Рішення

від 30.10.2019 по справі 913/106/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

30 жовтня 2019 року Справа № 913/106/18

Провадження №13б/913/453/19

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Яресько Б.В.

при секретарі судового засідання Чигриній Є.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу:

за позовом приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ , смт. Мілове Луганської області

до відповідача - фермерського господарства Моноліт-Агро , смт. Біловодськ Луганської області.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю Біловодський елеватор , смт. Біловодськ Луганської області

про витребування майна із чужого незаконного володіння

За участю представників:

позивач - не прибув;

від відповідача - адвокат Тарасов Д.С., діє на підставі довіреності №14 від 08.08.2019;

від кредиторів:

- адвокат Шаповлова К.Г., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4906 від 27.09.2017; діє на підставі довіреності № б/н, від 23.07.2018 (ANCILE INVESTMENT COMPANY LIMITED);

- адвокат Августова М. В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 2029 від 27.03.2018, діє на підставі довіреності № 0001000/11739-19 від 24.05.2019 (ПАТ "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ").

Представники інших учасників не прибули.

У судовому засіданні 21.10.2019 р. була оголошена перерва до 30.10.2019 р.

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2018 року приватне акціонерне товариство Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ в особі керуючого санацією Кандаурової Анни Павлівни (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою № 02-02/35 від 27.02.2018, в якій просить суд витребувати з незаконного володіння у Фермерського господарства Моноліт-Агро на користь Приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ нежиле приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, смт АДРЕСА_1 Біловодськ АДРЕСА_2 вул. імені Гуньяна, АДРЕСА_3 .51-А.

07.09.2018 позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій деталізовано майно, яке підлягає витребуванню у відповідача з незаконного володіння, а саме, нежитлове приміщення загальною площею 3241,9 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 імені АДРЕСА_5 , яке включає в себе:

- "А-2" - пункт КПП (диспетчерська) цегляний, загальною площею 338,4 кв.м;

- "Б" - будинок на нафтоскладі цегляний, загальною площею 22,5 кв.м;

- "Г" - автогараж із шлакоблоку та цегли, загальною площею 541,4 кв.м;

- "В,Н" - навіс для гаража із стінових панелей, загальною площею 2059,7 кв.м;

- "М" - пункт ТО мийка із стінових панелей, загальною площею 279,9 кв.м;

- № 1, 2, 3 - огорожа металева, залізобетонна.

Рішенням від 31 жовтня 2018 року у справі № 913/106/18 суддя Корнієнко В.В. в позові відмовив повністю; судові витрати поклав на позивача.

Не погодившись з рішенням керуючим санацією приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ Кандаурова А.П. подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Луганської області від 31 жовтня 2018 року.

Східний апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ без задоволення; рішення Господарського суду Луганської області від 31.10.2018 у справі №913/106/18 залишив без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 04 липня 2019 року задовольнив касаційну скаргу керуючого санацією Приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ арбітражного керуючого Кандаурової Анни Павлівни; Постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 та рішення Господарського суду Луганської області від 31.10.2018 у справі № 913/106/18 скасував, а справу № 913/106/18 передав на новий розгляд до Господарського суду Луганської області у межах справи № 21/89б/2011 про банкрутство Приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ.

Верховний Суд зазначив, що розгляд спору повинен відбуватися в межах справи про банкрутство, що забезпечить реалізацію контролю суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, за діяльністю боржника та є ефективним засобом юридичного захисту прав як боржника, так і кредиторів. Така ж правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 16.04.2019 у справі № 44/459-б.

При цьому у межах даного позову слід вирішити питання співвідношення речового способу захисту, встановленого статтею 388 ЦК України, із правом на мирне володіння майном відповідачем (Перший протокол до Конвенції) та спеціальними підставами для визнання недійсним договору, укладеного з заінтересованими особами, встановленого частиною одинадцятою статті 17 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та наслідками визнання такого договору недійсним саме з підстав, встановлених цією нормою Закону.

Задля правильного вирішення цього спору у судовому рішенні слід описати всю хронологію вибуття спірного майна з володіння позивача у розрізі наявності реальної волі позивача на вибуття такого майна та отримання реального економічного ефекту від такого правочину; обставини набуття відповідачем спірного майна у розрізі можливості для нього перевірити його долю та обставини вибуття такого майна з володіння позивача; співставити мету провадження у справі про банкрутство у розрізі принципу наповнення ліквідаційної маси з правом відповідача на мирне володіння майном через призму Першого протоколу до Конвенції та права учасників справи на справедливий суд у розрізі надання сторонам спору можливості надати всі пояснення щодо суті спору, особливо відповідачеві з огляду на його неучасть при розгляді спору про визнання недійсним первісного договору купівлі-продажу.

Крім того, слід співставити дату набуття права власності відповідача на спірну нерухомість та дату порушення провадження у справі про банкрутство позивача у розрізі наявності ризиків і підстав для заявлення нинішнього позову та добросовісності відповідача у розрізі усвідомлення таких ризиків.

Справа № 913/106/18 за позовом приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ, смт. Мілове Луганської області, до відповідача фермерського господарства Моноліт-Агро, смт. Біловодськ Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Біловодський елеватор, смт. Біловодськ Луганської області, про витребування майна із чужого незаконного володіння на виконання Постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 липня 2019 року передана на новий розгляд до Господарського суду Луганської області у межах справи № 21/89б/2011 про банкрутство приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ (суддя Яресько Б.В.).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.08.2019 р. справа №913/106/18 прийнята до провадження судді Яресько Б.В. та призначена до розгляду.

Ухвалою від 01.10.2019 р. суд закінчив підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду по суті на 21.10.2019 р.

У судовому засіданні 21.10.2019 р. була оголошена перерва до 30.10.2019 р.

При розгляді справи по суті представником відповідача були заявлені клопотання про відкладення розгляду справи з тих підстав, що він був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи № 21/89б/2011 про банкрутство приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ оскільки зазначена справа знаходилась в Східному апеляційному господарському суді, де йому було відмовлено в ознайомленні з нею. Доказів відмови в ознайомленні зі справою № 21/89б/2011 Східному апеляційному господарському суді відповідачем надано не було. Також відповідачем, після ознайомлення з справою про банкрутство, під час розгляду справи по суті, було заявлене клопотання про необхідність дослідження окремих доказів, що містяться в справі про банкрутство № 21/89б/2011.

Відповідачем не було зазначено які обставини, можуть підтвердити зазначені докази, або аргументи, які вони можуть спростувати. Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишив без задоволення зазначене клопотання.

Позивач - Приватне акціонерне товариство Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ в особі керуючого санацією боржника Кандаурової А.П. просить суд витребувати з незаконного володіння ФГ «Моноліт-Агро» нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 а, посилаючись на те, що в процесі здійснення процедури санації керуючим санацією було отримано інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо боржника.

З вищезазначених джерел позивачу стало відомо про вибуття з власності боржника значного обсягу нерухомого майна внаслідок укладення за півроку до порушення справи про банкрутство ряду договорів, які суттєво погіршили його фінансовий стан, в тому числі договору купівлі-продажу від 09.04.2011, який укладено між боржником та ТОВ «Біловодський елеватор» .

Посилається на те, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі № 21/89б/2011 було встановлено, що укладені боржником договори купівлі-продажу, в тому числі договір від 09.04.2011, носять явно збитковий характер, відповідно до них, продаж активів боржника було здійснено по значно збитковій вартості, із заінтересованими особами, зазначене свідчить про виведення значних активів на шкоду інтересів боржника.

Відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру від 22.01.2018 № 111235409 керуючому санацією боржника стало відомо, що право власності на вказане нежитлове приміщення зареєстровано за фермерським господарством «Моноліт-Агро» .

Як зазначає зокрема позивач, з огляду на те, що відчуження приміщення було не тільки неприбутковим, а й збитковим для боржника, а дії директора боржника явно суперечили інтересам та меті діяльності боржника, волевиявлення боржника не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, а отже, з урахуванням того, що приміщення вибуло із володіння боржника поза його волею, таке приміщення підлягає витребуванню у відповідача.

Представники кредиторів, що приймали участь у справі підтримали вимоги позивача.

Відповідач - ФГ «Моноліт-Агро» проти задоволення позову заперечує, зокрема зазначаючи, що 23.12.2015 фермерське господарство Моноліт-Агро уклало з ТОВ Біловодський елеватор договір купівлі-продажу нежилого приміщення ЗАТ МЗРО Стрілецький степ за адресою: Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, вулиця Гуньяна, будинок 51а, загальною площею 3241,9 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:71363344000), договір був посвідчений приватним нотаріусом Доброскоковою А.М. в смт. Біловодськ. Перед вчиненням вказаного правочину нотаріусом Доброскоковою А.М. було перевірено належність майна продавцю та відсутність обтяження нерухомого майна іпотекою, відсутність заборони на відчуження та арешту, що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, номери: 50571765; 50572096, та витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів, номер витягу: 127587302, сформованим приватним нотаріусом Біловодського районного нотаріального округу Луганської області Доброскоковою А.М. 23 грудня 2015 року;

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.02.2015 № 50611525 державним реєстратором приватним нотаріусом Доброскоковою Анною Миколаївною Біловодського районного нотаріального округу Луганської області на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2015 за фермерським господарством Моноліт-Агро зареєстровано право приватної власності на нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_4 а, загальною площею 3241,9 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:71363344000).

За придбане в ТОВ Біловодський елеватор нежиле приміщення відповідачем 23.12.2015 було перераховано на його користь 973213,28 грн. та сплачено 9732,13 грн. обов`язкового збору до Пенсійного фонду України, що підтверджується платіжними дорученнями № 486 та № 487 від 23.12.2015 р. та № 482 від 22.12.2015 р. відповідно;

Після придбання спірного майна нами Біловодському БТІ було замовлено технічну інвентаризацію придбаної нерухомості. Після проведення інвентаризації 06.01.2016 Біловодським БТІ був виготовлений на ім`я фермерського господарства технічний паспорт. 29 січня 2016 року у зв`язку з зверненням фермерського господарства Моноліт-Агро щодо переходу права оренди земельної ділянки площею 2,9344, яка знаходиться по АДРЕСА_6 . Гуньяна, 51а, Біловодська селищна рада рішенням № 4/7 припинила право оренди земельної ділянки ТОВ «Біловодський елеватор та передала нам вказану земельну ділянку в оренду строком на 10 років. Вказана орендна плата нами вносилася своєчасно. Про наявність у користуванні фермерського господарства Моноліт-Агро вказаної земельної ділянки нами подавались відповідні податкові декларації з плати за землю до Станично-Луганської ОДПІ (Біловодське відділення) (за 2016, 2017 та 2018 р.р.). Через проблеми у виготовленні технічної документації щодо відведення земельної ділянки повноцінний договір оренди вказаної земельної ділянки з Біловодською селищною радою було укладено тільки 02.01.2018 року.

Відповідач зазначає, що твердження позивача, що фермерське господарство Моноліт-Агро є недобросовісним набувачем приміщення ЗАТ МЗРО Стрілецький степ , так як участь фермерського господарства в угоді по відчуженню приміщення була формальною і відбулась з метою позбавлення Боржника майна, є безпідставними та повністю спростовуються доданими до заперечення доказами, позивач перекручує зміст постанови Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі №21/896/2011 і зазначає, що відчуження приміщення ЗАТ МЗРО Стрілецький степ було не тільки неприбутковим, а збитковим для Боржника, а дії директора Боржника явно суперечили інтересам та меті діяльності Боржника, то волевиявлення Боржника не було вільним і не відповідало його внутрішній волі. Але у вказаній постанові суду як підстава для визнання договору купівлі-продажу майна від 09.04.2011 року недійсним, вказується тільки ч. 11 ст.17 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом тобто укладення угоди з заінтересованою особою боржника.

Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України унормовано, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, зокрема, на підставі правочину, суд має враховувати презумпцію правомірності набуття такого права, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність такого набуття не встановлена судом. Як зазначено, зокрема, у пункті 25 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника. Набувач не може бути визнаний добросовісним, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване не за відчужувачем або у цьому реєстрі був запис про судовий спір відносно цього майна (обтяження).

Відповідач - фермерське господарство Моноліт-Агро є добросовісним набувачем майна, в момент укладення договору купівлі-продажу спірного майна від 23.12.2015, який не визнаний недійсним, нотаріусом було належним чином перевірено та встановлено правомочність продавця майна на продаж, відсутність будь-яких заборон чи судових спорів щодо спірного об`єкта нерухомого майна. Тобто, відповідачем (фермерським господарством Моноліт-Агро ) було вжито всіх можливих та розумних заходів щодо перевірки наявності у продавця права власності на спірне нежиле приміщення та відсутність перепон для продажу.

Донецький апеляційний господарський суд своїм рішенням не встановлював факт завдання збитків ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ та іншим кредиторам відчуженням нежилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 і ФГ Моноліт-Агро не було стороною в тій справі, при розгляді даної справи підлягає доказуванню факт завдання збитків угодою купівлі-продажу майна від 09.04.2011 як ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ так і його кредиторам.

Представник відповідача зазначає, що відповідач не був обізнаний про існування можливого спору щодо спірного майна, у нього була відсутня можливість дізнатися про позицію ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ стосовно спірного майна, оскільки на момент укладення договору місцезнаходження керуючого санацією було невідомо, а справа про банкрутство була втрачена.

В судовому засіданні представником відповідача подана заява свідка від 29 серпня 2019 року зареєстровано в реєстрі №1246 ОСОБА_1 в якою викладені пояснення свідка, а саме:

В 2011 році ОСОБА_1 був членом наглядової ради ЗАТ "Міловський завод рафінової олії "Стрілецький степ".

Як члену нагладової ради ОСОБА_1 було відомо, що ЗАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ» має величезні борги. Для здійснення виробничої діяльності ЗАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ» у 2007 р.р. були отримані кредити, в т.ч. в долларах США. Після збільшення курсу доллара США ЗАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ» не міг виконувати свої зобов`язання за цими кредитами і укладав нові кредитні договори. Через деякий час, КБ «Хрещатик» відмовив у наданні чергових кредитів і зобов`язав негайно погасити прострочену заборгованість. У випадку непогашення просроченої заборгованості КБ «Хрещатик» наполягало на продажі всього майна, що перебувало в заставі і погашенні боргів підприємства перед банком. Проте, такий спосіб погашення заборгованості привів би звільнення працівників ЗАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ» та продажі заставного майна по заниженій вартості.

З метою збереження існуючих робочих місць та залишення працівників на роботі член наглядової ради Брюхович ОСОБА_2 запропонував представникам ПАТ КБ «Хрещатик» варіант при якому борги ЗАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ» перед банком будуть переведені на ТОВ «Біловодський елеватор» і майно яке перебуває в заставі банку також будуть продані ТОВ «Біловодський елеватор» , а ТОВ «Біловодський елеватор» за власні кошти почне виробничу діяльність.

1 квітня 2011 року відбулося засідання Наглядової ради на якому, крім ОСОБА_1 , були присутні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У зв`язку з наявністю величезного боргу перед КБ «Хрещатик» у сумі 6358759,12 USD та 10492695,11 грн. на засіданні наглядової ради одноголосно було прийнято рішення про переведення вказаного боргу на ТОВ «Біловодський елеватор» та продажу майна, що перебувало в заставі КБ «Хрещатик» тому ж ТОВ «Біловодський елеватор» .

Дане рішення було прийнято через відсутність обігових коштів у ЗАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ» та не можливістю самостійно здійснювати виробничу діяльність і таким чином погашати наявні борги.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

09.04.2011 між ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", продавцем, та ТОВ "Біловодський елеватор", покупцем, було укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким, продавець передає нежиле приміщення, приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" у власність покупця, а покупець приймає у власність нежиле приміщення, приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" і сплачує за нього продавцеві встановлену цим договором грошову суму.

Відповідно до п.2 договору, предметом цього договору є нежиле приміщення, приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ", що розташоване за адресою: Україна, Луганська АДРЕСА_4 селище міського АДРЕСА_7 , загальною площею 3241,9 кв.м, яке включає в себе:

- "А-2" - пункт КПП (диспетчерська) цегляний, загальною площею 338,4 кв.м;

- "Б" - будинок на нафтоскладі цегляний, загальною площею 22,5 кв.м;

- "Г" - автогараж із шлакоблоку та цегли, загальною площею 541,4 кв.м;

- "В,Н" - навіс для гаража із стінових панелей, загальною площею 2059,7 кв.м;

- "М" - пункт ТО мийка із стінових панелей, загальною площею 279,9 кв.м;

- № 1, 2, 3 - огорожа металева, залізобетонна.

Пунктом 5 договору встановлено, що продаж нежитлового приміщення за домовленістю сторін вчиняється за ціною 1177902,58 грн з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п.5.1. договору за даними Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 29470882, виданого КП Біловодське БТІ 29.03.2011, загальна вартість відчужуваного приміщення, яка співпадає з балансовою вартістю, становить 981585,48 грн.

Згідно з висновком про вартість майна від 08.04.2011, проведеним суб`єктом оціночної діяльності ПП "Екорт" м. Луганськ, ринкова вартість нежитлового приміщення становить 892922,00 грн без урахування ПДВ (п. 5.2. договору).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Луганської області Нєдовєсовою Н.М., зареєстровано в реєстрі 09.11.2011 за № 239.

12.05.2011 право власності на зазначене нежитлове приміщення було зареєстроване за ТОВ "Біловодський елеватор" реєстраційний номер об`єкту нерухомості в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 2948818, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав.

22.11.2011 ухвалою Господарського суду Луганської області за заявою СТОВ "АВІС" порушено справу № 21/89б/2011 про банкрутство ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ".

Ухвалою від 20.12.2011 розпорядником майна боржника по справі № 21/89б/2011 було призначено арбітражного керуючого Мензаренка Юрія Миколайовича, ліцензія АВ №499225 від 16.02.2010, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_8

23.12.2015 між ТОВ "Біловодський елеватор", продавцем, та ФГ "Моноліт-Агро", покупцем, укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, згідно з яким продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність нерухоме майно - нежитлове приміщення, приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" загальною площею 3241,9 кв.м, що складається з: "А-2" - пункт КПП (диспетчерська) цегляний, загальною площею 338,4 кв.м; "Б" - будинок на нафтоскладі цегляний, загальною площею 22,5 кв.м; "Г" - автогараж із шлакоблоку та цегли, загальною площею 541,4 кв.м; "В,Н" - навіс для гаража із стінових панелей, загальною площею 2059,7 кв.м; "М" - пункт ТО мийка із стінових панелей, загальною площею 279,9 кв.м; № 1, 2, 3 - огорожа металева, залізобетонна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_7 а.

В п.1.2. договору зазначено, що нерухоме майно належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Луганської області Н.М.Нєдовєсовою 09.04.2011 за реєстровим №239 на бланках ВРІ №194783, ВРІ №194796. Реєстрація права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно здійснена державним реєстратором - приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Луганської області Н.М.Нєдовєсовою 30.05.2013, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 71363344000.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що продаж нежитлового приміщення здійснюється за 973213,28 грн з урахуванням ПДВ, які повністю перераховані покупцем в день підписання цього договору.

Відповідно до п.2.2. договору згідно із Звітом про оцінку майна, виданого суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_4, вартість нерухомого майна становить 788000,00 грн. Балансова вартість нерухомого майна станом на 01.12.2015 становить 543205,42 грн.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Біловодського районного нотаріального округу Луганської області Доброскоковою А.М., зареєстровано в реєстрі 23.12.2015 за № 1449.

23.12.2015 право власності на зазначене нежитлове приміщення було зареєстроване за ФГ "Моноліт-Агро" реєстраційний номер об`єкта нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 71363344000, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.12.2015 № 50611525.

13.04.2016 ухвалою Господарського суду Луганської області у справі № 21/89б/2011 про банкрутство введено процедуру санації боржника - Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Кандаурову Анну Павлівну.

13.01.2017 в рамках справи про банкрутство № 21/89б/2011 керуючий санацією боржника Кандаурова А.П. звернулася до Господарського суду Луганської області з заявою від 29.12.2016 про визнання договорів недійсними в порядку п. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якій просила суд: визнати недійсним договір купівлі - продажу від 09.04.2011, укладений між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор" щодо будівлі комбікормового заводу, розташованого за адресою: Луганська АДРЕСА_9 смт АДРЕСА_1 Біловодськ АДРЕСА_2 вул. АДРЕСА_10 . Хорунжого, 1; визнати недійсним договір купівлі - продажу від 09.04.2011, укладений між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор", щодо нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 а.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 у справі № 21/89б/2011 у задоволенні заяв керуючого санацією Кандаурової А.П. про визнання недійсними договорів відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі № 21/89б/2011, яка залишена в силі постановою Верховного Суду від 18.06.2018, ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 скасовано, визнано недійсним договори купівлі-продажу від 09.04.2011, в тому числі договір щодо продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , та зобов`язано ТОВ "Біловодський елеватор" повернути ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" вказане нежитлове приміщення.

Приватне акціонерне товариство Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ в особі керуючого санацією Кандаурової Анни Павлівни (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою № 02-02/35 від 27.02.2018, в якій просить суд витребувати з незаконного володіння у Фермерського господарства Моноліт-Агро на користь Приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ нежиле приміщення, розташоване за адресою: Луганська АДРЕСА_11 Біловодськ АДРЕСА_12 імені АДРЕСА_5 .

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав:

Системний аналіз положень Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником як перед порушенням справи про банкрутство, так і після порушення справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого.

Особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом в межах справи про банкрутство, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси в тому числі майна, яке безпідставно вибуло з права власності банкрута, для забезпечення повного або часткового задоволення вимог кредиторів та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Договір щодо продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 51а був визнаний недійсним відповідно до ч. 11 ст. 17 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у редакції від 14.05.1992 №2343-XII (із змінами та доповненнями).

Зазначені у частині 11 статті 17 Закону підстави є спеціальними та безпосередньо пов`язані з відносинами неспроможності (банкрутства), тому надають можливість визнати таку угоду недійсною саме у справі про банкрутство.

На підставах, передбачених частиною 11 статті 17 Закону, угода визнається недійсною за спрощеною процедурою, яка не вимагає від суду вчинення додаткових дій, що притаманні позовному провадженню. В справі про банкрутство відсутні треті особи, сторони позбавлені можливості заявити зустрічний позов, тощо.

При визнанні угод недійсними з підстав, передбачених статті 17 Закону, завдання керуючого санацією полягає у поверненні майна боржника з метою фінансового оздоровлення боржника.

Зазначена правова позиції міститься в постанові Верховного Суду від 18.06.2018 р. по справі № 21/89б/2011.

Відповідно до статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, важливою умовою звернення з віндикаційним позовом (стаття 388 ЦК України) є відсутність між позивачем і відповідачем зобов`язально-правових відносин.

Добросовісним повинен вважатися той набувач, який не знав і не повинен був знати, що набуває майно в особи, яка не мала права його відчужувати, а недобросовісним володільцем - та особа, яка знала або повинна була знати, що її володіння незаконне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Враховуючи те, що майно, витребування якого є предметом заяви керуючого санацією, вибуло на підставі правочину, котрий було визнано судом недійсним, з урахуванням приписів ст. ст. 216 та 388 ЦК України, суд дійшла до висновку, що за умови, коли договір купівлі-продажу було судовим рішенням визнано недійсним, то зазначена обставина є свідченням того, що майно за таким договором вибуло всупереч волі власника.

Аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду України від 11.06.2014 у справі №6-52цс14, та постанові Верховного Суду № 906/1765/15 від 03.10.2018 р.

Стосовно інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006) у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на приписи статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006" Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Позивачем по справі були понесені наступні судові витрати:

Судовий збір за подання позовної заяви - 24035 грн. 30 коп.

Судовий збір за подання апеляційної скарги - 36052 грн. 95 коп.

Судовий збір за подання касаційної скарги - 48070 грн. 60 коп.

Разом сплачено - 108158 грн. 85 коп.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати в сумі 108158 грн. 85 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький Степ до Фермерського господарства Моноліт-Агро про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити повністю.

2. Витребувати у Фермерського господарства Моноліт-Агро 92800 смт. Біловодськ Луганської області, вул. Політвіддільська б. 48 код ЄДРПОУ 31928436 з незаконного володіння на користь Приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький Степ 92500 Луганська область, Міловський район смт. Мілове, пров. Заводський 3 код ЄДРПОУ 25365406 нежитлове приміщення загальною площею 3241,9 кв.м, що розташоване за адресою: Луганська АДРЕСА_7 імені АДРЕСА_5 , яке включає в себе:

- А-2 - пункт КПП (диспетчерська) цегляний, загальною площею 338,4 кв.м;

- Б - будинок на нафтоскладі цегляний, загальною площею 22,5 кв.м;

- Г - автогараж із шлакоблоку та цегли, загальною площею 541,4 кв.м;

- В,Н - навіс для гаража із стінових панелей, загальною площею 2059,7 кв.м;

- М - пункт ТО мийка із стінових панелей, загальною площею 279,9 кв.м;

- № 1, 2, 3 - огорожа металева, залізобетонна.

Наказ видати.

3. Стягнути з відповідача Фермерського господарства Моноліт-Агро 92800 смт. Біловодськ Луганської області, вул. Політвіддільська б. 48 код ЄДРПОУ 31928436 на користь позивача - Приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький Степ 92500 Луганська область, Міловський район смт. Мілове, пров. Заводський 3 код ЄДРПОУ 25365406 судові витрати по справі в сумі 108158 грн. 85 коп., наказ видати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "07" листопада 2019 р.

Суддя Б.В. Яресько