Ухвала

від 08.11.2019 по справі 522/8301/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/8301/18

Провадження №1-кс/522/18382/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

Секрета судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12018161500000893 від 20.04.2018 року, за ознаками злочинів передбачених ст. 227 КК України, про накладення арешту на майно.

учасники процесу:

прокурор - ОСОБА_4 ,

представники власника майна - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

Слідчий СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 звернулася із клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуків, мотивуючи наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.04.2018 до Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшла заява від гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_1 , в якій він просить прийняти міри до невстановленої особи, котра 19.04.2018 приблизно о 10 год 00 хв., знаходячись біля транспортного засобу, по вул. Говорова у м. Одеса, під приводом реалізації доброякісної продукції, реалізувала йому оливкове масло, котре не відповідає вимогам щодо безпечності продукції, встановленим нормативно-правовими актами, чим спричинила останньому шлункове отруєння.

За даним фактом відкрито кримінальне провадження №12018161500000893 від 20.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 227 КК України.

В ході виконання доручення по кримінальному провадженню №12018161500000893 від 20.04.2018 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 227 КК України, співробітниками УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НП України встановлено що на території м. Одеса та Одеській області здійснює свою незаконну діяльність група осіб, яка займається незаконним випуском на товарний ринок та реалізацією споживачам недоброякісної, тобто такої, що не відповідає встановленим стандартам, нормам, правилам і технічним умовам продукції.

Так співробітниками УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НП України в ході супроводження матеріалів встановлено, що за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 8, невстановлені на даний час особи створили підпільний цех по виготовленню недоброякісної, тобто такої, що не відповідає встановленим стандартам, нормам, правилам і технічним умовам продукції, а саме: оливкову олію торгової марки «Rodis extra virgin olive oil», «Latrovalis extra virgin olive oil cold extraction». Також на тарі в котру дані особи розливають продукцію виготовлену в даному цеху з відхиленням від належно встановлених національних чи регіональних стандартів, технічних умов та стандартів, запроваджених як обов`язкові відповідними технічними регламентами, нормативно-правовими актами, вибито ніби вона виготовлена підприємством The British Food Company LTD «Gold line Nutrition», котре знаходиться за адресою: Cirrus House, Glasgow Airport Business Park, Marchburn Drive, Paisley PA3 2S. UK, але вході моніторингу Інтернет мережі, встановлено, що за даною адресою: знаходиться бізнес центр, та вищезазначена компанія зовсім не займається виготовленням оливкової олії.

В подальшому під час відпрацювання доручення співробітниками УЗЕ в Одеській області, встановлено, що до даного цеху масло надходить у напівпричепі - паливо цистерні, державні номерні знаки НОМЕР_1 , зареєстрованою за ТОВ «Віол» код ЄДРПОУ 30322500, місцезнаходження юридичної особи у Донецькій області, м. Маріуполь, вул. Макара Мазая 11 (основні види діяльності підприємства: Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний)), що порушує всі норми та правила перевезення харчової продукції. В наступному олія перекачується з паливо цистерни у баки, котрі не призначені для зберігання харчової продукції, що розташовані в складських приміщеннях за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська 8, після чого за цією ж адресою дана небезпечна продукція розливається у різноманітні підроблені тари нібито виготовлені за кордоном та випускається на ринки м. Одеси, Одеської області та України.

Експертним висновком підрозділу на небезпечні властивості продукції 589/16 від 31.05.2018 Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут медицини транспорту» Міністерства охорони здоров`я України визначено, що за результатами комплексних хіміко-аналітичних та гігієнічних досліджень доставлена на експертизу рідина у металевій банці об`ємом 5 літрів з назвою «оливкова олія «Extra Virgin Olive Oil» виявилася сумішшю рослинних олій, яка за своїм складом не відповідає назві продукту, вимогам санітарного законодавства України, а саме Державних санітарних норм та правил «Медичні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів та продовольчої сировини» (Наказ МОЗ України №1140 від 29.12.2012 зареєстр. в Мінюсті України №87/22620 від 09.01.2013), державні гігієнічні правила і норми «Регламент максимальних рівнів окремих забруднюючих речовин у харчових продуктах» (Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 13.05.2013 №368 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2013р. за №774/23306), а за нутрієнтними та фізіологічними властивостями може представляти небезпеку для здоров`я людини, що робить рідину не придатною для застосування у харчових цілях.

В ходісанкційованого обшукза адресою:м Одесавул.Аеропортівська,8-було виявленота вилученооливкову олію,пластикові ємностіта мішкиз тканини.Орган досудовогорозслідування зазначає,що метоюарешту майнає обмеженнявведення вобіг наринок Українинебезпечної продукції,збереження вилученогомайна вякості речовогодоказу,відшкодування шкоди,інше. Безпосередньою підставою для накладення арешту є результати проведених експертиз, згідно з якими вилучена речовина є недоброякісною продукцією. На даний час, досудове розслідування триває, вживаються заходи щодо встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, власником майна не надано документів, які б підтверджували право власності на таке майно.

Позиція учасників судового розгляду.

Під час судового засідання прокурор просив накласти арешт на вилучене майно.

Представники власника майна заперечили проти накладення арешту, та вказали, що прокурором не усунено недоліків вказаних в ухвалі.

Положення Закону, якими керувався слідчий суддя, під час постановлення ухвали.

Кримінальний процесуальний кодекс

Стаття 170. Накладення арешту на майно

1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

4. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

5. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

6. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

7. Арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

8. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

9. У невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), погодженим прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

Якщо у визначений цією частиною строк прокурор не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі.

10. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

11. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

12. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Стаття 171. Клопотання про арешт майна

1. З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

2. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

3. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

5. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Стаття 172. Розгляд клопотання про арешт майна

1. Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

2. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

3. Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

4. Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.

Стаття 173. Вирішення питання про арешт майна

1. Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Не допускається арешт майна/коштів банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, а також майна/коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

2. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

3. Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

4. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

5. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:

1) перелік майна, на яке накладено арешт;

2) підстави застосування арешту майна;

3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення;

4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно;

5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

6. Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

7.Копія ухвалинегайно післяїї постановленнявручається слідчому,прокурору,а такожприсутнім підчас оголошенняухвали .

У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.

8. Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на яке судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, може бути передано приймаючому, перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передане майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.

Мотиви, із яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали.

Так, завданням заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження такого майна.

Згідно зі ст. 2 КК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

В поданому до слідого судді клопотанні, сторона обвинувачення зазначила про фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення; про майно, яке було вилучено під час проведення обшуків у різних складських приміщеннях; і як на підставу арешту вказано на те, що зазначене у клопотанні майно є речовими доказами у кримінальному провадженні, має важливе значення для доказування вини підозрюваного, проведення необхідних експертиз, і є знаряддям вчиненого кримінального правопорушення.

Ухвалою слідого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.11.2019 року, клопотання про накладення арешту повернено прокурору для усунення недоліків, де серед інших недоліків зазначено, що слідчим не вказано дату проведення обшуку, і на якій правовій підставі майно знаходиться у володінні орнану досудового розслідування.

Так відповіднодо вимогст.169КПК України тимчасововилучене майноповертається особі,у якоївоно буловилучено: 1)за постановоюпрокурора,якщо вінвизнає такевилучення майнабезпідставним; 2)за ухвалоюслідчого суддічи суду,у разівідмови узадоволенні клопотанняпрокурора проарешт цьогомайна; 3) у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 171,частиною шостою статті 173цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, вказане у клопотання майно, вилучено на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку. В подальшому, на вилучене майно накладено арешт в порядку передбаченому кримінальним процесуальним кодексом. Ухвалою слідчого судді від 25.09.2019 року, арешт на майно скасовано, так як підстави, що були вказані під час застосування заходу забезпечення кримінального провадження перестали існувати. Згідно з вимогами кримінального процесуального кодексу, після скасування арешту, майно негайно повертається особі у якої воно було вилучено.

У даному клопотанні, сторона обвинувачення продовжує наполягати на тому, що майно є вилученим і знаходиться у його володінні. Вказана обставина, на думку слідчого судді свідчить про суттєвий недолік клопотання, адже не зазначено на підставі якого процесуального документа майно було повторно вилученим. Не дотримання вимог ст. 171 КПК України в цій частині є очевидним.

Більше того, клопотання про накладення арешту після усунення недоліків і в частині мети арешту знову не відповідає вимогам закону, які перелічені в ч. 2 ст. 170 КПК України. Чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає такої мети арешту, як: обмеження введення в обіг на ринок України небезпечної продукції. Так, відповідно до ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання його приховування, пошкодження, знищення, псування, перетворення, відчуження. Жодного із вказаних завдань, слідчим не розкрито.

Крім цього, слідчий суддя розцінює недоліком і правову підставу для накладення арешту, адже в ст. 170 КПК України перелічений вичерпний перелік підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Вказані вище порушення унеможливлюють винесення кінцевого рішення за результатом розгляду клопотання, у зв`язку із чим клопотання підлягає поверненню прокурору для їх усунення.

Керуючись ст.ст. 170-175, 372, КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12018161500000893 від 20.04.2018 року, за ознаками злочинів передбачених ст. 227 КК України, про накладення арешту на майно,- повернути прокурору для усунення недоліків надавши строк протягом 72 (сімдесяти двох) годин.

Копію ухвали із клопотанням направити прокурору у даному кримінальному провадженні - для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя:

08.11.2019