Рішення

від 29.10.2019 по справі 910/7792/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2019Справа № 910/7792/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група"

до Акціонерного товариства "ВТБ БАНК"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна організація (установа, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання недійсним договору

Представники:

від позивача: Задорожний Ю.В.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: Сидоренко Ю.А .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання договору недійсним.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про невідповідність іпотечного договору, укладеного 27.07.2012 між позивачем та відповідачем, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Латанюк І.А. та зареєстрованого в реєстрі за №3948 нормам Закону України "Про іпотеку", з огляду на що позивач просить суд визнати такий договір недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 суд ухвалив: позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група" залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

26.06.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи категорію та складність справи, дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2019 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 30.07.2019.

18.07.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про залучення до участі у справі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

22.07.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

30.07.2019 через відділ діловодства суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло клопотання про вступ у справу третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

У підготовче засідання 30.07.2019 прибули представники сторін.

Представник відповідача підтримав заяву про залучення до участі у справі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, представник позивача проти задоволення вказаної заяви не заперечував.

Розглянувши клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та заяву відповідача про залучення третьої особи, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

У вирішенні відповідного питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд з`ясовує, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

За твердженням відповідача підставами залучення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору є, зокрема, те, що з листопада 2018 року розпочато процедуру виведення з ринку АТ "ВТБ Банк" шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Кредиторські вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до АТ "ВТБ Банк" становлять 953489735,59 грн. Відтак, з огляду на предмет спору в даній справі, зважаючи на ризики виведення значних активів з банку та зміни черговості задоволення вимог кредиторів банку, рішення у справі № 910/7792/19 може вплинути на права та обов`язки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Аналогічні за змістом доводи викладені в клопотанні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про вступ у справу третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

Враховуючи, що у даній справі будуть досліджуватися обставини, що можуть вплинути на права і обов`язки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд дійшов висновку щодо необхідності залучення вказаної особи до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а тому заява відповідача та клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З огляду на необхідність залучення до участі у справі третьої особи, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду суд вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 суд ухвалив: продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкласти на 10.09.2019; залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державну організацію (установу, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб .

05.08.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

27.08.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

06.09.2019 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли пояснення.

09.09.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зміну підстав позову. Відповідно до вказаної заяви позивач просить змінити підстави позову та визнати іпотечний договір, укладений 27.07.2012 між позивачем та відповідачем, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Латанюк І.А., недійсним з підстав того, що вказаний договір не містить достатнього опису предмету іпотеки.

У підготовче засідання 10.09.2019 з`явилися представники сторін та третьої особи.

З огляду на приписи ст. 46 ГПК України, зважаючи на те, що заява про зміну підстав позову подана до закінчення підготовчого провадження, та не змінює предмет позову, судом прийнято заяву про зміну підстав позову до розгляду.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 01.10.2019.

16.09.2019 до відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач зазначає, що детальний опис предмету іпотеки міститься в п. 2.1. іпотечного договору, а тому твердження позивача про відсутність опису іпотеки є необґрунтованими. Також відповідач просить застосувати строк позовної давності.

25.09.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач зазначає, що в іпотечному договорі відсутній достатній опис предмету іпотеки, що унеможливлює звернення стягнення на предмет іпотеки відповідачем.

У підготовче засідання 01.10.2019 з`явилися представники сторін та третьої особи.

У підготовчому засіданні 01.10.2019 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.10.2019.

У судове засідання 29.10.2019 прибули представники позивача та третьої особи. Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 29.10.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

27.07.2012 між відповідачем (іпотекодержатель) та позивачем (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Латанюк І.А. та зареєстрований в реєстрі за №3948 (далі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором 100.2.3-01/46к-07 від 07.12.2007 передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, зазначене в п. 2.1. цього договору, а іпотекодержатель приймає його в іпотеку на умовах, визначених в договорі.

Відповідно до п. 2.1. Договору передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є: п.2.1.1. Іпотечного договору Об`єкт незавершеного будівництва - житловий комплекс з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом, місцезнаходження якого: м. Київ, вул. Олеся Гончара, 17-23 (сімнадцять тире двадцять три), надалі - Предмет іпотеки. Право власності на нерухоме майно, зазначене у п.2.1.1. цього Договору, виникло у Іпотекодавця на підставі Договору оренди земельної ділянки, посвідченого 20 жовтня 2004 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., за реєстровим № 1039, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 22 жовтня 2004 року за № 91-6-00355 та Дозволу на виконання будівельних робіт № 0424-Шв/С від 06 червня 2008 року, виданого Іпотекодавцю Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві. Право власності зареєстроване Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 16 лютого 2012 року номер витягу: 33197378, реєстраційний номер: 36021881, номер запису: 10844-П в книзі: 231п-240. Згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 28 квітня 2012 року, номер витягу: 33991638, ступінь готовності 40% (сорок відсотків), загальна вартість Предмету іпотеки становить 120 735,00 (сто двадцять тисяч сімсот тридцять п`ять) гривень 00 копійок. Згідно балансової довідки іпотекодавця №292/1 від 04.11.2011 року балансова вартість Предмету іпотеки становить 120 735 000,00 (сто двадцять мільйонів сімсот тридцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, якою користується Іпотекодавець на підставі договору оренди земельної ділянки, посвідченого 20 жовтня 2004 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. за реєстровим № 1039, укладеного між Іпотекодавцем та Київською міською радою, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), запис № 91-6-00355 у книзі записів державної реєстрації договорів від 22 жовтня 2004 року. Кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:173:0011, площа земельної ділянки 2454 (дві тисячі чотириста п`ятдесят чотири) кв.м. Строк оренди - 15 (п`ятнадцять) років, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом. Згідно довідки, виданої 15 березня 2012 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №07-387/6372, станом на 14.03.2012 року у Головному управлінні земельних ресурсів зареєстрований Договір оренди земельної ділянки від 22.10.2004 за №91-6-00355.

За домовленістю сторін предмет іпотеки на момент укладання Договору оцінено в 443550378,00 грн., що за офіційним курсом гривні до іноземних валют НБУ еквівалентно 55492353, 00 дол. США (п. 2.2. Договору).

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є іпотечним договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку в редакції на дату укладання Договору іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 3 Закону України Про іпотеку в редакції на дату укладання Договору передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду. Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про невідповідність іпотечного договору, укладеного 27.07.2012 між позивачем та відповідачем, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Латанюк І.А. та зареєстрованого в реєстрі за №3948, нормам Закону України "Про іпотеку", а саме вказаний договір не містить достатнього опису предмету іпотеки, з огляду на що позивач просить суд визнати такий договір недійсним.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, в силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору (його частини), позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про іпотеку в редакції на дату укладання Договору предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов:

нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

При цьому, як встановлено ч. 1 ст. 18 Закону України Про іпотеку в редакції на дату укладання Договору іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:

1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;

2) зміст та розмір основного зобов`язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов`язання;

3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані . При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;

4) посилання на видачу заставної або її відсутність.

У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду (ч. 1 ст. 18 Закону України Про іпотеку в редакції на дату укладання Договору).

Таким чином, з урахуванням змінених підстав позову, до предмету доказування у справі про визнання недійсним Договору входять обставини щодо того, чи містить Договір опис предмета іпотеки, та чи є такий опис достатній для ідентифікації предмета іпотеки.

Як встановлено судом, відповідно до п. 2.1. Договору передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є: п.2.1.1. Іпотечного договору Об`єкт незавершеного будівництва - житловий комплекс з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом, місцезнаходження якого: м. Київ, вул . Олеся Гончара , 17-23 ( сімнадцять тире двадцять три), надалі - Предмет іпотеки.

Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, якою користується Іпотекодавець на підставі договору оренди земельної ділянки, посвідченого 20 жовтня 2004 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. за реєстровим № 1039, укладеного між Іпотекодавцем та Київською міською радою, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), запис № 91-6-00355 у книзі записів державної реєстрації договорів від 22 жовтня 2004 року. Кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:173:0011, площа земельної ділянки 2454 (дві тисячі чотириста п`ятдесят чотири) кв.м. Строк оренди - 15 (п`ятнадцять) років, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом.

За домовленістю сторін предмет іпотеки на момент укладання Договору оцінено в 443550378,00 грн., що за офіційним курсом гривні до іноземних валют НБУ еквівалентно 55492353, 00 дол. США (п. 2.2. Договору).

Наведені умови Договору дають підстави вважати, що Договір містить докладний опис предмета іпотеки, з усіма ідентифікуючими відомостями, а тому суд дійшов висновку, що викладений в Договорі (п. 2.1.) опис предмета іпотеки достатній для ідентифікації предмета іпотеки.

За наведених обставин, доводи позивача, покладені в основу підстав позову, не вважаються судом обґрунтованими, з огляду на що суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання Договору недійсним, у зв`язку з чим позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група" не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Також відповідачем було заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності.

Відповідно до вимог ст.ст. 256 та 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності за змістом ст. 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, за приписами ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Так, оскільки Договір, який містить опис предмету іпотеки, який позивач вважає недостатнім, було укладено 27.07.2012, то саме з цієї дати розпочинається відлік 3-річного строку позовної давності, а тому, враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом 14.06.2019, позовна давність є такою, що пропущена.

Разом з тим, з огляду на відсутність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група", відсутні і підстави для застосування наслідків спливу позовної давності у даній справі.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 08.11.2019

Суддя Ю.В. Картавцева