Рішення

від 30.10.2019 по справі 440/3377/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3377/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Крутько О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області, треті особи: Карлівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, Карлівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги.

В С Т А Н О В И В:

09 вересня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області, треті особи: Карлівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, Карлівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 04.07.2019 № Ф-2581-53.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що 17.12.2018 державним реєстратором проведено реєстраційні дії щодо внесення запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за рішенням суду, однак 04.07.2019 ГУДФС у Полтавській області здійснило нарахування позивачу боргу з єдиного внеску та сформувало спірну вимогу про сплату боргу. Зазначила, що у період, за який відповідачем нараховано єдиний внесок, підприємницькою діяльністю не займалася та прибутку не отримувала, оскільки перебувала у трудових відносинах з Попівським навчально-виховним комплексом № 1 "ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Карлівської районної ради Полтавської області на посаді вчителя, яке сплачувало відповідний внесок з її заробітної плати.

08.10.2019 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що 09.01.2019 від державного реєстратора надійшли відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , оскільки у період із 01.01.2017 по 09.01.2019 ОСОБА_1 була платником єдиного внеску та не сплачувала його, то станом на 04.07.2019 за нею обліковувався борг в сумі 18275,72 грн. /а.с. 34-37/.

У судове засідання сторони, які беруть участь у справі №440/3377/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особи: Карлівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, Карлівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 14.12.2000 та перебувала на обліку в Карлівській об`єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Полтавській області відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 11).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2010 у справі №2а-2025/10/1670 адміністративний позов Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності - задоволено; припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2010 у справі №2а-2025/10/1670 набрала законної сили 06.07.2010.

04.07.2019 ГУ ДФС у Полтавській області на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2581-53, якою визначено, що станом на 30.06.2019 заборгованість зі сплати єдиного внеску позивача становить 18275,72 грн. (а.с.8).

Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.07.2019 №Ф-2581-53 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернулась з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон №1774) внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 №2464-VI, які набули чинності з 01.01.2017, зокрема, щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Відповідно до статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини 12 статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб (пункт 2 частина 1 статті 7 Закону №2464-VI).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий частини 1 статті 7 Закону №2464-VI в редакції Закону №1774).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону №2464-VI мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, є недоїмкою (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI).

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону №2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Отже, необхідною умовою для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема підприємницької діяльності, а з 01.01.2017 (внесено зміни до Закону №2464-VI) в незалежності від отримання доходу від такої діяльності.

Як вже було зазначено, позивач припинила підприємницьку діяльність на підставі рішення суду від 01.06.2010, яке набрало законної сили 06.07.2010.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", в редакції чинній на час прийняття рішення суду про припинення підприємницької діяльності позивача, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі, зокрема, постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Таким чином, доводи відповідача про те, що позивач була знята з реєстрації лише 09.01.2019 є помилковими, з огляду на те, що підприємницька діяльність позивача припинена за рішенням суду від 01.06.2010, яке набрало законної сили.

Крім того, контролюючий орган був обізнаний про припинення підприємницької діяльності позивача, оскільки саме за позовом податкового органу судом прийнято відповідне рішення.

Суд при вирішення питання правомірності винесення спірної вимоги також враховує приписи частину 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З системного аналізу викладених норм законодавства, перевіривши докази на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування позивачу єдиного внеску в розмірі 18275,72 грн., та, як наслідок, оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) є протиправною та підлягає скасуванню.

У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській області підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639), треті особи: Карлівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (вул. Полтавський шлях, 97, м. Карлівка, 39500, код ЄДРПОУ 39788132), Карлівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (вул. Полтавський шлях, 54, м. Карлівка, 39500) про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області від 04.07.2019 № Ф-2581-53.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.)

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 листопада 2019 року.

Суддя А.Б. Головко