Постанова

від 28.10.2019 по справі 280/5058/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №280/5058/18

адміністративне провадження №К/9901/23506/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Пасічник С.С., Гімона М.М.,

розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпромбуд-ІІІ" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 (головуючий суддя - В.В. Мельник, судді - Д.В. Чепурнов, С.В.Сафронова) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпромбуд-ІІІ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремпромбуд-ІІІ" (далі - позивач, ТОВ "Ремпромбуд-ІІІ", Товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2018 №0017711401 та №00177701401, якими Товариству зменшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за травень 2017 року на 15' 301,00 грн та збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 189`409,00 грн, в тому числі, штрафні (фінансові) санкції - 37' 882,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Ремпромбуд-ІІІ" посилалось на те, що: реальність господарських операцій між Товариством та його контрагентом (ТОВ "Менор Трейд") підтверджена належними первинними документами та даними бухгалтерського обліку; придбання субпідрядних послуг у вказаного контрагента обумовлено наявністю у Товариства договірних зобов`язань перед ПАТ "Запоріжсталь" та ТОВ "Архінформ-Проект"; відсутність матеріальних та трудових ресурсів у ТОВ "Менор Трейд" не є підставою для беззаперечного висновку про необґрунтованість податкової вигоди платника податків; платник податків не повинен нести негативні наслідки за недотримання податкової та господарської дисципліни іншими особами.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 21.02.2019 адміністративний позов Товариства задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 12.11.2018 №0017711401, №0017701401.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач правомірно збільшив у податковому обліку з ПДВ за травень 2018 року податковий кредит за господарськими операціями з придбання послуг у межах договорів субпідряду із ТОВ "Менор Трейд". Надавши оцінку доказам Товариства на підтвердження суми податкового кредиту, суд вказав, що висновки контролюючого органу про безтоварність операцій, викладені в акті перевірки від 29.10.2018 №645/08-01-14-01/33175001, є безпідставними. Суд відхилив доводи відповідача про відсутність у ТОВ "Менор Трейд" господарських можливостей, зокрема персоналу, для виконання робіт з ремонту обладнання, що використовується у виробничому процесі ПАТ Запоріжсталь , з посиланням на те, що чинне законодавство не забороняє залучати до виконання робіт та послуг третіх осіб, а укладені між позивачем та його контрагентами договори не містять відповідних обмежень. Стосовно доводів відповідача, що ТОВ "Менор Трейд" фігурує в кримінальному провадженні №32018000000000039, порушеному 30.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України, суд першої інстанції зазначив, що один тільки факт порушення кримінальної справи не є беззаперечним свідченням відсутності реальних правових наслідків всіх господарських операцій цього товариства; докази в кримінальному провадженні, на які посилається відповідач, не підтверджують удаваність договору позивача з ТОВ "Менор Трейд"та фіктивність (нереальність) господарських операцій. При цьому суд послався на правову позицію у подібних правовідносинах Верховного Суду в адміністративних справах в постановах від 27.03.2018 у справі №816/809/17, від 05.06.2018 у справі №809/1139/17, від 26.06.2018 у справі №808/2360/17.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 10.07.2019 рішення суду першої інстанції скасував і прийняв нову постанову, якою в позові відмовив.

Постанова вмотивована висновком суду апеляційної інстанції про неправильне встановлення судом першої інстанції обставин у справі щодо дійсного змісту господарських операцій між позивачем та ТОВ Менор Трейд , що призвело до порушення цим судом норм матеріального права при постановлені рішення.

Товариство подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначену постанову повністю та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, позивач посилається, зокрема на те, що оскаржувана постанова прийнята апеляційним судом без системної оцінки доказів у справі щодо придбання ним послуг субпідряду у ТОВ "Менор Трейд", тоді як оцінка доказів судом першої інстанції зроблена з дотриманням норм процесуального права. Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно послався на умови договорів між ним та ПАТ "Запоріжсталь" щодо допуску працівників субпідрядника ТОВ "Менор Трейд" на територію режимного об`єкту (ПАТ "Запоріжсталь"), де проводилися ремонтні роботи, оскільки згідно з актом перевірки це не було підставою для висновку контролюючого органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Менор Трейд".

Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві на скаргу, відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права до встановлених обставин, дав правильну оцінку доказам, врахувавши обставини, що свідчать про неспроможність ТОВ "Менор Трейд" здійснити відповідні ремонті роботи у зв`язку з відсутністю у нього для цього матеріально-технічних та трудових можливостей, а також докази задіяння цього товариства в схемах ухилення від сплати податків.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, обґрунтування заперечень на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір, були прийняті ГУ ДФС на підставі акта від 29.10.2018 №645/08-01-14-01/33175001 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ремпромбуд-ІІІ" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ за травень 2018 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом- постачальником ТОВ "Менор Трейд". Згідно з висновками, викладеними в цьому акті перевірки, Товариство порушило норми підпунктів 14.1.36, 14.1.231 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України , що призвело до заниження ПДВ за травень 2018 року на 151' 527,00 грн та завищення податкових зобов`язань з ПДВ за цей же період на 15' 301,00 грн.

Висновок ГУ ДФС про порушення позивачем порядку ведення податкового обліку обґрунтований тим, що суми податкового зобов`язання та податкового кредиту задекларовані позивачем за вказаний звітний (податковий) період з врахуванням фінансових показників господарських операцій з придбання послуг субпідряду у ТОВ"Менор Трейд", які не мали реального характеру. Обґрунтовуючи довід про безтоварність господарських операцій позивача з придбання послуг у цього контрагента згідно з договорами субпідряду від 01.05.2018 №2/2018/1 та №2/2018/2 з метою виконання зобов`язань за договором підряду від 01.03.2018 №20/2018/828 із ПАТ "Запоріжсталь" та договором субпідряду від 23.04.2018 №1162/ДП5/4 із ТОВ"Архінформ-Проект", контролюючий орган послався на податкову інформацію щодо господарської діяльності ТОВ "Менор Трейд", як-то: відсутність матеріально-технічних та трудових ресурсів для здійснення значного обсягу ремонтно-будівельних робіт доменного цеху та ремонту змінного устаткування несамохідного шлаковозу. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені матеріали досудового розслідування Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України від 30.05.2018 №32018000000000039, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України, по факту створення та придбання упродовж 2015-2018 років невстановленими особами ряду юридичних осіб, серед яких ТОВ "Менор Трейд", з метою прикриття протиправної діяльності, спрямованої на формування безпідставного податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки.

Порядок формування платником ПДВ податкового кредиту врегульований нормами статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно з абзацами першим - третім пункту 198.3 статті 198 ПК (в редакції, чинній станом на травень 2018 року) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абзацами першим-третім пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абзаци перший-третій пункту 201.10).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Отже, у податковому обліку з податку на додану вартість операції з придбання товарів (послуг) та суми податкового кредиту за такими операціями повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. Податковий кредит має бути обов`язково підтверджений податковою накладною. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та/або його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення як протиправного, прийнятого контролюючим органом з підстав формування платником податків даних свого податкового обліку за наслідками фіктивних господарських операцій.

Визнаючи юридичне значення за податковими накладними, виписаними ТОВ "Менор Трейд" на адресу позивача, суд першої інстанції виходив з того, що достовірність інформації щодо операцій з поставки послуг, зафіксованої в зазначених документах, підтверджується іншими доказами у справі, а саме: договір підряду від 01.03.2018 №20/2018/828 між позивачем (підрядник) та ПАТ "Запоріжсталь" (замовник), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на власний ризик виконати у порядку та на умовах цього договору роботи з ремонту змінного обладнання (шлаковози) доменного цеху ПАТ "Запоріжсталь", перелік яких наведено у специфікаціях; складені у межах договору підряду від 01.03.2018 №20/2018/828 специфікація №1, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт, оборотно-сальдові відомості; договір від 23.04.2018 №1162/ДП5/4 між позивачем (підрядник) ТОВ "Архінформ-Проект" (субпідрядник), відповідно до підпункту 1.1 якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується на власний ризик виконати в порядку та на умовах цього договору роботи з капітального ремонту доменної печі №5 доменного цеху ПАТ "Запоріжсталь"; договори субпідряду від 01.05.2018 №2/2018/1, №2/2018/2, укладені позивачем (підрядник) із ТОВ "Менор Трейд" (субпідрядник) з метою виконання зобов`язань по договорах від 01.03.2018 №20/2018/828 та від 23.04.2018 №1162/ДП5/4, за умовами яких позивач доручає, а ТОВ "Менор Трейд" зобов`язується на власний ризик виконати у порядку та на умовах цих договорів роботи з капітального ремонту доменної печі №5 доменного цеху ПАТ "Запоріжсталь" та роботи з поточного ремонту шлаковозів доменного цеху ПАТ "Запоріжсталь" згідно з переліком, визначеним у Графіку виконання робіт; акти виконаних робіт (форма №КБ-2) з додатками та довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3) у межах договорів від 01.05.2018 №2/2018/1, №2/2018/2; платіжні доручення; наявність у ТОВ "Менор Трейд" станом на травень 2018 року податкової та господарської правосуб`єктності; податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Суд вказав, що порушення кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва з використанням ТОВ "Менор Трейд" не є беззаперечним підтвердженням, що це товариство не здійснювало господарську діяльність.

Однак, суд першої інстанції не звернув увагу, що перелічені докази з урахуванням доводів відповідача та характеру спірних правовідносин не спростовують висновки податкової перевірки про безтоварність операцій позивача з придбання послуг у ТОВ"Менор Трейд". Так, суд першої інстанції безпідставно відхилив довід відповідача щодо особливостей доступу на територію режимного об`єкту ПАТ "Запоріжсталь" для проведення будівельно-ремонтних робіт та характеру цих робіт, яким об`єктивно обумовлено ряд вимог до виконавця.

Натомість, суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано при оцінці наданих позивачем на підтвердження суми податкового кредиту документів взяв до уваги обставини щодо роботи ПАТ "Запоріжсталь" як режимного об`єкту та обумовлені цим особливості доступу на його територію. Встановивши, що відповідно до умов вище зазначених договорів підряду та субпідряду доступ працівників для проведення ремонтних робіт змінного обладнання (шлаковози) та доменного цеху на територію ПАТ "Запоріжсталь" мав відбутися на підставі завчасно оформлених позивачем тимчасових перепусток, що стосувалося і працівників ТОВ "Менор Трейд", як субпідрядника, а письмові заявки встановленого зразка для оформлення тимчасових перепусток для працівників, залучених до виконання робіт, позивач не подавав, на підписання актів прийому-передачі виданих (повернутих) тимчасових перепусток не посилався і не заявляв клопотання про витребування таких доказів у ПАТ "Запоріжсталь", суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач довів правомірність оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.

У пункті 65 рішення Європейського суду з прав людини "Булвес АД" проти Болгарії" від 22.01.2009, (заява №3991/03) зазначено, що загальні інтереси спільноти полягають у підтриманні фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ разом із її сукупністю нормам щодо нарахування ПДВ до сплати, податкових пільг, податкового кредиту та відшкодування ПДВ. Основними елементами підтримання такої стабільності слід визнати повне і своєчасне виконання усіма платниками ПДВ своїх зобов`язань щодо декларування та сплати ПДВ та, в кінцевому результаті, запобігання будь-яких видів шахрайських зловживань у вказаній системі. Щодо цього Суд визнає, що необхідно покладати край спробам зловживання у сфері оподаткування і що з метою попередження таких зловживань може бути розумним передбачати у національному законодавстві вимоги особливої обачливості для платників ПДВ.

Відтак, обставини щодо операцій з поставки, за якими позивач задекларував податковий кредит, які суд першої інстанції вважав встановленими, правильно визнані судом апеляційної інстанції недоведеними, що у свою чергу, свідчить про наявність у апеляційного суду відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності і обґрунтованості судового рішення.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції, а стосуються фактично оцінки доказів у справі цим судом та встановлених ним обставин у справі, що, відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статями 349, 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпромбуд-ІІІ" залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

С.С. Пасічник

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду