Постанова

від 22.01.2020 по справі 6/66-пн-08

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року м. ОдесаСправа № 6/66-ПН-08 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання Станковій І.М.,

за участю представників:

від ОСОБА_1 - ОСОБА_6,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" - участі не брали,

від Антонівської селищної ради - участі не брали,

від Комунального підприємства "Радгосп-завод "Янтарний" - участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Херсонської області від 10.09.2008, прийняте суддею Пінтеліною Т.Г., м. Херсон,

у справі №6/66-ПН-08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про"

до відповідача: Антонівської селищної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунального підприємства "Радгосп-завод "Янтарний"

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" звернулося з позовом до Антонівської селищної ради про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані по АДРЕСА_1 , а саме: "б1" - прибудову прохідної, "Н" - фільтрову, "Е" - навіс, "Щ" - склад, "М"- підсобну, "Л" - навіс, "К" - підсобну, "И" - підсобну, "З" - гараж, "Я" - котельну, а також на об`єкти нерухомого майна по АДРЕСА_3, зокрема, "Ф" - склад з прибудовами "ф-1" та "ф-2", "С" - душ, "Р" - туалет, "Ш"- трансформаторну підстанцію.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на приписи частини п`ятої статті 376 Цивільного кодексу України, за умовами якої на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 29.02.2008 порушено провадження у справі №6/66-ПН-08.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.03.2008 у справі №6/66-ПН-08 (в редакції ухвали суду про виправлення описки від 03.04.2008) позов задоволено повністю; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" право власності на об`єкти нерухомості на земельній ділянці по АДРЕСА_1: "б 1" - прибудова прохідної, "Н" - фільтрова, "Ё" - навіс, "Щ" - склад, "М" - підсобна, "Л" - навіс, "К" - підсобна, "И" - підсобна, "З" - гараж, "Я"- котельня, "Ф" - склад з прибудовами "ф-1" та "ф-2", "С" - душ, "Р" - туалет, "Ш" - трансформаторна підстанція (ТП).

Судове рішення мотивоване тим, що спірні будівлі і споруди самочинно збудовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" на земельній ділянці, щодо передачі якої для розширення млинового комплексу позивачу Антонівська селищна рада не заперечує, при цьому визнання за позивачем права власності на спірне майно не порушує права та інтереси інших осіб, в тому числі територіальної громади смт. Антонівка.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2008 касаційну скаргу Комунального підприємства радгосп-завод "Янтарний" задоволено частково; скасовано рішення Господарського суду Херсонської області від 13.03.2008 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 03.04.2008 у справі №6/66-ПН-08 в частині визнання права власності на трансформаторну підстанцію під літ. "Ш" по АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" і в цій частині справу направлено на новий розгляд; в решті рішення Господарського суду Херсонської області від 13.03.2008 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 03.04.2008 залишено без змін.

Дане рішення суду обґрунтоване тим, що з метою встановлення дійсного власника спірної трансформаторної підстанції суду першої інстанції необхідно з`ясувати низку обставин, зокрема, за чиї кошти була побудована зазначена трансформаторна підстанція, її адресу та балансоутримувача.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 10.09.2008 у справі №6/66-ПН-08 (суддя Пінтеліна Т.Г.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" до Антонівської селищної ради задоволено; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" право власності на об`єкт нерухомості на земельній ділянці по АДРЕСА_1: Літ. "Ш" - трансформаторна підстанція (ТП).

Вказане судове рішення мотивоване тим, що позивач придбав млиновий комплекс та спірну трансформаторну підстанцію, самостійно реалізує правомочності власника щодо вказаного об`єкта нерухомого майна, а також здійснює експлуатаційні витрати щодо даної підстанції, її технічне обслуговування та періодичні перевірки, при цьому балансоутримувачем електромереж та установок, усього електрообладнання з приладами обліку електроенергії млинового комплексу також є Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про", натомість твердження Комунального підприємства "Радгосп-завод "Янтарний" про належність йому права власності на трансформаторну підстанцію є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 10.09.2008 у справі №6/66-ПН-08 скасувати та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" до Антонівської селищної ради про визнання права власності на об`єкт нерухомості на земельній ділянці по АДРЕСА_1: Літ. "Ш"- трансформаторна підстанція (ТП).

В апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення останній був зареєстрованим власником спірної трансформаторної підстанції на підставі укладеного з позивачем договору купівлі-продажу, відтак місцевий господарський суд безпідставно визнав за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" право власності на належне ОСОБА_1 майно.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В. від 25.11.2019 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження і залучено до участі у справі №6/66-ПН-08 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 та в подальшому ухвалою від 11.12.2019 розгляд даної справи призначено на 22.01.2020 о 10:30.

У судовому засіданні 22.01.2020 представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав; представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про", Антонівської селищної ради та Комунального підприємства "Радгосп-завод "Янтарний" участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.ІІ а.с.117, 119, 123).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про", Антонівська селищна рада та Комунальне підприємство "Радгосп-завод "Янтарний" своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не надали, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Херсонської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 22.06.2006 між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ("Продавці") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" ("Покупець") укладено договір купівлі-продажу б/н (далі - договір б/н від 22.06.2006), за умовами пункту 1.1 якого Продавці зобов`язуються передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти будівлі нежитлового призначення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, з усім встановленим в них інженерним обладнанням (електромережі, телефонні мережі, паливна та водопровідна мережа) і сплатити за вказане майно обговорену грошову суму. Будівлі нежитлового призначення складаються з: "А" - адмінбудівля, "Б" - КПП, "В" та "Г" - ангар, "Д", "Е" та "Ж" - бетонні вузли, №1, 2 - огорожа.

Договір б/н від 22.06.2006 (серія ВСТ №960095-960096) посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Комаренко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за №1266.

05.06.2007 між Антонівською селищною радою Дніпровського району м. Херсон ("Орендодавець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" ("Орендар") укладено договір оренди земельної ділянки б/н (далі - договір б/н від 05.06.2007), відповідно до пункту 1 якого Орендодавець на підставі рішення Антонівської селищної ради №180 від 27.04.2007 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - під млиновий комплекс, яка знаходиться в АДРЕСА_1, із земель, що перебувають в оренді у приватного підприємця ОСОБА_2.

Згідно з пунктом 2 договору б/н від 05.06.2007 в оренду передається земельна ділянка площею 0,4569 га, у тому числі: площею 0,0602 га - під капітальною одноповерховою забудовою, площею 0,0068 га - під тимчасовою забудовою, площею 0,1820 га - під проїздами, проходами і площадками, площею 0,0035 га - під зеленими насадженнями, площею 0,2044 га - інші.

За умовами пункту 3 договору б/н від 05.06.2007 на земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.06.2006 ВСТ №960095-960096, інших об`єктів інфраструктури немає.

Договір укладено на 49 років - строком до 27.04.2056 (пункт 8 договору б/н від 05.06.2007).

У пунктах 15-17, 19 договору б/н від 05.06.2007 сторонами узгоджено, що земельна ділянка передається в оренду під млиновий комплекс; цільове використання земельної ділянки (категорія земель) - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; умови збереження стану об`єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки та використання земельної ділянки всупереч умовам цього договору; інші умови передачі земельної ділянки в оренду - заборона зміни цільового призначення земельної ділянки.

В силу пунктів 26, 27 договору б/н від 05.06.2007 на орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інших прав третіх осіб. Передачу в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.

Пунктом 36 договору б/н від 05.06.2007 передбачено, що зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Цей договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 43 договору б/н від 05.06.2007).

Договір б/н від 05.06.2007 зареєстрований у Херсонському міському відділі Державного підприємства "Херсонський регіональний центр державного земельного кадастру", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди №4АА001978 вчинено запис №040771300016 від 31.07.2007.

25.04.2006 Виконавчий комітет Антонівської селищної ради звернувся до низки спеціально уповноважених органів, а саме: Управління містобудування та архітектури м. Херсон; Херсонської централізованої міської санітарно-епідеміологічної станції; Херсонського міського управління земельних ресурсів; Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації; Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області; Обласної інспекції по охороні пам`яток історії та культури Управління культури і туризму Херсонської обласної державної адміністрації, а також Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства, з запитом №2-8Гз/89 про надання позивачу висновків щодо можливості відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,6747 га за адресою: АДРЕСА_3, яка на підставі рішення відповідача №500 від 21.03.2006 увійшла до складу земель запасу Антонівської селищної ради, під розширення належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" млинового комплексу.

Управління містобудування та архітектури м. Херсон листом №01-14-163 від 18.04.2007, Херсонська централізована міська санітарно-епідеміологічна станція листом №02-3/6773 від 12.12.2007, Обласна інспекція по охороні пам`яток історії та культури Управління культури і туризму Херсонської обласної державної адміністрації висновком №530 від 30.05.2007, Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації листом №6-1327/2 від 01.06.2007, Херсонське обласне управління лісового та мисливського господарства висновком №01-03/533 від 25.12.2007 та Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області висновком №074/9-8087 від 25.12.2007 надали погодження на відведення в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" земельної ділянки орієнтовною площею 0,6747 га за адресою: АДРЕСА_1 під розширення млинового комплексу.

Згідно з висновком Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області №074/9-8087 від 25.12.2007 на земельній ділянці орієнтовною площею 0,6747 га за адресою: АДРЕСА_1, щодо якої надається погодження на відведення, знаходяться декілька об`єктів, у тому числі і трансформаторна підстанція, при цьому зазначена ділянка примикає до земельної ділянки, орендованої позивачем на підставі договору б/н від 05.06.2007.

Місцевим господарським судом встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 розташовані наступні об`єкти: "б 1" - прибудова прохідної, "Н" - фільтрова, "Е" - навіс, "Щ" - склад, "М" - підсобна, "Л" - навіс, "К" - підсобна, "И" - підсобна, "З" - гараж, "Я"- котельня, "Ф" - склад з прибудовами "ф-1" та "ф-2", "С" - душ, "Р" - туалет, "Ш" - трансформаторна підстанція (ТП), що підтверджується схематичним планом, виготовленим Херсонським ДБТІ 17.08.2007, а також генеральним планом території та ситуаційним планом, виготовленими Управлінням містобудування та архітектури м. Херсон.

Спірна трансформаторна підстанція експлуатується позивачем на підставі укладеного з Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" договору про постачання електричної електроенергії №2501 від 25.01.2005.

21.02.2008 позивач звернувся до Виконавчого комітету Антонівської селищної ради з заявою №3 від 21.02.2008 щодо оформлення права власності на самочинно збудовані ним об`єкти нерухомого майна, у тому числі на трансформаторну підстанцію під літ. "Ш".

У відповідь на зазначене звернення Виконавчий комітет Антонівської селищної ради листом №2-5-1/68 від 21.02.2008 рекомендував позивачу звернутися до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Херсонській області або вирішити вказане питання в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.03.2008 у справі №6/66-ПН-08 (в редакції ухвали суду про виправлення описки від 03.04.2008) позов задоволено повністю; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" право власності на об`єкти нерухомості на земельній ділянці по АДРЕСА_1: "б 1" - прибудова прохідної, "Н" - фільтрова, "Ё" - навіс, "Щ" - склад, "М" - підсобна, "Л" - навіс, "К" - підсобна, "И" - підсобна, "З" - гараж, "Я"- котельня, "Ф" - склад з прибудовами "ф-1" та "ф-2", "С" - душ, "Р" - туалет, "Ш" - трансформаторна підстанція (ТП).

25.07.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" ("Продавець") та ОСОБА_1 ("Покупець") укладено договір купівлі-продажу б/н (далі - договір б/н від 25.07.2008), за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю будівлі нежитлового призначення за адресою: АДРЕСА_1, які складаються з: "А" - адмінбудівля загальною площею 132,6 кв.м; "Б" - КПП з прибудовою "б1" загальною площею 36,5 кв.м; "В" - ангар площею 139,2 кв.м; "Г" - навіс площею 59,5 кв.м; "Ф" - склад з прибудовами "ф-1" та "ф-2" загальною площею 514 кв.м; "Р" - туалет площею 2,2 кв.м; "Я" - котельня площею 2,1 кв.м; "Н" - фільтрова площею 5,2 кв.м; "С" - душ площею 2,2 кв.м; "Щ" - склад площею 37 кв.м; "З" - гараж площею 16,3 кв.м; "И" - підсобна площею 17,6 кв.м; "К" - підсобна площею 15,1 кв.м; "М" - підсобна площею 36,2 кв.м; "Ш" - трансформаторна підстанція площею 3,6 кв.м; 1,3,5,7,8 - огорожа; 6 - пожежне водоймище; 4 - завантажувальні ємкості; "Ё" - навіс площею 275,5 кв.м; "Л" - навіс площею 21,1 кв.м (далі - майно), а Покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього обговорену грошову суму.

Відповідно до пункту 1.3 договору б/н від 25.07.2008 майно належить Продавцю на праві приватної власності та було отримане ним згідно з договором купівлі-продажу від 22.06.2006, що посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Комаренко Т.М. (р.№1266), зареєстрованим в Херсонському бюро технічної інвентаризації 14.09.2006 за №1166 в книзі 3, реєстраційний номер: 4484086, а також на підставі рішення Господарського суду Херсонської області від 13.03.2008 та ухвали Господарського суду Херсонської області від 03.04.2008, зареєстрованих в Херсонському бюро технічної інвентаризації 07.04.2008 за №1166 в книзі 3, реєстраційний номер: 4484086.

В силу пункту 4.8 договору б/н від 25.07.2008 право власності на майно у Покупця виникає з моменту державної реєстрації договору.

25.07.2008 вищезазначений договір було посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маршаловою Л.В. та зареєстровано в реєстрі за №3503.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №185608346 від 22.10.2019 вбачається, що 29.07.2008 за ОСОБА_1 на підставі договору б/н від 25.07.2008 було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - будівлі нежитлового призначення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу яких входить, зокрема, трансформаторна підстанція під літ. "Ш".

Постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2008 касаційну скаргу Комунального підприємства радгосп-завод "Янтарний" задоволено частково; скасовано рішення Господарського суду Херсонської області від 13.03.2008 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 03.04.2008 у справі №6/66-ПН-08 в частині визнання права власності на трансформаторну підстанцію під літ. "Ш" по АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" і в цій частині справу направлено на новий розгляд; в решті рішення Господарського суду Херсонської області від 13.03.2008 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 03.04.2008 залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 10.09.2008 у справі №6/66-ПН-08 (суддя Пінтеліна Т.Г.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" до Антонівської селищної ради задоволено; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" право власності на об`єкт нерухомості на земельній ділянці по АДРЕСА_1: літ. "Ш" - трансформаторна підстанція (ТП).

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд послався на те, що позивач придбав млиновий комплекс та спірну трансформаторну підстанцію, самостійно реалізує правомочності власника щодо вказаного об`єкта нерухомого майна, а також здійснює експлуатаційні витрати щодо даної підстанції, її технічне обслуговування та періодичні перевірки, при цьому балансоутримувачем електромереж та установок, усього електрообладнання з приладами обліку електроенергії млинового комплексу також є Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про".

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині визнання за позивачем права власності на об`єкт нерухомості на земельній ділянці по АДРЕСА_1: літ. "Ш"- трансформаторна підстанція (ТП) з огляду на наступне.

За умовами статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з приписами статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В силу статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).

Право власності як і будь-яке інше суб`єктивне право виникає при наявності певних юридичних фактів, конкретних життєвих обставин, з якими закон пов`язує виникнення права власності на конкретне майно у певних осіб.

Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Правовий аналіз наведеної норми дозволяє виділити наступні ознаки самочинного будівництва: об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об`єкт нерухомого майна самочинним будівництвом, відтак при вирішенні спору, що виникає у зв`язку з будівництвом на земельній ділянці об`єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності дозвільної документації на будівництво спірних об`єктів і документів про виділення земельної ділянки.

Колегією суддів враховується, що факт самочинності будівництва спірної трансформаторної підстанції під літ. "Ш" на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 сторонами визнається в заявах по суті справи, а тому в силу частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягає доказуванню, при цьому, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження наявності дозвільної документації на будівництво цієї трансформаторної підстанції або документів про виділення земельної ділянки, на якій вона розташована, апеляційний господарський суд не має жодних підстав вважати визнану сторонами обставину самочинності будівництва недостовірною.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 Цивільного кодексу України).

Однак, у виняткових випадках положення статті 376 Цивільного кодексу України передбачають можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно у разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п`ятою цієї статті.

При цьому, не зважаючи на те, що визнання в судовому порядку права власності на річ за загальним правилом є способом захисту вже існуючого цивільного права, а не підставою для його виникнення, позивач у спорі про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, не будучи власником об`єкта нерухомості, звертається до суду саме з метою набуття права власності на таке майно.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що визнання права власності на самочинне будівництво у судовому порядку є виключним способом захисту права, який може застосовуватись у випадку, якщо особа за незалежних від неї обставин була позбавлена можливості отримати правовстановлюючий документ на новостворений об`єкт нерухомості у порядку, встановленому нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини містобудівної діяльності і відносини з використання земель.

В силу частини третьої статті 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно .

Будівництвом об`єкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, вважається спорудження таких об`єктів на земельній ділянці, що не віднесена до земель житлової та громадської забудови, цільове призначення або вид використання якої не змінено в установленому законом порядку.

Частиною п`ятою статті 376 Цивільного кодексу України унормовано, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, право власності на самочинне будівництво може бути визнано за умови відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки або якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку, розташовану під збудованим нерухомим об`єктом, з таким цільовим призначенням, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об`єкту, а також за умови відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки (частина четверта статті 376 Цивільного кодексу України) та відсутності порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 23.10.2018 у справі №11/173-06.

Згідно з пунктами 1-3 договору б/н від 05.06.2007 позивач отримав від Антонівської селищної ради в оренду земельну ділянку площею 0,4569 га за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування об`єктів нерухомого майна, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 22.06.2006.

З матеріалів справи вбачається, що 22.06.2006 між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ("Продавці") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" ("Покупець") укладено договір купівлі-продажу б/н (далі - договір б/н від 22.06.2006), за умовами пункту 1.1 якого Продавці зобов`язуються передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти будівлі нежитлового призначення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, з усім встановленим в них інженерним обладнанням (електромережі, телефонні мережі, паливна та водопровідна мережа) і сплатити за вказане майно обговорену грошову суму. Будівлі нежитлового призначення складаються з: "А" - адмінбудівля, "Б" - КПП, "В" та "Г" - ангар, "Д", "Е" та "Ж" - бетонні вузли, №1, 2 - огорожа.

Отже, беручи до уваги те, що поняття "електромережі" у вищезазначеному договорі використовується виключно в якості конкретизації інженерного обладнання, а не об`єкту нерухомого майна, колегія суддів вбачає, що за договором купівлі-продажу б/н від 22.06.2006 позивач право власності на спірну трансформаторну підстанцію під літ. "Ш" не набув, що залишилось поза увагою суду першої інстанції, який помилково зазначив про виникнення у позивача права власності на спірну трансформаторну підстанцію саме на підставі цього договору.

Крім того, з висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області №074/9-8087 від 25.12.2007 вбачається, що спірна трансформаторна підстанція розташована на земельній ділянці орієнтовною площею 0,6747 га за адресою: АДРЕСА_1, яка примикає, тобто є суміжною, до земельної ділянки площею 0,4569 га , орендованої позивачем на підставі договору б/н від 05.06.2007.

Зазначеним спростовуються доводи позивача щодо проведення ним самочинного будівництва спірної трансформаторної підстанції на земельній ділянці, якою останній користується на підставі укладеного з відповідачем договору б/н від 05.06.2007.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Бочаров проти України" наголошує на тому, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом", проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів вбачає, що у матеріалах справи відсутні та учасниками справи до місцевого господарського суду не подано жодного доказу на підтвердження надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" у встановленому законом порядку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 як на час проведення самочинного будівництва, так і під уже збудоване нерухоме майно - трансформаторну підстанцію під літ. "Ш", що свідчить про відсутність правових підстав для застосування у спірних правовідносин механізму визнання права власності на самочинне будівництво, передбаченого положеннями статті 376 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, відсутність у позивача будь-яких майнових прав на земельну ділянку, на якій розташована самочинно побудована трансформаторна підстанція, на момент звернення з позовом і на час розгляду даної справи судом першої інстанції, а також посилання Антонівської селищної ради про намір відведення Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" зазначеної земельної ділянки в майбутньому свідчать про передчасність заявлення останнім позовних вимог про визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва.

Водночас Південно-західним апеляційним господарським судом враховується, що метою позову про визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва є усунення невизначеності відносин позивача щодо такого об`єкту.

Відповідно до частин першої, другої статті 182 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Правове регулювання правовідносин, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, здійснюється на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

В силу пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації.

Як зазначалося вище, 25.07.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" ("Продавець") та ОСОБА_1 ("Покупець") укладено договір купівлі-продажу б/н (далі - договір б/н від 25.07.2008), за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю будівлі нежитлового призначення за адресою: АДРЕСА_1, які складаються з: "А" - адмінбудівля загальною площею 132,6 кв.м; "Б" - КПП з прибудовою "б1" загальною площею 36,5 кв.м; "В" - ангар площею 139,2 кв.м; "Г" - навіс площею 59,5 кв.м; "Ф" - склад з прибудовами "ф-1" та "ф-2" загальною площею 514 кв.м; "Р" - туалет площею 2,2 кв.м; "Я" - котельня площею 2,1 кв.м; "Н" - фільтрова площею 5,2 кв.м; "С" - душ площею 2,2 кв.м; "Щ" - склад площею 37 кв.м; "З" - гараж площею 16,3 кв.м; "И" - підсобна площею 17,6 кв.м; "К" - підсобна площею 15,1 кв.м; "М" - підсобна площею 36,2 кв.м; "Ш" - трансформаторна підстанція площею 3,6 кв.м ; 1,3,5,7,8 - огорожа; 6 - пожежне водоймище; 4 - завантажувальні ємкості; "Ё" - навіс площею 275,5 кв.м; "Л" - навіс площею 21,1 кв.м (далі - майно), а Покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього обговорену грошову суму.

В силу пункту 4.8 договору б/н від 25.07.2008 право власності на майно у Покупця виникає з моменту державної реєстрації договору.

25.07.2008 вищезазначений договір було посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маршаловою Л.В. та зареєстровано в реєстрі за №3503.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №185608346 від 22.10.2019 вбачається, що 29.07.2008 за ОСОБА_1 на підставі договору б/н від 25.07.2008 було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - будівлі нежитлового призначення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу яких входить, зокрема, трансформаторна підстанція під літ. "Ш".

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню .

Зазначений висновок Південно-західного апеляційного господарського суд повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12.12.2019 у справі №910/13985/19

Таким чином, до спростування презумпції правомірності укладеного між позивачем та скаржником договору б/н від 25.07.2008 у колегії суддів немає правових підстав не враховувати вказаний правочин, при цьому будь-які докази визнання даного договору недійсним, нікчемним або неукладеним у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що на момент ухвалення місцевим господарським судом оскаржуваного рішення ( 10.09.2008 ) ОСОБА_1 був зареєстрованим власником спірного майна, відтак Господарський суд Херсонської області не мав правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" права власності на трансформаторну підстанцію під літ."Ш", розташовану на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним та не зумовить усунення невизначеності відносин права власності на вказану трансформаторну підстанцію, при цьому наявність державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на зазначений об`єкт нерухомого майна унеможливлює проведення державної реєстрації права власності на цей об`єкт за позивачем, в тому числі за рішенням суду, а лише призведе до подвійної реєстрації права власності за різними особами на одну і ту ж саму трансформаторну підстанцію, що є неприпустимим.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 10.09.2008 у справі №6/66-ПН-08 не відповідає вказаним вище вимогам у зв`язку з невідповідністю викладених у ньому висновків обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" до Антонівської селищної ради про визнання права власності на об`єкт нерухомості на земельній ділянці по АДРЕСА_1: літ. "Ш" - трансформаторна підстанція (ТП).

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в оскаржуваній частині та за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 10.09.2008 у справі №6/66-ПН-08 скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" до Антонівської селищної ради про визнання права власності на об`єкт нерухомості на земельній ділянці по АДРЕСА_1: Літ. "Ш"- трансформаторна підстанція (ТП) відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Про" на користь ОСОБА_1 153 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 27.01.2020.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя Л.В. Поліщук