Постанова

від 30.10.2019 по справі 910/1864/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2019 р. Справа№ 910/1864/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Вороніній О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Шпура Ю.В. - довіреність від 04.04.2019 №08-03-05/65-19

від відповідача 1: не з`явилися,

від відповідача 2: не з`явилися,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Термастіл-Україна", м. Полтава

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 (повний текст складено 02.07.2019)

у справі №910/1864/19 (суддя Трофименко Т.Ю)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", м. Київ

до : 1. Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Брокбізнес", м.Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Термастіл-Україна", Полтавська обл.

про відшкодування шкоди у розмірі 162 813,89 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - позивач, ПАТ "Національна акціонерна страхова коспанія "Оранта") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Брокбізнес" (далі - відповідач 1, ПАТ СК "Брокбізнес") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Термастіл-Україна" (далі - відповідач 2, ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Термастіл-Україна")(з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 про заміну первісного відповідача ТОВ "Торговий дім "Термастіл" на належного відповідача ТОВ Інженерно-будівельна компанія "Термастіл-Україна") про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 162 813,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем страхового відшкодування у розмірі 162 813,89 грн. страхувальнику за договором добровільного страхування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим позивач набув права вимоги до відповідача 1, як страховика цивільної відповідальності власника транспортного засобу, якому завдано збитків, а також до відповідача 2, як власника цього транспортного засобу. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 1 відшкодування у розмірі 50 000,00 грн. та з відповідача 2 - 112 813,89 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 у справі №910/1864/19 позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Термастіл-Україна" на користь ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" страхове відшкодування у розмірі 112 813, 89 грн. та судовий збір у розмірі 1 692, 21 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 страхового відшкодування у розмірі 50 000,00 грн. місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем пропущено річний строк, визначений п.п. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" протягом якого позивач мав право звернутися до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.

Задовольняючи позов в іншій частині місцевий господарський суд зазначив, що ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Термастіл-Україна", як власник транспортного засобу, має нести відповідальність за шкоду, заподіяну транспортному засобу "BMW7301", д.н.з. НОМЕР_1 , як юридична особа, з винних неправомірних дій працівника якої сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль потерпілої особи зазнав технічних ушкоджень в розмірі, що перевищує ліміт відшкодування за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/6259046.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Термастіл-Україна" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 в частині задоволення позовних вимог скасувати та постановити в цій частині нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити, в іншій частині рішення залишити без змін.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права. За твердженням апелянта, матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності вини водія ОСОБА_1 у ДТП та підстав для відшкодування шкоди саме ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Термастіл-Україна".

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/1864/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (судді доповідача), суддів Коробенка Г.П. та Чорногуза М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Термастіл-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 у справі №910/1864/19 та призначено справу до розгляду на 24.09.2019.

24.09.2019 ухвалою Північного апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Термастіл-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 у справі №910/1864/19 відкладено на 30.10.2019 о 12 год. 00 хв.

Позиції учасників справи.

14.08.2019 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суд від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого останній просив апеляційний господарський суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін.

Явка представників сторін.

У судове засідання 30.10.2019 представник відповідача 2 не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, 29.10.2019 останнім подано клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача 2.

Представник відповідача 1 у судове засідання 30.10.2019 не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 30.10.2019 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційний господарський суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення у даній справі залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

30.10.2015 між ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (Страховик) та ОСОБА_2 (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № 1108870 (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим ТЗ та застрахованим ДО, зазначеними у п. 1.1 цього Договору.

За умовами вказаного Договору застрахованим транспортним засобом значиться автомобіль "BMW7301", д.н.з. НОМЕР_1 .

19.02.2016 по вул. Зіньківська, 56 у м. Полтава сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю застрахованого автомобіля "BMW7301", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля "ЗАЗ SENS", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 85915011 (т.1, а.с. 38-39).

В результаті вказаної ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль "BMW7301", д.н.з. НОМЕР_1 .

27.04.2016 ст. слідчим СВ відділення поліції № 1 Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області винесено постанову про закриття кримінального провадження, відповідно до якої закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170020000432 від 20.02.2016, у зв`язку з відсутністю в діянні громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України; відомості про прийняте рішення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань; автомобілі марки ДЕУ-СЕНС, д.н.з. НОМЕР_2 , та БМВ-7301, д.н.з. НОМЕР_1 повернуто власникам; копію постанови направлено начальнику відділу Управління превентивної діяльності ГУНП України в Полтавській області для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності у відповідності до вимог КупАП винних осіб.

За наслідками розгляду заяви страхувальника про страхове відшкодування 04.04.2016 страховиком здійснено розрахунок суми страхового відшкодування та складено страховий акт № СТО-16-1490/1, відповідно до якого сума страхового відшкодування визначена у розмірі 162 813,89 грн, 157 129,889 грн з яких вирішено виплатити страхувальнику, а 5 684,00 грн - зарахувати в рахунок погашення наступної частини страхового платежу за Договором УБ1108870.

На виконання умов Договору позивач здійснив перерахування страхового відшкодування за платіжним дорученням № 17682 від 07.04.2016.

Відповідно до наявних у справі відомостей, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "ЗАЗ SENS", д.н.з. НОМЕР_2 , на момент настання страхової події була застрахована у відповідача 1 на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/6259046, розмір франшизи згідно яким складає 0,00 грн, ліміт за шкоду майну становить 50 000,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач 1 як страховик цивільної відповідальності власника транспортного засобу, яким завдано збитків, зобов`язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 50 000,00 грн., а відповідач 2 зобов`язаний відшкодувати 112 813,89 грн., оскільки водій транспортного засобу "ЗАЗ SENS", д.н.з. НОМЕР_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем 2.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Апелянт оскаржує рішення місцевого господарського суду лише в частині стягнення з нього 112 813, 89 грн. страхового відшкодування, тому саме в цій частині апеляційний господарський суд переглядає рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Аналіз норм ст.ст. 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Відповідно до відомостей, наданих до суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (лист № 97234/06 від 10.05.2019 (т.1, а.с. 178)), за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Термастіл-Україна" за працівника ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) здійснювались відрахування, починаючи з 01.02.2016 по 20.02.2018.

Вказані відомості про те, що ОСОБА_4 з 01.02.2016 по 20.02.2018 перебувалв в трудових відносинах з відповідачем 2.

Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що станом на момент вчинення ДТП 19.02.2016 ОСОБА_4 була працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Термастіл-Україна" та здійснювала виконання трудових обов`язків на автомобілі, наданому їй роботодавцем, що підтверджується самим відповідачем 2 у відзиві, яким підтверджено, що автомобіль "ЗАЗ SENS", д.н.з. НОМЕР_2 , використовувався підприємством для службових поїздок працівників товариства на підставі Договору суборенди автомобіля № 01/16 від 01.02.2016. Разом з цим, колегією суддів апеляційного господарського суду враховано, що в матеріалах справи міститься договір суборенди автомобіля №01/16 від 01.02.2016, відповідно до п.1 якого Товариство з обмеженою відповідальністю " Торговий дім "Термастіл" (орендар) передає відповідачу 2 (суборендар) в оренду автомобіль "ЗАЗ SENS", д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Таким чином, враховуючи вищезазначене положення Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" саме ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Термастіл-Україна" вважається "власником" транспортного засобу, а тому відповідальність за шкоду, заподіяну транспортному засобу "BMW7301", д.н.з. НОМЕР_1 , має нести відповідач 2 як юридична особа, з винних неправомірних дій працівника якого сталася дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль потерпілої особи зазнав технічних ушкоджень. в розмірі, що перевищує ліміт відшкодування за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/6259046.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, оскільки розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/6259046, саме на відповідача 2 покладається обов`язок відшкодувати суму страхового відшкодування у розмірі 112 813,89 грн. (162 813,89 грн виплачена сума страхового відшкодування - 50 000,00 грн. ліміт відшкодування по майну за Полісом).

Щодо твердження апелянта про відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження вини водія автомобіля "ЗАЗ SENS", д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 у вказаному ДТП, що відбулось 19.02.2016, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2016 ст. слідчим СВ відділення поліції № 1 Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області винесено постанову про закриття кримінального провадження (т.1, а.с. 41-42), відповідно до якої постановлено закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170020000432 від 20.02.2016, у зв`язку з відсутністю в діянні громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України; відомості про прийняте рішення внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань; автомобілі марки ДЕУ-СЕНС, д.н.з. НОМЕР_2 , та БМВ-7301, д.н.з. НОМЕР_1 повернути власникам; копію постанови направити начальнику відділу Управління превентивної діяльності ГУНП України в Полтавській області для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності у відповідності до вимог КупАП винних осіб.

За змістом вказаної постанови, водій ОСОБА_2 як учасник ДТП надав пояснення про обставини дорожньо-транспортної пригоди, в той час як ОСОБА_1 від цього відмовилась.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься відповідь Відділення поліції № 1 Полтавського відділу поліції на запит позивача № 623/115/102-18 від 01.02.2018, у якій вказано, що у провадженні відділення поліції №1 Полтавського ВП ГУНП в ГУНП в Полтавській області перебували матеріали кримінального провадження №12016170020000432 від 20.02.2016. Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.02.2016 о 15 годині 20 хвилин в м. Полтава з дворової території ТОВ "Термостіл" по вул. Зіньківській 52 виїздив автомобіль ЗАЗ Сенс ДНЗ НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , яка при виїзді з дворової території не надала переваги у русі та скоїла зіткнення з автомобілем БМВ 1730 ДНЗ НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 який рухався по вул. Зіньківській в напрямку вул. Ш.Могила. Внаслідок пригоди ОСОБА_3 , та пасажир автомобіля БМВ гр. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , прож. в АДРЕСА_3 отримали тілесні ушкодження та були доставлені до травмпункту 1 МКЛ. 28.04.2016, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, вказане кримінальне провадження закрито. Копії матеріалів до Управління превентивної діяльності ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності, не направлялись.

Разом з цим, у розділі IV довідки № 85915011 про дорожньо-транспортну пригоду (т.1, а.с. 38-39) зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_3 п. 10.1 Правил дорожнього руху (10.1 Перед початком руху, або зміною напрямку водій повинен переконатися, що це буде безпечним для всіх учасників руху. 10.2. Виїжджаючи з житлової зони, дворів, місць стоянки, водій повинен перед проїзною частиною дати дорогу пасажирам і ТЗ).

Отже, з наведеного вбачається, що питання про притягнення до адміністративної відповідальності учасників згаданої ДТП Управлінням превентивної діяльності ГУНП України в Полтавській області не розглядалося, оскільки відповідні матеріали справи останньому не направлялися, а причини такої тривалої бездіяльності в межах даної справи встановити неможливо.

Таким чином, виходячи з інформації про обставини ДТП, наявної в описаних вище документах, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність в діях саме ОСОБА_1 вини у вчиненні спірної ДТП, що сталася 19.02.2016.

Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи сторін, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, фактичні обставини у справі, встановлені судом першої інстанції під час її вирішення, підтверджують висновки, викладені в оскаржуваному рішенні про наявність правових підстав для задоволення позову ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в частині стягнення з ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Термастіл-Україна" суми страхового відшкодування у розмірі 112 813, 89 грн. При цьому, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, а також докази, які були достатніми для прийняття законного рішення, правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, та правомірно задовольнив позовні вимоги ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в частині стягнення з ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Термастіл-Україна" суми страхового відшкодування у розмірі 112 813, 89 грн..

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 у справі №910/1864/19 є таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстави для його скасування відсутні.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Термастіл-Україна".

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Термастіл-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 у справі №910/1864/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 у справі №910/1864/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/1864/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 11.11.2019.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

М.Г. Чорногуз