Постанова

від 18.11.2019 по справі 520/3946/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Волошин Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 р. Справа № 520/3946/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2019, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 16.08.19 по справі № 520/3946/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КОРНЕР"

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КОРНЕР" (далі по тексту - ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КОРНЕР" , позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправною і скасувати Постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.03.2019 р. №154-ДП-Т про застосування санкції у вигляді попередження у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КОРНЕР" (код 30429288).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КОРНЕР" задоволено.

Визнано протиправною і скасовано Постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.03.2019 р. №154-ДП-Т про застосування санкції у вигляді попередження у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КОРНЕР" (код 30429288).

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КОРНЕР" (просп. Науки, буд. 36, к. 36, м. Харків, 61166, код 30429288) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (вул. Московська, буд. 8, корп. 30, м. Київ, 01010, код 37956207) суму сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення як таке, що постановлено із порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у зв`язку з чим та відповідно до частини 2 ст.313, п.2 ч.1 ст.311 КАС апеляційним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ КОРНЕР є ліцензованим торговцем цінними паперами, який здійснює діяльність на підставі ліцензій брокерської діяльності серії АЕ № 185252 від 25.10.2012 року та дилерської діяльності серії АЕ № 185253 від 25.10.2012 року.

За результатами моніторингу адміністративних даних, наданих на виконання вимог Положення про порядок складання та подання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням Комісії 25 вересня 2012 № 1283, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 жовтня 2012 за № 1737/22049, уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку встановлено, що протягом 2017-2018 років ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КОРНЕР" здійснено переважну частку операцій з цінними паперами емітентів, у відношенні яких Комісією в подальшому прийнято рішення щодо заборони торгівлі цінними паперами та/або щодо заборони внесення змін до системи депозитарного обліку, оскільки обіг цінних паперів таких емітентів створював ризик порушень прав інвесторів. Операції здійснювались з цінними паперами, зокрема наступних емітентів: ПАТ Фондові технології України , ПАТ Конкорд ІНК. , ПАТ Інжбудсервіс та Прат Страхова компанія Здорово .

Постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.03.2019 р. №154-ДП-Т про застосування санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КОРНЕР" (код 30429288) застосована санкція у вигляді попередження. (а.с.103-104 т.1).

Підставою для винесення оскаржуваної постанови слугували висновки відповідача про те, що ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КОРНЕР" при здійсненні операцій з цінними паперами вищезазначених емітентів не діяло в інтересах клієнтів, оскільки не врахувало ризик вибору контрагентів та інші фактори ризику, та використовувало грошові кошти клієнтів виключно з метою отримання винагороди, порушуючи принципи чесності, справедливості та професійності, що призвело або могло призвести до порушення прав інвесторів. Враховуючи вищевикладене, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КОРНЕР" порушено вимоги абзацу сьомого пункту 2 розділу II Ліцензійних умов в частині недотримання вимог, зокрема, підпункту а) пункту 1 розділу XV, пункту 3 розділу XV та підпункту ґ) пункту 20 розділу XV Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, затверджених рішенням Комісії від 12 грудня 2006 року № 1449, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 року за № 52/13319" (далі - Правила № 1449).

Не погоджуючись з Постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.03.2019 р. №154-ДП-Т, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час судового розгляду не доведено обґрунтованості та правомірності винесеної постанови, а відтак, суд вважає вказану постанову такою, що порушує права позивача, а отже, підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" передбачено, що до основних завдань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку віднесено захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень, встановлення порядку розгляду справ про правопорушення на ринку цінних паперів.

Як передбачено у абз. 7 п.2 розділу II Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з торгівлі цінними паперами, затверджених рішенням Комісії від 14 травня 2013 року № 819, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 червня 2013 року за № 857/23389, ліцензіат при провадженні діяльності з торгівлі цінними паперами має відповідати вимогам, зокрема, нормативно-правових актів Комісії, що регулюють правила (порядок) провадження професійної діяльності на фондовому ринку за кожним видом діяльності - діяльності з торгівлі цінними паперами, на який ліцензіат отримав відповідну ліцензію.

Підпунктом а п. 1 розділу XV Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, затвердженого рішенням Комісії від 12 грудня 2006 року № 1449, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 року за № 52/13319, визначено, що при виконанні операцій з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами торговці зобов`язані діяти в інтересах клієнта, враховуючи умови, зазначені в укладеному з ним договорі, вимоги законодавства щодо цінних паперів, кон`юнктуру фондового ринку, умови здійснення клірингу та розрахунків, надання депозитарних послуг, ризик вибору контрагентів та інші фактори ризику.

Пунктом 3 розділу XV Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами передбачено, що торговець при провадженні професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами повинен керуватися принципами чесності, справедливості та професійності з метою найкращого забезпечення інтересів клієнта.

Положеннями пп. ґ п. 20 розділу XV Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами передбачено, що торговці не мають права здійснювати операції з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами клієнта, використовувати грошові кошти клієнта виключно з метою отримання винагороди, не діючи в інтересах клієнта та/або не виконуючи договори та/або разові замовлення до договору на брокерське обслуговування на найвигідніших умовах.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що за результатами моніторингу адміністративних даних, наданих на виконання вимог Положення про порядок складання та подання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням Комісії 25 вересня 2012 року № 1283, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 жовтня 2012 року за № 1737/22049, відповідачем встановлено, що протягом 2017-2018 років ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КОРНЕР" здійснено переважну частку операцій з цінними паперами емітентів, у відношенні яких Комісією в подальшому прийнято рішення щодо заборони торгівлі цінними паперами та/або щодо заборони внесення змін до системи депозитарного обліку, оскільки обіг цінних паперів таких емітентів створював ризик порушень прав інвесторів.

За приписами ст. 12 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка виявила факт вчинення юридичною особою правопорушення на ринку цінних паперів, складає акт, який разом з письмовими поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та пов`язаними з таким правопорушенням документами протягом п`яти робочих днів подає уповноваженій особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка має право застосовувати санкцію за правопорушення на ринку цінних паперів.

Санкції застосовуються Головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, членом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, уповноваженими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку посадовими особами після розгляду документів, що підтверджують факт правопорушення.

Уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про застосування санкції протягом 30 робочих днів після отримання документів, що підтверджують факт правопорушення. Рішення про застосування санкції оформляється постановою, що надсилається юридичній особі, до якої застосовано санкцію.

Юридична особа може бути притягнута до відповідальності за вчинення правопорушення на ринку цінних паперів не пізніше трьох років з дня його вчинення незалежно від санкції.

Юридична особа не може бути притягнута до відповідальності за дії, що були предметом перевірки, за результатами якої не було виявлено правопорушень на ринку цінних паперів.

Зі змісту вищевикладених норм законодавства вбачається, що попередження є санкцією та фактично наслідком встановлення уповноваженою особою відповідача під час розгляду справи обставин допущення правопорушення законодавства про цінні папери, яке належним чином фіксується у акті уповноваженої особи Комісії.

Судом встановлено, що згідно наявних в матеріалах справи договорів купівлі-продажу цінних паперів, переважна кількість операцій з купівлі-продажу цінних паперів здійснювались в період 2017-2018 року.

Як зазначає відповідач, обсяг операцій (виконаних договорів), проведених позивачем на позабіржовому ринку протягом вказаного періоду на 89,62% складається з операцій з цінними паперами емітентів, щодо яких відповідачем в подальшому прийнято рішення про заборону торгівлі цінними паперами такого емітента або заборону внесення змін до системи депозитарного обліку.

Відтак, відповідач визнає той факт, що рішення про заборону торгівлі цінними паперами емітентів або заборону внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно яких здійснювалися операції позивачем були прийняті після виконання договорів позивача, тобто відокремлені в часі від моменту завершення операцій позивача за договорами із спірними емітентами.

При цьому відповідачем на надається до матеріалів справи копій таких рішень, та не оспорюється наявність таких рішень підчас здійснення операцій позивачем за спірними контрагентами у період 2017-2018 року, який розглядався відповідачем при прийнятті спірної постанови.

Відтак, на час здійснення операцій з купівлі-продажу цінних паперів з вказаними емітентами, цінні папери були у вільному обігу.

Згідно з п.5 ч.1 ст.8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема, у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку виносити попередження, зупиняти на термін до одного року обіг цінних паперів, дію ліцензій, виданих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати дію таких ліцензій.

Пунктом 14 частини 1 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" передбачено, що Комісія має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Відповідно до абз. 7 п. 2 розділу ІІ Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з торгівлі цінними паперами, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.05.2013 № 819 ліцензіат при провадженні діяльності з торгівлі цінними паперами має відповідати вимогам, зокрема нормативно-правових актів Комісії, що регулюють правила (порядок) провадження професійної діяльності на фондовому ринку за кожним видом діяльності - діяльності з торгівлі цінними паперами, на який ліцензіат отримав відповідну ліцензію.

Відповідно до пп. "а" та пп. "ґ" п. 1 розділу XV Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.12.2006 № 1449 при виконанні операцій з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами торговці зобов`язані: а) діяти в інтересах клієнта, враховуючи умови, зазначені в укладеному з ним договорі, вимоги законодавства щодо цінних паперів, кон`юнктуру фондового ринку, умови здійснення клірингу та розрахунків, надання депозитарних послуг, ризик вибору контрагентів та інші фактори ризику, ґ) надавати клієнту інформацію щодо біржового курсу цінних паперів або інших фінансових інструментів та/або ринкової вартості цінних паперів або інших фінансових інструментів, якщо ця умова передбачена договором.

Спірною постановою визначено, що обіг цінних паперів спірних емітентів створював ризик порушень прав інвесторів.

Проте, підчас здійснення операцій позивачем цінні папери спірних емітентів були у вільному обігу, щодо них не було винесено жодних рішень комісії щодо обмежень. Комісією також не було доведено фактичного, а не ймовірного порушень прав інвесторів внаслідок дій позивача.

Що стосується посилань апелянта на те, що позивачем не було здійснено належним чином аналізу ризиків при укладенні угод з цінними паперами вказаних емітентів та узгодження ризиків з клієнтами до проведення операцій, колегія суддів зазначає, що вказані доводи відповідача є необґрунтованими та спростовуються долученими позивачем до матеріалів справи доказами, які підтверджують здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КОРНЕР" аналізу цінних паперів, емітентів та контрагентів, зокрема, інформацією про ризики, отриманою з метою запобігання та мінімізації впливу ризиків під час проведеного аналізу впливу ризиків на діяльність компанії з висновком про відсутність ризиків та наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КОРНЕР" від 30.12.2015 р. про призначення відповідального працівника, до повноважень якого належить реалізація функцій СУР, відповідно до якого призначено з 01.01.2016 р. відповідальним працівником, до повноважень якого належить реалізація функцій СУР ОСОБА_1 , директора ТОВ ФК КОРНЕР .

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач надавав оцінку ризиковості цінних паперів зазначених емітентів до укладання угод, предметом яких виступали цінні папери таких, емітентів, контрагентів та вивчались вказані питання відповідальною особою підприємства позивача, доказів протилежного представником відповідача до матеріалів справи не надано.

Судом першої інстанції вірно враховано, що чинним законодавством не встановлено виключний перелік питань щодо оцінки ризиковості цінних паперів та емітентів цінних паперів.

Так, позивачем до матеріалів справи надані докази відсутності у контрагентів претензій за здійсненими у вказаний період операціям.

Відповідачем на підтвердження наявності таких претензій доказів не надано, наявність фактичних порушень прав інвесторів відповідачем в судовому засіданні не доведено.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на той факт, що в подальшому Комісією було прийнято рішення про заборону торгівлі цінними паперами емітентів або заборону внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно яких здійснювалися операції позивачем, не може вважатися належним обґрунтуванням наявності порушення позивачем прав інвесторів або підтвердженням порушення п.п. а, ґ п. 1 розділу XV Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, на які посилається відповідач у спірній постанові.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не довів правомірність прийнятої ним постанови.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст.77 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 по справі № 520/3946/19 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов