Постанова

від 07.11.2019 по справі 520/3946/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2019 р.м.ОдесаСправа № 520/3946/19 Головуючий в 1 інстанції: Бескровний Я.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

Запорожана Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А :

26 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою, в якій просив скасувати постанову серії ЕАВ №926015 від 17.02.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що не здійснював виїзд та проїзд по трамвайній колії зустрічного напрямку. Здійснений відповідачем відеозапис не є належним доказом та взагалі не підтверджує факт вчинення вищезазначеного правопорушення. Крім того, посадовою особою відповідача порушено норми КУпАП, оскільки не складено протокол про адміністративне правопорушення. З наданого позивачем доказу вбачається, що за місцем вчинення правопорушення відсутнє спеціальне вимощення або дорожня розмітка, що обмежують по ширині трамвайну колію, як елемент дороги призначений для руху рейкових транспортних засобів. З урахуванням зазначеного вбачається протиправність дій відповідача, наслідком яких стало винесення незаконної постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що інспектором патрульної поліції враховані всі обставини необхідні для розгляду справи та абсолютно правомірно винесено оскаржувану постанову, яка в свою чергу відповідає вимогам закону та є обґрунтованою. Крім того, відповідно до ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції визначеної ст. 222 КУпАП, зокрема, правопорушень за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить зазначене рішення скасувати та прийняту нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 . Зокрема, апелянт зазначив, що судом першої інстанції зроблено хибний висновок про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, оскільки виїзд на трамвайну колію зустрічного напрямку вже являється порушенням п. 11.9 Правил дорожнього руху.

Позивач направив до суду відзив на апеляційну скаргу. Однак в зв`язку із недотриманням ним вимог п.5 ст.304 КАС України, а саме в зв`язку із ненаданням доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів відповідачу, такий відзив не може вважатися належно поданим, а тому не підлягає врахуванню.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

17 лютого 2019 року інспектором 3 роти, 2 батальйону УПП в Одеській області ДПП капралом поліції Старіковим К.О. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕАВ №926015, якою притягнуто ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст.122 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн 00 коп.

Зазначеною постановою встановлено, що 17 лютого 2019 року о 13:13 год. позивач, керуючи автомобілем Mitsubishi Lancer, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у м. Одесі по вул. Старопортофранківській, в районі будинку 22 здійснив виїзд та проїзд по трамвайній колії зустрічного напрямку чим порушив п. 11.9 ПДР.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з наданого відповідачем відеозапису не вбачається порушення ОСОБА_1 п. 11.9 ПДР, оскільки трамвайна колія зустрічного напрямку по вул. Старопортофранківській не є відокремленою від проїзної частини та не містить розділювальної смуги.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.

Статтею 14 Закону № 3353 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.п.11.9. ПДР забороняється виїжджати на трамвайну колію зустрічного напрямку, відокремлені від проїзної частини трамвайні колії та розділювальну смугу.

Частина 2 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, в т.ч. порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

За змістом ст. 222 КУпАП розгляд справ за ч. 1,2,3,5 ст. 122 КУпАП віднесено до компетенції органів Національної поліції.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна містити в т.ч. відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що порушення ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, невичерпний перелік яких наведений у ст.251 Кодексу.

Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб та забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

На користь висновку про необхідність доведення факту вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху відео або фотозйомкою свідчить і зміст ст.283 КУпАП, відповідно до якої постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити в т.ч. відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Проаналізувавши матеріали справи судова колегія вбачає, що оскаржувана постанова не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.

Таким чином, в порушення ст. 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення від 17 лютого 2019 року серії АЕВ №926015 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд в постанові №428/2769/17 від 24.01.2019 року.

Тому вірними є доводи суду першої інстанції, що наявний в матеріалах справи відеозапис не може підтверджувати факт вчинення позивачем правопорушення.

В свою чергу позивач зазначає, що Правил дорожнього руху не порушував, виїзд та проїзд по трамвайній колії зустрічного напрямку не здійснював.

Доводи апелянта про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження своєї позиції не узгоджуються з вимогами закону.

Так, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, у даному спорі саме відповідач, який заперечує проти позову, має довести правомірність та законність прийнятого рішення.

Аналогічна правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі № 201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі № 524/5536/17.

Оцінюючи вищевикладене в сукупності, судова колегія вважає за необхідне погодитися з висновками суду першої інстанції про недоведеність відповідачем обставин вчинення ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху, та як наслідок, законності притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Статтею 286 КАС України встановленні особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст.286,308,311,315,316,321,322,325,272 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: Д.В. Запорожан