Рішення

від 28.10.2019 по справі 754/460/19

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/4055/19

Справа №754/460/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28 жовтня 2019 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Зотько Т.А.,

за участю секретарів судових засідань -Гайворонського В.М., Плясунової О.В., Шевчук М.В.,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоінформатика про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вище зазначеним позовом, в якому просив зобов`язати Київське державне підприємство геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоінформатика нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.05.2015 р. по 05.10.2018 р. включно, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати, розрахованої відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 з урахуванням коефіцієнта підвищення, із застосуванням п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної слати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100.

Вимоги своєї позовної заяви мотивував тим, що з 08.11.2010 обіймав посаду інженера геодезиста польової експедиції ГНВЦ Геоматика правонаступника Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоінформатика до свого звільнення за власним бажанням 05.05.2015. У зв`язку з тим, що остаточний розрахунок з позивачем було проведено лише 05.10.2018 року, що підтверджується копією платіжного доручення № 292, він змушений звертатись за захистом своїх прав та інтересів, оскільки у відповідача наявний обов`язок виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у період з 05.05.2015 р. по 05.10.2018 включно, виходячи із розміру середньоденної заробітної плати.

Ухвалою суду від 15.01.2019 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

05.03.2019 позивачем було усунуто зазначені судом недоліки.

Ухвалою судді від 07.03.2019 було відкрито провадження у вказаній справі, з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також від відповідача за клопотанням сторони позивача були витребувані письмові докази.

Ухвалою судді від 06.05.2019 було вирішено питання щодо здійснення розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін) та відповідно призначено судове засідання для заслуховування пояснень учасників справи.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовну заяву підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач будучи належним чином повідомлений про місце, дату та час проведення судового засідання, не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, із будь-якими заявами чи клопотаннями не звертався.

16.04.2019 Київським державним підприємством геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоінформатика було подано відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач повністю заперечує, щодо вимог позовної заяви посилаючись на той факт, що 01 жовтня 2018 року Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру було видано Наказ № 145 Про реорганізацію КДП геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоінформатика .

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань строк заявлених кредиторський вимог -01.12.2018 року. Ліквідаційна комісія з реорганізації, в строк встановлений для пред`явлення кредиторських вимог, не отримувала жодної вимоги від позивача.

Після проведення інвентаризації активів та зобов`язань відповідача, в строк встановлений Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, заборгованість по заробітній платі позивача не виявлена. Відповідно до балансу КДП Київгеоінформатика станом на 01.01.2019 заборгованість по заробітній платі позивача відсутня.

Таким чином відповідач просив суд відмовити в позові, у зв`язку з вищенаведеними підставами.

Враховуючи те, що у справі достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи та, враховуючи положення ст.ст. 280-281 ЦПК України постановити заочне рішення у справі.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Ч. 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді інженера геодезиста польової експедиції ГНВЦ Геоматика правонаступника Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоінформатика за сумісництвом галузевого науково-виробничого центру Геоматика та 05.05.2015 згідно з наказом № 45-к від 05.05.2015 позивача було звільнено з займаної посади за власним бажанням.

Відповідно до заяви про вчинення злочину, яка міститься в матеріалах справи, поданої працівниками Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоінформатика на адресу Керівника Броварської місцевої прокуратури, зазначено, що на день звільнення з роботи підприємством КДП Київгеоінформатика працівникам було нараховано заробітну плату, але не виплачено її через відсутність коштів. На письмові звернення колишніх працівників з проханням надати довідки про заборговані суми, розрахунок середнього заробітку на час звільнення та розрахунок середнього заробітку за час затримки виплат сум після звільнення, керівництво КДП Київгеоінформатика не відповіло у відведений законодавством час. Безпідставна невиплата заробітної плати, у т.ч. в неповному обсязі, більше ніж за один місяць вчинена умисно керівником підприємства незалежно від форми власності відповідно до ст. 175 КК України визнається злочином.

Згідно остаточних вимог, викладених позивачем в письмових поясненнях, останній просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.05.2015 по 05.10.2018 (по дату виплати коштів).

Як вбачається з копії платіжного доручення № 292, Київське державне підприємство геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоінформатика виплатило ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі. Операцію було проведено 05.10.2018 року

Таким чином, судом встановлено, що остаточний розрахунок по заробітній платі, передбачений ст. 116 КЗпП України, відповідачем у день звільнення позивача не проведено.

Згідно положень ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до положень ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника (стаття 117 КЗпП України)

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать, при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117КЗпП України відповідальність.

Установивши при розгляді справи, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації сум в день звільнення, коли ж він у цей час не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальність.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду 12 червня 2019 року в справі № 61-44467св18.

Відповідно до змісту ст. 2 Закону України Про оплату праці у структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з п. 3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Правилами ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно наданих відомостей за останні 2 календарні місяці роботи 2015 року, що передували звільненню, позивач отримав від відповідача заробітну плату в загальній сумі 4969,71 грн., таким чином середньоденна заробітна плата позивача становить 118,33 грн. (березень 2015 р. - 1604, 57 грн. + квітень 2015 р. - 3365,14 грн. : 42 робочих дні за вказаний період), а загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні у період з 05.05.2015 по 05.10.2018 включно в перерахунку становить 101 172, 15 грн. (855 - робочих днів х 118,33 - середньоденний заробіток= 101 172, 15 грн.).

При цьому, розрахунок здійснювався судом на підставі відомостей наданих з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 .

Разом з тим, розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, наданий суду позивачем, не відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.

Таким чином, загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 101 172, 15 грн.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, пропорційно до частки задоволених позовних вимог, а також підягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 266, ЦПК України, ст. 115-117 КЗпП України, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоінформатика про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоінформатика , (місцезнаходження: м. Київ, вул.Попудренка, 54, код ЄДРПОУ: 19028917) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні у загальному розмірі 101172,15 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн..

Стягнути з Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоінформатика , (місцезнаходження: м. Київ, вул. Попудренка, 54, код ЄДРПОУ: 19028917) на користь держави судовий збір у розмірі 243,32 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Суддя: