Рішення

від 17.11.2020 по справі 569/20456/19

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/20456/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П..

при секретарі Гожа Г.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Курись О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Рівне Рівненської області цивільну справу за позовом Приватного підприємства фірми СОКІЛ-БЕСТ до ОСОБА_2 , третя особи Товариство з обмеженою відповідальністю "СІВЕРПАРТНЕР", Рівненська обласна організація Товариство винахідників і раціоналізаторів України про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2019 року Приватне підприємство фірма СОКІЛ-БЕСТ звернулось до Рівненського міського суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особи Товариство з обмеженою відповідальністю "СІВЕРПАРТНЕР", Рівненська обласна організація Товариство винахідників і раціоналізаторів України про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням.

В обґрунтування позову вказують, що 01 квітня 2018 року ОСОБА_3 було передано в оренду ПП-фірма СОКІЛ БЕСТ нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до укладеного договору оренди. Вказують, що в п. 2.1. договору оренди від 01.04.2018 року вказано: Орендодавець передає, а Орендар приймає в Оренду нежитлові приміщення загальною площею 213,5 кв.м. Зазначають, що 29 листопада 2018 року, у зв`язку зі збільшенням площі нежитлових приміщень, між ОСОБА_3 та ПП-фірма СОКІЛ БЕСТ було підписано додаткову угоду до договору оренди від 01.04.2018 року, відповідно до якої пункт 2.1. договору оренди було викладено у наступній редакції: Орендодавець передає, а Орендар приймає в Оренду нежитлові приміщення загальною площею 302,2 кв.м. Вказують, що даний договір оренди є чинним, ніким не оскарженим, а отже породжує для сторін договору відповідні права та обов`язки. Згідно умов договору оренди Позивач 1 є користувачем усього нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначають, що умовами договору оренди було передбачено можливість укладання договорів суборенди, а тому ними було укладено ряд договорів суборенди: договір оренди від 01.04.2018 року з Рівненською обласною організацією Товариства винахідників і раціоналізаторів України та договір суборенди від 26.02.2019 року з ТОВ СІЛВЕРПАРТНЕР . Вказують, що тобто фактично, нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться у користуванні декількох різних суб`єктів господарювання. 14 червня 2019 року, згідно свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Бенецькою Р.Б., відбулася зміна власника нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Новим власником даних приміщень стала - Відповідач - ОСОБА_4 . Зазначають, що з середини серпня 2019 року, Відповідачем вчинялись дії щодо не допуску Позивача, суборендарів та їх працівників до орендованих приміщень. Невідомими особами, які представлялись представниками Відповідача були змінені замки у вхідних дверях. Певний час дані особи надавали доступ до приміщень, відкриваючи двері зранку та замикаючи їх ввечері. Декілька разів викликалась поліція, коли о 9.00 ніхто не з`являвся для відкриття замків. В подальшому Відповідачем було змінено не тільки замки, а й вхідні двері і у доступі до приміщення було взагалі відмовлено. На зв`язок Відповідач свідомо не виходить, доступу до приміщення не надає. Зазначають, що Відповідач жодного разу не зверталась ні до основного орендаря, ні до суборендарів з вимогами про розірвання договорів оренди. Відповідач взагалі ігнорує сам факт існування орендарів та неодноразово погрожувала знесенням приміщень. За фактом самоуправства та захоплення та привласнення чужого майна була порушена кримінальна справа, що знаходиться в провадження Рівненського відділу ГУ НП в Рівненській області. Однак, на сьогоднішній день, склалась така ситуація, що Позивач, суборендарі та їх працівники не можуть потрапити до орендованих приміщень для здійснення господарської діяльності та не можуть навіть забрати майно, що їм належить та було привласнено Відповідачем. У зв`язку з цим звертаються до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд його задовольнити з підстав вказаних в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "СІВЕРПАРТНЕР", Рівненська обласна організація Товариства винахідників і раціоналізаторів України в судове не з`явись, про день та час судового засідання повідомлялись, причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 01 квітня 2018 року ОСОБА_3 було передано в оренду ПП-фірма СОКІЛ БЕСТ нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до укладеного договору оренди.

В п. 2.1. договору оренди від 01.04.2018 року вказано: Орендодавець передає, а Орендар приймає в Оренду нежитлові приміщення загальною площею 213,5 кв.м.

29 листопада 2018 року, у зв`язку зі збільшенням площі нежитлових приміщень, між ОСОБА_3 та ПП-фірма СОКІЛ БЕСТ було підписано додаткову угоду до договору оренди від 01.04.2018 року, відповідно до якої пункт 2.1. договору оренди було викладено у наступній редакції: Орендодавець передає, а Орендар приймає в Оренду нежитлові приміщення загальною площею 302,2 кв.м.

Згідно п.5.1 договору оренди від 01 квітня 2018 року розмір орендної плати за користування приміщенням за однн повний календарний місяць складає 1 (одна) гривня.

Договір оренди від 01 квітня 2018 року, акт приймання -передачі від 01 квітня 2018 року, додаткова угода від 29 листопада 2018 року містить реквізити сторін Орендодавець: ОСОБА_3 (підпис ОСОБА_3 ), Орендар: ПП-фірма "СОКІЛ-БЕСТ" (підпис ОСОБА_3 )

Умовами договору оренди було передбачено можливість укладання договорів суборенди, а тому ПП-фірма Сокіл-Бест було укладено ряд договорів суборенди: договір оренди від 01.04.2018 року з Рівненською обласною організацією Товариства винахідників і раціоналізаторів України та договір суборенди від 26.02.2019 року з ТОВ СІЛВЕРПАРТНЕР .

Суд встановив, що приватним нотаріусом Бенецькою Р.Б., 14 червня 2019 року видане свідоцтво, з якого убачається, що на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки ВП№56437815 нежитлові приміщення, загальною площею 302.2 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . - придбала ОСОБА_4 , попередній власник ОСОБА_3 .

Як убачається із іпотечного договору №101/06 від 15.02.2006 року ОСОБА_5 передала в іпотеку нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1 а загальна площа 213.5 м.кв. (а.с. 61-68).

Відповідно до п. 4.2.4. вказаного договору передбачено, що виключно за згодою Іпотеко держателя іпотекодавець має право передавати предмет іпотеки в оренду.

Аналогічне положення міститься і в абзаці п`ятому ч. 3 ст. 9 Закону України Про іпотеку від 05.06.2003.

Зміст долученого договору оренди від 01.04.2018 року та додаткова угода до вказаною договору від 29.11.2018 року не містить посилання на отримання ОСОБА_3 такої згоди на укладання вказаних договорів від Іпотекодержателя. Також Позивачем не долучено такої згоди до позовної заяви.

Вказані обставини вказують на те, що договір оренди від 01.04.2019 року та Додаткова угода до нього від 29.11.2018 року укладені в супереч вимогам Іпотечного договору №101/06 від 15.02.2006 року та положенням ч.3 ст. 9 Закону України Про іпотеку .

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.81 ЦПК України , кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Крім того, відповідно до положень частини 3 статті 2 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон № 996-XIV ) суб`єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Так, статтею 1 Закону № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується до норм ПК України .

В п.. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В свою чергу підпунктом 170.1.2 п. 170.1. ст. 170 ПК України встановлено, що податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об`єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, об`єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом і а перспективним планом формування територій громад, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітною року, об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної платті, зазначеною в договорі оренди.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1253, на виконання абзацу другого підпункту 170.1.2 п. 170.1. с т. 170 ПК України затверджено Методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб.

Доказів про сплату податків позивачем до матеріалів справи надано не було.

Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Приписами частин 1 та 2 ст. 288 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

На підставі викладено, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємства фірми СОКІЛ-БЕСТ до ОСОБА_2 , третя особи Товариство з обмеженою відповідальністю "СІВЕРПАРТНЕР", Рівненська обласна організація Товариства винахідників і раціоналізаторів України про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач - Приватне підприємство фірма СОКІЛ-БЕСТ , місце знаходження: 33000, м.Рівне, вул.. С.Петрюри, буд.6а, код ЄДРПОУ 13987893.

Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Треті особи:

-Товариство з обмеженою відповідальністю "СІВЕРПАРТНЕР", місце знаходження: 33000, м.Рівне, вул.. Київська, буд.34, оф.815, код ЄДРПОУ 41589634.

-Рівненська обласна організація Товариства винахідників і раціоналізаторів України, місце знаходження: 33028, м.Рівне, вул.. Сагайдачного, буд.1, код ЄДРПОУ 02659751.

Повний текст рішення виготовлено 25 листопада 2020 року.

Суддя С.П. Харечко