Рішення

від 31.10.2019 по справі 460/1672/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 жовтня 2019 року м. Рівне №460/1672/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Самкової Т.А.; представників позивача - Готліба В.Ф. , Бережняка О.А. , Євчук В.А. та адвоката Величка О.М.; представника відповідача 1 - Ганова О.О.; представника відповідача 2 - не прибув; представників третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Боліщука В.М. та адвоката Януля В.С.; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Української Православної Церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії до Рівненської обласної державної адміністрації та в.о. голови Рівненської обласної державної адміністрації Тимошенка І.О., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Української Православної Церкви Свято-Покровської Парафії Рівненської Єпархії (Православна Церква України) с. Рясники Гощанського району Рівненської області, про визнання протиправним та скасування розпорядження.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Української Православної Церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії (далі іменується - позивач, УПЦ) до Рівненської обласної державної адміністрації (далі іменується - відповідач 1, Рівненська ОДА), в.о. голови Рівненської обласної державної адміністрації (далі іменується - відповідач 2), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження виконуючого обов`язки голови Рівненської обласної державної адміністрації №635 від 09 липня 2019 року Про використання Покровської церкви в с. Рясники Гощанського району .

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що на території Рясниківської сільської ради є діюча релігійна громада Української Православної Церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії та Свято-Покровський храм, який збудований у 1762 році за кошти прихожан. Однак, позивачу стало відомо про те, що 09 липня 2019 року виконуючий обов`язки голови Рівненської обласної державної адміністрації І.Тимошенко прийняв розпорядження №635, яким визнано потребу у користуванні культовою будівлею - Покровською церквою в селі Рясники Гощанського району мають Релігійна громада Свято-Покровської Парафії Рівненської Єпархії (Православна Церква України) с. Рясники Гощанського району Рівненської області та Релігійна громада Української Православної Церкви в с. Рясники Гощанського району. 03 жовтня 1988 року між Відділом охорони пам`яток архітектури Державного комітету Української РСР в справах будівництва та позивачем укладений Охоронний договір на передачу пам`ятника архітектури - Покровська Церква 1911 року. На час укладення цього договору на території Рясниківської сільської ради Гощанського району знаходилася лише одна православна релігійна громада - позивач. Охоронний договір визнаний дійсним відповідно до рішення Гощанського районного суду у справі №557/1003/15-а від 20.10.2015. позивач вказує, що в.о. голови Рівненської обласної державної адміністрації прийняв розпорядження №635 в результаті помилкового тлумачення положень статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації ; культова споруда церкви та наявне у ній майно передані у користування саме позивачу; а оскаржуване рішення фактично порушує умови користування церквою, що визначені Охоронним договором. У відповідача 2 були відсутні правові підстави для односторонньої зміни умов або припинення права користування церквою, оскільки у передбаченому цивільним законодавством порядку це питання не вирішувалося. Позивач вказує, що конфліктна ситуація, що виникла в селі Рясники, не є підставою для обмеження позивача у доступі до церкви для відправлення богослужінь. Просив задовольнити позов повністю.

Відзив на позовну заяву, поданий відповідачем 1, обґрунтований тим, що розгляд питання почергового використання церкви в селі Рясники розпочався ще у 2015 році. В липні 2015 року Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київський патріархат с. Рясники Гощанського району зверталася до Рівненської обласної державної адміністрації з листом щодо почергового користування культовою спорудою Покровської церкви, за результатами розгляду якого надано відповідь про неможливість визначення такого користування. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 позовну заяву Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київський патріархат с. Рясники Гощанського району задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність голови Рівненської обласної державної адміністрації щодо неналежного розгляду заяви Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київський патріархат с. Рясники Гощанського району; зобов`язано голову Рівненської ОДА та Рівненську ОДА повторно розглянути заяву Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київський патріархат с. Рясники Гощанського району та прийняти рішення відповідно до статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації . Отримавши висновки Гощанської районної державної адміністрації, прийнято оскаржуване рішення №635 про визнання потреби у користуванні церквою двома релігійними громадами. Відповідач 1 вказує, що оскаржуване рішення прийняте в межах повноважень та у спосіб, визначені нормами чинного законодавства; жодних прав та інтересів позивача не порушено внаслідок прийняття такого рішення; прийняття такого рішення жодним чином не стосується порушення чи зміни умов користування церквою, що визначені Охоронним договором. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідачем 2 відзиву на позовну заяву до суду не подано.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Українська Православна Церква Свято-Покровської Парафії Рівненської Єпархії (Православна Церква України) с. Рясники Гощанського району Рівненської області (дала іменується - ПЦУ, третя особа) подала до суду письмові пояснення, у який зазначила, що власником культової будівлі церкви в с. Рясники Гощанського району Рівненської області є держава в особі державного органу, який не лише має право, а й зобов`язаний розпоряджатися таким майном, враховуючи права та інтереси усіх громадян, що входять до релігійних громад, зареєстрованих в установленому законом порядку. Третя особа зазначає, що позивач не є правонаступником Руської православної церкви, а тому у нього не виникло речових прав на користування будівлею церкви. В свою чергу, оскаржуваним розпорядженням щодо визначення потреби у почерговому користуванні церквою релігійними громадами УПЦ та ПЦУ жодним чином не порушено право позивача щодо використання церкви для богослужінь, а навпаки, таким рішенням забезпечено конституційне право усіх членів релігійних громад для можливості здійснення богослужінь. Також зазначає, що посилання позивача на рішення Рівненського облвиконкому 1991 року про передачу в користування громаді УПЦ культової будівлі як на документ, що стверджує право користування виключно релігійної громади УПЦ, є безпідставним, оскільки на виконання такого рішення не було укладено жодного договору з позивачем на користування церквою. Вказує, що оскаржуване розпорядження є законним та таким, що прийняте в межах повноважень та у спосіб, визначені нормами чинного законодавства, а тому правових підстав для його скасування не існує. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 16.07.2019 заяву Української Православної Церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою Української Православної Церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії до Рівненської обласної державної адміністрації та в.о. голови Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпорядження, шляхом зупинення дії розпорядження виконуючого обов`язки голови Рівненської обласної державної адміністрації №635 від 09 липня 2019 року Про використання Покровської церкви в с. Рясники Гощанського району - залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 22.07.2019 позовну заяву Української Православної Церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії до Рівненської обласної державної адміністрації та в.о. голови Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпорядження - залишено без руху.

Ухвалою суду від 30.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 10.09.2019.

Ухвалою суду від 10.09.2019 клопотання Української Православної Церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії про об`єднання справ в одне провадження - залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 10.09.2019 заяву Релігійної громади Свято-Покровської Парафії Рівненської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області (далі іменується - ПЦУ) та клопотання Рівненської обласної державної адміністрації про залучення до участі у справі третьої особи - задоволено; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Українську Православну Церкву Свято-Покровської Парафії Рівненської Єпархії (Православну Церкву України) с. Рясники Гощанського району Рівненської області.

Ухвалою суду від 10.09.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання (а.с. 104)), підготовче засідання відкладено на 24.09.2019 у порядку 2 частини другої статті 181 КАС України.

Ухвалою суду від 24.09.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання (а.с. 153)), поновлено відповідачу 1 процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.10.2019.

Ухвалою суду від 22.10.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання (а.с. 162)), закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 31.10.2019.

У судове засідання прибули представники позивача, підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

До суду також прибули представники відповідача 1 та третьої особи, заперечили проти позову та просили суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Відповідач 2, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засіданні не прибув.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача 2, оскільки підстави для відкладення розгляду справи у порядку статей 205, 223 КАС України відсутні.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 31.10.2019.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Виконуючим обов`язки голови Рівненської ОДА Ігорем Тимошенко прийнято Розпорядження Про використання Покровської церкви в с. Рясники Гощанського району від 09.07.2019 №635 (далі іменується - Розпорядження №635), яким:

(1) визнано, що потребу у користуванні культовою будівлею - Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району по вул . Рівненська, 2 , що є пам`яткою архітектури місцевого значення (охоронний №65-Рв) та становить державну власність, мають Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області (статут зареєстровано розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 20.07.2015 №378 зі змінами та доповненнями, зареєстрованими розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 27.01.2017 №32 та від 02.04.2019 №282), та Релігійна громада Української православної церкви в с. Рясники Гощанського району (статут зареєстровано рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 25.09.1991 №173) , у порядку і на умовах, передбачених в окремих договорах;

(2) Гощанській районній державній адміністрації спільно з виконавчим комітетом Бабинської сільської ради Гощанського району утворити комісію для визначення порядку користування культовою будівлею - Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району по вул. Рівненська , 2, і проведення інвентаризації культового майна із затвердженим графіком проведення почергових богослужінь у храмі релігійними громадами в разі недосягнення домовленості між ними. Комісії у двотижневий строк подати висновки за результатами проведеної роботи управлінню культури і туризму обласної державної адміністрації;

(3) звернути увагу Рівненської єпархії Української Православної церкви (Православної Церкви України) та Рівненської єпархії Української Православної Церкви, священнослужителів, парафіяльних рад Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православна Церква України) села Рясники Гощанського району Рівненської області і Релігійної громади Української Православної Церкви в с. Рясники Гощанського району на те, що спонукання громадян до невиконання своїх конституційних обов`язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями громадського порядку чи взаємним посяганням на права і майно релігійних громад є підставою для припинення їх діяльності;

(4) Гощанській районній державній адміністрації, виконавчому комітету Бабинської сільської ради Гощанського району щомісяця до 10 числа наступного періоду інформувати обласну державну адміністрацію про виконання розпорядження та релігійну ситуацію у с. Рясники Гощанського району щодо проведення Релігійною громадою Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області і Релігійною громадою Української православної церкви в с. Рясники Гощанського району почергових богослужінь у Покровській церкві с. Рясники Гощанського району;

(5) Головному управлінню Національної поліції в Рівненській області з метою недопущення конфліктів між Релігійною громадою Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області і Релігійною громадою Української православної церкви в с. Рясники Гощанського району забезпечити дотримання громадського порядку під час проведення почергових богослужінь;

(6) Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови обласної державної адміністрації Світлану Богатирчук-Кривко (а.с. 95).

Зі змісту оскаржуваного Розпорядження №635 вбачається, що таке рішення прийняте з підстав: Розглянувши заяву уповноважених представників Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області , керуючись статтею 6 і пунктом восьмим статті 25 Закону України Про місцеві державні адміністрації , відповідно до статті 5, частини четвертої статті 16, частини першої, третьої-сьомої статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , пункту 17 частини першої статті 6, статті 23 Закону України Про охорону культурної спадщини , статей 793, 827 та 828 Цивільного кодексу України, пункту 4 рішення виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 03 грудня 1991 року №221, з метою врегулювання міжконфесійного конфлікту і забезпечення прав віруючих Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області , беручи до уваги відсутність згоди на почергове користування Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району релігійної громади Української Православної Церкви в с. Рясники Гощанського району і те, що у с. Рясники Гощанського району відсутні інші культові будівлі, а також враховуючи інформацію Гощанської районної державної адміністрації від 15 травня 2019 року №1166/0-20-19, зважаючи на рішення судів, які розглянули позови з аналогічних питань (справа №857/3975/19) та з метою забезпечення прав віруючих релігійних громад .

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - Розпорядження №635, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

За правилами статті 6 Закону України Про місцеві державні адміністрації №586-XIV від 09.04.1999 (далі іменується - Закон України №586-XIV), на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. Акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян визначені статте 25 Закону України №586-XIV, відповідно до якої місцева державна адміністрація:

1) забезпечує виконання Конституції та законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади; 2) забезпечує здійснення заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, боротьби зі злочинністю; 3) забезпечує розгляд звернень громадян та їх об`єднань, контролює стан цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в організаціях і установах, розташованих на відповідній території; 4) здійснює заходи щодо організації правового інформування і виховання населення; 4-1) забезпечує надання безоплатної первинної правової допомоги; 5) розглядає питання і вносить пропозиції про нагородження державними нагородами України; 6) забезпечує виконання актів законодавства з питань громадянства, пов`язаних з перебуванням іноземців та осіб без громадянства, сприяє органам та підрозділам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у додержанні правил паспортної системи; 7) проводить роботу, пов`язану з розробленням та здійсненням заходів щодо розміщення, працевлаштування, соціально-побутового і медичного обслуговування осіб, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, а також депортованих осіб, які добровільно повертаються в регіони їх колишнього проживання; 8) забезпечує виконання законодавства щодо національних меншин і міграції, про свободу думки і слова, свободу світогляду і віросповідання; 9) оголошує у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, епізоотій, пожеж, інших надзвичайних подій зони надзвичайної ситуації; здійснює передбачені законодавством заходи, пов`язані з підтриманням у них громадського порядку, врятуванням життя людей, захистом їх здоров`я і прав, збереженням матеріальних цінностей; 10) сприяють діяльності аварійно-рятувальних служб за місцем їх дислокації, під час прямування до зон надзвичайних ситуацій та під час ліквідації надзвичайних ситуацій, зокрема у поданні їм необхідних транспортних та інших матеріальних засобів і послуг; 11) погоджує проект плану проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки; взаємодіє з органами військового управління під час планування та проведення таких заходів з метою запобігання і недопущення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків; 12) забезпечує своєчасне інформування населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій під час проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки; 13) розглядає проектну документацію на будівництво захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) та розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі містобудівної документації; 14) перевіряє наявність і утримання в готовності локальних систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій на об`єктах, які підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій; наявність і готовність до використання у надзвичайних ситуаціях засобів колективного та індивідуального захисту населення, майна цивільного захисту, стан їх утримання та ведення обліку; 15) перевіряє підготовку населення до дій у надзвичайних ситуаціях; 16) бере участь у вирішенні питань проведення виборів і референдумів та адміністративно-територіального устрою у межах, визначених законодавством; 17) розглядає справи про адміністративні правопорушення, віднесені до її відання, утворює адміністративні та спостережні комісії, координує їх діяльність; 18) здійснює управління архівною справою та діловодством; 20) забезпечує здійснення заходів щодо соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк; 21) забезпечує здійснення заходів щодо осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують медичної допомоги у зв`язку із захворюванням на туберкульоз; 22) забезпечує здійснення заходів щодо ведення Державного реєстру виборців відповідно до закону; 23) здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (крім обласних державних адміністрацій).

Відповідно до статті 5 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації №987-XII від 23.04.1991 (далі іменується - Закон України №987-XII), в Україні здійснення державної політики щодо релігії і церкви належить виключно до відання України. Церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави. Держава захищає права і законні інтереси релігійних організацій; сприяє встановленню відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості й поваги між громадянами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями; бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству. Держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії. Усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається. Релігійні організації не виконують державних функцій. Релігійні організації мають право брати участь у громадському житті, а також використовувати нарівні з громадськими об`єднаннями засоби масової інформації. Релігійні організації не беруть участі у діяльності політичних партій і не надають політичним партіям фінансової підтримки, не висувають кандидатів до органів державної влади, не ведуть агітації або фінансування виборчих кампаній кандидатів до цих органів. Священнослужителі мають право на участь у політичному житті нарівні з усіма громадянами. Релігійна організація не повинна втручатися у діяльність інших релігійних організацій, в будь-якій формі проповідувати ворожнечу, нетерпимість до невіруючих і віруючих інших віросповідань. Релігійна організація зобов`язана додержувати вимог чинного законодавства і правопорядку.

За правилами статті 17 Закону України №987-XII, релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами.

Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.

Культова будівля і майно, що є державною власністю, можуть передаватися у почергове користування двом або більше релігійним громадам за їх взаємною згодою. За відсутності такої згоди державний орган визначає порядок користування культовою будівлею і майном шляхом укладення з кожною громадою окремого договору.

Культова будівля та інше майно, які становлять історичну, художню або іншу культурну цінність, передаються релігійним організаціям і використовуються ними з додержанням установлених правил охорони і використання пам`яток історії та культури.

Клопотання про передачу релігійним організаціям культових будівель і майна у власність чи безоплатне користування розглядається в місячний термін з письмовим повідомленням про це заявників.

Релігійні організації мають переважне право на передачу їм культових будівель із земельною ділянкою, необхідною для обслуговування цих будівель.

Користування землею релігійні організації здійснюють у порядку, встановленому Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами України. Земельні ділянки, що надаються релігійним організаціям у постійне користування для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, забороняється використовувати для здійснення підприємницької діяльності.

Договори про надання в користування релігійним організаціям культових та інших будівель і майна можуть бути розірвані або припинені в порядку і на підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Самовільне захоплення культових будівель чи привласнення культового майна не допускається.

Рішення державних органів з питань володіння та користування культовими будівлями і майном можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до пунктів 1 та 17 частини першої статті 6 Закону України Про охорону культурної спадщини №1805-III від 08.06.2000 (далі іменується - Закон України №1805-III, до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; укладення охоронних договорів на пам`ятки.

За приписами статті 23 Закону України №1805-III, усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Статтею 316 Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003 (далі іменується - ЦК України) встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору.

Відповідно до статті 326 ЦК України, у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що Церква Покрови Богородиці (1911) в селі Рясники Гощанського району Рівненської області перебуває на державному обліку як пам`ятка архітектури місцевого значення (охоронний номер 65-Рв) та за своєю правовою визначеністю є державною власністю. Управління таким майном здійснюється у даному випадку державним органом - Рівненською ОДА.

Рішенням Рівненського облвиконкому від 25.09.1991 №173 проведено реєстрацію юридичної особи - Українська Православна Церква с.Рясники Парафіяльна рада Свято-Покровського храму Рівненська єпархія; організаційно-правова форма - релігійна організація; органи управління - загальні збори; підписант, керівник - Готліб Василь Феодосійович (а.с. 11).

В матеріалах справи міститься Охоронний Договір від 03.10.1988 (далі іменується - Охоронний Договір), відповідно до якого Облвідділ в справах будівництва та архітектури виконкому Рівненської обласної Ради народних депутатів надав Церковній Раді с. Рясники Гощанського району у безоплатне користування будинок пам`ятника архітектури - Покровська Церква 1911 року с. Рясники Гощанського району, для використання приміщення цього пам`ятника для безпосереднього богослужіння (пункт 1 Охоронного Договору) (а.с. 35).

Виконавчим комітетом Рівненської обласної Ради народних депутатів прийнято рішення від 03.12.1991 №221 Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель , яким постановлено: Головному управлінню архітектури та містобудування облвиконкому передати у безоплатне користування релігійних громад Української Православної Церкви, статути яких зареєстровані рішенням виконкому обласної Ради народних депутатів від 25.09.1991 №173, культові будівлі та укласти охоронно-орендні договори з релігійними громадами по використанню ними культових будівель з додержанням установлених правил охорони і використання пам`яток історії та культури в населених пунктах, зокрема, Рясники Гощанського району (а.с. 17).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що укладений між Облвідділом в справах будівництва та архітектури виконкому Рівненської обласної Ради народних депутатів та позивачем Охоронний Договір визнаний дійсним відповідно до рішення Гощанського районного суду від 20.10.2015 (набрало законної сили 09.12.2015), а відтак культова будівля Покровської Церкви в с. Рясники передана у користування виключно позивачу для проведення богослужінь. Оскаржуваним Розпорядженням №635 фактично допущено з боку державного органу односторонню зміну умов права користування будівлею церкви, що є порушенням законодавства. Окрім того, виключне право на користування позивачем церквою в с. Рясники Гощанського району також підтверджується рішенням Виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів прийнято рішення від 03.12.1991 №221 Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель .

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 20.10.2015 у справі №557/1003/15-а, адміністративний позов Української православної церкви с.Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської єпархії до Рясниківської сільської ради Гощанського району Рівненської області про скасування рішення органу місцевого самоврядування та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено: визнано незаконним та скасовано рішення Рясниківської сільської ради Гощанського району Рівненської області № 378 від 04 серпня 2015 року Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування Української православної церкви с.Рясники ; визнано незаконним та скасовано рішення Рясниківської сільської ради Гощанського району Рівненської області № 381 від 04 серпня 2015 року Про відміну раніше прийнятого рішення сесії сільської ради (а.с. 21).

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 у справі №557/1003/15-а апеляційну скаргу Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський патріархат с. Рясники Гощанського району - залишено без задоволення; а постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 20.10.2015 - без змін (а.с. 27).

Даними судовими рішеннями встановлено, зокрема: Що позивач для проведення релігійних обрядів використовує приміщення Покровської церкви 1911 року, яка знаходиться в с.Рясники Гощанського району і являється пам`яткою архітектури. Приміщення вказаної церкви передане у безстрокове користування парафії с.Рясники Гощанського району на підставі охоронного договору від 03 жовтня 1988 року, укладеного між обласним відділом в справах будівництва та архітектури виконкому Рівненської обласної ради та церковною радою. На час укладення охоронного договору на території Рясниківської сільської ради Гощанського району знаходилася одна релігійна громада, яка 25 вересня 1991 року провела державну реєстрацію і була внесена до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як Українська православна церква с.Рясники Парафіяльна рада Свято-Покровського храму Рівненської єпархії ; Використання позивачем приміщення Покровської церкви, яка розташована в с.Рясники Гощанського району, на даний час проводиться на законних підставах, оскільки це приміщення передано релігійній громаді у безстрокове користування у 1988 році, що підтверджується охоронним договором від 03 жовтня 1988 року, укладеним між обласним відділом в справах будівництва та архітектури виконкому Рівненської обласної ради та церковною радою. На даний час вказаний договір ніким не змінювався та не скасовувався у встановленому законом порядку, отже являється чинним .

Позивач вказує, що встановлені у рішенні Гощанського районного суду Рівненської області від 20.10.2015 у справі №557/1003/15-а обставини не потребують доказуванню, а відтак позивач має виключне та законне право на користування будівлею церкви в с. Рясники Гощанського району. Натомість, оскаржуваним Розпорядженням №635 фактично порушено право позивача на користування церквою та протиправно змінено умови такого користування.

Суд не погоджується з такими доводами позивача та зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, частиною п`ятою цієї статі визначено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

У даному випадку відповідачі - Рівненська обласна державна адміністрація та виконуючий обов`язки голови Рівненської ОДА не брали участі у розгляді справи №557/1003/15-а, а тому обставини, встановлені у межах справи №557/1003/15-а, можуть бути спростовані у загальному порядку.

Суд констатує, що оскаржуване Розпорядження №635 прийняте суб`єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а позивач не має безумовного права на користування будівлею церкви, з огляду на наступне:

(1) Рівненська ОДА в розумінні статті 17 Закону України №987-XII є органом влади, який реалізовує правомочності держави, як власника культової будівлі - церкви в селі Рясники Гощанського району;

(2) Охоронний Договір був укладений 03.10.1988 між Облвідділом в справах будівництва та архітектури виконкому Рівненської обласної Ради народних депутатів та Церковною Радою с. Рясники Гощанського району; позивач, як юридична особа зареєстрований 25.09.1991, тобто задовго після підписання Охоронного Договору; позивачем не надано суду жодних належних і допустимих доказів того, що він є правонаступником Церковної Ради с. Рясники Гощанського району, з якою укладено Охоронний Договір; позивачем не надано суду жодних доказів того, що Охоронний Договір його стосується взагалі; Охоронний Договір не містить жодної інформації щодо осіб, які входили до Церковної Ради с. Рясники Гощанського району чт до релігійної громади с. Рясники на той час; Охоронний Договір не міг бути підписаний керівником позивача, оскільки реєстрація позивача в якості юридичної особи відбулася у 1991 році;

(3) Рішення Виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 03.12.1991 №221 Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель , яким постановлено: Головному управлінню архітектури та містобудування облвиконкому передати у безоплатне користування релігійних громад Української Православної Церкви, статути яких зареєстровані рішенням виконкому обласної Ради народних депутатів від 25.09.1991 №173, культові будівлі та укласти охоронно-орендні договори з релігійними громадами по використанню ними культових будівель з додержанням установлених правил охорони і використання пам`яток історії та культури в населених пунктах, зокрема, Рясники Гощанського району , жодним чином не являється документом, за яким позивачу передано у користування будівлю церкви в с. Рясники Гощанського району, оскільки реалізація такого рішення можлива лише у випадку укладення охоронно-орендного договору з релігійними громадами, що чітко визначено пунктом 4 рішення; судом встановлено, що на підставі рішення Виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 03.12.1991 №221 Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель з позивачем не укладався будь-який охоронно-орендний договір, який би визначав умови передачі та користування культовою будівлею церкви в с. Рясники Гощанського району.

Відповідно до статті 24 Конституції України №254к/96-ВР від 28.06.1996, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

За приписами статті 35 Конституції України №254к/96-ВР від 28.06.1996, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов`язкова.

Ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов`язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов`язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що УПЦ та ПЦУ, як релігійні громади в селі Рясники Гощанського району (зареєстровані у встановленому законом порядку), мають рівні конституційні права на використання будівлі церкви в с. Рясники Гощанського району, як майна державної власності, розпорядником якого є Рівненська ОДА. На момент прийняття оскаржуваного Розпорядження №635 будівля церкви в с. Рясники не перебувала у користуванні в порядку відповідного охоронно-орендного договору, укладеного у встановленому законом порядку, а відтак Рівненська ОДА мала усі правові підстави для визнання потреби у користуванні церквою за двома релігійними громадами.

Оскаржуване Розпорядження №635 винесене суб`єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України №254к/96-ВР від 28.06.1996, Законом України №586-XIV, Законом України №987-XII, Законом України №1805-III та ЦК України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Прийняття рішення, вчинення дії з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано - принцип використання повноваження з належною метою. Належною є та мета, що визначена в законі або випливає з його цілей. Для забезпечення дотримання цього принципу доцільно, щоб у законодавчому акті чітко зазначалася мета, задля якої надається повноваження. Якщо мету повноваження в законі не визначено, то слід виходити із загальної мети, яка визначена у статті 3 Конституції України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Прийняттю оскаржуваного Розпорядження №635 слугувала легітимна мета - забезпечення конституційного права на свободу світогляду і віросповідання для усіх жителів (релігійних громад) села Рясники Гощанського району, та усунення (попередження) будь-яких конфліктів між конфесіями.

Окрім того, суд зазначає, що оскаржуване Розпорядження №635 окреслює лише питання наявності потреби у користуванні церквою двома релігійними громадами села Рясники Гощанського району, головною метою якого є фактично надання можливості двом релігійним громадам здійснювати богослужіння у приміщенні церкви. Таке рішення суб`єкта владних повноважень не порушує жодних прав чи інтересів позивача, оскільки можливість використання церкви для здійснення богослужінь у позивача зберігається.

За правилами частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Тобто, під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, оскільки право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає, оскільки звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Враховуючи наведене, обов`язковою умовою захисту в адміністративному суді прав, свобод, інтересів фізичних або юридичних осіб є одночасна наявність двох факторів: існування публічно-правових відносин між позивачем - фізичною або юридичною особою та відповідачем - суб`єктом владних повноважень; наявність факту порушень прав, свобод, інтересів позивача, вчинених або допущених відповідачем у таких правовідносинах.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Позивачем жодним чином не обґрунтовано факту наявності порушення з боку відповідачів його прав чи інтересів, у свою чергу, відповідачами доведено правомірність оскаржуваного Розпорядження №635 у порядку статті 77 КАС України. Відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню за їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Української Православної Церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії (35430, Рівненська область, Гощанський район, село Рясники, вулиця Рівненська, 2; код ЄДРПОУ 21099043) до Рівненської обласної державної адміністрації (33028, місто Рівне, майдан Просвіти, 1; код ЄДРПОУ 13986712) та в.о. голови Рівненської обласної державної адміністрації Тимошенка І.О. (адреса за місцем роботи: 33028, місто Рівне, майдан Просвіти, 1), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Української Православної Церкви Свято-Покровської Парафії Рівненської Єпархії (Православна Церква України) с. Рясники Гощанського району Рівненської області (35430, Рівненська область, Гощанський район, село Рясники, вулиця Колюбенка, 2; код ЄДРПОУ 39920680) про визнання протиправним та скасування розпорядження - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 11 листопада 2019 року.

Суддя Недашківська К.М.