Постанова

від 29.01.2009 по справі 2а-2639/09

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІ НІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа № 2а -2639/09

Категорія № 6.6.2

29 січня 2009 рок у

Луганський окружний адміністративний су д у складі:

судді: Качуріної Л.С.

при секретарі: Лемба Т.В.

в присутності: представника позивача - Бачура О.В.

відповідач - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Ле нінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська до Пр иватного підприємства «Лініон-Люкс» , третя особа - Державний реєстратор - начальник упр авління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської р ади про визнання недійсною державної реєстрації та припинення юридичн ої особи , -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2008 ро ку до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Лен інської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська до При ватного підприємства «Лініон-Люкс» про визнання недійсною державної р еєстрації та припинення юридичної особи.

У позовній заяві позивач просив суд визнат и недійсним запис № 13821020000001892 від 25.11.2004 року про державну реєстрацію юридичної о соби Приватного підприємства «Лініон-Люкс» з моменту реєстрації та при пинити юридичну особу.

У судовому засіданні представник позивач а підтримав позовні вимоги та пояснив , що 25 листопада 2004 року виконавчим комітетом Луганс ької міської ради зареєстровано Приватне підприємство «Лініон-Люкс» і дентифікаційний код 33269576 , про що було зроблено запис № 13821020000001892. В подальшому ПП «Лі ніон-Люкс» на підставі діючого законодавства зареєструвалося в Луганс ькому міському управлінні статистики та було взято на податковий облік за № 101 від 20.01.2005 р. Засновником та керівником підприємства зареєстровано Осташкова Володимира Павловича , яка пр описана за адресою: м. Луганськ , п-т Крупської , 12 на теперішній час , згідно установчих документів підприємства , її місцезнаходженн я м. Луганськ , п-т К рупської , 12.

У ході; розгляду кримінальної справи Ленін ським районним судом м. Луганська було з'ясовано , що приблизно у листопаді 2004 р. Ост ашков В.П. у м. .Луганську з невстановленими у ході слі дства особами , як і є організаторами злочину та мали злочинний намір створити фіктивний суб'єкт підприєм ницької діяльності , для відхилення від сплати податків , вступив у зговір. У листопаді 2004 р. Осташков В.П. з метою реєстраці ї ПП "Лініон-Люкс" разом з невстановленими особами звертався до юридичної фірми "Максим- Теко". Приблизно у середині листопада Осташков В.П. з невстановленими особами отримав у вищезазначеній фірми всі необхідні документи для подальшої реєстрації ПП "Лініон- Люкс". Після цього Осташков В.П. разом з невстановленими особами зареєстрував ПП "Лініон-Люкс" у Ленінській М ДШ у м. Луганську та виконавчому комітеті Луганської міської ради.

Осташков В.П. за попереднім зговором з невс тановленою групою осіб , не маючи мети заняття підприємницькою діяльністю , створив юридичн у особу ПП "Лініон-Люкс" , після чого усі установчи та реєстраційні документи п ідприємства Осташков В.П. передав невстановленим особам..

Таким чином , позивач вважає , що фактично державна реєстрація ПП «Лініон-Лю кс» була здійснена внаслідок домовленості між невідомими особами , що свідчить про укла дання між ними відповідно до ст. 638 ЦК України усної угоди.

Під час судового засідання від представни ка позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог , в якій просив визнати неді йсним запис № 13821020000001892 від 25.11.2004 року про державну реєстрацію юридичної особи П риватного підприємства «Лініон-Люкс» з моменту реєстрації та припинит и юридичну особу.

Представник позивача у судовому засіданн і позов підтримав , просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився , про дату , час та місце розгляду с прави були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не доповів.

Заслухавши пояснення сторін , вивчивши матеріали с прави , дослід ивши надані сторонами докази , суд вважає , що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав

У судовому засіданні встановлено , що Приватне підприємст во «Лініон-Люкс» зареєстроване як суб'єкт господарювання розпорядженн ям виконавчого комітету Луганської міської ради Луганської області за номером № 13821020000001892 від 25.11.2004 p . , про що бул о видане свідоцтво про державну реєстрацію серії АОО № 322876 та було включен о у встановленому порядку до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та йому присвоєно ідентифікаційний код 33269576. Згідно д овідки № 101 від 20.01.2005 р ПП «Лініон-Люкс» було взято на облік платників податкі в у Ленінська МДПІ м. Луганська.

Відносини , які виникають у сфері державної реєстрації юр идичних осіб регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юри дичних осіб та фізичних осіб -підприємців» від 15 травня 2003 року №755- IV (далі - Закон №755- IV ) , який набрав чинності з 1 липня 2004 року.

Засновником ПП «Лініон-Люкс» у відповідно сті до Закону №755- IV , згідно рішення власни ка , виступив Оста шков В.П. , яки й вирішив створити вказане підприємство , встановив місцезнаходження підприємства за а дресою: м. Луганськ , п-т Крупської , 12 , затвердив статут ПП «Лініон-Люкс» та залишив за собо ю обов'язки директора.

Проте , згідно акту від 06.02.2008 р. про встановлення фактичного міс цезнаходження платника податків - ПП «Лініон-Люкс» встановлено , що платник податків за адресою: м. Луганськ , п-т Крупської , 12 - не знаходиться.

З пояснень Осташкова В.П. та позивача у справі вбачається , що невідомі особи завол оділи установчими документами , бухгалтерськими документами та печаткою ПП «Лініон- Люкс» , з метою пор ушення економічних інтересів держави щодо несплати встановлених закон ом податків , що зо крема підтверджено ПП «Лініон-Люкс» незнаходженням ПП «Лініон-Люкс» за юридичною адресою.

У відповідності із п. 7 ст. 19 Закону України «П ро державну реєстрацію юридичниї осіб та фізичних осіб - підприємців» ві д 15.05. 2003 року юридична особа щорічно , починаючи з наступного року з дати її державної реєс трації , протягом одного місяця зобов"язана подати або надіслати рекомендованим листом д ержавному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про пі дтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно п. 2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003р. № 755 - IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановления судового рішення щодо припинення юридично ї особи , що не пов' язано з банкрутством юридичної особи , зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженн ям. Оскільки відповідач більше року не подає органам державної подат кової інспекції реєстраційну картку про

підтвердження відомостей про юридичну о собу , то це є підс тавою припинення його юридичної особи.

Позивачем не доведено суду наявність на ча с розгляду справи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичн их осіб-підприємців , інформації про відсутність підтвердження відомост ей про юридичну особу.

Щодо визнання недійсним запису № 13821020000001892 від 25.11.2004 року про державну реєстрацію юридичної особи ПП «Лініон-Люкс» суд вв ажає , що позиваче м не доведені підстави для задоволення позовних вимог з огляду на наступ не.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративн ого судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення , крім випадків , встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочи нства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за свої м внутрішнім переконанням , що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні в сіх обставин справи в їх сукупності.

Аналізуючи норми Господарського кодексу України (далі - ГК України) слід зазначити , що згідно з частиною 1 ст. 216 учасники господарсь ких відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопор ушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку , передбаченому цим Кодексо м , іншими законам и та договором.

Частиною 1 ст. 238 ГК України передбачено , що за порушення вста новлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльн ості до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноважени ми органами державної влади або місцевого самоврядування адміністрати вно-господарські санкції , тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру , спрям овані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквіда цію його наслідків.

Згідно з частиною 1 ст. 247 ГК України у разі зд ійснення суб'єктом господарювання діяльності , що суперечить закону чи установчим докум ентам , до нього мо же бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді ск асування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Частиною 1 ст. 59 ГК України передбачено , що припинення діяль ності суб'єкта господарювання здійснюється у випадках , передбачених цим Кодексом , - за рішенням суд у. Частиною 6 цієї ж статті , зокрема , визначено , що суб'єкт господарювання ліквідується у разі скасув ання його державної реєстрації у випадках передбачених законом.

Згідно зі ст. 6 Конституції України державн а влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу , виконавчу та судову , відповідно орга нами законодавчої , виконавчої , судової влади , а також Президентом. У цьому контексті від органів де ржавної влади слід відрізняти органи державного управління , що створюються для забезпе чення виконань їх завдань. Основним призначенням системи органів держа вної влади є організація реалізації повноважень держави (відповідно по вноважень територіальних громад - щодо органів місцевого самоврядуван ня).

Статтею 4 Закону України «Про державну под аткову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-ХІІ визначено , що Державна податкова адмі ністрація України є центральним органом виконавчої влади.

Із зазначеного суд приходить до висновку , що позивач не нал ежить до кола осіб , визначених частиною 2 ст. 110 Цивільного кодексу Україн и , які мають право на звернення до суду із зазначеним позовом , а також зазначає , що позивач не належить і до кола осіб , визначених статтею 239 ГК України , яким над ано право на застосування адміністративно-господарських санкцій.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначе но , що органи держ авної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'яз ані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституці єю та законами України.

У зв'язку з цим , суд приходить до висновку , що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним запису № 13821020000001892 від 25.11.2004 року про державну

реєстрацію юридичної особи ПП «Лініон- Люк с» не обґрунтовані чинним законодавством України і в цій частині задово ленню не підлягають.

Відповідно до частини 2 ст. 94 КАС України якщ о судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноваж ень , суд присуджу є з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові в итрати.

На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 2 , 17 , 87 , 94 , 98 , 158 , - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенн і адміністративного позову Ленінської міжрайонної державної податков ої інспекції м. Луганська до Приватного підприємства «Лініон-Люкс» , третя особа - Державн ий реєстратор - начальник управління державної реєстрації та міського р еєстру Луганської міської ради про визнання недійсною державної реєст рації та припинення юридичної особи відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає з аконної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оска рження , встановл еного Кодексом адміністративного судочинства України , якщо таку заяву не було под ано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не б ула подана в строк , встановлений цим Кодексом , постанова суду першої інстанції набирає з аконної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційн ому порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через с уд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошен ня постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього про тягом двадцяти днів апеляційної скарги , з подачею її копії до апеляційної інстанції аб о в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства Укр аїни.