Постанова

від 05.11.2019 по справі 260/545/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/7951/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Пліша М.А

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові питання про ухвалення додаткового судового рішення в справі №260/545/19 за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю БОН ХУСТ про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

встановив:

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суд від 21 червня 2019 року відмовлено у задоволенні позову Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю БОН ХУСТ про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

За наслідками апеляційного перегляду справи №260/545/19 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року апеляційну Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суд від 21 червня 2019 року в справі №260/545/19 - без змін.

30.09.2019 на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду від товариства з обмеженою відповідальністю БОН ХУСТ надійшла заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій відповідач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 9000 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Учасники справи викликалися в судове засідання, проте у зв`язку з їх неявкою фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи заяви, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 не вирішено заяву відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, зазначене є підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч. 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що на підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між відповідачем та адвокатським об`єднанням Греца і партнери 07 травня 2019 року укладено договір про надання правової допомоги.

18 вересня 2019 року відповідач та адвокатське об`єднання Греца і партнери уклали додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 07.05.2019.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди враховуючи складність справи сторони узгодили, що оплата (гонорар) за надані послуги згідно з даною додатковою угодою будуть здійснюватися в наступному порядку: - послуги по підготовці до судового засідання, аналіз документів, судової практики, підготовка процесуальних документів, визначення правової позиції тощо будуть оплачуватися залежно від обсягу наданих послуг за погодинними розцінками, визначеними у п. 5.1 договору про надання правової допомоги від 07.05.2019 (п. 2.1.); - послуги по представництву інтересів клієнта безпосередньо в суді апеляційної інстанції, участь уповноваженого представника в судовому засіданні (з урахуванням часу та витрат на відрядження у м. Львів при потребі, незалежно від кількості судових засідань) будуть оплачуватися у розмірі 7000 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представником відповідача, окрім вищезазначеного договору та додаткової угоди, надано рахунок від 23.09.2019, яким визначено наступний розрахунок вартості наданих послуг:

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 2 години у розмірі 2000,00 грн (1 год - 1 000 грн);

- участь у судовому розгляді справи у суді апеляційної інстанції - 7 000 грн.

Відтак, загальна вартість наданих послуг становить 9000,00 грн.

Також на підтвердження наданих юридичних послуг представником відповідача надано акт виконаних робіт (наданих послуг) від 23.09.2019 згідно з договором про надання правової допомоги від 07.05.2019.

Сплата позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 9000, 00 грн підтверджується платіжним дорученням №1077 від 23.09.2019.

Суд зазначає, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини 5 статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд в додатковій постанові від 12 вересня 2018 року (справа № 810/4749/15), аналізуючи положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначив, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Суд зазначає, що при визначені відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність) а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі "East/West Allianse Limited" суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що адміністративна справа №260/545/19, беручи до уваги предмет спору та розмір позовних вимог, відноситься до справ незначної складності, хоча і розглядалася в порядку загального позовного провадження.

Крім того, суд зважає на типовість та поширеність зазначеної категорії справ та, відповідно, велику кількість рішень у справах з подібним предметом спору, в тому числі і Верховного Суду.

При цьому колегія суддів зауважує, що правові позиції в даній категорії справ неодноразово висловлювалися Верховним Судом України, починаючи з 2011 року, а також залишаються незмінними та підтримуються Верховним Судом протягом 2018 та 2019, про що зазначив і сам представник відповідача у відзивах на позовну заяву та апеляційну скаргу.

Позивачем не надано також доказів на підтвердження значення справи, впливу вирішення справи на його репутацію або публічного інтересу до справи.

Також колегія суддів зауважує, що час, який був витрачений адвокатом на написання та подання відзиву на апеляційну скаргу по справі №260/545/19 (2 години), вочевидь не відповідає складності спору та змістовності відзиву. Адже вказаний відзив є аналогічним за змістом відзиву на позовну заяву.

Необґрунтованою вважає колегія суддів також оплату участі представника відповідача в судовому засіданні, яке тривало менше 1 год., в сумі 7 000 грн.

Таким чином, зазначені обставини ставлять під сумнів відомості, наведені в рахунку, щодо понесених витрат у зазначеному розмірі.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів дійшла висновку, що вартість послуг правового характеру у розмірі 9000,00 грн, що заявлена до стягнення з позивача, є неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Крім того, суд не наділений обов`язком присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на послуги адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

До того ж, колегія суддів враховує, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 вже стягнуто на користь ТзОВ БОН ХУСТ за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн, що, на переконання колегії суддів, охоплює в повній мірі обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку відповідач просить стягнути за рахунок позивача, не відповідає ознакам співмірності, визначеним ч. 5 ст. 134 КАС України, а тому не підлягає стягненню.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 143, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю БОН ХУСТ про розподіл судових витрат шляхом стягнення з Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю БОН ХУСТ витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 9 000 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим М. А. Пліш