Ухвала

від 28.10.2019 по справі 902/564/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"28" жовтня 2019 р. Справа № 902/564/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бучинська Г.Б.

судді Василишин А.Р.

судді Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Пацьола О.О.

за участю представників сторін:

позивач: Голубенко О.В.- посвідчення № 000406 від 28.02.19, Смик Л.М.- довіреність № 6 від 01.10.19

відповідач 1: не з`явився

відповідача 2: не з`явився

апелянта: не з`явився

за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Куціцької Вікторії Володимирівни на рішення господарського суду Вінницької області, ухваленого 21.02.19р. суддею Банаськом О.О., повний текст складено 04.03.19р. у справі № 902/564/18

за позовом Барської районної спілки споживчих товариств

до Барського споживчого товариства "Магазин-Бар"

до Фізичної особи-підприємця Загороднюка Петра Федоровича

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.02.19 р. у справі № 902/564/18 зобов`язано Барське споживче товариство "Магазин-Бар" повернути та передати об`єкт оренди нерухомого майна - нежитлове приміщення магазину площею 218,76 кв.м. за адресою: м. Бар, вул. Героїв Майдану, 32 та обладнання, згідно переліку - Барській районній спілці споживчих товариств; усунути перешкоди Барській районній спілці споживчих товариств в користуванні вбудованим в п`ятиповерховому житловому будинку частиною нежитлового приміщення магазину площею 142,37 кв.м, звільнити нежитлове приміщення магазину від товарно-матеріальних цінностей, що належать ФОП Загороднюку П . Ф., шляхом виселення.

Рішення суду набрало законної сили, в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось.

Не погоджуючись з винесеним рішенням суду першої інстанції, особа, яка не брала участі у справі, ФОП Куціцька В.В. звернулась в Північно-західний апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 21.02.19 р. у справі № 902/564/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від "09" вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Куціцької В.В. на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.02.19 р., справу № 902/564/18 призначено до розгляду.

01.10.2019 р. позивачем надано суду відзив, в якому заперечує доводи апеляційної скарги та просить суд відмовити у задоволенні скарги особи, яка не брала участі у справі Куціцької В.В. , а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 р. відкладено розгляд апеляційної скарги на "21" жовтня 2019 р. о 14:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 р. оголошено перерву в судовому засіданні до "28" жовтня 2019 р. о 16:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2.

У судове засіданні 28.10.2019 р. апелянт та його представник, відповідачі чи їх представники не з`явилися, хоча про час та місце проведення засідання були повідомленні належним чином.

Суд, враховуючи строки розгляду апеляційної скарги, належне повідомлення сторін про час та місце розгляду, неодноразове відкладення у зв`язку з неявкою та непідготовленістю апелянта та відповідача - ФОП Загороднюка П.Ф., вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами справи та апеляційної скарги, дійшла висновку про необхідність закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП Куціцької В. В . з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховним Судом у постанові у справі №911/2635/17 від 11 липня 2018 року та у справі № 909/1256/14 від 03.10.2019 р. викладено наступну правову позицію щодо розгляду апеляційної скарги, поданою особою, яка не брала участі у справі.

Так, Верховний суд вказав, що у відповідності до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Верховний Суд наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Вищевказана правова позиція Верховного Суду враховується колегією суддів на виконання вимог частини 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; та пункту 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, яким унормовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з оспорюваного рішення Господарського суду Вінницької області від 21.02.2019 р. учасниками даної справи є Барська районна спілка споживчих товариств, Барське споживче товариство "Магазин - Бар" та Фізична особа-підприємець Загороднюк Петро Федорович . Апелянт - ФОП Куціцька В.В. не була учасником даної справи.

Предметом спору у справі є зобов`язання Барського споживчого товариства "Магазин-Бар" повернути та передати об`єкт оренди нерухомого майна - нежитлове приміщення магазину площею 218,76 кв.м., яке розташоване в м. Бар по вул. Героїв Майдану, 32 та обладнання: куточок м`який (диван, два крісла) вартістю 748,29 грн, транспортер вартістю 1 316,08 грн, холодильну камеру вартістю 1 375,00 грн, холодильну шафу вартістю 540,70 грн, гірки пристінні в кількості 7 штук вартістю 445,73 грн, гірки пристінні в кількості 16 штук вартістю 1 105,00 грн; малоцінний інвентар: вага товарна вартістю 88,00 грн, вага циферблатна вартістю 35,48 грн, стіл журнальний вартістю 46,09 грн орендодавцю - Барській районній спілці споживчих товариств та про усунення перешкод Барській районній спілці споживчих товариств в користуванні вбудованим в п`ятиповерховому житловому будинку частиною нежитлового приміщення магазину площею 142,37 кв.м., позначеному в технічному паспорті літерою "А" та складається з приміщень № 17 - торгівельний зал площа 79,1 кв.м., № 18 торгівельний зал - площа 63,27 кв.м, що знаходиться за адресою вул. Героїв Майдану, 32, м. Бар, Вінницька область, зобов`язавши Фізичну особу-підприємця Загороднюка Петра Федоровича звільнити вбудоване в п`ятиповерховому житловому будинку частину нежитлового приміщення магазину від товарно-матеріальних цінностей, що належать Фізичній особі-підприємцю Загороднюку Петру Федоровичу , шляхом виселення.

В обґрунтування апеляційної скарги ФОП Куціцькою В.В. зазначено, що згідно Договору суборенди нежилого приміщення (торгівельної зали) від 01.09.2016 р., укладеного Барським споживчим товариством Магазин-бар , як Орендарем, та ФОП Куціцькою В.В. , як Суборендарем, остання прийняла в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Бар, вул.. Героїв Майдану, 32 , загальною площею 140 кв.м. Порушення власних прав ФОП Куціцька В.В . обгрунтовує існуванням у неї орендних правовідносин з Барським СТ "Магазин-Бар", предметом яких є приміщення у м. Бар, вул. Героїв Майдану, 32 загальною площею 140 кв.м., у якому вона здійснює торгівельну діяльність. Апелянт вказує, що вирішуючи спір про зобов`язання вчинення дій щодо звільнення приміщення, судом першої інстанції помилково зроблено висновок, що орендарем частини приміщення площею 140 кв.м. є ФОП Загороднюк П.Ф. , у зв`язку з чим зобов`язав останнього звільнити вбудоване в п`ятиповерховому житловому будинку частину нежитлового приміщення магазину від товарно-матеріальних цінностей. Враховуючи дані обставини, апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції прямо порушує її права та інтереси, оскільки такий спір мав би розглядатися за безпосередньої участі апелянта. Окрім того, ФОП Куціцька В.В. зазначає, у апеляційній скарзі, що має намір зібрати та надати інші докази, крім долучених у скарзі, на підтвердження правомірності користування нею орендованим приміщенням, а також має правомірні законні очікування на реалізацію інших процесуальних прав.

В якості доказів, на підтвердження викладених у скарзі обставин, ФОП Куціцька В. В . надає копію договору суборенди нежитлового приміщення (торгівельної зали) від 01.09.2016, копії наказів від 16.03.2018 та 20.07.2018 про прийняття на роботу на посаду продавців продовольчих товарів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та копії трудових договорів, укладених між ФОП Куціцькою В.В. та ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 19.03.2018 та 21.07.2018 відповідно.

З`ясовуючи наявність правового зв`язку між сторонами у справі та ФОП Куціцькою В.В. апеляційним судом встановлено, що на підставі рішення виконкому Барської міської ради № 607/7 від 27.08.2007 р. Барській районній спілці споживчих товариств належить на праві власності нежитлова будівля (приміщення) магазину, що знаходиться в м . Бар по вул.Героїв Майдану (Пролетарській), 32 .

Барською районною спілкою споживчих товариств (Орендодавець, Позивач) та Барським споживчим товариством "Магазин - Бар" (Орендар, Відповідач 1) 01.08.2016 р. було укладено Договір № 35 про здачу в оперативну оренду основних засобів (майна), відповідно до якого передано в оренду будівлю магазину "Подолянка 1", що знаходиться в м. Бар вул. Героїв Майдану, 32 (колишня вул. Пролетарська, 32 ) з обладнанням та малоцінним інвентарем (а.с. 19-23, т. 1). Водночас, з письмових пояснень відповідача та матеріалів справи зокрема з комісійних актів від 14.09.2016 р., 01.11.2016 р., 21.08.2018 р., 21.08.2018 р. встановлено, що вказане приміщення використовує у своїй господарській діяльності та здійснює торгівлю ФОП Загороднюк П.Ф. Факт зайняття ФОП Загороднюком П.Ф. приміщення магазину на умовах суборенди підтверджено також листом Барського СТ "Магазин-Бар" від 20.09.2016 вих. № 1 (т. 1 а.с.32-33). Інші докази в заперечення зайняття приміщення ФОП Загороднюком П.Ф. чи зайняття приміщення іншими особами в матеріалах справи відсутні.

Судом першої інстанції встановлено, що договір оренди від 01.08.2016 р. між позивачем та відповідачем 1 ( з урахуванням змісту п. 6.1. Договору та листа (заяви) № 094 від 19.09.2016 р. про відмову та розірвання договору оренди № 35 від 01.08.2016 р. та повернення орендованого приміщення) припинив строк своєї дії 01.11.2016 р.

Досліджуючи докази, на які покликається ФОП Куціць В.В. з метою з`ясування порушення її прав рішенням суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно змісту договору суборенди нежилого приміщення (торгівельної зали) від 01.09.2016 р., укладеного Барським споживчим товариством Магазин-бар , як Орендарем, та ФОП Куціцькою В.В. , як Суборендарем, остання прийняла в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Бар, вул.. Героїв Майдану, 32 , загальною площею 140 кв.м.

Відповідно до п. 2.1. Договору від 01.09.2016, передача приміщення оформляється сторонами шляхом підписання Акту прийому-передачі приміщення не пізніше 01 серпня 2016 року. Строк користування приміщенням визначається з моменту підписання уповноваженими представниками сторін Акту прийому-передачі приміщення і до 31 липня 2016 року або у разі дострокового припинення дії цього договору до терміну, встановленого орендарем, надалі - строк користування приміщенням.

Суд звертає увагу, що реальне виконання даної умови договору є неможливим з причини неузгодженості дат та строків, зокрема договір підписано 01.09.2016, при цьому акт приймання передачі за ним повинен бути складений не пізніше 01.08.2016 (що передує даті укладення договору), а строк користування приміщенням визначений до 31.07.2016 (тобто раніше строку, визначеного для складання акта). А відтак строки для передання приміщення (складання акта) та користування приміщенням сторонами неузгоджено.

Водночас зі змісту п. 2.1 даного договору вбачається, що належним доказом в підтвердження наявних орендних відносин апелянт повинен був надати акт приймання передачі, оскільки строк користування, а відтак і факт користування визначається з моменту підписання даного акта. Разом з тим на підтвердження отримання в суборенду приміщення апелянтом не наданого такого акта.

Таким чином у колегії суддів відсутні підстави для висновку, що приміщення фактично було передано ФОП Куціцькій В.В. в строкове, платне користування.

Виходячи з суті правовідносин оренди, а саме передання наймодавцем наймачеві майно у користування за плату на певний строк, умовами договору, на який покликається апелянт, не визначено ні розміру орендної плати, ані строк, на який укладено договір.

Зокрема у відповідності до розділу 3 наданої угоди, розмір орендної плати за об`єкт оренди узгоджується сторонами і встановлюється в додатках до договору, які є його невід`ємними частинами.

Додатків до договору ФОП Куціцька В.В. не надала, а відтак суд робить висновок про їх відсутність.

Розділом 4 договору сторони повинні були погодити строк його дії, водночас п. 4.1 свідчить про непогодження такої умови, оскільки графа діє з_____ і до_____ в копії договору, що надалася апелянтом, не заповнена. Разом з тим, договір підписаний зі сторони орендодавця - Барського споживчого товариства Магазин-бар - ОСОБА_9 , та не містить підпису орендаря - Куціцької В.В .

Матеріали справи також не містять будь-яких інших доказів на підтвердження виконання договору суборенди з ФОП Куціцькою В .В ., як то сплата орендної плати чи відображення в бухгалтерському обліку відповідача 1 операції з передання майна в оренду.

Також Барське СТ "Магазин-Бар" під час розгляду справи судом першої інстанції не надавало доказів і не вказувало на факт існування відносин оренди з іншими суб`єктами, крім ФОП Загороднюка П .Ф. , а тому твердження апелянта про помилковість висноку суду щодо зайняття приміщення відповідачем 2 не доведена належними та допустимими доказами.

Враховуючи, що сторони, визначені в договорі від 01.09.2016, наданому апелянтом, не узгодили істотних умов договору оренди та зважаючи на відсутність будь-яких доказів на підтвердження виконання такого договору хоча б однією з визначених сторін, колегія приходить до висновку про його неукладеність.

В свою чергу неукладений правовочин не може мати жодних правових наслідків.

З урахуванням викладеного, скаржник у даній справі не набував права користування на частину нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. бар, вул.. Героїв Майдану, 32 , загальною площею 140 кв.м., а тому твердження про порушення його прав рішенням суду у даній справі є безпідставним та необгрунтованим.

Інші докази долучені до матеріалів апеляційної скарги на підтвердження наявності між сторонами правовідносин із суборенди, а саме витягу з реєстру платників податків, накази про прийняття на роботу продавців - ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , повідомлення про прийняття працівника на роботу, трудовий договір підтверджують лише здійснення апелянтом підприємницької діяльності з залученням найманих працівників, водночас не підтверджують факту здійснення господарської діяльності у спірному приміщенні.

Вирішення судом питання про права, інтереси та (або) обов`язки, особи, не залученої до участі у справі, буде мати місце, якщо такі права, інтереси та (або) обов`язки, особи виникають саме із оскаржуваного судового рішення.

Як вбачається з тексту оскаржуваного рішення, останнє безпосередньо прав, інтересів та обов`язків ФОП Куціцької В.В. , не стосується, в мотивувальній частині рішення не містяться будь-яких висновків суду про права та обов`язки ФОП Куціцької В.В. , а в резолютивній частині рішення відсутні прямі вказівки про її права та обов`язки.

Тобто, місцевим господарським судом не вирішувалися питання про права, інтереси та обов`язки ФОП Куціцької В.В. , а наведені в апеляційній скарзі обставини, щодо порушення її прав та інтересів не знайшли свого підтвердження при розгляді матеріалів даної справи та матеріалів, долучених до апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, якщо встановлено, що питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення безпосередньо прав та обов`язків ФОП Куціцької В.В. не стосується і питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи цим рішенням не вирішувалося, а відтак не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження, що дає правові підстави для закриття провадження за апеляційною скаргою.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження за апеляційною скаргою ФОП Куціцької Вікторії Володимирівни на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.02.2019 у справі № 902/564/18 закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст.287-291 ГПК України.

Справу № 902/564/18 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст ухвали виготовлено 05.11.2019

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Олексюк Г.Є.