Ухвала

від 07.11.2019 по справі 461/8469/19

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/8469/19

Провадження № 1-кс/461/9566/19

УХВАЛА

про арешт майна

07.11.2019 року слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна,

встановив:

слідчим управліннямГУ Національноїполіції уЛьвівській областіпроводиться досудоверозслідування укримінальному провадженні№ 12019140270000784 відомості про яке 23.05.2019 року внесені до Єдиного реєстру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора прокуратури Львівської області, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майноз позбавленнямправа найого відчуження,розпорядження тавикористання будь-якимфізичним та/абоюридичним особам,а саме:об`єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 1465966546101 нежитлові приміщення під літ. А-1, А1-1, А2-1, А3-1 загальною площею 199 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Подане клопотання мотивує тим, що на даний час в органу досудового розслідування існує сукупність підстав вважати, що вище зазначений об`єкт нерухомого майна є доказом злочину заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого в особливо великих розмірах, оскільки він є об`єктом кримінально протиправних дій та ймовірно отриманий юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому має доказове значення у кримінальному провадженні та є речовим доказом у вказаному вище кримінальному провадженні. Незастосування арешту на вище вказане нерухоме майно унеможливить виконання завдання кримінального провадження (ст.2 КПК України), в тому числі щодо встановлення винних осіб, а також відшкодування завданої шкоди потерпілому - територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, а також створить передумови невстановленим слідством особам для подальшого незаконного використання зазначеного вище нерухомого майна, та його відчуження.

Слідчий подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

З метою забезпечення арешту майна, збереження даного майна, вважаю за можливе при розгляді клопотання застосувати положення ч.2 ст.172 КПК України, згідно яких, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.

Статтею 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно вимогст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2ст.170 КПК України,арешт майна допускається з метою забезпеченн я:збереження речовихдоказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з положень ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР за фактом незаконного вибуття із комунальної власності нежитлових приміщень загальною площею 199 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , чим ймовірно також порушено право територіальної громади м. Львова на користування належною їй земельною ділянкою, на котрій розташований вище вказаний об`єкт нерухомого майна.

31.10.2019 року постановою старшого слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 вище вказаний об`єкт нерухомого майна визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки відповідно до матеріалів провадження наявні достатні підстави вважати, що він є об`єктом кримінально протиправних дій.

З матеріалів клопотання вбачаються достатні підстави вважати, що вказане майно є доказом вчинення злочину, тобто відповідає критеріям визначенимст. 98 КПК України.

Таким чином,збереження вказаногонерухомого майнамає важливезначення длякримінального провадження, майно, на яке просить накласти арешт слідчий, відповідає критеріям, визначеним у ст.170 КПК України, оскільки прямо стосується предмету доказування у вказаному кримінальному провадженні та забезпечить збереження речових доказів та подальше відшкодування потерпілому - територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, ймовірних збитків шляхом вжиття відповідних заходів цивільно-правового характеру (цивільного позову у кримінальному провадженні).

Враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, які вказують на ймовірне вчинення злочину, можливість настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, наслідки арешту майна, зважаючи на те, що таке обмеження права власності є розумним та виправданим, приходжу до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173, 222 КПК України, -

постановив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майноз позбавленнямправа найого відчуження,розпорядження тавикористання будь-якимфізичним та/абоюридичним особам,а саме:об`єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 1465966546101 нежитлові приміщення під літ. А-1, А1-1, А2-1, А3-1 загальною площею 199 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати слідчого ОСОБА_3 повідомити зацікавлених осіб (володільців) про накладення арешту.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1