Постанова

від 28.10.2019 по справі 922/457/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2019 р. Справа № 922/457/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В.І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Склярук О.І.

за участю секретаря судового засідання Новікової Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. 1726 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 02.05.2019 року, ухвалене у приміщенні вказаного суду суддею Лавровою Л.С., повний текст якого складено 07.05.2019 року, у справі

за позовом: Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області, м. Первомайський,

в інтересах: держави в особі Сахновщинської селищної ради, с. Сахновщина

до: ФОП Скулкіної Ніни Іванівни, с. Шевченкове,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2019 року до господарського суду звернувся заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Скуліної Ніни Іванівни (РНОКПП: 38340548) на користь Сахновщанської селищної ради (код ЄДРПОУ 04398301 р/р 31410544020413 ГУДКСУ у Харківській області, МФО 899998, код платежу 24060300) безпідставно збережених коштів у сумі 135859,04 грн. за період з 2016 року по 2018 рік.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на порушення відповідачем ст.ст. 125, 206 Земельного кодексу України, ч.3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та ст. 1212-1214 ЦК України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.05.2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Розумність строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі G. B. проти Франції ), тощо. Отже, поняття розумний строк є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Первомайською місцевою прокуратурою було опрацьовано лист Сахновщинської селищної ради від 02.01.2019 №02-16/02, щодо порушення вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки комунальної форми власності площею 0,2317 га за адресою АДРЕСА_2 . Встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 07.11.2005 №2914 Скулкіна Ніна Іванівна набула у власність будівлю майстерні ремонтної дільниці загальною площею 175,5 кв.м за адресою АДРЕСА_5 . Відповідно до договору оренди землі від 14.04.2006 р., зареєстрованого за №040670200010 у Сахновщинському районному відділі Харківської регіональної філії центру ДЗК, Сахновщинською селищною радою передано Скулкіній Н.І. у користування земельну ділянку площею 0,2317 га яка розташована за адресою АДРЕСА_5 на 5 років.

Площа земельної ділянки за адресою АДРЕСА_5 яка була предметом вказаного договору оренди землі визначена відповідно до розробленої у 2005 році технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

На виконання вказаного договору оренди землі, відповідно до акту прийому-передачі, земельну ділянку за адресою АДРЕСА_5 площею 0,2317 га передано Сахновщинською селищною радою (орендодавець) Скулкіній Ніні Іванівні (орендарю). Вказаний договір було припинено у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідно до рішення Сахновщинської селищної ради від 30.12.2010 р. №234 за громадянкою Скуліною Ніною Іванівною визнано право власності на завершені реконструкцією магазин змішаної торгівлі та офіс і складські приміщення за адресою вулиця АДРЕСА_5 , та одночасно присвоєно вказаним об`єктам нерухомого майна адреси АДРЕСА_7 відповідно. На підставі вказаного рішення Сахновщинською селищною радою видано свідоцтво про право власності САА в„–716885 від 18.01.2011 (на офіс та складські приміщення за адресою АДРЕСА_8 ) та свідоцтво про право власності САА в„–716884 від 18.01.2011 (на магазин змішаної торгівлі за адресою АДРЕСА_8 ). Відповідно до рішення Сахновщинської селищної ради від 05.02.2016 №79 назву вулиці Червоноармійської змінено на Полтавську.

Відповідно до вказаного листа Сахновщинської селищної ради та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач не має прав ні власника, ні орендаря щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_4 , тобто користується земельною ділянкою за цією адресою без документів, що посвідчують право власності чи право користування вказаною земельною ділянкою. Таким чином, за твердженням прокурора, ФОП Скулкіна з 2011 року та по теперішній час використовує земельну ділянку по АДРЕСА_2 без виникнення права власності або користування та без державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. За приписами ст. 14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

ФОП Скулкіна Н.І. не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки за адресою АДРЕСА_4 , а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України). При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України Про оренду землі та п. 14.1.136 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. За приписами ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Станом на 02.01.2019 р. договір оренди земельної ділянки за адресою АДРЕСА_4 не укладено. Орендна плата за її використання відповідачем не сплачується.

Враховуючи викладене, 23.11.2018 р. старшим інспектором Сахновщинської селищної ради Бондарем Володимиром Анатолійовичем в порядку та на підставі статей 12, 189 Земельного кодексу України здійснені заходи самоврядного контролю щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , здійснено обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки. Обстеження на місцевості здійснювалося за участі інженера-геодезиста ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста від 05.10.2018 № 013675). Обстеженням на місцевості встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 огороджена, перед в`їздом на земельну ділянку встановлені ворота, на земельній ділянці розташовані складські приміщення, будівля Магазину Хозяйн та інше майно, легковий та вантажний автотранспорт. Земельна ділянка по АДРЕСА_2 використовується ФОП Скулкіною Н.І. для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель. Площа земельної ділянки відповідно до її меж складає 0,2317 га. Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж будівель, огородженої території та меж прилеглої земельної ділянки кадастровий номер 6324855100:00:011:0009. В акті зазначається, що координати точок знімальної основи визначались за допомогою супутникових геодезичних приймачів GPS EPSPak-II зав. № 012012024, 012012025 з прив`язкою до державної геодезичної мережі. Спостереження на точках планових знімальних мереж тимчасового закріплення велися в режимі статики. Визначені за результатами геодезичної зйомки координати земельної ділянки оброблені та сформовані в електронному файлі у форматі shp для подальшого отримання розрахунковим методом із застосуванням програмного забезпечення GIS 6.

Відповідно до технічної документації з ПГО затвердженої рішенням XXIV позачергової сесії Сахновщинської селищної ради VI скликання №599-VI від 10.07.2012 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель селища Саиювщина, села Жовтень, села Чорнолозка та села Германівка вартість одного квадратного метра земель III Економіко-планувальної зони 6 земельно-оціночного району, 15 кварталу (Землі комерційного використання (крамниця Яловий, Лизень, Явник, база Скулкіна Н.І. ) станом на 01.01.2012 (Цн) становить 191,29 гривню. Відповідно до вказаної технічної документації з НГО, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання зазначеної земельної ділянки (Кф) становить - 2,5. Разом з цим, з 01.01.2017 року відповідно до примітки 1 до Додатку №1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 № 489 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) по вул . Полтавська, 4, смт Сахновщина застосовується із значенням 2,0, як для земельної ділянки, інформація про яку не внесено до відомостей Державного земельного кадастру. При цьому, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства №162 від 27.03.2018 яким внесено зміни до примітки 1 до Додатку №1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 № 489 та для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, визначено, що коефіцієнт, який характеризує, функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0 (вказані зміни набрали чинності 17.07.2018).

Враховуючи викладене, відповідно до технічної документації з нормативно грошової оцінки земель смт. Сахновщина Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області затвердженої рішенням Сахновщинської селищної ради від 10.07.2012 №599-VI (з урахуванням коефіцієнтів індексації визначених у листі Держгеокадастра від 11.01.2018 №6-28-0.22-244/2-18) та у відповідності до вимог примітки 1 до Додатку №1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 № 489 (зі змінами, внесеними згідно з Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 162 від 27.03.2018) Сахновщинською селищною радою проведено розрахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки площею 0,2317 за адресою АДРЕСА_2 , відповідно до якого НГО вказаної земельної ділянки складає:

- у 2016 році - 793280,78 грн.;

- у 2017 році - 672702,10 грн.;

- у 2018 році (за період з 01.01.2018 по 16.07.2018) - 672702,10 грн.;

- у 2018 році (за період з 17.07.2018 по 31.12.2018) - 1009053,15 грн.

Рішенням XXVIII сесії VI скликання Сахновщинської селищної ради від 25 вересня 2013 року № 1294-VI Про затвердження розмірів орендної плати за користування землями несільськогосподарського призначення по населених пунктах смт Сахновщина, с.Чорнолозка, с. Жовтень, с.Германівка встановлено ставку орендної плати за користування землями населеного пункту під об`єктами комерційного та виробничого призначення в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до інформації Головного управління ДФС в Харківській області від 07.12.2018 №30285/9/20-40-52-06-22 у 2016 році Скулікною Н.І. сплачено земельний податок у 2016 році у сумі - 7932,81 гривні, у 2017 році у сумі - 8408,78 гривень та у 2018 році у сумі - 8408,78 гривень.

З урахуванням викладеного, Сахновщинською селищною радою проведено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ФОП Скулкіною Н.І. земельною ділянкою площею 0,2317 га, розташованою за адресою АДРЕСА_2 , у вигляді орендної плати за землю за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, за яким розмір недоотриманих доходів склав 135859,04 грн., з яких:

- за 2016 рік з 01.01.2016 по 31.12.2016 - 47596,84 грн.;

- за 2017 рік з 01.01.2017 по 31.12.2017 - 38680,37 грн.;

- за 2018 рік (за період з 01.01.2018 по 31.12.2018) - 49581,83 грн.

Обґрунтовуючи необхідність стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої Сахновщинською селищною радою орендної плати за використання земельної ділянки за адресою АДРЕСА_5, прокуратура виходила з положень 1212-1214 ЦК України, які регламентують кондикційні зобов`язання, що виникають з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави. Так, ФОП Скулкіна Н.І. , не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди, збільшила вартість власного майна, а Сахновщинською селищною радою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто, має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок Сахновщинської селищної ради.

Відповідач, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, зазначав, що прокуратура та позивач зробили хибний висновок про те, що ФОП Скулкіна Н.І . користується усією земельною ділянкою, яка передавалася їй за договором оренди землі від 14 квітня 2006 року. Оскільки договором про відчуження будівлі розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята будівлею, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування. Якщо будівлі розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

З наданих позивачем письмових доказів (договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 7.11.2005 року та інформаційних довідок №156195714 та №156195770) можна встановити, що договором про відчуження будівлі розмір земельної ділянки не визначався, загальна площа нерухомого майна складає 306 квадратних метрів. Тому після припинення дії договору оренди у зв`язку з відсутністю потреби в більшій її частині та суттєво піднятої орендної плати, відповідач 05.02.2014 р. звернувся до Сахновщинської селищної ради з проханням надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, що знаходиться безпосередньо під нерухомим майном та земельної ділянки для його обслуговування у розмірі 500 кв.м. Однак, як зазначав відповідач, це звернення було проігноровано позивачем і останній до теперішнього часу нав`язує відповідачу в оренду земельну ділянку розміром 0,2317 га, яка у 5 разів більше від необхідної площі, обов`язковість оформлення якої визначена законом. Саме через неправомірну поведінку позивача, відповідач був позбавлений можливості зареєструвати договір оренди землі, на якій розташовані належні йому споруди. Не зважаючи на це, відповідачем вносилась плата за землю, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом Головного управління ДФС у Харківській області.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд зазначив, що прокурором та позивачем не доведено достатніми і достовірними доказами розмір земельної ділянки, що використовується саме відповідачем та правомірність здійснення розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів). Окрім того, надані позивачем розрахунки базуються на суперечливих показниках, які свідчать про недостовірність отриманого результату, оскільки в основу розрахунків покладена площа земельної ділянки не тільки під спорудами відповідача, а вся площа земельної ділянки, що передавалася в 2006 році та була сформована при укладенні попереднього договору оренди.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор, зокрема, зазначає, що місцевим господарським судом не враховано, що між сторонами у справі існують кондикційні правовідносини, для врегулювання яких не потрібно встановлювати факт наявності сформованої земельної ділянки, а слід встановити фактичний розмір земельної ділянки, яку займає відповідач. Крім того, прокурор звертає увагу на те, що судом першої інстанції було взято до уваги акт обстеження земельної ділянки, складений відповідачем, проте чинним законодавством не передбачено повноваження останнього на складання таких актів, при цьому, це обстеження було здійснено відповідачем у 2019 році в той час як позовні вимоги стосуються стягнення коштів за період 2016-2018 років.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та переглядаючи справу в межах, встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та переглядаючи справу в межах, встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника приміщень об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212, 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою, на якій, як стверджує прокурор і позивач, ці об`єкти розміщені та яка використовується відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є власником нежитлових приміщень, що розташовані по вул. АДРЕСА_2 4 у смт. Сахновщина.

У позовній заяві підставами позову прокурор зазначив, що відповідач за відсутності договору оренди земельної ділянки не сплачував за користування земельною ділянкою, а тому безпідставно зберіг кошти за рахунок позивача, які зобов`язаний повернути на підставі статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

Прокурор зазначав, що позивач позбавлений можливості отримати дохід у відповідному розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, а тому в обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення недоотриманих коштів повинен надати суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається в позові. При цьому, докази, що подаються до суду, мають відповідати, зокрема положенням статей 76 і 77 ГПК України щодо їх належності та допустимості.

А саме, прокурор повинен надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України "Про оренду землі" у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів)) основою для визначення розміру якої для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, оформлена як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2019 у справі №922/392/18, від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі № 923/921/17.

За викладених обставин, доводи апеляційної скарги прокурора про те, що оскільки у даному випадку між сторонами виникли кондикційні, то доказування існування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства не потрібно - не відповідає як вимогам вище наведених норм чинного законодавства, так і судовій практиці Верховного Суду, а тому такі доводи відхиляються колегією суддів.

Згідно із частиною 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 79-1 Земельного Кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч. 4 ст. 79-1 ЗК України). Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (ч. 9 ст. 79-1 ЗК України). З приписів наведеної норми права вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

З листа ПП Вектор-Агро від 04.03.2019 р. (т.1, а.с. 71) вбачається, що площа та межі земельної ділянки на момент обстеження не визначалися, координати поворотних точок земельної ділянки та ситуаційний план були взяті із первинної технічної документації складеної у 2005 році для укладання договору оренди. В той же час, листом 18.03.2019 р. (т.1, а.с. 116) ПП Вектор-Агро повідомило Первомайську місцеву прокуратуру про те, що сертифікований інженер-геодезист ОСОБА_2 брав участь у проведенні обстеження земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , яке проводилось старшим інспектором Сахновщинської селищної ради Бондарем В.А. 23.11.2018 р., для точного визначення та підтвердження координат земельної ділянки за допомогою супутникових приймачів GPS EPSPak-II було зроблено геодезичну прив`язку на місцевості поворотних точок земельної ділянки взятих з кадастрового плану документації розробленої у 2005 році. Визначені координати земельної ділянки були оброблені за допомогою програмного забезпечення Геодезична Інформаційна Система 6 , що підтвердило встановлену площу 0,2317 га та конфігурацію земельної ділянки.

З огляду на зазначене, відповідач стверджував, що позивач використав дані про земельну Ділянку з технічної документації розроблену в 2005 році, а на місцевості геодезична прив`язка не здійснювалася. Використана ним площа, координати, схема та ситуаційний план ніколи не вносилися до Державного земельного кадастру, у зв`язку з відсутністю існування на момент складання проекту відведення землі, такої єдиної державної геоінформаційної системи. Саме з цих причин всі вказані вище дані про земельну ділянку втратили свою актуальність та чинність ще в 2011 році. Визначені координати не було накладено на Публічну кадастрову карту, оскільки це може вчинити тільки державний кадастровий реєстратор і лише при формуванні земельної ділянки.

У відповіді на відзив прокурор зазначав, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 , яка знаходиться у користуванні ФОП Скулкіної Н.І. сформована за технічною документацією у 2005 році і її межі були встановлені та погоджені самим користувачем під час підписання договору оренди. При обстеженні було виявлено, що конфігурація ділянки не змінювалася, по межі ділянки встановлена огорожа з допоміжними господарськими будівлями, територія має чіткі межі з двома в`їздами та воротами. Для точного визначення та підтвердження координат земельної ділянки було зроблено за допомогою супутникових приймачів GPS EPSPak-II геодезичну прив`язку на місцевості поворотних точок земельної ділянки взятих з кадастрового плану документації виготовленої раніше та накладено на Публічну кадастрову карту, що підтвердило факт незмінності меж земельної ділянки сформованої при укладенні договору оренди.

28.03.2019 р. на підставі ухвали суду, було проведено обстеження земельної ділянки, за результатами якого було складено акт обстеження (т.1, а.с. 140), який підписано особами, що його складали: Скулкіною Н.І. , інженером-геодезистом ОСОБА_3 , інженером-землевпорядником ОСОБА_4 та присутніми при проведенні обстеження: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 Відображені в акті вимірювання були проведені інженером-геодезистом ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат №011169 від 21.06.2013 р.) за допомогою обладнання GPS GXI1230 GG, згідно з свідоцтвом про перевірку засобів вимірювальної техніки №6559. Плани меж №1,№2,№3 за даними вимірювань були складені сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_4 (кваліфікаційний сертифікат №000007 від 24.12.2012 р.).

У акті обстеження було встановлено, що з 2016 року для експлуатації та обслуговування своїх споруд відповідач використовувала земельну ділянку розміром 598 кв.м. На результати обстеження відповідач посилається як на підтвердження невідповідності даних викладених у плані меж, що був складений інженером-геодезистом ОСОБА_2 після геодезичної прив`язки на місцевості координат поворотних точок земельної ділянки. При перенесенні цих меж земельної ділянки на місцевості її площа склала 0,2303 га. На спірній земельній ділянці перебувають три опори ЛЕМ 10 кВ з площею заборони використання землі 14 кв.м. На земельній ділянці знаходиться споруда, що належить громадянину ОСОБА_7 . В межах координат поворотних точок № 8 та №9 мається розрив шириною один метр від сформованої прилеглої території земельної ділянки кадастровий номер 6324855100:00:011:0009. Відсутність на землевпорядному документі наведених вище даних свідчить про те, що прив`язка на місцевості не проводилася, а складати додаток №1 та №2 до акту обстеження від 23 листопада 2018 року ОСОБА_2 не мав права, бо в нього відсутній кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника, до компетенції якого і входить розробка таких документів.

Старшим інспектором Сахновщинської селищної ради Бондар В .А. , який висловив незгоду з вказаним вище актом, було надано акт обстеження земельної ділянки від 24.03.2019 р., в якому зазначається, що з часу проведення останнього обстеження 23.11.2018 року, землекористувачем Скулкіною Н.І. змінено конфігурацію земельної ділянки, зокрема, демонтовано ворота та частину паркану, який огороджував земельну ділянку зі сторони вулиці Південновокзальної відповідно до координат поворотних точок земельної ділянки 2 та 3 визначених під час обстеження від 23.11.2018 р. та демонтовано навіс, який був розташований вздовж паркану відповідно до координат поворотних точок земельної ділянки 1 та 2 визначених під час обстеження від 23.11.2018 р. Водночас, станом на момент проведення обстеження більша частина земельної ділянки огороджена парканом, на земельній ділянці розташований автомобільний транспорт, бетонний фундамент демонтованого навісу. Крім того, на земельній ділянці продовжують знаходитись самовільно збудовані об`єкти нерухомого майна, зокрема, цегляна капітальна будівля та металеве сховище балонів.

Таким чином, як вірно зазначає місцевий господарський суд - з наявних в матеріалах справи документів вбачається суперечність даних, відображених за наслідками обстеження, що проводилося 23.11.2018 р. та даними акту обстеження від 28.03.2019 р., які свідчать про недостовірність даних відносно розміру земельної ділянки, яка може бути об`єктом оренди та які покладені в основу розрахунків недоотриманої позивачем орендної плати.

Окрім того, оскільки розмір позовних вимог визначений позивачем саме з розрахунку орендної плати за користування земельною ділянкою відповідачем, необхідною умовою його визначення відповідно до Закону України Про оренду землі , Податкового кодексу України та Земельного кодексу України є встановлення нормативної грошової оцінки землі, на підставі якої визначається розмір орендної плати.

Частинами 1, 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (стаття 13 Закону України "Про оцінку земель"). Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". Частиною 2 статті 26 Закону України Про землеустрій встановлено, що розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель").

Таким чином, колегія суддів погоджується із твердженням місцевого господарського суду про те, що прокурором та позивачем не доведено достатніми і достовірними доказами розмір земельної ділянки, що використовується саме відповідачем та правомірність здійснення розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів)) основою для визначення розміру якої для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, оформлена як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Окрім того, надані позивачем розрахунки базуються на суперечливих показниках, які свідчать про недостовірність отриманого результату, оскільки в основу розрахунків покладена площа земельної ділянки не тільки під спорудами відповідача, а вся площа земельної ділянки, що передавалася в 2006 році та була сформована при укладенні попереднього договору оренди. На спірній земельній ділянці перебувають опори ЛЕМ 10 кВ , в межах координат поворотних точок № 8 та №9 мається розрив шириною один метр від сформованої прилеглої території земельної ділянки.

Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про те, що судом першої інстанції було взято до уваги акт обстеження земельної ділянки, складений відповідачем, проте чинним законодавством не передбачено повноваження останнього на складання таких актів, при цьому, це обстеження було здійснено відповідачем у 2019 році в той час як позовні вимоги стосуються стягнення коштів за період 2016-2018 років, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідне обстеження земельної ділянки було проведено за ухвалою господарського суду, якою зобов`язано відповідача сумісно з представником позивача та за участю інженера - геодезиста провести обстеження меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 .

На вирішення комісії поставити наступні питання:

1) Встановити розмір земельної ділянки яка фактично використовується ФОП Скулкіною Н.І. для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель за період з 2016 року по 2018 рік;

2) Перевірити межі земельної ділянки з визначенням до зовнішніх меж будівель, огородженої території та меж прилеглої земельної ділянки кадастровий номер 6324855100:00:011:0009.

Таким чином, доводи прокурора про те, що акт обстеження земельної ділянки від 24.03.2019 було надано виключно відповідачем, який не має повноважень на складання такого акту, відхиляються колегією суддів, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, це обстеження дуло проведено за вимогою суду та за участі як відповідача, так і позивача, а також за участю інженера - геодезиста.

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності свідчать про недоведеність заявлених прокуратурою вимог щодо стягнення з відповідача 135859,04 грн. безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої позивачем орендної плати.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.05.2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.11.2019

Головуючий суддя В.І. Сіверін

Суддя О.І. Терещенко

Суддя О.І. Склярук