Рішення

від 25.09.2019 по справі 179/1020/18

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/1020/18

2/179/52/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2019 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Бондар О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Позивач в позові посилається на те, що вона є власником земельної ділянки площею 3,9918 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:0155, яка розташована на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ № 401337.

У 2017 року із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачеві стало відомо про існування договору оренди земельної ділянки, нібито укладеного між нею та ТОВ Агро-Віта 2000 , який зареєстрований 25.05.2015 року Реєстраційною службою Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21540441. Договір укладено строком на 7 років.

У 2018 році після неодноразових звернень позивача до представників ТОВ Агро-Віта 2000 , їй було надано копію договору оренди землі від 10.03.2012 року.

Позивач зазначає, що з відповідачем договору не укладала та не підписувала його, тому звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,9918 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:0155, укладений 10 березня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агро-Віта 2000 , право оренди якого зареєстровано 25 травня 2015 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву в якій прохав розглянути справу без його участі, раніше в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, надавши до суду заяву про розгляд справи без її участі, раніше в судовому засіданні заперечила проти позову, посилаючись на те, що позивач на протязі 2016-2017 року отримує в повному обсязі орендну плату, будь-яких претензій з її боку щодо неукладення спірного договору за ввесь цей час не надходило. Тому прохала відмовити у задоволенні позовних вимог. З висновком експерта від 15.03.2019 року не погоджується.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги за наступних підстав.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення в справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 3,9918 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:0155, яка розташована на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ № 401337 (а. с. 8).

10 березня 2012 року між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,9918 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:0155, на підставі якого 20 травня 2015 року державним реєстратором Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області Кравець Р.А. зареєстровано відповідне право оренди за ТОВ Агро-Віта 2000 , номер запису про інше речове право: 9778312 (а. с. 9-12).

Згідно висновку експерта № 6109-18 від 15 березня 2019 року складеного судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди земельної ділянки площею 3,9918 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:0155, що розташована на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, укладеному 10.03.2012 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 , зареєстрований державним реєстратором Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21540441 від 25.05.2015 рокувиконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а. с. 88-95).

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ЦК України дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Стаття 203 цього ж Кодексу визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину , до яких відповідно до ч. 1-6 статті відноситься: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ч. 2, 4 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Якщо фізична особа у зв`язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє. Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 10 березня 2012 року було укладено без вільного волевиявлення позивача, як сторони договору, тому вказаний договір необхідно визнати недійсним.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог позивача, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. та сплачена сума за проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 6 782 грн. 40 коп.

Крім того, 06 вересня 2019 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Ямкового В.Ф. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн., яку сплачено було адвокату на підставі договору про надання правової допомоги.

Представником відповідача до суду було надіслано заперечення, де вона вказує на те, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та становить надмірний тягар для відповідача.

Дослідивши заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши заперечення представника відповідача щодо такого розподілу цих витрат, суд вважає, що вказану заяву відповідача необхідно задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Надання адвокатом Ямковим В.Ф. позивачу адвокатських послуг при розгляді справи підтверджується: договором про надання правової допомоги № 4/02-18 від 05.02.2018 та додатковим договором від 31.01.2019 до цього договору (а. с. 152-154); попереднім розрахунком надання послуг адвокатом від 05.02.2019 (а. с. 155); актом наданих юридичних послуг від 27.08.2019 (а. с. 157). При цьому, зазначено, що вартість послуг за цим актом складає 7 000 грн., які клієнт сплатив адвокату згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 90 від 29.08.2019 (а. с. 156).

З огляду на наведені обставини суд вважає, що такі витрати у сумі 7 000 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг при розгляді справи, затраченим ним часом на надання таких послуг щодо підготовки цієї справи до розгляду в суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення не становить надмірний тягар для відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 135, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,9918 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:0155, укладений 10 березня 2012 року між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 (код ЄДРПОУ 35601700), право оренди зареєстровано 20 травня 2015 року державним реєстратором Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області Кравець Романом Анатолійовичем, номер запису про інше речове право: 9851977.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 , код ЄДРПОУ 35601700 (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 121 В) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ):

-сплачений судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.;

-сплачені витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 6 782 грн. 40 коп.;

-витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Т.А.Ковальчук