Постанова

від 06.11.2019 по справі 913/960/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2019 р. Справа № 913/960/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О.

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

від стягувача - Деревинська О.М. - на підставі довіреності від 05.12.2018р. №25;

від боржника - Мотигіна Ю . В. - на підставі наказу від 17.10.2019р. №994к-ОЗ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ, (вх.№2990 Л/2) на ухвалу господарського суду Луганської області від 16.09.2019р. (суддя Секірський А.В., постановлену в м.Харків о 12:47год., дата складання повного тексту ухвали - не зазначено) постановлену за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В. за виконавчим провадженням №59826352 щодо примусового виконання наказу від 28.09.2018р. у справі №913/960/17

за позовом: Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання", м. Луганськ

про стягнення 883950284,42грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.07.2018р. у справі №913/960/17 задоволено позовні вимоги Державного підприємства "Енергоринок" в повному обсязі; стягнуто з ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" борг в сумі 809802212,91грн., інфляційні в сумі 59298386,35грн., 3% річних в сумі 14849685,16грн. та судовий збір в сумі 240000,00грн. (т.2 а.с.106-109).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2018р. рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2018р. у справі №913/960/17 залишено без змін, відстрочено виконання рішення до 01.06.2019р., доручено господарському суду Луганської області видати відповідний наказ (т.2 а.с.178-184).

На виконання вказаного рішення видано наказ від 28.09.2018р. № 913/960/17 (т.2 а.с.191).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.12.2018р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2018р. у справі № 913/960/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду (т.2 а.с.228-236).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2019р. рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2018р. у справі №913/960/17 залишено без змін (т.3 а.с.27-38).

04.03.2019р. додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" на користь Державного підприємства "Енергоринок" судовий збір в сумі 480000,00грн. за подання касаційної скарги, доручено господарському суду Луганської області видати відповідний наказ (т.3 а.с.56-58).

На виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2019р. видано відповідний наказ від 22.03.2019р. №913/960/17 (т.3 а.с.96).

Стягувачем наказ суду від 28.09.2018р. №913/960/17 пред`явлено до виконання до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В.

16.08.2019р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Іванова А.В. відкрито виконавче провадження ВП59826352 (т.6 а.с.7).

16.08.2019р. приватним виконавцем винесено постанову від 16.08.2019р. про арешт коштів боржника (т.6 а.с.8), відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках:

-№ НОМЕР_1, № НОМЕР_40 код валюти: 980 (UAH); № НОМЕР_1 код валюти: 840 (USD); № НОМЕР_1 код валюти: 643 (RUB) в АТ "ПУМБ", МФО 334851;

-НОМЕР_39, № НОМЕР_2 код валюти: 980 (UAH) в ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012;

-№ НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 , № НОМЕР_18 код валюти: 980 (UAH) в Філії Луганське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 304665;

-№ НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 , № НОМЕР_21 , № НОМЕР_22 , № НОМЕР_23 , № НОМЕР_24 , № НОМЕР_25 , № НОМЕР_26 , № НОМЕР_27 , № НОМЕР_28 , № НОМЕР_29 , № НОМЕР_30 , № НОМЕР_31 , № НОМЕР_32 , № НОМЕР_33 , № НОМЕР_34 код валюти: 980 (UAH); № НОМЕР_35 код валюти: 840 (USD); № НОМЕР_36 код валюти: 978 (EUR) в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805;

-№ НОМЕР_41 код валюти: 980 (UAH) в АТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749;

-№ НОМЕР_43 код валюти: 980 (UAH) в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313;

-№ НОМЕР_37 код валюти: 980 (UAH) в АТ "ОЩАДБАНК", МФО 300465;

-№ НОМЕР_42 код валюти: 980 (UAH) в Луганській філії АТ КБ "Приватбанк", МФО 304795.

27.08.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" звернулось до господарського суду Луганської області зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В. (т.6 а.с.2-29), в якій просило суд:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В з винесення постанови від 16.08.2019р. про арешт коштів;

- визнати недійсною постанову від 16.08.2019р. про арешт коштів боржника, винесену у межах виконавчого провадження № 59826352 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Івановим А.В.;

- зняти накладений в рамках примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 28.09.2018р. № 913/960/17 арешт з грошових коштів, що містяться на рахунку(ах):

- № НОМЕР_1, № НОМЕР_40 код валюти: 980 (UAH); № НОМЕР_1 код валюти: 840 (USD); № НОМЕР_1 код валюти: 643 (RUB) в АТ "ПУМБ", МФО 334851;

-НОМЕР_39, № НОМЕР_2 код валюти: 980 (UAH) в ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012;

-№ НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 , № НОМЕР_18 код валюти: 980 (UAH) в Філії Луганське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 304665;

-№ НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 , № НОМЕР_21 , № НОМЕР_22 , № НОМЕР_23 , № НОМЕР_24 , № НОМЕР_25 , № НОМЕР_26 , № НОМЕР_27 , № НОМЕР_28 , № НОМЕР_29 , № НОМЕР_30 , № НОМЕР_31 , № НОМЕР_32 , № НОМЕР_33 , № НОМЕР_34 код валюти: 980 (UAH); № НОМЕР_35 код валюти: 840 (USD); № НОМЕР_36 код валюти: 978 (EUR) в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805;

-№ НОМЕР_41 код валюти: 980 (UAH) в АТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749;

-№ НОМЕР_43 код валюти: 980 (UAH) в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313;

-№ НОМЕР_37 код валюти: 980 (UAH) в АТ "ОЩАДБАНК", МФО 300465;

-№ НОМЕР_42 код валюти: 980 (UAH) в Луганській філії АТ КБ "Приватбанк", МФО 304795 і належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання".

Скарга мотивована відсутністю у приватного виконавця Іванова А.В. правових підстав на винесення постанови від 16.08.2019р. про арешт коштів боржника на рахунках, які призначені для виплати заробітної плати. Зокрема, скаржник посилався на незаконність накладення арешту на рахунок № НОМЕР_38 , відкритий у ПАТ "Банк Кредит Дніпро", який використовується, у тому числі, для виплати заробітної плати.

Скаржник наголошував, що приватний виконавець з метою недопущення порушення прав та законних інтересів фізичних осіб на отримання заробітної плати не був позбавлений можливості отримати від банків, у яких накладено арешт на кошти боржника, інформацію щодо наявності коштів на рахунках, цільового призначення таких коштів та можливості звернення стягнення на них, однак, приймаючи постанову про арешт коштів приватний виконавець не перевірив зазначені факти, тому у виконавця взагалі не було правових підставі для вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішення шляхом накладення арешту на кошти ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання".

16.09.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" подано до господарського суду Луганської області доповнення до скарги (т.6 а.с.201-215), в яких повідомляв суд про те, що виплата заробітної плати працівникам товариства здійснюється через поточні рахунки № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , відкриті в АТ "Ощадбанк" на підставі договору від 11.03.2015 № 182, укладеного між банком та організацією про надання послуг по зарахуванню та виплаті заробітної плати та інших виплат через поточні рахунки фізичних осіб (працівників організації) з використанням платіжних карток.

Скаржник також зазначав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" це підприємство, яке на даний час здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії на контрольованій владою України частині Луганської області, складається товариство із апарата управління товариством та десяти структурних підрозділів районів електричних мереж, розміщених на вищевказаній території Луганської області. Штатна кількість працівників складає 2500 одиниць. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" повинно мати ряд поточних рахунків, щоб здійснювати своєчасну виплату заробітної плати одночасно всім працівника товариства. Саме у зв`язку із цим, товариство в прохальній частині скарги зазначає всі поточні рахунки, відкриті для товариства, зокрема, й рахунки, відкриті в АТ "Ощадбанк", № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 та рахунок № НОМЕР_38 , відкритий в АТ "Банк Кредит Дніпро".

Що стосується заявленого у скарзі рахунку в АТ "Банк Кредит Дніпро" НОМЕР_44 та його відсутність в постанові про арешт коштів скаржник зазначає, що резолютивна частина оскаржуваної постанови містить застереження про накладення арешту на всі інші рахунки, відкриті боржником, а також на рахунки, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, тому на думку скаржника зазначений в скарзі рахунок № НОМЕР_38 , відкритий в АТ "Банк Кредит Дніпро", також знаходиться під арештом.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.09.2019р. у справі №913/960/17 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" від 27.08.2019р. № 01-19/2/226 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В. задоволено частково; визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В з винесення постанови від 16.08.2019р. в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках № НОМЕР_13, № НОМЕР_14, № НОМЕР_15 код валюти: 980 (UAH) в Філії Луганське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 304665; визнано недійсною постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В від 16.08.201р., винесену в межах виконавчого провадження № 59826352, в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках № НОМЕР_13, № НОМЕР_15, № НОМЕР_14 код валюти: 980 (UAH) в Філії Луганське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 304665; знято накладений в рамках примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 28.09.2018р. № 913/960/17 арешт з грошових коштів, що містяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" № НОМЕР_13,№ НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 код валюти: 980 (UAH) в Філії Луганське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 304665; в задоволенні решти вимог за скаргою відмовлено (т.6 а.с.221-227).

Ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що виплата працівникам заробітної плати є пріоритетною перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства (юридичної особи), тому накладення арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванов А.В. не мав законних підстав для винесення постанови від 16.08.2019р. ВП59826352 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках № НОМЕР_13, № НОМЕР_14, № НОМЕР_15 код валюти: 980 (UAH) в Філії Луганське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 304665, призначені в тому числі, для оплати праці працівників боржника, тому вимоги скаржника щодо визнання недійсною постанови про арешт коштів боржника від 16.08.2019р. ВП 59826352 в частині накладення арешту на рахунки № НОМЕР_13, № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , відкриті в Філії Луганське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 304665, є обґрунтованими.

В іншій частині вимоги скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" місцевий господарський суд визнав їх необґрунтованими та не доведеними належними та допустимими доказами.

Державне підприємство "Енергоринок" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 16.09.2019р. у справі №913/960/17 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" від 27.08.2019р. № 01-19/2/226 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В. відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції не було враховано тих обставин, що скаржником не було надано жодних належних, допустимих, достовірних та достатні доказів, стосовно виплати з поточних рахунків боржника НОМЕР_45, № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , відкритих в Філії Луганське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 304665, заробітної плати працівникам та інших соціальних виплат, а саме: виписки по руху коштів хоча би за декілька місяців, на підтвердження того, що ці рахунки використовуються лише для виплаті заробітної плати працівникам та інших соціальних виплат, а також доказів щодо кількості працівників, яким виплачується заробітна плата та інші виплати суми і т.д.

Отже, за наведених обставин, на думку апелянта, висновки господарського суду першої інстанції про те, що розрахункові рахунки ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 в філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" є зарплатним, та на них не може бути накладено арешт, у зв`язку з проведенням приватним виконавцем виконавчих дій, не підтверджуються матеріалами справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Енергоринок" на ухвалу господарського суду Луганської області від 16.09.2019р. у справі №913/960/17; встановлено сторонам у справі строк до 23.10.2019р. для подання відзиву та письмових пояснень щодо апеляційної скарги з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 06.11.2019р.

25.10.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№10102), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства "Енергоринок", ухвалу господарського суду Луганської області від 16.09.2019р. у справі №913/960/17 залишити без змін.

06.11.2019р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх.№10461).

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 06.11.2019р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 16.09.2019р. у справі №913/960/17 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" від 27.08.2019р. № 01-19/2/226 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В. відмовити.

Представник боржника заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, ухвалу господарського суду Луганської області від 16.09.2019р. у справі №913/960/17 залишити без змін.

Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, а також, що приватний виконавець був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (т.7 а.с.83), колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційний скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для часткового задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" від 27.08.2019р. № 01-19/2/226 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В., враховуючи наступне.

Так, статтею 129-1 Конституції України унормовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою право кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусовому виконанню підлягають рішення, зокрема, на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

В частині 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено обов`язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Аналогічним за змістом є і пункт 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з яким виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно частини 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень виконавець має право на безперешкодний доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

За наведеними нормами виконавець під час здійснення виконавчого провадження не має права накладати арешт на рахунки із спеціальним режимом використання, якими також можуть бути рахунки для зарахування страхових виплат, заробітної плати та інших виплат на карткові рахунки співробітників.

Отже, з метою забезпечення дотримання наведеного положення виконавцю відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" надано безперешкодний доступ до інформації про боржника, в тому числі конфіденційної, що є необхідною для вчинення виконавчих дій відповідно до меж повноважень та в порядку, встановлених Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням інших нормативно-правових актів.

Також, частинами 2 та 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець може звернути стягнення на кошти боржника юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Таким чином, накладення державним виконавцем арешту на майно боржника здійснюється з метою примусового виконання рішення суду в межах виконавчого провадження.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем в т.ч. шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів). Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Івановим А.В. було накладено арешт на грошові кошти, що, зокрема, містять на рахунках № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 код валюти: 980 (UAH) в Філії Луганське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 304665.

В обґрунтування поданої до місцевого господарського суду скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В., Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" посилалось на те, що виплата заробітної плати працівникам товариства здійснюється через вищевказані поточні рахунки № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , відкриті в АТ "Ощадбанк" на підставі договору від 11.03.2015 №182, укладеного між банком та організацією про надання послуг по зарахуванню та виплаті заробітної плати та інших виплат через поточні рахунки фізичних осіб (працівників організації) з використанням платіжних карток, у зв`язку із чим, накладення арешту на вказані рахунки є неправомірним.

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, поточні рахунки НОМЕР_45, № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 використовуються Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" для виплати заробітної плати працівникам організації, що підтверджується наступними доказами.

Так, з наявного в матеріалах справи договору про надання послуг по зарахуванню та виплаті заробітної плати та інших виплат через поточні рахунки фізичних осіб (працівників організації) з використанням платіжних карток від 11.03.2015р. №182 укладеного між ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" (надалі - організація) та ПАТ "Державний ощадний банк України" (надалі - банк) (т.6 а.с.205-211), вбачається, що організація замовляє та оплачує, а банк бере на себе зобов`язання здійснювати зарахування на поточні рахунки, операції за якими здійснюються з використанням платіжних карток, відкриті в банку, працівникам організації, на умовах та в строки, визначені договором, заробітної плати та інших виплат працівникам організації.

Вказаний договір в судовому порядку недійсним визнано не було, а отже він є чинним та обов`язковим до виконання.

Крім того, з наявних в матеріалах справи довідок Філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" від 03.09.2019р. №110.33-18/293, від 12.09.2019р. №110.33-18/308, також вбачається, що поточні рахунки № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 використовуються Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" в тому числі, для виплати заробітної плати (т.6 а.с.212-213).

Статтями 8, 9, 68 Основного Закону в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949р. № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятись від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно частини 5 статті 97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

При цьому, частиною 6 статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Пунктом 7 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 28.01.2016р. №01-06/131/16 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням господарськими судами Закону України "Про виконавче провадження" (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ)" встановлено, що накладення арешту на рахунок боржника, призначений для виплати заробітної плати працівникам підприємства, призводить до порушення їх конституційних прав.

Таким чином право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю гарантовано та захищається державною, своєчасність та розмір якої не може бути поставлений в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Отже, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.

При цьому, пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

У пункті 2 наказу Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013р. № 453 "Про затвердження Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати" передбачено, що банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску. Суми, сплачені за цими документами, повинні складати не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах.

Частиною 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено заборону на звернення стягнення та накладення арешту, зокрема, на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

За змістом частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Отже, держава гарантувала та захистила законом право фізичної особи на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Враховуючи викладене, накладення арешту на грошові кошти, за рахунок яких здійснюється виплата заробітної плати, є неправомірним.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018р. у справі №922/808/16, від 16.05.2018р. у справі 905/294/15, від 11.06.2018р. у справі № 910/4153/13, від 09.09.2019 у справі № 913/958/16.

За змістом частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Проаналізувавши вказані норми Конституції України та законів України, а також висновки, викладені у постановах Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що зобов`язання із сплати заробітної плати мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, а тому, на кошти, призначенням яких є оплата праці, не може бути звернуто стягнення за іншими вимогами.

Отже, накладаючи арешт на кошти боржника, виконавець повинен системно застосовувати положення законодавства, в тому числі з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Завданням виконавця у сфері виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є не лише дотримання формальної процедури виконання передбачених повноважень, а також і запобігання факту порушення відповідним рішенням прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках та використовуються для виплати заробітної плати працівникам, спричиняє порушення їх конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю.

Крім цього, це суперечить положенням частини 6 статті 24 Закону України "Про оплату праці" в частині пріоритетності зобов`язань з оплати праці перед іншими зобов`язаннями.

Враховуючи вищевикладене, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується той факт, що виплата заробітної плати працівникам товариства здійснюється через поточні рахунки № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , відкриті в АТ "Ощадбанк", колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що приватний виконавець не мав законних підстав для накладення арешту на кошти, призначені для оплати прав працівників боржника та відповідно в цій частині скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В. є обґрунтованою.

Щодо інших вимог скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання", судова колегія вважає, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено в їх задоволенні, з огляду на відсутність належних та допустимих доказі порушення приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Івановим А.В. норм Закону України "Про виконавче провадження" при винесені постанови про арешт коштів боржника від 16.08.2019р.

За приписами статті 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки суд першої інстанції дослідив належним чином обставини справи і докази на їх підтвердження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвалу господарського суду Луганської області від 16.09.2019р. у справі №913/960/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 16.09.2019р. у справі №913/960/17 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 11 листопада 2019р.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Т.Д. Геза

Суддя Н.О. Мартюхіна