Рішення

від 17.12.2018 по справі 753/23430/17

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23430/17

провадження № 2/753/798/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Слаква О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 3-тя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу КУЛИКОВСЬКА ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним.

В судовому засідання позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, пояснивши, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 3.12.2007 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково і стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 84 310 грн. заборгованості за договором позики, 2 272 грн. 07 коп. відсотків від простроченої суми та судові витрати. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 28.12.2009 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 3.12.2007 року було скасоване і винесено нове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 109 700 грн. заборгованості за договором позики, 169 700 грн. 01 коп. відсотків за користування позикою, 77 060 грн. 78 коп. інфляційних нарахувань та 1 700 грн. судових витрат. 13.05.2014 року заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва позов ОСОБА_1 було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 85 115 грн. відсотків за користування позикою, 3 620 грн. інфляційних втрат, 887 грн. 35 коп. судового збору. Крім того, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21.09.2005 року було накладено арешт на будинок та земельну ділянку площею 0,0419 га, розташовані в АДРЕСА_1 ділянка 19 , садове товариство „Трикотажник". Також 1.07.2005 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 довіреність, яка була посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубінською Н.І. і зареєстрована у реєстрі №4217, і надавала право позивачу укладати договори купівлі-продажу земельної ділянки, що належала ОСОБА_2 Разом з довіреністю ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку в„– АДРЕСА_1 . Про те, ознайомившись з ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.08.2017 року та ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21.09.2005 року позивач довідався, що ОСОБА_2 продав ОСОБА_6 вказану вище земельну ділянку. Вважає, що даний договір купівлі-продажу земельної ділянки слід визнати недійсним, оскільки сама процедура продажу була порушена відсутністю оригіналу державного акту про право власності на земельну ділянку, який знаходився у позивача, а також ОСОБА_2 ввів ОСОБА_6 та приватного нотаріуса в оману тим, що грошові кошти від продажу земельної ділянки повинні були направлені ОСОБА_2 на погашення заборгованості перед позивачем за договором позики.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_8 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що ОСОБА_2 дійсно видав довіреність ОСОБА_1 на право реалізувати його земельну ділянку, однак згідно довідки приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Трубінської Н.І. від 25.08.2005 року №25 вбачається, що довіреність №4217, яка була видана ОСОБА_2 ОСОБА_1 , була скасована. Крім того, ОСОБА_2 ніколи не надавав оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , а свій оригінал він втратив, пізніше отримав дублікат державного акту, на підставі якого продав земельну ділянку ОСОБА_6 Ніяких підстав для введення в оману ОСОБА_6 у ОСОБА_2 не було і оскаржуваний договір повністю відповідає вимогам діючого законодавства. Крім того, просить застосувати строк позовної давності, оскільки договір був укладений у 2005 році, а позивач звернувся до суду з даним позовом в грудні 2017 року.

Представник відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що 19.09.2005 року ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки серія НОМЕР_1 набув право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:90:943:0020, розташовану в АДРЕСА_1 . 10.01.2006 року на підставі даного договору ОСОБА_6 було видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серія КВ №138927, присвоєно кадастровий номер 8000000000:90:943:0020 і внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. 21.09.2005 року ухвалою Оболонського районного суду м. Києва по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , заборонивши проводити дії по її відчуженню, та накладено арешт на будинок та земельну ділянку площею 0,0419 га, розташовані в АДРЕСА_1 19, садове товариство „Трикотажник", заборонивши проводити дії по їх відчуженню. 22.09.2005 року державним реєстратором 11-Київської державної нотаріальної контори були прийняті рішення №2415437 та №2415452 про обтяження будинку та земельної ділянки на підставі ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 21.09.2005 року. Оскільки ОСОБА_6 не був стороною у даній цивільній справі, тому тільки в 2018 році він оскаржив вказану ухвалу суду. 14.03.2018 року Постановою Апеляційного суду м. Києва ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 21.09.2005 року в частині накладення арешту на земельну ділянку № 19 була скасована і в цій частині, а також в частині заборони на її відчуження було відмовлено. Крім того, оскаржуваний договір повністю відповідав волевиявленню сторін, а його укладення ніяким чином не порушувало право позивача, при цьому останній порушив строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

3-тя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куликовська Т.В. в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи була повідомлена судом належним чином (а.с.32), з заявами до суду про неможливість розгляду справи у її відсутність не зверталась.

Заслухавши позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.41 Конституції України, ч.1, ст.321 ЦК України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась в 1997 році відповідно до Закону України від 17.07.1997 року №475-ВР „Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2; 4; 7; 11 Конвенції" право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Згідно ч.1, ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачає ч.1, ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до ч.1, ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як встановлено у судовому засіданні, 19.09.2005 року ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки серія НОМЕР_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В. і зареєстрованою у реєстрі №5260, придбав у ОСОБА_2 земельну ділянку № 19 , кадастровий номер 8000000000:90:943:0020, розташовану в АДРЕСА_1 , с/т „Трикотажник» (а.с.59). Дане відчуження відбулось згідно дублікату Державного акту на право власності на земельну ділянку (п.2 договору). Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів даний договір купівлі-продажу був зареєстрований того ж дня 19.09.2005 року о 16-24 годин за №841702 (а.с.60). На день укладення оскаржуваного договору будь-які заборони на відчуження земельної ділянки не існували (п.5 договору). А ухвала Оболонського районного суду м. Києва, якою був накладений арешт на вказану земельну ділянку, була винесена через два дні після реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки, тобто 21.09.2005 року (а.с.13).

Вказані обставини не заперечувались учасниками справи, тому не підлягають доказуванню в порядку ч.1, ст.82 ЦПК України.

Однак позивач обґрунтовує свої позовні вимоги - визнання вказаного договору недійсним на підставі відсутності при його укладанні оригіналу Державного акту на право власності на земельну ділянку, якого ОСОБА_2 передав йому, а також введення ОСОБА_6 ОСОБА_2 в оману, яка полягала в тому, що дана земельна ділянка була забезпеченням виконання умов договору поруки, який був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

У відповідності до ч.3, ст.12; ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ч.1, ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Як вбачається з тексту оскаржуваного договору купівлі-продажу земельної ділянки позивач ОСОБА_1 не був стороною даного правочину, при цьому обидві сторони договору заперечують введення в оману покупця продавцем, стверджують, що договір повністю відповідав їх обопільному волевиявленню і будь-які обставини, які б могли перешкоджати укладенню даного договору, не існували.

Також з п.2 оскаржуваного договору вбачається, що він був укладений на підставі дублікату Державного акту на право власності на земельну ділянку. Відповідач ОСОБА_2 та його представник стверджують, що ОСОБА_2 отримав дублікат у зв`язку з втратою оригіналу. Вказане не спростовується будь-якими доказами в розумінні ст.76-80 ЦПК України, при цьому позивач не довів судові саме добровільну передачу йому ОСОБА_2 оригіналу Державного акту на право власності на земельну ділянку.

Також при подачі даного позову до суду позивач ОСОБА_1 порушив строк позовної давності, який не просить поновити, і що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що описані вище обставини в їх сукупності спростовують доводи позивача про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, як такі, що не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Згідно ст.137 ЦПК України, відмовляючи у задоволенні позову позивачу з нього на користь відповідача ОСОБА_6 підлягає стягненню 10 000 грн. вартості надання правничої допомоги, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, в задоволенні стягнення решти суми відмовити.

Керуючись ст.4; 10; 12-13; 76-80; 81-82; 133; 137; 141; 223; 258-259; 263-265 ЦПК України, на підставі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась в 1997 році відповідно до Закону України від 17.07.1997 року №475-ВР „Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2; 4; 7; 11 Конвенції", ст.41 Конституції України, ст.202; 203; 215; 230 ЦК України, ч.3, ст.12; ч.1, ст.81ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 3-тя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу КУЛИКОВСЬКА ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.09.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В. та зареєстрованого у реєстрі за №5260, недійсним відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 10 000 грн. вартості надання правничої допомоги, в задоволенні стягнення решти суми відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя :