Ухвала

від 11.12.2019 по справі 260/545/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 грудня 2019 року

Київ

справа №260/545/19

адміністративне провадження №К/9901/34274/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНХУСТ" на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 у справі №260/545/19 за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНХУСТ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

УСТАНОВИВ:

10.12.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНХУСТ" на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 у справі №260/545/19.

З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНХУСТ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено, стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНХУСТ" за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000, 00 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 залишено без змін.

Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю БОН ХУСТ про розподіл судових витрат шляхом стягнення з Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю БОН ХУСТ витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 9 000 грн.

Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування для реалізація права на касаційне оскарження, дослідила додані до неї матеріали і дійшла висновку про наступне.

Так, предметом оскарження у даній справі є стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені на загальну суму 169273,58 грн.

При цьому

Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У даній справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення у справі незначної складності.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржено судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНХУСТ" на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 у справі №260/545/19 за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНХУСТ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду