Постанова

від 06.11.2019 по справі 405/3763/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

06 листопада 2019 року м. Кропивницький

справа № 405/3763/19

провадження № 22-ц/4809/1527/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Письменного О.А.,

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство Східний гірничо-збагачувальний комбінат ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Первинна профспілкова організація Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат Східної об`єднаної організації професійної спілки працівників атомної енергетики та промисловості України ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 13 серпня 2019 року у складі судді Шевченко І.М .,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат (далі по тексту - ДП СхідГЗК ) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.

В обґрунтування позову вказав, що 19 квітня 2004 року він був прийнятий на роботу в ДП СхідГЗК . Зазначив, що 23 квітня 2019 року його було ознайомлено з наказом директора Інгульської шахти ДП СхідГЗК №212 о/к від 23 квітня 2019 року З особового складу , яким заступника начальника автотранспортного господарства ОСОБА_1 було звільнено у зв`язку із скороченням чисельності за п.1 ст.40 КЗпП України. Вважає вказаний наказ незаконним, оскільки власником або уповноваженим ним органом іншої роботи на підприємстві йому запропоновано не було, крім того, відповідач, наказом від 22 квітня 2019 року №184 ввів до штатного розкладу Інгульської шахти з 24 квітня 2019 року, тобто з дня, наступного за його звільненням, низку робочих посад та свідомо приховав та не ознайомив його, як працівника, якого він планує вивільнити, з наявністю вакансій, на які б він міг претендувати. Зазначив, що 17 квітня 2019 року відбулося засідання профспілкового комітету Інгульської шахти ДП СхідГЗК , за результатом розгляду подання щодо надання згоди на розірвання з ним трудового договору одностайним рішенням профспілкового комітету було відмовлено у наданні такої згоди.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд визнати незаконним та скасувати наказ ДП СхідГЗК від 23 квітня 2019 року №212 о/с З особового складу про його звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України; поновити його на посаді заступника начальника автотранспортного господарства Інгульської шахти підприємства з 23 квітня 2019 року; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 13 серпня 2019 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ ДП СхідГЗК від 23 квітня 2019 року №212 о/с З особового складу про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді заступника начальника автотранспортного господарства Інгульської шахти ДП СхідГЗК з 23 квітня 2019 року. Стягнуто з ДП СхідГЗК на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 60282,53 грн. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ДП СхідГЗК , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що рішення суду є необґрунтованим та незаконним.

Представник ДП СхідГЗК Пасічник І.В. підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити.

ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник Первинної профспілкової організації ДП СхідГЗК Східної об`єднаної організації професійної спілки працівників атомної енергетики та промисловості України у судове засідання, яке відбулося 09 жовтня 2019 року з`явився та повністю підтримав вимоги апеляційної скарги. Пояснив суду, що підстав для звільнення позивача за п.1 ст.40 Кзпп України адміністрація підприємства не мала і профспілка у згоді на його звільнення обґрунтовано відмовила.

У судове засідання 06 листопада 2019 року представник Первинної профспілкової організації ДП СхідГЗК Східної об`єднаної організації професійної спілки працівників атомної енергетики та промисловості України не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності належним чином повідомленої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача , на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ДП СхідГЗК на підставі наказу від 19 жовтня 2004 року №441 (а.с.14).

Відповідно до пункту 4 наказу ДП СхідГЗК від 09 січня 2019 року №17 Про зміну в організації виробництва і праці та скорочення штату працівників Інгульської шахти ДП СхідГЗК у зв`язку зі змінами організації виробництва і праці виключеено з 24 квітня 2019 року зі штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців і робітників Інгульської шахти ДП СхідГЗК професії (посади) згідно з додатком №3 до цього наказу, за яким підлягає скороченню у тому числі і посада позивача - заступник начальника автотранспортного господарства (а.с.40-41).

Судом першої інстанції встановлено, що 21 лютого 2019 року ОСОБА_1 отримав письмове попередження про зміну в організації виробництва і праці та наступне вивільнення, яким ОСОБА_1 було повідомлено про те, що трудовий договір з ним буде розірвано за п.1 ст.40 Кзпп України (а.с.13).

Наказом директора Інгульської шахти ДП СхідГЗК від 23 квітня 2019 року №212 о/к ОСОБА_1 , таб. №37147, звільнено з посади заступника начальника автотранспортного господарства з 23 квітня 2019 року у зв`язку із скороченням чисельності за п.1 ст.40 Кзпп України (а.с.18).

Відповідно до листа з питання розгляду кандидатури ОСОБА_1 на переведення на вакантну посаду по Інгульській шахті від 04 квітня 2019 року №15-10/2692 22 березня 2019 року на ім`я генерального директора ДП СхідГЗК надійшов пакет документів (вих.№1942 від 22 березня 2019 року) щодо питання розгляду кандидатури ОСОБА_1 на вакантну посаду заступника директора шахти із забезпечення виробництва та режиму Інгульської шахти. Керівництвом підприємства було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у переведенні на посаду заступника директора шахти із забезпечення виробництва та режиму Інгульської шахти, оскільки освітній рівень ОСОБА_1 не відповідає вимогам п. 6.1 посадової інструкції в частині відсутності післядипломної освіти у галузі управління (а.с.16).

Судом першої інстанції було встановлено, що у 2001 році ОСОБА_1 закінчив Кіровоградський кібернетико-технічний коледж на напрямком підготовки Економіка і підприємництво , отримав базову вищу освіту та здобув кваліфікацію бакалавра економіста-фінансиста. У 2006 році ОСОБА_1 закінчив Київський інститут міжнародної економіки та підприємництва за спеціальністю Економіка підприємства , отримав повну вищу освіту, здобув кваліфікацію економіст, викладач економіки. У 2010 році ОСОБА_1 закінчив Український політехнічний технікум за спеціальністю Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв , здобув кваліфікацію гірничий технік-електромеханік (а.с.20-22).

Згідно з витягом з протоколу профспілкового комітету Інгульської шахти ДП СхідГЗК від 17 квітня 2019 року щодо розгляду подання про надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 було постановлено не давати згоди на звільнення позивача у зв`язку із порушенням адміністрацією вимог п. 6.1.2 чинної Галузевої Угоди, укладеної між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Професійною спілкою працівників атомної енергетики та промисловості України щодо повідомлення Атомпрофспілки про проведення масового вивільнення працівників, а також невикористання роботодавцем 3-х місячного періоду для проведення переговорів та обміну інформацією для зниження рівня скорочення працівників, виконання заходів щодо забезпечення зайнятості і мінімізації негативних наслідків масових звільнень. Зазначено, що довідник кваліфікаційних характеристик професій, затверджених наказом Мінпаливенерго від 14 січня 2000 року №62 не містить вимоги обов`язкової післядипломної освіти в галузі управління для професії заступник директора шахти із забезпечення виробництва і режиму . Крім того, профком з урахуванням наявності у ОСОБА_1 двох фахових освіт, в тому числі з вивченням дисциплін: менеджмент , управління персоналом , стратегія управління , організація виробництва , досвіду його роботи в гірничому виробництві та ставлення до роботи, вважає відмову в.о. генерального директора ОСОБА_2 в працевлаштуванні з формальним посиланням на посадову інструкцію, саме в частині відсутності післядипломної освіти в галузі управління, безпідставною, не дав згоди на його звільнення і просив генерального директора ДП СхідГЗК особисто розглянути питання працевлаштування ОСОБА_1 на вакантну посаду заступника директора шахти із забезпечення виробництва і режиму відповідно до поданої заяви (а.с.17).

22 квітня 2019 року ДП СхідГЗК видало наказ №184, відповідно до п.1 якого введено з 24 квітня 2019 року до додатку №4 наказу від 09 січня 2019 року №17 Перелік професій (посад), які вводяться до штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців та робітників Інгульської шахти ДП СхідГЗК професії згідно з додатком №1 до цього наказу, з якого убачається, що введено 15 штатних одиниць, а саме: 10 одиниць до дільниці гірничопрохідницьких, бурових та очисних робіт за професією прохідник 6-8 розряду; 4 одиниці за професією електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування 6 розряду; 1 одиниця до дільниці спуску - підйому за професією електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування 6 розряду (а.с.119).

Відповідно до пункту першого наказу ДП СхідГЗК від 22 квітня 2019 року №185 внесено зміни до наказу ДП СхідГЗК від 09 січня 2019 року №17 Перелік професій (посад), які вводяться до штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців та робітників Інгульської шахти ДП СхідГЗК , а саме: виключено з 22 квітня 2019 року зі штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців та робітників Інгульської шахти ДП СхідГЗК вакантні професії (посади) згідно з додатком №1 до цього наказу. Даним наказом виключено 15 вакантних штатних одиниць, а саме: з дільниці блокового вилуговування майстер гірничий підземної дільниці 1 одиниця, апаратник вилуговування 1 одиниця, кріпильник 1 одиниця; з дільниці змішаних робіт гірник очисного забою (на бурінні свердловин) 1 одиниця, прохідник 2 одиниці, електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування 1 одиниця; дільниця ГЗК майстер гірничий підземної дільниці 1 одиниця; дільниця підривних робіт роздавальник вибухових матеріалів 1 одиниця; дільниця енергомеханічного забезпечення електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування (підземний) 1 одиниця; автотранспортне господарство водій автотранспортних засобів 1 одиниця (а.с.120).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що звільнення ОСОБА_1 з роботи було проведено за відсутності відповідних підстав та всупереч вимогам закону, що відповідно є підставою для поновлення позивача на роботі та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з таких підстав.

Відповідно до ч.4 ст.36 Кзпп України підставою для припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, тобто вказаною статтею передбачається, що припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності штату працівників.

Згідно з п.1 ч.1 ст.40 Кзпп України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 Кзпп, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 Кзпп може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Судом першої інстанції було встановлено, що робочі місця на підставі наказів ДП СхідГЗК від 22 квітня 2019 року №184 та №185 були утворені на наступний день після звільнення позивача 23 квітня 2019 року, тобто 24 квітня 2019 року.

Відповідно до статті 49-2 Кзпп України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 Кзпп України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Згідно з ч.1 ст.42 Кзпп України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Пунктом 10 ст.247 Кзпп України , ст.38 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності передбачено, що виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації надає згоду або відмовляє в наданні згоди на розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з працівником, який є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, в установі та організації, у випадках, передбачених законом.

Отже звільнення за скороченням штату може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник або без такої згоди, якщо власник не отримав листа про мотивоване непогодження з таким звільненням.

Відповідно до ст.39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний термін обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, щодо якого воно подано. Орган первинної профспілкової організації повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі у триденний термін після його прийняття. У разі пропуску цього терміну вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, дозвіл на його звільнення дає той профспілковий орган, до якого звернувся роботодавець. Рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Відповідно до п. 3.1 Колективного договору ДП СхідГЗК на 2018-2019 роки, укладеного між роботодавцем, тобто відповідачем, та первинною профспілковою організацією ДП СхідГЗК 06 квітня 2018 року, зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради 10 травня 2018 року за №11, роботодавець зобов`язаний здійснювати звільнення працівників відповідно до вимог чинного законодавства України (а.с.56-58).

З матеріалів справи убачається, що рішенням профспілкового комітету Інгульської шахти ДП СхідГЗК від 17 квітня 2019 року було відмовлено у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 (а.с.17).

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем не було дотримано процедуру звільнення, передбачену трудовим законодавством, оскільки розірвання з ініціативи власника трудового договору з працівником, який є членом професійної спілки, всупереч офіційно наданій відмові виборного профспілкового органу, є грубим порушенням вимог чинного законодавства, а саме ст.43 Кзпп України та ст. 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Згідно зі ст. 252 Кзпп України працівникам підприємств, установ, організацій, обраним до складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень. Зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є. Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок).

Зазначена вище норма кореспондується із ч.3 ст.41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, крім випадків, передбачених статтями 43 і 43-1 Кзпп України. Звільнення погоджується з органом профспілки, яка утворена і діє на підприємстві, і членом якої є працівник. Відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі. У тих випадках, коли крім додержання загальних вимог щодо порядку звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу згідно з чинним законодавством на звільнення певних категорій працівників (наприклад, неповнолітніх, працівників, обраних до складу народних депутатів, профспілкових органів, ради (правління) підприємства, ради трудового колективу) необхідна також згода відповідного органу, вона має бути і в тому випадку, коли за ст. 43-1 Кзпп України допускається звільнення без згоди профспілкового органу підприємства, установи, організації (крім ліквідації). Якщо за погодженнями чинного законодавства у цих випадках згода відповідного органу має бути попередньою, суд бере до уваги лише таку згоду, оскільки іншого законом не передбачено.

Крім того, встановлено, що наказом ДП СхідГЗК від 22 квітня 2019 року №184 введено з 24 квітня 2019 року до додатку №4 наказу від 09 січня 2019 року №17 Перелік професій (посад), які вводяться до штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців та робітників Інгульської шахти ДП СхідГЗК було введено 15 штатних одиниць, тобто за день до винесення наказу директора Інгульської шахти ДП СхідГЗК від 23 квітня 2019 року № 212 о/к про звільнення ОСОБА_1 , не запропонувавши позивачеві жодної із введених п`ятнадцяти вакантних посад.

Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні позивач не міг займати жодної із введених посад у зв`язку з тим, що не має відповідної кваліфікації, тому роботодавець і не запропонував позивачеві вакантну посаду.

Проте, на думку колегії суддів такі пояснення є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами з огляду на те, що позивач має освіту не тільки за спеціальністю Економіка підприємства , а і Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв і здобув кваліфікацію гірничий технік-електромеханік (а.с.20).

З огляду на встановлені обставини суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання незаконним та скасування наказу ДП СхідГЗК від 23 квітня 2019 року №212 о/с З особового складу про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.40 Кзпп України та поновлення працівника на роботі.

Відповідно до змісту ч. ч.1-2 ст.235 Кзпп України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Стягуючи з ДП СхідГЗК на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 квітня 2019 року по 13 серпня 2019 року, а саме за 77 робочих днів у сумі 60282,53 грн ., суд першої інстанції вірно керувався постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 та виходив із середньоденної заробітної плати у розмірі 789,89 грн., яка визнана сторонами.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків оскаржуваного рішення .

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 37 5 , 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 13 серпня 2019 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 8 листопада 2019 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.Л. Дуковський

О.А. Письменний