Ухвала

від 04.11.2019 по справі 6/66-пн-08

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

04 листопада 2019 року м. ОдесаСправа № 6/66-ПН-08 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Херсонської області від 10.09.2008, прийняте суддею Пінтеліною Т.Г., м. Херсон,

у справі №6/66-ПН-08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про"

до відповідача: Антонівської селищної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунального підприємства "Радгосп-завод "Янтарний"

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 10.09.2008 у справі №6/66-ПН-08 (суддя Пінтеліна Т.Г.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" до Антонівської селищної ради задоволено; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" право власності на об`єкт нерухомості на земельній ділянці по АДРЕСА_1 : Літ. "Ш" - трансформаторна підстанція (ТП).

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 10.09.2008 у справі №6/66-ПН-08 скасувати та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" до Антонівської селищної ради про визнання права власності на об`єкт нерухомості на земельній ділянці по АДРЕСА_1 : Літ. " Ш" - трансформаторна підстанція (ТП).

Одночасно з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення місцевого господарського суду.

Клопотання мотивоване тим, що скаржник не брав участі у справі №6/66-ПН-08 під час її розгляду судом першої інстанції, між тим, ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд вирішив питання про його права та інтереси як власника спірного об`єкта нерухомого майна - трансформаторної підстанції, розташованої на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас скаржник стверджує, що про порушення рішенням Господарського суду Херсонської області від 10.09.2008 у справі №6/66-ПН-08 своїх прав ОСОБА_1 стало відомо після ознайомлення з матеріалами даної справи, а саме: 18.10.2019.

Ознайомившись з матеріалами справи, а також з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

З доданої скаржником до апеляційної скарги копії договору купівлі-продажу б/н від 25.07.2008, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), вбачається, що будівлі нежитлового призначення, в тому числі і спірна трансформаторна підстанція, належали позивачу як продавцю на праві власності, зокрема, на підставі судових рішень, ухвалених Господарським судом Херсонської області у даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів зауважує, що з моменту укладення вказаного договору і до моменту звернення ОСОБА_1 з даною апеляційною скаргою минуло близько 11 років, що є дуже тривалим періодом у часі, протягом якого апелянт, будучи власником спірного об`єкта нерухомого майна - трансформаторної підстанції, розташованої на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , мав достатньо механізмів та засобів для того, щоб звернутися до суду першої інстанції із заявою про ознайомлення з матеріалами справи №6/66-ПН-08, між тим жодної обставини, яка б свідчила про неможливість такого звернення, скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Херсонської області від 10.09.2008 у справі №6/66-ПН-08 не зазначено; не вказано апелянтом і обставин, що зумовили його звернення з заявою про ознайомлення з матеріалами цієї справи саме у жовтні 2019 року.

Таким чином, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що несвоєчасне оскарження ОСОБА_1 рішення Господарського суду Херсонської області від 10.09.2008 у справі №6/66-ПН-08, з огляду на наведені скаржником доводи, не зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від його волевиявлення та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.

Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

В силу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів , однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що причини пропуску строку, зазначені апелянтом в обґрунтування відповідного клопотання, не є поважними для поновлення процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду Херсонської області від 10.09.2008 у справі №6/66-ПН-08, що відповідно до вимог процесуального закону є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для зазначення інших підстав для поновлення пропущеного строку.

Крім того, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої вказаної норми до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

В порушення зазначеної норми скаржником не додано належних у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказів сплати судового збору у встановлених чинним законодавством порядку та розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Пунктом а) частини другої статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою) визначено, що ставка державного мита за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Державне мито, яке згідно із статтею 3 цього Декрету справляється за ставками у розмірах частин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, вираховується виходячи з розміру зазначеного неоподатковуваного мінімуму, що діє на день сплати мита (частина друга статті 11 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою).

Відповідно до пункту 22.5 статті 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", що був чинним у відповідній редакції станом на день звернення позивача з даним позовом, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень.

Відтак за розгляд вимоги майнового характеру (про визнання права власності) позивач повинен був сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складало 102 грн .

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Херсонської області від 10.09.2008 у справі №6/66-ПН-08 складає 153 грн (150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).

Між тим, як вбачається з доданої до апеляційної скарги квитанції №0.0.1502663368.1 від 22.10.2019, скаржником сплачено судовий збір лише в сумі 127,50 грн , тому вказана квитанція не є належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В силу частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до вказаної норми, суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства зафіксована сплата скаржником судового збору за розгляд апеляційної скарги у справі №6/66-ПН-08 лише в сумі 127,50 грн.

Крім того, в силу пункту 3 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно зі статтею 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Між тим скаржником вказаних вимог не додержано. Як вбачається із доданих до апеляційної скарги документів, апелянтом листом з описом вкладення направлено копію апеляційної скарги і доданих до неї документів Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" та Антонівській селищній раді, у той час як доказів на підтвердження направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів Комунальному підприємству "Радгосп-завод "Янтарний" до апеляційної скарги не надано.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що апелянтом не дотримано порядок надсилання апеляційної скарги, встановлений положеннями статті 259 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не надано належних доказів, що підтверджують надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальному підприємству "Радгосп-завод "Янтарний".

Крім того, в силу пункту 3 частини другої статті 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Між тим скаржником вказаних вимог не додержано. Як вбачається із доданих до апеляційної скарги документів, апелянтом листом з описом вкладення направлено копію апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" та Антонівській селищній раді, у той час як доказів на підтвердження направлення копії апеляційної скарги Комунальному підприємству "Радгосп-завод "Янтарний" до апеляційної скарги не надано.

Відповідно до частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.

Встановивши недоліки апеляційної скарги ОСОБА_1 (неповажність зазначених ним причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відсутність доказів сплати судового збору у передбачених чинним законодавством порядку і розмірі та доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів Комунальному підприємству "Радгосп-завод "Янтарний", а також недоліки в оформленні апеляційної скарги), колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржникові можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Херсонської області від 10.09.2008 у справі №6/66-ПН-08, доплатити визначену апеляційним господарським судом суму судового збору, надати докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів Комунальному підприємству "Радгосп-завод "Янтарний" та зазначити відомості про повне найменування і місцезнаходження останнього.

Керуючись статтями 174, 232-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Херсонської області від 10.09.2008 у справі №6/66-ПН-08 залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків його апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити скаржникові, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя Л.В. Поліщук