Рішення

від 05.11.2019 по справі 905/1825/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.11.2019 Справа № 905/1825/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Пузіковій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерра» (код ЄДРПОУ 40262490, адреса: 03142, м. Київ, вул. Кржижановського, буд.4, офіс 4)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (ЄДРПОУ 31831942, адреса: 85612, Донецька область, м. Курахове, вул. О.Енергетиків, буд. 34),

про: стягнення 219.275,99 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Гайдак О.В. - адвокат за ордером серії КС № 419991 від 26.02.2019 та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 5101 від 25.07.2012;

від відповідача: не з`явився, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Катерра» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» про стягнення 219.275,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № 1167-ВЭ від 24.10.2016р., внаслідок чого утворилась заборгованість, яка у подальшому стягнута за рішеннями господарського суду Донецької області від 03.12.2018 у справі № 905/1888/18, від 19.02.2019 у справі № 905/1877/18, від 13.11.2018 у справі № 905/1671/18, від 12.11.2018 у справі № 905/1669/18 та від 13.05.2019 у справі № 905/1610/18. Перелічені судові рішення були виконані приватним виконавцем. Проте, враховуючи несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині погашення основного боргу, на переконання позивача, виникли підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних від дати, станом на яку було здійснено розрахунок заборгованості для звернення до суду за вказаними вище позовами для стягнення заборгованості, до дати виконання відповідних судових рішень, на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України.

На підтвердження позовних вимог надано суду: розрахунок збитків у розмірі інфляційних втрат та трьох відсотків річних; постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 по справі №905/1877/18, від 18.02.2019 по справі №905/1671/18, від 28.01.2019 по справі 905/1669/18, від 06.08.2019 по справі 905/1610/18; Рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2019 по справі 905/1877/18; постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.09.2019, копії яких долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 07.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/1825/19; визначено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 05.11.2019; явка уповноважених представників сторін визнана не обов`язковою; визначено сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру (надання відзиву, відповіді на відзив та інше).

Вказана ухвала суду отримана позивачем 11.10.2019, відповідачем - 11.10.2019, про що свідчать наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

05.11.2019 від відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання про перенесення дати судового засідання б/н від 05.11.2019 (вх.№22374/19), мотивоване зайнятістю представника в інших судових процесах.

В судовому засіданні, що відбулось 05.11.2019, представник позивача надав усні пояснення щодо обставин справи, підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, проти перенесення судового засідання за клопотанням відповідача заперечив.

Від відповідача представник не з`явився, письмовий відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, про продовження йому відповідного строку на подачу відзиву не клопотав.

Згідно положень ст. 248 ГПК України , суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України , розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України .

Частиною першою статті 216 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Як вбачається, клопотання відповідача про перенесення дати судового засідання від 05.11.2019 (вх.№22374/19), мотивоване зайнятістю представника в інших судових процесах.

На переконання суду, наведені відповідачем причини є не поважними. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч.3 ст.56 ГПК України). Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні іншого його представника. Отже, процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватися як у порядку самопредставництва, так й іншими особами як представниками юридичної особи за довіреністю. Реалізація права на участь в судовому засіданні є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником.

Також суд враховує, що статтею 113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою визнана не була, відповідач можливістю подати суду відзив на позов не скористався, причин ненадання відзиву суду не повідомив, з клопотання про продовження йому строку на подання відзиву не звертався, тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без присутності представника відповідача. Відтак, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд відхиляє.

Заслухавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.12.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 по справі №905/1888/18, позовні вимоги ТОВ Катерра до ТОВ ДТЕК Східенерго задоволено частково, стягнуто основний борг в сумі 36000,00 грн, пеню в сумі 1800,00 грн., 3% річних в сумі 603,62 грн., інфляційні втрати в сумі 33,99 грн., судовий збір в сумі 1744,38 грн.

Рішення обґрунтоване, зокрема тим, що відповідачем не виконане зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу поставленого за договором поставки від 24.10.2016р. №1167-ВЭ товару за видатковою накладною від 06.11.2017 №РН-0000018 в сумі 36000,00 грн., у зв`язку з чим у нього наявна основна заборгованість на зазначену суму, на яку правомірним є нарахування позивачем на підставі ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України інфляційних в сумі 33,99 грн. за період з квітня 2018р. по серпень 2018р. та три проценти річних в сумі 603,62 грн. за період з 16.03.2018р. по 05.10.2018р.

Щодо вимог про стягнення 1800 грн. пені, нарахованої на підставі п.6.8 Договору суд зазначив, що, незважаючи на те, що період її нарахування позивачем визначено невірно, з перевищенням встановленого ч.6 ст.232 Господарського кодексу України шестимісячного строку її нарахування, проте, приймаючи до уваги обмеження розміру пені 5% від вартості несвоєчасно оплаченої продукції за умовами Договору, вимоги позивача про стягнення пені підлягають задоволення в заявленій сумі - 1800,00 грн., проте в межах шестимісячного періоду з 16.03.2018р. по 16.09.2018р.

Вказане рішення суду виконано в порядку примусового виконання 11.04.2019, про що свідчить наявна в матеріалах справи постанова приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження ВП № 58848394.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.02.2019. по справі №905/1877/18 позовні вимоги ТОВ Катерра до ТОВ ДТЕК Східенерго задоволено частково, стягнуто основний борг в сумі 36000,00 грн., 3% річних в сумі 523,73 грн., пеню в сумі 1800,00 грн., всього заборгованість в сумі 38323,73 грн., судовий збір в сумі 1760,44 грн.

Вказаним рішенням встановлено, що відповідачем не виконане зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу поставленого за договором поставки від 24.10.2016р. №1167-ВЭ товару за видатковою накладною № РН-0000020 від 05.12.2017 в сумі 36000,00 грн., у зв`язку з чим у нього наявна основна заборгованість на зазначену суму, на яку правомірно нараховано позивачем на підставі ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України три проценти річних в сумі 523,73 грн. за період з 12.04.2018р. по 05.10.2018р. та на підставі п.6.8 Договору пеню у сумі 1800 грн. (5% від вартості несвоєчасно оплаченої продукції).

На виконання цього рішення 23.04.2019 господарським судом Донецької області видано наказ № 905/1877/18, який виконано в порядку примусового виконання 22.05.2019 (постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 59157260 від 22.05.2019).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.11.2018 по справі №905/1671/18, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 та постановою Верховного суду від 31.05.2019, позовні вимоги ТОВ Катерра до ТОВ ДТЕК Східенерго задоволено частково, стягнуто суму основного боргу 720000,00 грн., 3% річних в сумі 5799,45 гри., неустойку у вигляді пені в сумі 36000,00 грн., судовий збір в сумі 11426,99 грн.

Цим рішенням встановлено неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки від 24.10.2016 № 1167-ВЭ у частині вчасного та повного проведення розрахунків за отриману продукцію за видатковою накладною від 04.01.2018 № РН-0000001 в сумі 720000,00 грн., у зв`язку з чим у нього наявна основна заборгованість на зазначену суму, на яку правомірно нараховано позивачем на підставі ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 5799,45грн. та неустойку на підставі п.6.8 Договору у вигляді пені в сумі 36000,00грн. за період з 15.05.2018р. по 20.08.2018р.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.11.2018 по справі №905/1671/18 виконано в порядку примусового виконання 05.03.2019 (постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 58531065 від 05.03.2019).

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.11.2018 по справі №905/1669/18, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28 січня 2019 року, позовні вимоги ТОВ Катерра до ТОВ ДТЕК Східенерго задоволено повністю, стягнуто основний борг в сумі 720000,00 грн., неустойку в сумі 36000,00 грн., 3% річних в сумі 4024,11 грн., судовий збір в сумі 11400,36 грн.

Вказаним рішенням встановлено факт порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки від 24.10.2016 № 1167-ВЭ в частині повних та своєчасних розрахунків за отриманий товар згідно видаткової накладної від 06.02.2018 № РН-0000005 на загальну суму 720000,00 грн., та наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки в сумі 36000,00 грн. та 3% річних в сумі 4024,11 грн. за період з 14.06.2018 по 20.08.2018.

Рішення суду виконано в порядку примусового виконання 14.02.2019 (постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 58374351 від 14.02.2019).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.05.2019 по справі №905/1610/18, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2019р., позовні вимоги ТОВ Катерра задоволено повністю, стягнуто з ТОВ ДТЕК Східенерго 720000,00 грн. основного боргу, неустойку в розмірі 33632,88 грн., 3% річних в сумі 2899,73 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 11347,99 грн.

Даним рішенням встановлено факт порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки від 24.10.2016 № 1167-ВЭ в частині повних та своєчасних розрахунків за отриманий товар згідно видаткової накладної від 03.04.2018 № РН-0000006 на загальну суму 720000,00 грн., та наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки в сумі 33632,88 грн. (5% від вартості несвоєчасно оплаченої продукції) та 3% річних в сумі 2899,73 грн. за період з 03.07.2018 по 20.08.2018.

Рішення суду виконано в порядку примусового виконання 12.09.2019 (постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 60032783 від 12.09.2019).

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України , обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Отже, рішення у господарських справах №905/1888/18, №905/1877/18, №905/1671/18, №905/1669/18, №905/1610/18 мають преюдиціальне значення, а встановлені такими судовими рішеннями факти повторного доведення не потребують.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України ).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України ). При цьому, чинне законодавство не пов`язує припинення грошового зобов`язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань, пені та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц, де зазначено, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За розрахунками, що містяться у матеріалах справи, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України 219.275,99 грн., з яких:

на суму основної заборгованості по справі № 905/1888/18 в сумі 36000,00 грн. за період з 06.10.2018 по 10.04.2019 інфляційні в розмірі 2326,62 грн., 3% річних - 553,32 грн.;

на суму основної заборгованості по справі № 905/1877/18 в сумі 36000,00 грн. за період з 06.10.2018 по 21.05.2019 інфляційні в розмірі 2980,86 грн., 3% річних - 674,63 грн.;

на суму основної заборгованості по справі № 905/1671/18 в сумі 720000,00 грн. за період з 21.08.2018 по 04.03.2019 інфляційні в розмірі 54129,39 грн., 3% річних - 11598,90 грн.;

на суму основної заборгованості по справі № 905/1669/18 в сумі 720000,00 грн. за період з 21.08.2018 по 13.02.2019 інфляційні в розмірі 50278,00 грн., 3% річних - 10474,52 грн.;

на суму основної заборгованості по справі № 905/1610/18 в сумі 720000,00 грн. за період з 21.08.2018 по 11.09.2019 інфляційні в розмірі 63357,83 грн., 3% річних - 22901,92 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою програми інформаційно-пошукової системи ЛІГА Закон , господарський суд дійшов висновків, що розрахунок 3% та інфляційних втрат є вірним.

Відповідно до ст .13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73 , 74 , 77 , 79 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов`язок позивачем виконаний. Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами доводи позивача. За таких обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат.

Керуючись ст.ст. 73 - 86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (ЄДРПОУ 31831942, адреса: 85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерра» (код ЄДРПОУ 40262490, адреса: 03142, м. Київ, вул. Кржижановського, буд. 4, офіс 4) інфляційні у загальній сумі 173.072,70 грн. та 3% річних у загальній сумі 46.203,29 грн., що разом складає 219.275,99 грн., крім того, судовий збір у розмірі 3289,14 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 08.11.2019

Суддя Н.В. Величко