ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2436/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Савчук О.І.,
за участю представника позивача Москвича Д.К. ,
представника відповідача Карпук І.В.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Єлова В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Старовижівської районної державної адміністрації Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , позивач) звернулася з позовом до Старовижівської районної державної адміністрації Волинської області (далі - Старовижівська РДА, відповідач) про визнання незаконним та скасування розпорядження від 23.12.2009 №297 "Про внесення змін в розпорядження голови райдержадміністрації від 10.05.2002 № 147".
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14:30 19.09.2019 (а.с.1). 19.09.2019 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 14:00 год. 25.09.2019 у зв`язку з поданням додаткових доказів (а.с. 40).
Ухвалою суду від 25.09.2019 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 та відкладено підготовче засідання на 14:00 15.10.2019 (а.с. 49-51).
Ухвалою суду від 15.10.2019 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 14:00 30.10.2019 (а.с. 84-86).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер 0725080500:05:000:9996. Відповідно до генерального плану Буцинської сільської ради та кадастрового плану, земельна ділянка відмічена як землі Буцинської сільської ради та є землею загального користування. На думку позивача, оскаржуване розпорядження, прийняте Старовижівською РДА 23.12.2009 за № 297 з порушенням абзацу 2 статті 19, частини другої статті 144 Конституції України, статті 36 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та частини третьої статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .
Просила позов задовольнити.
Відповідач у відзиві на позов (а.с. 32-35) позовні вимоги заперечив та зазначив, що оскаржуване розпорядження прийнято Старовижівською РДА відповідно до наданих їй повноважень згідно з вимогами чинного законодавства.
Крім того, 15.03.2010 на підставі розпоряджень голови РДА від 10.05.2002 № 147 та від 23.12.2009 № 297 між Старовижівською РДА та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0178 га, який зареєстровано в Старовижівському районному відділі Волинської регіональної філії центру ДЗК.
Посилаючись на Закон України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності зазначає, що оскаржуване розпорядження не спрямоване на правове регулювання господарських та адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання. Розпорядження не встановлює, не змінює та не скасовує норми права, а застосовується одноразово та щодо визначеного кола осіб (відносно гр. ОСОБА_2 ). Крім цього, оскаржуване розпорядження не містить принципів, закріплених Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , тобто таке розпорядження не має ознак регуляторного акту.
Оскільки в ньому відсутні ознаки регуляторного акту, то відповідно і його прийняття не потребує дотримання вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .
З врахуванням наведеного просить в задоволенні позову відмовити.
Третя особа ОСОБА_2 у запереченні на позов (а.с. 57-59) зазначає про те, що оскаржуване розпорядження не є регуляторним актом, оскільки не спрямоване на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, а також не встановлює, не змінює та не скасовує норм права, а застосовується одноразово та щодо визначеного кола осіб, а відтак розпорядження не повинно було проходити процедуру узгодження відповідно до Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .
Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що розпорядженням Старовижівської районної державної адміністрації Волинської області від 23.12.2009 №297 "Про внесення змін в розпорядження голови райдержадміністрації від 10.05.2002 № 147" затверджено проект землеустрою відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду для обслуговування існуючого будинку відпочинку в межах Буцинської сільської ради Старовижівського району Волинської області та внесено зміни в розпорядження голови районної державної адміністрації від 10.05.2007 № 147 такого змісту: пункт 10 списку фізичних та юридичних осіб, яким надаються в оренду земельні ділянки викласти в редакції: ОСОБА_2 , під забудовою 178 кв.м, для обслуговування 127 кв.м, під базою 51 кв.м, ставка орендної плати - 1,59 грн. за м.кв та орендна плата - 283,02 грн (а.с. 6).
22.01.2019 Москвич Д.К. звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області із зверненням про те, що на базі відпочинку Пісочне , що розташована на території Бущинської сільської ради невідомими особами перегороджений заїзд до будинку НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 Просив вивчити дане питання та провести відповідну перевірку (а.с. 11).
Вказане звернення було розглянуто Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області та листом від 21.02.2019 № М-15/0-33/0/6-19 повідомлено представника позивача Москвич Д.К. про те, що за результатами проведеного заходу держаного контролю встановлено, що землекористувачі суміжних земельних ділянок (кадастровий номер 0725080500:05:000:9996), на якій розташований будинок відпочинку НОМЕР_1 користуються земельними ділянками у відповідності до меж земельних ділянок, що визначені проектами землеустрою із дотриманням їх площ та конфігурацій. Порушень земельного законодавства землекористувачами суміжних земельних ділянок не встановлено (а.с. 8).
В подальшому, 28.02.2019 Москвич Д.К. звернувся до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру стосовно розгляду Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області питання щодо можливих порушень вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок суміжними землекористувачами на території Буцинської сільської ради Старовижівського району. На вказане звернення листом від 13.03.2019 № М-5119/0-0.19-981/6-19 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила Москвича Д.К. , що за результатами проведеної перевірки Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області щодо дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок поруч із базою відпочинку Пісочне на території Буцинської сільської ради Старовижівського району порушень вимог земельного законодавства не встановлено, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 14.02.2019 № 17-ДК/37/АП/09/01/-18 (а.с. 10).
18.07.2019 ОСОБА_3 звернулася до Старовижівської РДА із зверненням про надання залежним чином завіреної копії розпорядження голови Старовижівської РДА від 10.05.2002 № 147 (а.с. 16).
Листом від 26.07.2019 № М-125 Старовижівська РДА повідомила позивача про те, що в розпорядженні голови райдержадміністрації від 10.05.2002 № 147 Про передачу в оренду земельних ділянок на оз. Пісочне ОСОБА_3 не значиться. Одночасно проінформовано, що інформація стосовно майна громадян може бути надана лише власникам, їх спадкоємцям, особам, які мають нотаріально завірені доручення від власників, або на запити судових органів (а.с. 17).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.
Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що підставою для звернення до адміністративного суду є наявність у позивача порушених прав, свобод або інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень. В такому випадку порушені права підлягають захисту судом у спосіб, що дозволить відновити таке порушене право. При цьому рішення суду про задоволення позову відображатиме результат впливу судової діяльності на предмет процесу, яким є спірні матеріальні правовідносини, і які в результаті цієї діяльності від спірності звільняться.
Акти індивідуальної дії можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.
У цьому випадку оскаржуване рішення є правовим актом індивідуальної дії, який є обов`язковим до виконання для певного кола суб`єктів.
Як встановлено в судовому засіданні, на момент прийняття даного розпорядження позивач не була власником земельної ділянки, ОСОБА_3 набула права власності в 2015 році, а оскаржуване розпорядження винесено в 2009 році, що свідчить про те, що будь-які її права не могли бути порушенні на час його прийняття.
По-друге, як вбачається із досліджених в судовому засіданні доказів, на момент прийняття оскаржуваного рішення, земельні ділянки позивача і третьої особи не були суміжними, а належали Буцинській сільській раді, та відповідно не потребували погодження суміжного землевласника (в даному випадку на момент прийняття розпорядження ним була ОСОБА_4 ), про яке в судовому засіданні стверджував представник позивача. Інші погодження при прийнятті рішення третьою особою були отримані.
По-третє, дане розпорядження є реалізованим шляхом укладення договору оренди земельної ділянки від 15.03.2010, між Старовижівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 . Тобто, дане рішення вичерпало свою дію, після укладення вказаного договору, внаслідок його прийняття виникли нові правовідносини, які врегульовані укладеним договором оренди.
Враховуючи зазначене, позивач у випадку порушення її земельних прав зі сторони третьої особи повинна здійснювати їх захист не в порядку адміністративного судочинства, а шляхом звернення до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні в межах цивільного судочинства.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.
На думку суду, ОСОБА_3 не доведено обставини та не надано доказів того, що оспорюваним розпорядженням порушено її права, свободи чи охоронювані законом інтереси, і що вказаний акт до неї застосовувався та що в неї виникло право на звернення до суду за їх захистом.
Звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежний позивач), є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки права, свободи чи інтереси цієї особи у сфері публічно-правових відносин не порушено.
Що стосується тверджень позивача та її представника про порушення відповідачем вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , то суд їх до уваги не приймає, оскільки оскаржуване розпорядження таким не є, а відтак застосовувати норми даного нормативного акту при його прийнятті не потрібно.
Інші твердження позивача не спростовують висновків суду, зроблених в даному судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Старовижівської районної державної адміністрації Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення
Суддя Р.С. Денисюк
Повний текст рішення складено 11 листопада 2019 року.
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2019 |
Оприлюднено | 11.11.2019 |
Номер документу | 85497757 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Денисюк Руслан Степанович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Денисюк Руслан Степанович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Денисюк Руслан Степанович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Денисюк Руслан Степанович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Денисюк Руслан Степанович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Денисюк Руслан Степанович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Денисюк Руслан Степанович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні