Ухвала

від 06.11.2019 по справі 489/73/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

06.11.19

22-з/812/117/19Справа № 489/73/18

Провадження 22-з/812/117/19

У Х В А Л А

06 листопада 2019 року м.Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - Бондаренко Т.З.,

суддів - Темнікової В.І., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С.,

за участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення з приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі за позовом

ОСОБА_1

до

Приватного підприємства СГО

про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час

вимушеного прогулу і компенсації за невикористані відпустки ,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 червня 2019 року позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства СГО про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і компенсації за невикористані відпустки, задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства СГО на користь позивача компенсацію за невикористану відпустку по інвалідності у розмірі - 238 грн. 09 коп. У задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Додатковим рішенням від 26 липня 2019 року розподілено судові витрати, з ПП СГО в дохід держави стягнуто судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року задоволено апеляційну скаргу задоволено.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 червня 2019 року та додаткове рішення того ж суду від 26 липня 2019 року скасовано, по справі ухвалено нове судове рішення . Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду, поновлено ОСОБА_1 на роботі в Приватному підприємстві СГО на посаді слюсаря-сантехніка з 03 грудня 2018 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 37637 грн.60 коп. та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 3162 грн. 51 коп. а всього 40800 грн.11 коп.

Стягнуто з ПП СГО на користь держави судового збору в розмірі 3842 грн. Та на користь ОСОБА_1 18400 грн. судових витрат на правову допомогу.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року виправлено арифметичну помилку в постанові цього ж суду від 21 жовтня 2019 року щодо підрахунку суми стягнення компенсації за невикористану відпустку.

22 жовтня 2019 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання позивача по справі про стягнення судових витрат на правничу допомогу. ОСОБА_1 зазначає, що при винесенні постанови Миколаївським апеляційним судом стягнуто не всі кошти які ним було витрачено у зв`язку з наданням правової допомоги адвокатом Головченко О.А. Так, у розрахунок витрат, які було стягнуто вказаною постановою не увійшов розрахунок часу на професійну допомогу витраченого в апеляційному суді та у зв`язку з перевіркою додаткових матеріалів, наданих відповідачем.

В судовому засіданні позивач та його представник доводи заяви про стягнення витрат на правову допомогу підтримали, надали суду додаткові пояснення.

Інші учасники справи до суду не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, в порядку ухвалення додаткового рішення слід залишити без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи 21 жовтня 2019 року Миколаївським апеляційним судом винесено постанову, якою задоволено вимоги позивача та розподілено судові витрати (т.2 а.с.82-88).

22 жовтня 2019 року позивачем по справі надано до суду заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу, витрачених під час розгляду справи в апеляційному суді разом з додатковою угодою № 1 до договору про надання правової допомоги № 59/18 від 29 грудня 2018 року, актом виконаних робіт до вказаної додаткової угоди від 22 жовтня 2019 року та копією квитанції про сплату суми гонорару.

Заяву про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу разом з додатками судом було направлено відповідачу та його представнику, проте відзиву на таку заяву не надано (т.2 а.с.101-103, 107-108).

У своїх поясненнях щодо обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначив, що ним підтверджено обсяг виконаних робіт актом виконаних робіт згідно до додаткової угоди № 1: відповідач досяг домовленості у належній письмовій формі щодо гонорару адвоката шляхом укладення договору про надання правової допомоги та додаткового угоди № 1 від 29 грудня 2018 року із детальним описом робіт/послуг, виконаних адвокатом станом на день винесення постанови із зазначенням розрахунку вартості професійної допомоги.

Розподіл судових витрат між сторонами регламентується ст. 141 ЦПК України. Частиною 8 цієї статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Заява ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 6040 грн. витрат на правничу допомогу подана 22 жовтня 2019 року, після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції. Під час судового розгляду судом апеляційної інстанції було досліджено питання про розподіл судових витрат на підставі доказів, які були надані стороною та містились у матеріалах справи на момент її розгляду.

Позивач та його представник ОСОБА_3 брали участь у судовому засіданні. Проте, до закінчення судових дебатів у справі заяв про необхідність розподілу судових витрат після ухвалення судового рішення ними не було зроблено.

За вказаних обставин, заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат від 22 жовтня 2019 року підлягає залишенню без розгляду на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями ч.8 ст.141, 368, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст. 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту 11 листопада 2019 року.

Судді: Т.З.Бондаренко

Т.В.Крамаренко

В.І.Темнікова