стійку втрату здоров`я, короткочасним належить вважати розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів але не більше 21 дня.

Суд зазначає, що в подальшому при лікуванні потерпілої у Жовтневій ЦРЛ та ЛШД м. Миколаєва їй був встановлений не вірний діагноз, викладено на російській мові: компрессионный перелом тела 1 грудного позвонка, а также выставлены два диагноза противоречащих друг другу- это ушиб головного мозга и сотрясение головного мозга.

На підставі викладеного суд, вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача частково, в частині стягнення матеріальної шкоди, у розмірі 761грн.20 коп., оскільки цей розмір стягнення підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи. Що стосується стверджень відповідача, що за ліки заплатила мати через лікарняну касу, а тому позивач ніякі кошти не витратила, суд не бере до уваги.

Разом з тим, суд частково задовольняє і вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 ст.1167 ЦК України.

Згідно з п.3,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Приймаючи рішення про відшкодування моральної шкоди суд також враховує вимоги ст. 23 ЦК України, зокрема, те, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру злочину, погіршення здібностей потерпілої або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості, тому суд вважає, що завдана моральна шкода підлягає компенсації грошима в розмірі 2000 грн., що об`єктивно підтверджується матеріалами справи.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. за матеріальну шкоду,моральну шкоду 8 грн.50 коп.,а разом 59 грн.5С коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 12С грн., всього 17 9 грн. 50 коп. т.я. позивачка була звільнена від цих витрат при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_15 матеріальну шкоду у розмірі 761 грн.20 коп. та моральну шкоду у розмірі 2000 грн.,а разом 2761 грн.20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 59 грн.50 коп. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: В.Г.Циганок