ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" листопада 2019 р. Справа №921/283/18
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Желіка М.Б.
секретар судового засідання Федорів Н.В.
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 20.03.2019
на додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.11.2018 (суддя Н.В. Охотницька, повне рішення складено 22.11.2018)
у справі №921/283/18
за позовом ОСОБА_1 , м. Тернопіль
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-470 Електромонтаж", м.Тернопіль
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-470 Електромонтаж Захід", м. Тернопіль
про визнання недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників товариства,
представники сторін в судове засідання 31.10.2019 не з`явилися.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 08.11.2018 було відмовлено в задоволенні позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) "СУ-470 Електромонтаж" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТзОВ "СУ-470 Електромонтаж Захід" про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів учасників ТзОВ "СУ-470 Електромонтаж", оформлених протоколом №12/06 від 12.06.2018.
Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції не вирішив питання про розподіл судових витрат в частині витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою, оскільки ні відповідач, ні третя особа до закінчення судових дебатів не подали доказів на підтвердження розміру судових витрат в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України, які були заявлені ними у попередніх (орієнтовних) розрахунках сум судових витрат, долучених до відзиву на позовну заяву та до письмових пояснень.
13.11.2018 відповідач звернувся до місцевого господарського суду із заявою, відповідно до якої просив суд стягнути із позивача судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 517,00 грн. Доказами понесених судових витрат до заяви долучено належним чином засвідчені копії: звіту про роботу адвокатів АК "Правочин" від 08.11.2018; акту приймання-передачі наданих послуг від 08.11.2018 до додаткової угоди №1 від 03.08.2018 до договору про надання правової допомоги від 03.08.2018; банківських виписок з особового рахунку за 23.08.2018 та 29.08.2018, що підтверджують оплату послуг в загальній сумі 40 517,00 грн та докази надіслання зазначених документів позивачу.
Також 13.11.2018 представник третьої особи звернувся до суду із заявою, згідно якої просив суд стягнути із позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. Доказами понесених судових витрат до заяви долучено належним чином засвідчені копії: акта приймання-передачі наданих послуг від 13.11.2018 за договором про надання правової допомоги та додатком №1 від 12.09.2018; рахунка на оплату №02/11 від 12.11.2018; банківської виписки за період з 13.11.2018 по 13.11.2018, що підтверджує оплату послуг в сумі 15000,00 грн та докази надіслання зазначених документів позивачу.
Додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.11.2018 обидві заяви було задоволено.
Позивач, не погодившись з вказаним додатковим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що воно є необґрунтованим та безпідставними, через що просить його скасувати та прийняти нове, яким значно зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу .
У своїй апеляційній скарзі скаржник зазначив наступне:
1) оскаржуване додаткове рішення позивач не отримував, а дізнався про нього з Єдиного державного реєстру судових рішень. Також позивач не отримував ухвали від 14.11.2018 про призначення судового засідання про вирішення питання про судові витрати та відповідних заяв відповідача та третьої особи, чим фактично був позбавлений можливості подати клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу;
2) відповідачем та третьою особою не надано детального опису та переліку, а також не зазначено складності та кількості виконаних адвокатом робіт, натомість наводяться загальні поняття та перераховуються регалії адвоката, що свідчить про те, що спірна вартість робіт визначалася не за допомогою оцінки складності виконаних робіт, а базується виключно на переоцінці здібностей адвоката.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив доводи апелянта, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення місцевого господарського суду - без змін. При цьому, він зазначив, що у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 не вказує, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного додаткового рішення, а твердження апелянта, покладені в основу скарги є необґрунтованими, не відповідають обставинам справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду.
Відповідач зазначив, що його заява щодо витрат на професійну правничу допомогу обґрунтована всіма необхідними доказами, а саме: договором; додатковою угодою, в якій зафіксовано обсяг правової допомоги, що надається за договором; актом приймання-передачі наданих послуг; банківськими виписками, що підтверджують факт сплати коштів; звітом адвокатів про виконану роботу. Відповідач також звернув увагу на те, що до вартості послуг було включено витрати на відрядження. При вирішенні вказаної заяви судом було враховано те, що адвокат Пащенко О.О. брав участь у всіх судових засіданнях та подавав всі необхідні документи у справі: відзив, заперечення на відповідь на відзив, докази.
Також відповідач звернув увагу на те, що скаржник, всупереч ч.6 ст.126 ГПК України, не навів жодних доказів чи обґрунтувань того, що заявлені відповідачем витрати є неспівмірними.
Третя особа не подала відзиву на апеляційну скаргу.
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.11.2018 у даній справі зупинялося у зв`язку із розглядом Верховним Судом касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 та на рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.11.2018 у даній справі.
Постановою Верховного Суду від 28.08.2019 вказані судові рішення було залишено без змін, у зв`язку з чим 16.10.2019, після надходження матеріалів справи до суду, апеляційне провадження було поновлено.
Учасники судового процесу не забезпечили явку своїх представників в судове засідання 31.10.2019, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, а також на те, що явка учасників судового процесу не визнавалася обов`язковою, колегія суддів вважає, що розгляд апеляційної скарги можливо здійснити без їх представників .
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного додаткового рішення, з огляду на наступне:
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат , учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з приписами ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог . У такому випадку суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 ГПК України.
Відповідач та третя особа звернулися із заявами відповідно до ст. 129 ГПК України у відзиві на позов від 23.08.2018 та у письмових поясненнях на позов від 24.09.2018.
Відповідач з метою підтвердження понесених витрат на послуги адвоката Пащенка О.О., долучив до матеріалів справи низку документів.
Так, відповідно до копії договору від 03.08.2018 про надання правничої допомоги, укладеного відповідачем з Адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія "Правочин" в особі керуючого партнера Пащенка О.О., адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги клієнту, в даному випадку відповідачу, на умовах і в порядку, що визначені договором або укладеними сторонами додатковими угодами до нього, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 3.1. договору).
Додатковою угодою №1 від 03.08.2018, укладеною до даного договору, визначено обсяг послуг, де встановлено, що відповідно до доручення клієнта, адвокатське об`єднання надає наступні послуги:
- правовий аналіз матеріалів, наданих клієнтом в рамках супроводження справи №921/283/18 у Господарському суді Тернопільської області про скасування рішення загальних зборів учасників ТзОВ "СУ-470 Електромонтаж";
- формування правової позиції, метою якої є захист прав клієнта;
- підготовка відзиву на позовну заяву про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників;
- контроль призначення дати розгляду справи; представництво інтересів клієнта під час судових засідань справи в Господарському суді Тернопільської області;
- за необхідності готувати та подавати до суду всі можливі процесуальні документи, які можуть бути необхідними під час розгляду справи судом. За наслідками розгляду справи судом по суті отримати судове рішення.
Згідно п. 3 додаткової угоди №1 визначено вартість послуг та порядок розрахунків, де ціна послуг визначених в п. 2.1 даної додаткової угоди становить 40517,00 грн.
У п. 5.2.2 договору, сторони визначили, що витрати, що підлягають компенсації вказуються в актах передачі-приймання наданих послуг та (або) у звітах про роботу адвокатів (юристів) над завданням клієнта та сплачуються клієнтом одночасно з повною/частковою оплатою послуг (виплатою гонорару) або на підставі окремого рахунка адвокатського об`єднання. За згодою сторін, клієнт може внести аванс на витрати пов`язані з виконанням завдання клієнта в розмірі, який погоджений сторонами.
Відповідно до ордера серії КВ № 742410 від 23.08.2018 правову допомогу відповідачу на підставі договору про надання правової допомоги від 03.08.2018 у Господарському суді Тернопільської області надавав адвокат Пащенко О.О., що здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 3367 від 19.07.2007.
Згідно копії акта приймання-передачі наданих послуг від 08.11.2018 до додаткової угоди №1 від 03.08.2018 до договору про надання правової допомоги від 03.08.2018, який складений між Адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія "Правочин" в особі керуючого партнера Пащенка О.О. та ТзОВ "СУ-470 Електромонтаж" Адвокатське об`єднання надало клієнту (відповідачу) правову допомогу, яка була визначена додатковою угодою №1 від 03.08.2018 та встановлено вартість послуг в сумі 4517,00 грн.
Згідно копій банківських виписок по особових рахунках за 23.08.2018 та 29.08.2018, долучених відповідачем до заяви від 13.11.2018, вбачається, що ТзОВ "СУ - 470 Електромонтаж" 23.08.2018 та 29.08.2018 внесло на рахунок АО "АК "Правочин" за юридичні послуги кошти в загальній сумі 40517,00 грн.
Крім того, у матеріалах справи наявний звіт від 08.11.2018 про роботу адвокатів АО "АК "Правочин" над завданнями клієнта (відповідача), де вказано кількість витраченого часу та детальний опис виконаних робіт. Також в даному звіті зазначено про те, що витрати на відрядження включено до вартості послуг та не підлягають окремій компенсації.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Пащенко О.О. був присутній у всіх засіданнях як в підготовчому провадженні, так і під час розгляду справи по суті та представляв інтереси відповідача, ним були подані письмовий відзив на позов та заперечення на відповідь на відзив разом із доказами.
Станом на день прийняття місцевим господарським судом рішення - 08.11.2018, відповідач фактично сплатив Адвокатському об`єднанню "Адвокатська компанія "Правочин" за надання правової допомоги адвокатом Пащенком О.О. у даній справі 40517,00 грн. Отже, в силу положень ст. 126 та 129 ГПК України, з огляду на відмову в задоволенні позову у даній справі, вказані витрати підлягають покладенню на позивача.
Третя особа з метою підтвердження понесених нею витрат на послуги адвоката Мартинюка Т.Б., долучила до матеріалів справи наступні документи:
Відповідно до копії договору від 12.09.2018 про надання правової допомоги, укладеного третьою особою з Адвокатським бюро "Тараса Мартинюка" в особі керівника Мартинюка Тараса Богдановича, адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту, в даному випадку третій особі, а обсяг правової допомоги додатково погоджується сторонами в письмовій формі, що оформляється додатками до договору (п.1 договору).
Додатком №1 від 12.09.2018 до даного договору, укладеного між тими самими сторонами, який долучений до пояснень до позову третьої особи від 24.09.2018, погоджено надання наступної правової допомоги: представництво інтересів та ведення справи у Господарському суді Тернопільської області у справі №921/283/18, а також визначено розмір гонорару в сумі 15000, 00 грн.
До заяви від 13.11.2018 третьою особою долучено копію акту прийому-передачі наданих послуг від 13.11.2018 по договору про надання правової допомоги та додатку №1 від 12 вересня 2018 року, у якому визначені надані клієнту юридичні послуги, а саме:
- правовий аналіз матеріалів судової справи №921/283/18;
- формування правової позиції та консультації щодо можливих правових наслідків розгляду справи №921/283/18 для ТзОВ "СУ-470 Електромонтаж Захід";
- підготовка та подача в суд письмових пояснень по справі №921/283/18;
- опрацювання та аналіз відповіді, поданої ОСОБА_1 та заперечення на відповідь на відзив, подані ТзОВ "СУ-470 Електромонтаж";
- участь у судових засіданнях Господарського суду Тернопільської області 13.09.2018, 01.10.2018, 22.10.2018, 01.11.2018 та 08.11.2018 у справі №921/283/18;
- підготовка заяви про долучення до матеріалів справи доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
В даному акті зазначено, що оплата за надані послуги у розмірі 15000, 00 грн здійснюється клієнтом протягом 3-х днів з моменту підписання цього акту.
На підтвердження оплати послуг, наданих адвокатським бюро "Тараса Мартинюка", третя особа долучила копію рахунка на оплату №02/11 від 12.11.2018 на суму 15000,00 грн та копію банківської виписки за 13.11.2018 в підтвердження оплати таких послуг.
Адвокат Мартинюк Т.Б. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ТР №000157 від 24.02.2017) був присутній у всіх засіданнях як в підготовчому провадженні, так і під час розгляду справи по суті та представляв інтереси третьої особи, ним були подані, на виконання приписів ст. 161, 168 ГПК України, письмові пояснення на позов.
Таким чином, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фактично сплатила Адвокатському бюро "Тараса Мартинюка" кошти за надання правової допомоги у даній справі в розмірі 15000,00 грн. Отже, в силу положень ст. 126 та 129 ГПК України, з огляду на відмову в задоволенні позову у даній справі, вказані витрати підлягали покладенню на позивача.
Відповідно до частини 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 вказаної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони , зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.6 цієї статті, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, закон передбачає можливість подання клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому стороні необхідно викласти свої заперечення щодо витрат на оплату наданих адвокатом послуг.
Відповідного клопотання до суду першої інстанції позивач не подав.
Як зазначалося вище, підставами апеляційної скарги є два твердження позивача: 1) про існування обставин, за яких він не мав можливості подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката; 2) про неспівмірність витрат відповідача та третьої особи на оплату правничої допомоги адвокатів.
Стосовно вказаних доводів колегія суддів зазначає наступне:
Твердження позивача про його непоінформованість про вирішення судом першої інстанції клопотань відповідача та третьої особи про розподіл їхніх витрат на оплату наданих адвокатом послуг є безпідставним, оскільки:
1) позивачу було відомо про клопотання відповідача та третьої особи про розподіл їхніх витрат на оплату послуг наданих адвокатами, оскільки відзив на позовну заяву відповідача та письмові пояснення третьої особи, у яких містяться вказані клопотання, направлялися на адресу позивача (а.с. 72, 73, 203, т.1);
2) в судовому засіданні Господарського суду Тернопільської області 08.11.2018, у якому було прийнято рішення у даній справі, були присутні представники усіх учасників процесу, в тому числі, представник позивача Боднар С.П. Повний текст вказаного рішення був надісланий на адресу всіх учасників 16.11.2018, а отриманий позивачем - 24.11.2018 (а.с. 29, т.2);
3) заяви відповідача та третьої особи від 13.11.2018 про долучення до матеріалів справи доказів про підтвердження розміру понесених ними витрат на оплату правничої допомоги адвоката містять також і належні та допустимі докази направлення їх на адресу позивача 13.11.2018 (а.с. 36, 47, т.2);
4) ухвала Господарського суду Тернопільської області від 14.11.2018, якою розгляд заяв відповідача та третьої особи було призначено на 21.11.2018, була надіслана на адресу всіх учасників 15.11.2018 та отримана позивачем 24.11.2018 (а.с. 51, т.2);
5) додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.11.2018 було надіслане на адресу всіх учасників 23.11.2018, а отримане позивачем - 26.11.2018 (а.с. 64, т.2).
Всі вищезазначені документи, окрім додаткового рішення, направлялися на адресу позивача, що повідомлена самим позивачем: 46024, м. Тернопіль. вул. Тарнавського, 26/54 (а.с. 48, 12, т.1). Додаткове рішення від 21.11.2018 було направлене на адресу представника позивача Боднаря С.П. (46008, м.Тернопіль, вул.Стадникової, 2/72) та отримане вказаним представником (а.с. 11, т.1).
Вказані документи були надіслані відповідачем, третьою особою та судом у строки, які відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 за №958, були достатніми для завчасного повідомлення позивача - 3 дні на пересилання місцевої рекомендованої поштової кореспонденції (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку (неділя) та дня подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку). Запізніле отримання позивачем кореспонденції, яка була вчасно надіслана судом та іншими учасниками судового процесу, не може вважатися самостійною і достатньою підставою для скасування судового рішення. При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що твердження скаржника про неотримання ним ухвали суду від 14.11.2018 та додаткового рішення від 21.11.2018 є неправдивим та спростовується матеріалами справи.
Стосовно твердження скаржника про неспівмірність витрат відповідача та третьої особи на оплату правничої допомоги адвокатів, то таке твердження, всупереч положенням ч.6 ст. 126 ГПК України та глави 5 розділу 1 ГПК України, жодним чином не обґрунтоване - ні посиланнями на певні фактичні обставини, ні доказами. В той же час, як зазначалося вище, відповідач та третя особа надали всі докази, передбачені процесуальним законом для підтвердження понесених ними витрат.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Із врахуванням того, що в судове засідання, призначене на 31 . 10.2019, сторони не з`явилися, відповідно до положень ч.5 ст.240 ГПК України, суд зазначає, що датою прийняття постанови у даній справі є дата складення повної постанови.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 273, 275, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
Додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.11.2018 у справі №921/283/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ст. 287, 288 ГПК України.
Справу повернути в Господарський суд Тернопільської області.
Головуюча суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2019 |
Оприлюднено | 05.11.2019 |
Номер документу | 85391365 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Орищин Ганна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні