ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Додаткова постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.11.2019 м.Дніпро Справа № 904/3938/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Кузнецової І.Л., Кощеєва І.М.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.,
від позивача: представник не з`явився;
від відповідача-1: представник не з`явився;
від відповідача-2: представник не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи - підприємця Сердюкова Юрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №904/3938/18
за позовом: Фізичної особи-підприємця Сердюкова Юрія Олександровича, м.Дніпро
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології", м.Ананьїв, Одеська область;
відповідача - 2: Фізичної особи - підприємця Ткачової Ірини Вікторівни, м.Дніпро
про визнання договору недійсним (фіктивним),
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2018 року Фізична особа-підприємець Сердюков Юрій Олександрович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним (фіктивним) договору відповідального зберігання з правом користування та реалізації №26-04-16 від 26.04.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології" та Фізичною особою - підприємцем Ткачовою Іриною Вікторівною.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2018 у справі №904/3938/18 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа-підприємець Сердюков Юрій Олександрович звернувся до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2018 у справі №904/3938/18 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2019 у справі №904/3938/18 з Фізичної особи-підприємця Сердюкова Юрія Олександровича на користь Фізичної особи - підприємця Ткачової Ірини Вікторівни стягнуто 16 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець Сердюков Юрій Олександрович подав апеляційну скаргу, якою просив Центральний апеляційний господарський суд його скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця Ткачової Ірини Вікторівни про стягнення з позивача витрат на правову допомогу.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі №904/3938/18 апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Сердюкова Юрія Олександровича задоволено; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2018 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2019 у справі №904/3938/18 скасовано; прийнято нові рішення; позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Сердюкова Юрія Олександровича задоволено; визнано недійсним (фіктивним) договір відповідального зберігання з правом користування та реалізації №26-04-16 від 26.04.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології" та Фізичною особою - підприємцем Ткачовою Іриною Вікторівною; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології" на користь Фізичної особи-підприємця Сердюкова Юрія Олександровича стягнуто витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 881,00 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1 321,50 грн.; з Фізичної особи - підприємця Ткачової Ірини Вікторівни на користь Фізичної особи-підприємця Сердюкова Юрія Олександровича стягнуто витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 881,00 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1 321,50 грн.; у задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця Ткачової Ірини Вікторівни про стягнення з Фізичної особи-підприємця Сердюкова Юрія Олександровича витрат на правову допомогу відмовлено; призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на стадії апеляційного провадження у справі на 04.11.2019 о 15:30 годин.
У судове засідання 04.11.2019 сторони явку повноважних представників не забезпечили.
Позивач просить розглянути його заяву за відсутності свого представника.
Відповідач-1 подав заперечення на заяву про розподіл судових витрат, якими просить суд відмовити Фізичній особі-підприємцю Сердюкову Юрію Олександровичу у задоволенні заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Від відповідача-2 відзив на заяву позивача не надійшов.
За положеннями ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно п.3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 3,4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданої до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч.3 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Фізична особа - підприємець Сердюков Юрій Олександрович подав до Центрального апеляційного господарського суду заяву, в якій просить вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених Фізичною особою-підприємцем Сердюковим Юрієм Олександровичем у зв`язку із розглядом апеляційних скарг на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2018 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2019 у справі №904/3938/18 у Центральному апеляційному господарському суді у сумі 12 689,55 грн., які складаються із: витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 880,00 грн., фактичних витрат, що пов`язані з виконання комплексу дій за виконану роботу по договору про надання правових послуг №36/16 від 30.09.2016 у сумі 1 809,55 грн., які складаються з поштових витрат (411, 79 грн.), транспортних витрат, пов`язаних із відрядженням до м.Дніпро (1 397, 76 грн.).
Як вбачається з матеріалів справи, при її розгляді інтереси позивача в апеляційному господарському суді представляв адвокат Лиска Павло Олександрович на підставі договору №36/16 від 30.09.2016.
Адвокат Лиска Павло Олександрович від імені позивача подавав апеляційні скарги, заяви, клопотання та здійснював представництво інтересів позивача в судових засіданнях Центрального апеляційного господарського суду, які відбулись 27.03.2019, 20.05.2019, 18.09.2019, 21.10.2019.
На підтвердження понесених витрат позивачем подано:
- акт здачі-приймання від 17.10.2019 до договору про надання правових послуг №36/16 від 30.09.2016;
- рахунок №б/н від 17.10.2019 від адвоката Лиски П.О.;
- квитанція до прибуткового касового ордера № 1-1710 від 17.10.2019, що підтверджують в повному обсязі понесення витрат на оплату гонорару адвоката в загальній сумі: 10 880 грн.;
- квитанція про поштові відправлення;
- квитанція до прибуткового касового ордера №2-1710 від 17.10.2019, що підтверджують сплату адвокату 10 880 грн. + 1 809, 55 грн. = 12 689, 55 грн.
Щодо обґрунтованості заявленої суми суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, питання співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі вирішується судом у разі вчинення учасниками судового процесу визначених Господарським процесуальним кодексом України процесуальних дій.
Відповідач-1 заперечує проти заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, про що надано відповідну заяву, та вказує, що вказані у заяві позивача витрати є неспіврозмірними із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та предметом позову.
Зазначає, що за цим же договором (№36/16 від 30.09.2016) адвокат надає позивачу правові послуги за справами, предмет спору яких є аналогічним зі справою №904/3938/18, а саме справи: №916/2719/16, №904/3933/18, №904/3935/18; в межах вищезазначених судових справ позивач посилався на такі ж самі обставини в обґрунтування позовних вимог, як по судовій справі №904/3938/18, з тих самих підстав, а саме:
- фіктивність оспорюваного правочину;
- належність Фізичної особи-підприємця Сердюкову Ю. О. на праві власності майна (товару) - одягу та взуття, які були у вжитку, що є предметом оспорюваного договору;
- досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016040630001113 від 21.04.2016, яке проводиться Слідчим відділенням Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, по якому Фізична особа-підприємець Сердюков Ю.О. є потерпілим.
В обґрунтування своїх вимог Фізична особа-підприємець Сердюков Ю. О. посилався в якості доказу на ті ж самі документи, що і по справі №904/3938/18:
- ухвала Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.05.2016 у справі №202/2884/16-к;
- ухвала Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.09.2016 у справі №202/5496/16-к;
- вирок Оболонського районного суду м. Києва від 08.11.2017 у справі №756/14811/17;
- первинна документація;
- договір поставки № 25/16 ДП від 25.01.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Малі будівельні технології та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет сістем .
Відтак, з вищевказаного, на думку відповідача-1, вбачається, що час, який зазначено адвокатом в акті здачі-приймання правових послуг, є таким, що витрачений на надання усних консультацій, правової інформації і роз`яснень з правових питань, формування правової позиції за справою 904/3938/18 не відповідає дійсності та є значно меншим, ніж вказаний у акті, оскільки для позивача правовідносини з питань визнання договору недійсним (фіктивним) не є невідомими, та не є новими. З цієї ж причини час, витрачений адвокатом на підготовку процесуальних документів в дійсності є значно меншим, ніж вказаний у акті, оскільки у адвоката безсумнівно є велика кількість зразків процесуальних документів щодо питань визнання договору недійсним (фіктивним).
Зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у спорі, який не становить значний суспільний інтерес, відсутність підстав для допиту свідків та призначення судової експертизи, дана справа, за твердженням відповідача-1, не є складною.
Відповідач-1 вважає зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 12 689,55 грн. завищеними, належним чином необґрунтованими та такими, що становлять надмірний тягар для відповідача-1, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Колегія суддів вважає доводи відповідача-1 такими, що не заслуговують на увагу, оскільки поданими доказами позивачем доведено сплату адвокату Лиску Павлу Олександровичу суми 12 689, 55 грн.; в її обґрунтування надано докази, які підтверджують надання адвокатом таких послуг; для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивач подав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, про що зазначено вище.
Відповідно до ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких, відповідно до ч.3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, відносяться і витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як було зазначено вище, за результатами розгляду апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Сердюкова Юрія Олександровича задоволено; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2018 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2019 у справі №904/3938/18 скасовані, тому витрати, сплачені позивачем на професійну правничу допомогу під час розгляду апеляційних скарг Фізичної особи-підприємця Сердюкова Юрія Олександровича у справі №904/3938/18 відносяться на відповідачів в розмірі 12 689, 55 грн.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Заяву Фізичної особи - підприємця Сердюкова Юрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №904/3938/18 на стадії апеляційного провадження задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології" на користь Фізичної особи-підприємця Сердюкова Юрія Олександровича витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 344, 77 грн., про що видати наказ.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Ткачової Ірини Вікторівни на користь Фізичної особи-підприємця Сердюкова Юрія Олександровича витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 344, 77 грн., про що видати наказ.
Відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України видачу наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду порядку та строки, встановлені ст. ст. 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М. Кощеєв
(Повний текст додаткової постанови складено 07.11.2019).
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2019 |
Оприлюднено | 11.11.2019 |
Номер документу | 85444631 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Первушин Юрій Юрійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Первушин Юрій Юрійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Орєшкіна Еліна Валеріївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Орєшкіна Еліна Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні