Ухвала

від 11.11.2019 по справі 588/1676/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

11 листопада 2019 р.

м. Київ

Справа № 588/1676/18

Провадження № 51-4877 ск 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Тростянецького районного суду Сумської області від 14 лютого 2019 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року щодо ОСОБА_5 ,

встановив:

Вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 14 лютого 2019 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

Вирішено питання щодо цивільних позовів, процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року вищезазначений вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.

Відповідно до пунктів 4, 5 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити: обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, що подає скаргу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Проте, наведених положень процесуального закону не дотримано, оскільки формально посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, захисник своїх тверджень належним чином не мотивував та не навів доводів щодо явної несправедливості призначеного ОСОБА_5 покарання, з огляду на положення ст. 414 КПК України та особливості застосування статей 50, 65 КК України.

Крім того, вказуючи у касаційній скарзі на неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, захисник не зазначає у чому конкретно відповідно до змісту ст. 413 КПК України полягають такі порушення, який закон про кримінальну відповідальність застосовано неправильно, а також не мотивує належним чином своїх доводів у цій частині.

До того ж, ОСОБА_4 не зазначає, які доводи апеляційної скарги засудженого і в порушення якої норми закону апеляційний суд належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив, внаслідок чого визнав їх необґрунтованими.

Також, у касаційній скарга захисника не наведено доводів щодо незаконності висновків суду апеляційної інстанції, наведених в ухвалі цього суду на спростування доводів апеляційної скарги засудженого.

До того ж, вимога до суду касаційної інстанції не узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК України, якою визначено повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК України, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка особи щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді.

Окрім того, захисником, в порушення положень ст. 50, ч. 4 ст. 427 КПКУкраїни, не додано належним чином оформленого свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст.427КПК України, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст.429 КПК України залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків п`ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3