Справа № 569/20456/19
У Х В А Л А
04 листопада 2019 року
Рівненський міський суд рівненської області в складі:
головуючого суду Харечка С.П.,
при секретарі Левчук Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Рівне заяву Приватного підприємства фірми СОКІЛ-БЕСТ про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Приватного підприємства фірми СОКІЛ-БЕСТ до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням,
В С Т А Н О В И В:
31 жовтня 2019 року Приватне підприємство фірма СОКІЛ-БЕСТ звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням
31 жовтня 2019 року Приватне підприємство фірма СОКІЛ-БЕСТ подали до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь- які дії щодо виселення орендарів із займаних нежитлових приміщень, площею 302,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 а та заборони розпоряджатися усім рухомим майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
01 листопада 2019 року заяву було передано судді Харечку С.П. для розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.
Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду..
Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Як убачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Разом з тим, в заяві про забезпечення позову не наведено жодного доводу стосовно того, як невжиття в даному випадку визначеного позивачем заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за його вимогами.
Як вбачається із свідоцтва від 14.06.2019 року нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 , доказів скасування даного свідоцтва до заяви про забезпечення позову суду не надано.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Таким чином, оскільки подана позовна заява не є підставною для забезпечення позову та відсутні факти, які б вказували на існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Також, суд звертає увагу на те, що відповідач є власником вказано приміщення, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст.153, 260, 353 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
В задоволенні заяви Приватного підприємства фірми СОКІЛ-БЕСТ про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Приватного підприємства фірми СОКІЛ-БЕСТ до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Харечко С.П.
Суд | Рівненський міський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2019 |
Оприлюднено | 06.11.2019 |
Номер документу | 85404414 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Рівненський міський суд Рівненської області
Харечко С. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні