Постанова

від 22.10.2019 по справі 921/75/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2019 р. Справа №921/75/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бонк Т.Б.

суддів Матущак О.І.

Якімець Г.Г.

секретар судового засідання Борщ І.О.,

за участю представників:

від позивача - Микитович П.М. (адвокат),

від відповідача 1 - не з`явився,

від відповідача 2 - Кивелюк Є.В., Турчин М.Я. (представник за довіреністю)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Байковецької сільської ради № 2/1084 від 22.07.2019 (вх. ЗАГС 01-05/2796/19 від 25.07.2019)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20 червня 2019 року (підписане 01.07.2019 року, головуючий суддя: І.П. Шумський )

у справі № 921/75/19

за позовом:Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дубівецьке (с. Дубівці, Тернопільський район, Тернопільська область, 47702)

до відповідача 1: Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль, 46021)

відповідача 2: Байковецької сільської ради (вул. Січових Стрільців, 43, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область, 47711)

про визнання протиправними та скасування наказу, акту приймання - передачі земельних ділянок, скасування права комунальної власності, визнання права власності на земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

на розгляд Господарського суду Тернопільської області подано позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дубівецьке до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, відповідача 2 - Байковецької сільської ради Великогаївської сільської ради про:

- визнання протиправним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" від 05.06.2018 №19-1778/14-18-СГ та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 05.06.2018 в частині передачі у комунальну власність Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (Байковецька об`єднана територіальна громада) земельної ділянки із кадастровим номером 6125283100:01:001:3363 площею 0,1349 га;

- скасування права комунальної власності Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (Байковецька об`єднана територіальна громада) на земельну ділянку із кадастровим номером 6125283100:01:001:3363 площею 0,1349 га;

- визнання права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 6125283100:01:001:3363 площею 0,1349 га.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20 червня 2019 року (підписане 01.07.2019 року, головуючий суддя: І.П. Шумський) у справі №921/75/19 позові задоволено.

Визнано незаконними (скасувати) наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" від 05.06.2018 №19-1778/14-18-СГ та акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 05.06.2018 в частині передачі у комунальну власність Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (Байковецька об`єднана територіальна громада) земельної ділянки із кадастровим номером 6125283100:01:001:3363 площею 0,1349 га.

Скасовано право комунальної власності Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (Байковецька об`єднана територіальна громада) (вул. Січових Стрільців, 43, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 04394846) на земельну ділянку із кадастровим номером 6125283100:01:001:3363 площею 0,1349 га.

Визнано за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дубівецьке" (с. Дубівці, Тернопільський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 04540041) право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 6125283100:01:001:3363 площею 0,1349 га.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на підставі Проекту роздержавлення земель та рішення Дубівецької сільської ради народних депутатів від 03.04.1995 Селянській спілці ім. Шевченка Тернопільського району Тернопільської області було видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ТР №0062 від 26.07.1995, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №25 та, відповідно до якого Селянській спілці ім. Шевченка надано у колективну власність земельну ділянку площею 888,6 га, в межах згідно з планом землекористування. Судом першої інстанції встановлено, що 19.12.1992 Колективне підприємство колгосп ім. Шевченка було перереєстровано у Колективне підприємство селянську спілку імені Шевченка, а 31.03.1997 - реорганізоване у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубівецьке", відповідно Сільськогосподарське товариство "Дубівецьке" є повним правонаступником всіх майнових/немайнових прав і обов`язків Селянської спілки ім. Шевченка. Крім того, документів, які б підтверджували підстави припинення права власності позивача на 888,6 га земель сільськогосподарського використання (до яких входить земельна ділянка площею 0,1349 га кадастровим номером 6125283100:01:001:3363) у матеріалах справи відсутні і право власності на земельну ділянку у судовому порядку не припинялось.

Як з`ясував суд першої інстанції належна сільськогосподарському підприємству земельна ділянка була віднесена відповідачем 1 до земель державної форми власності на підставі попередньої звітності та проведеної 19.04.2018 інвентаризації земель під час здійснення землеустрою без врахування втрати чинності розпорядження №398 від 15.04.2010 про переведення спірної земельної ділянки в землі запасу Дубівецької сільської ради. Надалі наказом "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" від 05.06.2018 №19-1778/14-18-СГ та актом приймання - передачі від 05.06.2018 - була передана Байковецькій сільській раді у комунальну власність. Враховуючи також те, що документів, які б підтверджували підстави припинення права власності позивача на 888,6 га земель сільськогосподарського використання (до яких входить земельна ділянка площею 0,1349 га кадастровим номером 6125283100:01:001:3363) у справі немає і право власності на земельну ділянку у судовому порядку не припинялось, суд визнав незаконними (скасувати) наказ від 05.06.2018 №19-1778/14-18-СГ та акт приймання-передачі від 05.06.2018 в частині передачі у комунальну власність Байковецької сільської ради спірної земельної ділянки.

Крім того, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка не підлягала розпаюванню та вчиненню пов`язаних з цим дій, на які посилаються відповідачі, а саме: оформлення сертифікатів на право на земельну ділянку (пай), викуп земельних паїв у їх власників, тощо. Встановленням факту лише перереєстрації Селянської спілки ім. Шевченка у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубівецьке", відсутність у силу закону обов`язку щодо розпаювання земель (до складу яких входить спірна земельна ділянка) спростовуються наведені у відзиві Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області сумніви щодо обставин переходу до позивача спірної землі.

Враховуючи, що документи на підставі яких державним реєстратором проведено державну реєстрацію права комунальної власності (наказ та акт приймання-передачі землі) визнанні судом незаконними і їх скасовано, відповідно суд першої інстанції дійшов висновку, що й записи про проведену державну реєстрацію права комунальної власності підлягають скасуванню, як похідні. Тому, позовна вимога про скасування комунальної власності підлягає задоволенню.

Крім того, суд першої інстанції зауважив, що оспорюванні акти, якими земельну ділянку передано у комунальну власність відповідача 2, прийнятті відповідачем 1 - 05.06.2018. Цими ж діями оспорено і право власності позивача на землю. Позивачем же подано позовну заяву до суду 11.02.2019, тобто в межах трьохрічного строку позовної давності. Відтак, суд першої інстанції вважає заявлення відповідачем про пропуск позивачем строку позовної давності - безпідставним.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

до апеляційного суду надійшла апеляційна скарга Байковецької сільської ради №2/1084 від 22.07.2019, в якій скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та в позові відмовити, мотивуючи це тим, що:

1)Позивачем не були надані документи, які б свідчили про вчинення дій на виконання Указів Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення реформи у сфері сільськогосподарського виробництва від 10.11.1994 №666/94, Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 №720/95, Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки від 03.12.1999 №1529/99, які встановлювали обов`язкове переведення земель з колективної власності у приватну;

2) Право на земельну частку (пай) мають члени КСП, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, у тому числі пенсіонери кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту про право колективної власності на землю. Однак, позивачем не долучено такого додатку до державного акту на право колективної власності ТР№0062, де зазначені усі члени сільськогосподарського підприємства, що унеможливлює чітко визначити долю спірної земельної ділянки. За таких обставин, землі колективних сільськогосподарських підприємств повинні розподілятися між працівниками та пенсіонерами такого підприємства та не можуть передаватися на праві приватної власності підприємствам - правонаступникам;

3) Суд упереджено зробив висновок, щодо того, що відомості про спірну земельну ділянку містяться в проекті роздержавлення земель та земельна ділянка сформована з масиву земель під господарськими будівлями та дворами, яка належала селянській спілці ім. Шевченка на праві колективної власності відповідно до державного акту на право колективної власності на землю серії ТР №0062, оскільки таке чітко не прослідковується із проекту роздержавлення земель;

4) У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про передачу спірної ділянки з балансу спілки ім. Шевченка до правонаступника;

5) Долучені позивачем документи не свідчать про наявність у нього права власності на спірну земельну ділянку; позивачем протягом всього часу не були проведені дії щодо набуття права власності на земельну ділянку.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач - 2 Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області просить апеляційну скаргу задоволити.

Вважає, що зважаючи на те, Селянська спілка ім. Шевченка припинила свою діяльність шляхом реорганізації, про що свідчить створення членами цього підприємства Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубівецьке", відповідно селянська спілка так і товариство повинні були вжити дії щодо скасування відповідної державної реєстрації державного акту на право колективної власності на землю, однак не вчинили таких дій. Посилаючись на ст. 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", п. п. 17, 18 Порядку оформлення правонаступництва за зобов`язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 №63, зареєстрованого в Мін`юсті 04.04.2001 за №306/5497) зазначає, що члени Селянської спілки ім. Шевченка - громадяни об`єднали на договірній основі свої майнові паї. У зв`язку з реорганізацією селянської спілки до її правонаступника (позивача) перейшли всі майнові (немайнові) права і обов`язки, за виключенням права власності на спірні земельні ділянки, які повинні були бути відображені у відповідному передавальному акті. Зазначає, що з моменту отримання власником земельної частки (паю) сертифікату на право на земельну ділянку (пай), державний акт на право колективної власності втрачає свою актуальність. Стверджує, що доводи позивача не свідчать про наявність у нього права власності на спірну земельну ділянку та є безпідставні та не підтвердежні належними доказами.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

У спростування доводів відповідачів зазначає, що не вказано підстав визначених законодавством, які б свідчили про припинення права власності на землю у позивача. Крім того, Селянська спілка ім. Шевченка та її правонаступник СГ ТОВ "Дубівецьке" не звертались до уповноважених органів влади та органів місцевого самоврядування із заявою про добровільну відмову від права власності на земельні ділянки, на яких розміщені господарські будівлі та споруди, також відсутні угоди про передачу права власності, відсутні рішення судів про припинення права колективної власності заявника на землю. Позивач звертає увагу суду на те, що припинення будь-якого речового права шляхом припинення його реєстрації є правом, а не обов`язком суб`єкта. Крім того, отримання сертифікату на право на земельну ділянку (пай) не є виключною підставою для припинення юридичної особи, а свідчить про реалізацію громадянами своїх прав на визначення належних їм часток у майні такої юридичної особи та земельній ділянці без виділення в натурі, разом з тим, залишилось майно, яке не підлягало розпаюванню. Доводи відповідачів щодо майнових прав правонаступника спростовується ст. 34 Закону України Про підприємництво та ст. 37 ЦК УРСР 1963 року, який був чинний на час реорганізації. Позивач зазначає, що некоректними є доводи про те, що спірна земельна ділянка належала до земель державної власності, адже перебувала в землях приватної власності.

Крім того, від позивача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубівецьке" надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження у справі на підставі.п.2 ч.1 ст. 264 ГПК України на тій підставі, що апеляційна скарга підписана особою, у якої відсутні повноваження на її підписання, та зазначає, що лише секретар сільської ради наділяється всіма повноваженнями голови сільської ради у разі неможливості останнім виконувати свої повноваження.

Попередньо Західний апеляційний господарський суд при постановленні ухвали про відкриття провадження за апеляційною скаргою Байковецької сільської ради № 2/1084 від 22.07.2019 розглянув заперечення СГ ТОВ Дубівецьке проти відкриття провадження у даній справі від 15.08.2019 року, з тих підстав, що апеляційну скаргу слід повернути як таку, що підписано особою, яка не має права її підписувати згідно з ч.5 ст. 260 ГПК України.

Однак, станом на 12.08.2019 скаржником на виправлення недоліків апеляційної скарги долучено розпорядження сільського голови від 26.06.2019 року про підписання процесуальних документів, з якого вбачається, що сільським головою доручено першому заступнику сільського голови - Думі Миколі Андрійовичу на час відпустки сільського голови підписувати, зокрема, апеляційні скарги та інші процесуальні документи. Крім того, з Розпорядження сільського голови від 26.06.2019 року №151/10 про вибуття у відпустку вбачається, що сільським головою на час його відпустки виконання обов`язків сільського голови покладено на першого заступника Думу Миколу Андрійовича (п.2 розпорядження). Зазначене Розпорядження опубліковано та оприлюднено на сайті Байковецька громада .

Так, апеляційний суд ухвалою від 19.08.22019 визнав належними та достатніми подані матеріали для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Згідно зі ст. 56 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника.

Голова сільської ради є керівником сільської ради. Згідно ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування сільський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Зважаючи на наведене, апеляційним судом встановлено, що Дума М.А. , перший заступник міського голови, який підписав апеляційну скаргу, мав право на підписання апеляційної скарги за дорученням (розпорядженням) сільського голови як керівника сільської ради та на час відсутності голови на заступника голови покладено повноваження керівника ради.

З наведених причин, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання закриття апеляційного провадження у справі.

У судовому засіданні представники відповідача 2 підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі, просять задовольнити. Представник позивача апеляційну скаргу заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач 1 подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Згідно ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи встановлені строки розгляду справи, те, що явка представників сторін не визнавалася судом обов`язковою у даній справі, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представників учасників справи, що не з`явилися, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам та запереченням сторін, які містяться в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Згідно встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

Проект роздержавлення земель Селянської спілки ім. Шевченка Тернопільського району Тернопільської області за 1995 рік (надалі - Проект роздержавлення) виконаний Тернопільським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук на замовлення Селянської спілки ім. Шевченка. (а.с. 33-38, том 1).

Відповідно до таблиці 1 "Техніко-економічні показники" Проекту роздержавлення землі селянської спілки складали 1047,3 га, до яких зокрема ввійшли 888,6 га земель колективної власності, в т ч землі загального користування 30,5 га.

За даними таблиці 3 "Склад земельних угідь, що передаються в колективну власність" Проекту роздержавлення до складу переданих у колективну власність земель площею 888,6 га ввійшли 770,1 га ріллі, 66,4 га сінокоси, 21,6 га пасовища, 3,3 га чагарники, 10,8 га польові дороги, 0,1 га луки, 16,3 га господарські двори. З них чотири останні позиції складають площу 30,5 га - земель загального користування.

З наявних в матеріалах справи 12 та 13 аркушів Проекту роздержавлення вбачається що до складу земельних угідь колективної власності Селянської спілки ім. Шевченка ввійшли 16,3 га сільськогосподарських земель під виробничими будівлями (господарськими дворами). (а.с. 155-156, том 1).

На підставі вказаного Проекту роздержавлення земель та рішення Дубівецької сільської ради народних депутатів від 03.04.1995 Селянській спілці ім. Шевченка Тернопільського району Тернопільської області було видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ТР №0062 від 26.07.1995, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №25 та, відповідно до якого Селянській спілці ім. Шевченка надано у колективну власність земельну ділянку площею 888,6 га, у межах згідно з планом землекористування. (а.с. 39-41, том 1).

У довідці №03.2-16/1015-19 від 16.04.2019 Головним управлінням статистики у Тернопільській області зазначено, що за даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Колгосп ім. Шевченка села Дубівці Тернопільського району (ідентифікаційний код 04540041) Тернопільською районною державною адміністрацією 19.12.1992 перереєстровано у Селянську спілку імені Шевченка (ідентифікаційний код 04540041). Інформація щодо правонаступництва суб`єктів господарювання відображена в їх установчих документах, яка органами державної статистики не ревізується.

У вказаній довідці Головним управлінням статистики у Тернопільській області надано історію перереєстрації Колгоспу ім. Шевченка (ідентифікаційний код 04540041) 19.12.1992 у Селянську спілку імені Шевченка (ідентифікаційний код 04540041), а в подальшому - 31.03.1997 у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубівецьке" (ідентифікаційний код 04540041).

Відповідно до інформації наявної у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого за запитом №1005078452 від 04.03.2019 юридичну особу: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубівецьке"; ідентифікаційний код 04540041; місцезнаходження: с. Дубівці, Тернопільський район, Тернопільська область, 47702) до Єдиного державного реєстру 31.03.1997 включено відомості про юридичну особу у разі, коли державна реєстрація юридичної особи була проведена до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань". Згідно відомостей, отриманих в порядку взаємного обміну інформацією з відомчих реєстрів органів статистики, Міндоходів, Пенсійного фонду України, вказана юридична особа перебуває на обліку з 01.01.1994 у Головному управлінні регіональної статистики, з 13.02.1991 - Тернопільській ДПІ.

У п 1.2 статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубівецьке" Тернопільського району Тернопільської області (затвердженого протоколом №4 від 19.02.1997 зборів учасників товариства та зареєстрованого Тернопільською районною державною адміністрацією 31.03.1997 №0461240) товариство створене на базі угоди громадян шляхом об`єднання майнових паїв для підприємницької діяльності відповідно до Законів України Про господарські товариства , Про колективне сільськогосподарське підприємство , Про підприємництво , Про підприємства в Україні , Про власність , та іншого чинного законодавства України з метою одержання прибутку, нарощування виробництва сільськогосподарського та іншої продукції.

Відтак, сільськогосподарське товариство "Дубівецьке" утворене внаслідок реорганізації Селянської спілки ім. Шевченка і є повним правонаступником всіх її майнових/немайнових прав і обов`язків (п 1.2 статуту). (а.с. 31-32, том 1).

Інформація такого ж змісту міститься у довідці №1080/04/01-26 від 14.07.2010 державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації Тернопільської районної державної адміністрації.

Матеріали справи не містять документів, які б свідчили про переоформлення державного акта № 0062 у зв`язку зі зміною суб`єкта землекористування внаслідок проведення реорганізації позивача, а також внаслідок змін, що відбулися у земельному законодавстві України за цей період.

Згідно п. 1 Розпорядження голови Тернопільської районної державної адміністрації №398 від 15.04.2010 "Про приведення у відповідність статистичних даних з обліку землі", вирішено привести у відповідність до вимог чинного земельного законодавства статистичні дані обліку по формі 6-ЗЕМ відносно земель помилково облікованих за іншими суб`єктами господарювання, зокрема землі колишньої Селянської спілки ім. Шевченка площею 84,4 га - за ТОВ "Дубівецьке" на території Дубівецької сільської ради.

Окремим п. 2 розпорядження №398 від 15.04.2010 землі, які рахувались за ТОВ "Дубівецьке" на території Дубівецької сільської ради площею 84,4 га переведено в землі запасу вказаної сільської ради, в т ч 16 га під господарськими будівлями і дворами. (а.с. 55-57, том 1).

Надалі, розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації №486 від 14.07.2010 скасовано розпорядження голови Тернопільської райдержадміністрації від 15.04.2010 №398 "Про приведення у відповідність статистичних даних з обліку землі", як таке, що суперечить ст. 30 ЗК України . Ним також вирішено доручити Тернопільській РДА довести вказане розпорядження до відома зацікавлених осіб, підприємств, установ та організацій. (а.с. 58, том 1).

Разом з тим, розпорядженням №846 від 28.07.2010 визнано таким, що втратило чинність розпорядження голови районної державної адміністрації від 15.04.2010 №398 "Про приведення у відповідність статистичних даних з обліку землі" розпорядження №846 від 28.07.2010 вирішено довести до відома зацікавлених осіб, підприємств, установ та організацій. (а.с. 59, том 1).

Надалі, 09.02.2018 Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області та Байковецька сільська об`єднана територіальна громада уклали Меморандум про співпрацю при здійсненні заходів щодо передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаної територіальної громади, предметом якого є організація співпраці сторін з метою сприяння виконанню розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад" (п. 1 Меморандуму). (а.с. 118-119, том 1).

Згідно п. 2 Меморандуму задля досягнення мети сторони домовляються про співпрацю на наступних умовах:

- для звернення до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення в комунальну власність Байковецької сільської об`єднаної територіальної громади Байковецька сільська рада, утворена Байковецькою сільською об`єднаною територіальною громадою, приймає відповідне рішення згідно з статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ;

- передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність здійснюється за наказами Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, яке здійснює розпорядження землями державної власності відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України , у якому зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

У п. 3 Меморандуму вказано, що з метою його реалізації сторони здійснюють співпрацю та забезпечують виконання таких заходів:

- Виконавчий комітет Байковецької сільської ради, утвореної об`єднаною територіальною громадою, від імені об`єднаної територіальної громади надсилає звернення до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, додатком до якого є рішення Байковецької сільської ради про звернення про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 514 га у комунальну власність Байковецької сільської об`єднаної територіальної громади;

- Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області після завершення інвентаризації та реєстрації права держави на земельні ділянки сільськогосподарського призначення в межах об`єднаної територіальної громади приймає рішення про передачу земельних ділянок із державної власності у комунальну власність та складає і підписує акт приймання-передачі таких земельних ділянок.

Рішенням 33 сесії 7 скликання Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №618 від 30.03.2018 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" доручено виконавчому комітету Байковецької сільської ради звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з клопотанням про передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною загальною площею 396,1753 га, які розташовані на території Байковецької сільської ради за межами населених пунктів, згідно з додатку. (а.с. 121, том 1).

У додатку №1 "Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що пропонуються до передачі в комунальну власність Байковецької сільської ОТГ" до рішення №618 від 30.03.2018 під №8 зазначена орієнтовна площа 2 га земель під господарськими будівлями та дворами, які пропонуються до інвентаризації із земель Дубівецької сільської ради. Загальна орієнтовна площа земель згідно переліку у додатку зазначена 357,4897 га. (а.с. 122, том 1).

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №44 від 14.03.2018 уповноважено державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою "Проведення земельної реформи" у 2018 році, у частині проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах об`єднаних територіальних громад. (а.с. 125, том 1).

Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру у Наказі №45 від 15.03.2018 зазначено про проведення у 2018 році інвентаризації та території об`єднаних територіальних громад згідно з додатком 1 несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій. У п. 2 даного наказу зазначено про укладення договору з державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" на здійснення заходу з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності. (а.с. 124, том 1).

Байковецька сільська рада звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області із клопотанням №Б-2157/0/16-18 від 11.04.2018 про передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною загальною площею 397 га (згідно вказаного додатку), які розташовані на території Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Відповідно до довідки ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області (відповідача 1) №430/117-18 від 05.04.2018, станом на останню звітну дату 01.01.2016 за формою 6-зем, землі запасу площею 2 га (ділянка №8) на території Дубівецької сільської ради належали до державної форми власності.

Як з`ясував суд першої інстанції в судовому засіданні з поясненнями представника відповідача 1, при формуванні звітності Головному управлінню Держгеокадастру у Тернопільській області не було відомо про розпорядження №846 від 28.07.2010 і дані щодо вибуття ділянки з володіння позивача не були виключені із державної статистичної звітності (довідка по формі 6-зем на 01.01.2016).

25.04.2018 Відділом у Тернопільському районі Міськрайонного управління у Тернопільському районі та м. Тернополі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області зареєстровано за державою право власності на земельну ділянку площею 0,1349 га з кадастровим номером 6125283100:01:001:3363, розташованої на території Дубівецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, з цільовим призначенням землі запасу, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам, віднесених до категорії земель сільськогосподарського призначення (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6104642892018 від 02.05.2018 міститься в матеріалах справи).

Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" у 2018 році виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів).

Згідно з поясненнями представника відповідача 1 у Витязі з Державного земельного кадастру №НВ-6104642892018 від 02.05.2018 роботи по інвентаризації земельної ділянки помилково зазначені як проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель під час здійснення землеустрою 19.04.2018 ДП "Тернопільська регіональна філія центру ДЗК".

Наявні в матеріалах справи №921/75/19 копії технічної документації містять: пояснювальну записку; технічне завдання на здійснення заходу з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності; викопіювання (місце розташування) земельної ділянки площею 0,1349 га (порядковий №8); кадастровий план земельної ділянки площею 0,1349 га під №8.

Відповідачем 1 своїм наказом №19-1308/14-18-СГ від 26.04.2019 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) загальною площею 170,5150 га, в тому числі на території Дубівецької сільської ради щодо земельної ділянки площею 0,1349 га з кадастровим номером 6125283100:01:001:3363.

Згодом, Наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" від 05.06.2018 №19-1778/14-18-СГ передано Байковецькій сільській раді (Байковецька об`єднана територіальна громада) Тернопільського району у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 354,4376 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Байковецької, Дубовецької, Стегниківської та Шляхтинецької сільських рад Тернопільського району Тернопільської області (згідно додатку), в т ч і земельну ділянку площею 0,1349 га, кадастровий номер 6125283100:01:001:3363, із земель запасу на території Дубівецької сільської ради.

У п. 2 даного наказу зазначено, що право власності вказаних у додатку земельних ділянок виникає з моменту державної реєстрації цього право та оформляється відповідно до Закону України "Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .

На підставі даного наказу від 05.06.2018, відповідачем 1 спірна земельна ділянка передана відповідачу 2 по акту приймання - передачі від 05.06.2018 земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність.

Цей акт разом із вказаним наказом стали підставою для державної реєстрації права на вказані у додатку земельні ділянки комунальної власності Байковецькою сільською радою (Байковецька ОТГ) Тернопільського району (п 2 акту приймання - передачі).

На підставі наказу від 05.06.2018 №19-1778/14-18-СГ та акту приймання - передачі від 05.06.2018, державним реєстратором Хомин В.З. Байковецької сільської ради 21.06.2018 під номером запису 26766789 зареєстровано за Байковецькою сільською радою право комунальної на земельну ділянку площею 0,1349 га з кадастровим номером 6125283100:01:001:3363, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41763169 від 23.06.2018 (інформація №144470567 від 08.11.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно).

Позивач звернувся до відповідача 1 з листом № 05-07/18 від 05.07.2018, з проханням скасувати реєстрацію спірної земельної ділянки, виключити запис з Державного земельного кадастру та внести зміни в облікові дані.

У листі-відповіді № 28-19-0.6-4158/2-18 від 12.07.2018 відповідачем 1 визнано ту обставину, що станом на 01.01.2010 за позивачем обліковувались земельні ділянки під господарськими будівлями та дворами в розмірі 16 га, а також зазначено, що на підставі розпорядження голови Тернопільської РДА від 15.04.2010 № 398 вони вилучені та переведені в державну власність. (а.с. 51, том 1).

СГ ТОВ "Дубівецьке" повторно звернулось до ГУ Держгеокадастру в Тернопільській області із листом від 27.07.2018 № 27-07/18, в якому посилаючись на зміст ст 37 Закону України "Про державний земельний кадастр", просив скасувати реєстрацію земельних ділянок, виключити записи з Державного земельного кадастру та внести зміни в облікові дані. При цьому, у листі позивач зазначив що розпорядження Голови Тернопільської РДА від 15.04.2010 № 398 "Про приведення у відповідність статистичних даних з обліку землі" скасоване Розпорядженням Голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 14.07.2010 № 486. (а.с. 52, том 1).

За результатами розгляду цього листа позивача, відповідачем 1 у листі №28-19-0.20-4855/2-18 від 14.08.2018 вказано: станом на 01.01.2016 земельні ділянки відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю відповідно серії ТР №0062 від 26.07.1995 за ТОВ "Дубівецьке" не обліковувалось; норми ст. 37 Закону України "Про державний земельний кадастр" поширюються виключно на виявлення фізичними та юридичними особами у витязі, довідці з ДЗК, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічних помилок допущених органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру; з врахуванням того, що органом, що здійснює ведення державного земельного кадастру не виявлено технічних помилок при веденні відомостей щодо спірної земельної ділянки, а відтак відсутні підстави для внесення змін у Державний земельний кадастр та спірний наказ від 05.06.2018. (а.с. 54, том 1).

Надалі, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" (юридична особа, яка не є учасником у справі №921/75/19) звернулося до Міністерства юстиції України із скаргою №131 від 06.07.2018 на рішення державного реєстратора Байковецької сільської ради Хомина В.З. з вимогами, зокрема про визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.06.2018 індексний номер 41763169 про реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6125283100:01:001:3363.

За результатами розгляду даної скарги, Міністерством юстиції України на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 09.08.2018, прийнято рішення у формі наказу № 3150/7 від 03.09.2018 про відмову у задоволенні скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" від 06.07.2018 №131, через відсутність у скарзі обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

Матеріали справи також містять довідку №2455/10-5/19-00-54-06/11440 від 08.05.2019 Тернопільського управління Головного управління ДФС у Тернопільській області, за даними якої позивач на підставі ст 286 Податкового кодексу України сплачує земельний податок з юридичних осіб за земельну ділянку, яка знаходиться на території Дубівецької сільської ради (Байковецької сільської ради) площею 16,3 га, місячна сума земельного податку становить 2162,59 грн.

Відповідно до складеного 01.02.2019 ФОП Вірковською О.В. (на замовлення СГ ТОВ "Дубівецьке") Висновку про вартість земельної ділянки площею 1349 кв. м кадастровий номер 6125283100:01:001:3363, її вартість складає 25064 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про порушення права власності позивача на земельну ділянку площею 0,1349 га кадастровий номер 6125283100:01:001:3363, яка входить до складу земель, які йому належать на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серії ТР №0062 від 26.07.1995, внаслідок прийняття відповідачем 1 наказу від 05.06.2018, оформленого на його підставі між відповідачем 1 та відповідачем 2 акту приймання передачі від 05.06.2018 та подальшої реєстрації за відповідачем 2 права комунальної власності.

Суд першої інстанції встановив, що оспорюванні акти, якими земельну ділянку передано у комунальну власність відповідача 2, прийняті відповідачем 1 - 05.06.2018. Цими ж діями оспорено і право власності позивача на землю. Позивачем подано позовну заяву до суду 11.02.2019, тобто в межах трьохрічного строку позовної давності.

Відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч 2 ст 16 ЦК України , відповідно до якої одним з таких є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За приписами ст 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

У Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, задекларовано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 6 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) зазначала, що підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація підприємств здійснюється відповідно до Закону України "Про підприємництво" .

Стаття 37 ЦК УРСР (в редакції чинній на той час) визначала, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

А ч.4 ст.34 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) передбачала, що підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до п. 5 Положення про Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України (затв Постановою Кабінету Міністрів України №538 від 14.07.1993 "Про Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України" , яка втратила чинність з 01.01.1996 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №118 від 22.01.1996 ) державний реєстр складається з інформаційного фонду, до якого входять такі дані: ідентифікаційний код господарюючого суб`єкта, який є єдиним для всього інформаційного простору України, найменування суб`єкта українською, російською та, за бажанням, англійською мовами, юридична адреса, ознака особи, територіальна належність, відомча підпорядкованість, форма власності, форма господарської діяльності, кількість підрозділів (філій), ознака підрозділу (філії, дочірнього підприємства), прізвище керівника, види діяльності, а також дані про державну реєстрацію, інформація про засновників або інвесторів.

Джерелом формування інформаційного фонду є дані з резерву ідентифікаційних кодів, національні та міжнародні класифікатори, які використовуються під час обробки інформації в статистичних спостереженнях або при здійсненні фінансових та економічних операцій, а також інформація довідкового характеру.

Така ж норма була закріплена у п. 15 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 , в редакції станом на дату перереєстрації юридичної особи позивача) де зазначено, що у разі включення суб`єкта господарської діяльності до Державного реєстру йому встановлюється ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак. Ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб`єктом протягом усього періоду його існування. У разі перереєстрації (створення) суб`єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов`язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.

Перереєстрація суб`єкта підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому для його реєстрації. Перереєстрація проводиться у разі зміни форми власності, організаційної форми або назви суб`єкта підприємництва (ч. 8, ч. 9 ст 8 Закону України "Про підприємництво" від 07.02.1991 №698-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Норма такого ж змісту викладена і у п 15 Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності (затв. Постановою Кабінету Міністрів України №276 від 29.04.1994 ), зокрема, що перереєстрація суб`єктів підприємницької діяльності проводиться в порядку, встановленому для їх реєстрації.

Селянська спілка ім. Шевченка має чинний належним чином оформлений Державний акт серії ТР№0062 на право колективної власності на землю площею 888,6 га (до складу якої ввійшла спірна земельна ділянка площею 0,1349 га кадастровим номером 6125283100:01:001:3363).

Відповідно до інформації Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005078452 від 04.03.2019 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубівецьке" значиться в Реєстрі за тим самим ідентифікаційним кодом, що і Селянська спілка ім. Шевченка Тернопільського району Тернопільської області - 04540041, а дані про перереєстровану юридичну особу значаться у фіскальних органах ще з 13.02.1991.

Товариство створене на базі угоди громадян шляхом об`єднання майнових паїв для підприємницької діяльності з метою одержання прибутку, нарощування виробництва сільськогосподарського та іншої продукції. (п. 1.1 статуту). Товариство є власником майна, яке йому належить, може набувати майнових і немайнових прав, вступати в зобов`язання, орендувати майно і землю, відчужувати майно, виступати в судах від свого імені і несе відповідальність в межах свого майна, на яке відповідно до законодавства України може бути накладено стягнення. (п. 1.6 статуту).

З огляду на наведене, сільськогосподарське товариство "Дубівецьке" утворене внаслідок реорганізації Селянської спілки ім. Шевченка і є повним правонаступником всіх її майнових/немайнових прав і обов`язків (п. 1.2 статуту), зокрема і щодо спірної земельної ділянки.

У ст 22 Земельного кодексу України (в редакції від 18.12.1990) зазначалось, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Відповідно до ст. 23 Земельного кодексу України (в редакції від 18.12.1990) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Відповідно до п. 7 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Відповідно до ч ч 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

За статтею 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Земельного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

За змістом статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст 28 Земельного кодексу України (від 18.12.1990 в останній його редакції) право колективної та приватної власності на земельну ділянку чи її частину припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) відчуження (продажу) земельної ділянки Раді народних депутатів; 3) викупу земельної ділянки для державних або громадських потреб; 4) припинення у випадках, передбачених пунктами 4, 6 - 8 статті 27 цього Кодексу . Право власності на землю може бути також припинено у випадках, зазначених у статті 114 цього Кодексу . Припинення права власності на земельну ділянку у випадках, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті, провадиться за рішенням відповідної Ради народних депутатів. В разі незгоди власника земельної ділянки у випадку, передбаченому пунктом 3, а також при вилученні земельної ділянки відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті, припинення права власності на землю провадиться в судовому порядку.

Статтею 140 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент прийняття оскаржуваних документів) підставами припинення права власності на земельну ділянку визначались: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже, підставою припинення права користування земельною ділянкою у спірних правовідносинах може бути добровільна відмова від земельної ділянки, а також ліквідація юридичної особи без правонаступництва.

Зважаючи на наведене, колегія суддів констатує, що у матеріалах справи відсутні докази припинення права колективної власності на земельну ділянку у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубівецьке" як правонаступника Селянської спілки ім. Шевченка чи матеріали, які б містили добровільну відмову позивача від прав на цю земельну ділянку, позивач не звертався до уповноважених органів влади із заявою про добровільну відмову від права власності на земельну ділянку та не укладав угоди про передачу права власності на земельну ділянку відповідно відсутні законні підстави для реєстрації цієї земельної ділянки за державою та прийняття рішення у вигляді наказу від 05.06.2018 за №19-1778/14-18-СГ щодо передачі спірної земельної ділянки (кадастровий номер 6125283100:01:001:3363) до земель комунальної власності. Крім того, право власності на земельну ділянку не припинялось і в судовому порядку.

За таких обставин, позивач зберіг це право і після зміни законодавства.

Наведене узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.11.2018 у справі №921/62/17-г/17, від 10.10.2018 у справі №907/916/17.

Щодо доводів апелянта про обов`язок переоформлення права власності на землю, колегія суддів зазначає наступне:

Про відсутність обов`язкових вимог приписів щодо переоформлення права власності на землю зазначалося у п 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 №449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" , відповідно до якого раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб (постанова втратила чинність 03.06.2013).

Крім того, Законом України "Про Державний земельний кадастр" (чинний з 01.01.2013) встановлено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, і котрі видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними (п 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону).

Положення п 6 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди визнано неконституційним за рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 .

Відтак, у господарюючих суб`єктів, які користуються земельними ділянками на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, чітко не встановлений законом обов`язок та строк вчинення дій, що пов`язані із переоформленням такого права на право власності або право оренди, до законодавчо визначеної та встановленої нормативно-правовими актами відповідної процедури.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що зміни в земельному законодавстві після видачі позивачу державного акту на право колективної власності на землю серії ТР №0062, відсутність у новому законодавстві колективної форми власності, не можуть бути підставою для припинення колективної власності на землю.

Однак, належна сільськогосподарському підприємству земельна ділянка була віднесена Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області до земель державної форми власності на підставі попередньої звітності та проведеної 19.04.2018 інвентаризації земель під час здійснення землеустрою без врахування факту скасування та втрати чинності розпорядження голови Тернопільської РДА №398 від 15.04.2010 про переведення земель, що рахувались за ТОВ "Дубівецьке" на території Дубівецької сільської ради площею 84,4 га, на які не оформлено право користування на землю правонаступником реорганізованого колишнього сільськогосподарського підприємства, в землі запасу вказаної сільської ради, в т.ч. 16 га під господарськими будівлями і дворами.

За даними Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6104642892018 від 02.05.2018, Відділом у Тернопільському районі Міськрайонного управління у Тернопільському районі та м.Тернополі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області 25.04.2018 зареєстровано за державою право власності на спірну земельну ділянку з цільовим призначенням землі запасу , які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Надалі, наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" від 05.06.2018 №19-1778/14-18-СГ передано Байковецькій сільській раді (Байковецька об`єднана територіальна громада) Тернопільського району у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 354,4376 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Байковецької, Дубовецької, Стегниківської та Шляхтинецької сільських рад Тернопільського району Тернопільської області (згідно додатку), у т. ч. і спірну земельну ділянку із земель запасу на території Дубівецької сільської ради.

Відповідачем 1 спірна земельна ділянка передана відповідачу 2 по акту приймання - передачі від 05.06.2018 земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність.

На підставі наказу від 05.06.2018 №19-1778/14-18-СГ та акту приймання - передачі від 05.06.2018, державним реєстратором Хомин В.З. Байковецької сільської ради 21.06.2018 під номером запису 26766789 зареєстровано за Байковецькою сільською радою право комунальної на земельну ділянку площею 0,1349 га кадастровим номером 6125283100:01:001:3363 (інформація №144470567 від 08.11.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно).

Разом з тим, Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання (п 9 Положення).

Згідно п.п. 31,32 п. 4 вказаного Положення Держгеокадастр розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи; вносить у встановленому порядку пропозиції щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин

Предмет позову у даній справі по основній позовній вимозі стосується визнання протиправним/незаконним (скасування) виданого відповідачем 1 наказу "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" від 05.06.2018 за №19-1778/14-18-СГ, та оформленого на підставі нього акту приймання - передачі від 05.06.2018. Оскаржувані документи є підставою для реєстрації за відповідачем 2 права комунальної власності на земельну ділянку.

У ч. 1 ст. 173 ГПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відповідно до статей 152, 155 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку. Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК Україниу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Рішення органу виконавчої влади у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зважаючи на те, що відповідачем 1 не було надано доказів припинення права колективної власності на земельну ділянку у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубівецьке" (Селянська спілка ім. Шевченка), відповідно відсутні правові підстави для реєстрації цієї земельної ділянки за державою та прийняття рішення у вигляді наказу від 05.06.2018 за № 19-1778/14-18-СГ щодо передачі цієї земельної ділянки до земель комунальної власності.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 144470567 від 08.11.2018 та змісту ст 117 Земельного кодексу України , правоустановчими документами для оформлення права комунальної власності на земельну ділянку за відповідачем 2 стали наказ №19-1778/14-18-СГ від 05.06.2018 та акт приймання - передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 05.06.2018.

З огляду на наведене колегія суддів вважає вірними та обгрунтованими висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними (скасування) наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 05.06.2018 №19-1778/14-18-СГ та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 05.06.2018 в частині передачі у комунальну власність Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (Байковецька об`єднана територіальна громада) спірної земельної ділянки.

Твердження апелянта про те, що спірна земельна ділянка підлягала розпаюванню та про те, що з моменту отримання сертифікатів на спірну земельну ділянку державний акт на право колективної власності втрачає актуальність спростовуються наступним:

Чинною ч.1 ст 22 Земельного кодексу України зазначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 за № 720/95 установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Із змісту 5, 12 та 13 сторінок Проекту роздержавлення вбачається, що спірна земельна ділянка площею 0,1349 га належить до сільськогосподарських земель під виробничими будівлями.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Таким чином, встановлення факту перереєстрації Селянської спілки ім Шевченка у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубівецьке" та відсутність в силу закону обов`язку щодо розпаювання земель (до складу яких входить спірна земельна ділянка) спростовують доводи відповідачів про те, що право власності на спірну земельну ділянку не перейшли до правонаступника (позивача).

Згідно зі статтею 182 Цивільного кодексу України , право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-ІV встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (надалі- Закон) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону , виникають з моменту такої реєстрації.

Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій (частина перша статті 12 Закону).

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах і в порядку, визначених цим Законом (пункти 1, 4 частини 1 статті 3 Закону).

У ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-ІV визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону , до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відтак, враховуючи, що документи на підставі яких державним реєстратором проведено державну реєстрацію права комунальної власності (наказ та акт приймання-передачі землі) визнані судом незаконними і скасовані, відповідно й записи про проведену державну реєстрацію права комунальної власності підлягають скасуванню як похідні, що в свою чергу тягне скасування комунальної власності на спірну земельну ділянку.

Тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовна вимога про скасування комунальної власності підлягає задоволенню.

Відповідно до абз. 3 ч 2 ст 331 Цивільного кодексу України , якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч 3 ст 3 Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

У ч. 4 ст. 3 Закону зазначено, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону , можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону , крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону .

Згідно з п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" (чинний з 01.01.2013); п 7 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України ; п 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 №449 "Про затвердження форм державного акта про право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" встановлено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою (державні акти), і котрі видані до набрання чинності Земельним кодексом України від 25.10.2001 та Законом України "Про Державний земельний кадастр" , є дійсними.

Тобто, до 2013 року право власності на землю підтверджувалось державним актом про право власності на земельну ділянку.

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на земельну ділянку, отриману та оформлену в передбаченому законом порядку до набрання чинності вищевказаних правових актів особа, яка є власником цієї землі на підставі державного акту про право на землю, вправі визнати своє право власності в судовому порядку згідно ст 392 Цивільного кодексу України .

Згідно з вимогами статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає законними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що позивач володіє та користується спірною земельною ділянкою на законних підставах. Відповідачами не доведено факт припинення права власності позивача на спірну земельну ділянку та не спростовано висновків суду першої інстанції.

Таким чином, врахувавши зазначені норми законодавства та встановлені обставини щодо недоведеності відповідачами належності спірного майна до комунальної власності допустимими, належними та достовірними доказами, колегія судів вважає обґрунтованими висновки місцевого суду про задоволення позову.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 20 червня 2019 року у справі №921/75/19 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України ). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 129 , 236 , 269 , 275 , 276 , 282 ГПК України , Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Байковецької сільської ради № 2/1084 від 22.07.2019 - залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Тернопільської області від 20 червня 2019 року у справі №921/75/19 - залишити без змін.

3.Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст. ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України .

Головуючий (суддя-доповідач): Т.Б. Бонк

Судді О.І. Матущак

Г.Г. Якімець

Повний текст постанови складено - 06.11.2019.