Постанова

від 30.04.2020 по справі 460/1672/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/1672/19 пров. № А/857/391/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Шевчук С.М., Онишкевича Т.В.

з участю секретаря судового засідання: Коваль Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Української Православної Церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року (ухвалене головуючим-суддею Недашківською К.М., час ухвалення судового рішення 16 год 01 хв у м. Рівне, час складання повного тексту судового рішення 11 листопада 2019 року) за адміністративним позовом Української Православної Церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії до Рівненської обласної державної адміністрації, виконуючого обов`язки голови Рівненської обласної державної адміністрації Тимошенко Ігоря Олександровича (за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Української Православної Церкви Свято-Покровської парафії Рівненської Єпархії (Православна Церква України) с. Рясники Гощанського району Рівненської області) про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У липні 2019 року Українська Православна Церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати розпорядження виконуючого обов`язки голови Рівненської обласної державної адміністрації №635 від 09.07.2019 Про використання Покровської церкви в с. Рясники Гощанського району .

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Українська Православна Церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії подала апеляційну скаргу, в якій через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою повністю задовольнити адміністративний позов.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції невірно надана оцінка юридичних наслідків укладення Охоронного договору від 03.10.1988, який відповідає вимогам законодавства Української РСР, яке діяло на момент його укладення. Також, помилковими вважає висновки суду першої інстанції щодо неналежності форми договору, оскільки такий укладений та підписаний начальником відділу пам`ятників архітектури обласного відділу в справах будівництва та архітектури виконкому Рівненської обласної Ради народних депутатів та церковною Радою с. Рясники Гощанського району, та відповідає Положенню про релігійні об`єднання в Українській РСР, затвердженого 01.11.1976 Указом Президії Верховної Ради УРСР, Інструкції Про облік релігійних об`єднань, молитовних будинків і споруд, а також про порядок реєстрації виконавчих органів релігійних об`єднань і служителів культу , затвердженої 31.10.1968 Радою у справах релігії при Раді Міністрів СРСР. Крім того, судом не враховано, що рішенням Рівненської обласної Ради народних депутатів №173 від 25.09.1991 Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель зареєстровано статут Української Православної Церкви с. Рясники Гощанського району. 03.12.1991 рішенням Рівненської обласної Ради народних депутатів №221 цій же релігійній громаді передано культову споруду у постійне користування. Зазначена релігійна громада відповідно до пунктів 3, 4 постанови Верховної Ради України Про порядок введення в дію Закону України Про свободу совісті та релігійні організації є правонаступником релігійної громади, якій передано у безоплатне користування культову споруду на підставі охоронного договору від 24.09.1988. Враховуючи те, що рішенням Рівненської обласної Ради народних депутатів №221 від 03.12.1991 позивачу передано культову споруду у постійне користування, апелянт вважає, що у відповідача не було законних підстав для прийняття оспорюваного розпорядження.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Українська Православна Церква с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з`явилися представники позивача Готліба В.Ф. , Величко О.М., представник відповідача - Рівненської обласної державної адміністрації - Ганов О.О. та представник третьої особи Петриченко О.Р.

Відповідач виконуючий обов`язки голови Рівненської обласної державної адміністрації Тимошенко І.О. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача Готліба В.Ф. та Величко О.М., які підтримали апеляційну скаргу, представника відповідача Ганова О.О. та представника третьої особи Петриченко О.Р . , які заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржуване рішення скасуванню повністю із закриттям провадження по справі, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що згідно пункту 1 розділу І Охоронного договору на передачу пам`ятника архітектури, Обласний відділ в справах будівництва та архітектури виконкому Рівненської обласної Ради народних депутатів (Облвідділ) передає, а Церковна рада с. Рясники Гощанського району (Користувач) приймає в безоплатне користування будинок пам`ятку архітектури Покровську церкву 1911 року с. Рясники Гощанського району, що є на державній охороні, з метою використання приміщення даної культової споруди для безпосереднього богослужіння. Охоронний договір разом з актом технічного огляду пам`ятника архітектури при передачі його в оренду (використання) складені та підписані 03.10.1988 представниками облвідділу та орендаря (користувача).

Рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів №173 від 25.09.1991 Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель зареєстровано, в тому числі, статут Релігійної громади Української Православної Церкви с. Рясники Гощанського району, про що видано свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади.

Згідно рішення виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів №221 від 03.12.1991, за результатами розгляду заяви віруючих, Головному управлінню архітектури та містобудування облвиконкому було доручено передати у безоплатне користування релігійних громад Української православної церкви, статути яких зареєстровані рішенням виконкому обласної Ради народних депутатів №173 від 25.09.1991, культові будівлі та укласти охоронно-орендні договори з релігійними громадами по використанню ними культових будівель з додержанням установлених правил охорони і використання пам`яток історії та культури, зокрема, в с. Рясники Гощанського району.

30.07.2015 було зареєстровано Релігійну громаду Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) с. Рясники Гощанського району Рівненської області (код ЄДРПОУ - 39920680), основний вид діяльності відповідно до КВЕД 94.91 Діяльність релігійних організацій.

Таким чином, з 30.07.2015 у с. Рясники Гощанського району Рівненської області діють дві православні релігійні громади, а саме : Українська Православна Церква с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії та Свято-Покровська парафія Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) , статути яких зареєстровані відповідно до рішення виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів №173 від 25.09.1991 та розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації №378 від 20.07.2015.

До Рівненської обласної державної адміністрації звернулась Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату с. Рясники Гощанського району Рівненської області щодо почергового користування культурною спорудою Покровської церкви релігійними громадами Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату с. Рясники Гощанського району Рівненської області та Української Православної Церкви с. Рясники Гощанського району Рівненської області, за результатами розгляду якої, виконуючим обов`язки голови Рівненської обласної державної адміністрації Тимошенко І.О. прийнято розпорядження №635 від 09.07.2019 Про використання Покровської церкви в с. Рясники Гощанського району , яким, зокрема, визнано, що потребу у користуванні культовою будівлею - Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району по вул. Рівненська, 2, що є пам`яткою архітектури місцевого значення (охоронний №65-Рв) та становить державну власність, мають Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Рясники Гощанського району Рівненської області (статут зареєстровано розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації №378 від 20.07.2015, зі змінами та доповненнями, зареєстрованими розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації №32 від 27.01.2017 та №282 від 02.04.2019), та Релігійна громада Української православної церкви в с. Рясники Гощанського району (статут зареєстровано рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів №173 від 25.09.1991) , у порядку і на умовах, передбачених в окремих договорах; Гощанській районній державній адміністрації спільно з виконавчим комітетом Бабинської сільської ради Гощанського району утворити комісію для визначення порядку користування культовою будівлею - Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району по вул. Рівненська, 2, і проведення інвентаризації культового майна із затвердженим графіком проведення почергових богослужінь у храмі релігійними громадами в разі недосягнення домовленості між ними.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне розпорядження прийнято відповідачем правомірно, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, тому підстави для його скасування відсутні.

Проте, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права щодо визначення підсудності даного спору, з огляду на наступне.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім цього, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В контексті положень п.7 ч.1 ст.4 КАС України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь (наявність) у спорі суб`єкта владних повноважень не дає безумовних підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з цим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Виникнення спірних правовідносин у цій справі обумовлено незгодою позивача з правомірністю набуття Українською Православною Церквою Свято-Покровської парафії Рівненської Єпархії (Православною Церквою України) с. Рясники Гощанського району Рівненської області права користування Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району, з покликанням на те, що виконуючий обов`язки голови Рівненської обласної державної адміністрації Тимошенко І.О. прийняв розпорядження №635 в результаті помилкового тлумачення положень статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , культова споруда церкви та наявне у ній майно передані у користування саме позивачу, а оспорюване розпорядження фактично порушує умови користування церквою, що визначені Охоронним договором.

Тобто, предметом даної справи є не стільки оспорюване розпорядження, яким вирішено питання щодо передачі у почергове користування відповідного об`єкта нерухомого майна відповідним релігійним організаціям, скільки законність набуття третьою особою права та порядку користування цим майном, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Тобто, вимогами у цій справі є визнання протиправними та скасування рішення суб`єкта владних повноважень щодо передачі Покровської церкви в с. Рясники Гощанського району та державного майна, що в ній знаходиться, в користування Українській Православній Церкві Свято-Покровської парафії Рівненської Єпархії (Православна Церква України) с. Рясники Гощанського району Рівненської області.

Визнання протиправними та скасування спірного рішення щодо передачі у почергове користування Покровської церкви в с. Рясники Гощанського району та державного майна, що в ній знаходиться, є захистом прав позивача на це майно від його порушення іншою особою, яка набула право користування на спірне майно.

Критеріями відмежування справ цивільної (господарської) юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства, що прямо встановлено законом), по-друге, суб`єктний склад такого спору.

Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги відсутністю підстав набуття третьою особою права користування спірним майном і, як наслідок, відсутністю у такої особи правомірного інтересу щодо фіксації свого права в оспорюваному розпорядженні.

Правовою підставою звернення з позовом до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування оспорюваного розпорядження, позивачем визначено статтю 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , якою врегульовано питання користування майном, яке є власністю держави, громадських організацій або громадян.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.10 ст.17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , рішення державних органів з питань володіння та користування культовими будівлями і майном можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України). Таким чином, законодавством чітко визначена юрисдикційність відповідних категорій справ.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відтак, колегія суддів вважає, що спір у даній справі пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на користування майном іншою особою, до якої перейшло таке право.

Аналогічний підхід до застосування норм права у подібних правовідносинах висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04.04.2018 по справі №826/3202/16, від 20.06.2018 по справі №814/803/17, а також Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 24.01.2019 по справі №819/132/16 та постанові від 21.01.2020 по справі №813/1262/18.

Згідно ч.1 ст.319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених ст.19 КАС України, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Пунктом першим частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право його скасувати повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

З урахуванням наведеного вище, беручи до уваги, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права в частині розгляду справи з порушенням правил юрисдикційної підсудності, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення із закриттям провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України, роз`яснивши позивачу його право на звернення з даним позовом до суду цивільної юрисдикції.

Керуючись ст.ст.19, 238, 240, 243, 308, 310, 315, 319, 322, 325, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Української Православної Церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року по справі №460/1672/19 скасувати, а провадження по справі закрити

Роз`яснити позивачу право на звернення в порядку цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. М. Шевчук Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 05.05.2020.