Дата документу 04.11.2019 Справа № 335/11482/19
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 335/11482/19 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/1096/19 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 183 КПК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 листопада 2019 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою (з доповненнями) підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 жовтня 2019 року, якою у відношенні
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, маючого вищу освіту, працюючого водієм в ТОВ «Тревел-Авто», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 7 грудня 2019 року включно, без визначення розміру застави, -
В С Т А Н О В И Л А:
Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, без визначення розміру застави.
За матеріалами провадження ОСОБА_7 підозрюється в тому, що він 9 жовтня 2019 року приблизно о 14 год. 20 хв., керуючи автобусом «MERCEDES-BENZ 312D-П18», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи міські пасажирські перевезення за маршрутом № 49, здійснював рух по проїзній частині вул. Істоміна в м. Запоріжжі, з боку вул. Шевченка в напрямку вул. Калнишевського. В салоні автобусу перебувало не менше десяти пасажирів.
В цей же час, на проїзній частині вул. Істоміна, в районі перехрестя з вул. Зоряною, біля правого краю, в напрямку вул. Калнишевського стояв автомобіль «MAN TGM 18.240», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в якому перебував водій ОСОБА_10 , обернений задньою частиною до автобуса «MERCEDES-BENZ 312D-П18».
Під час руху, водій ОСОБА_7 , діючи зі злочинною недбалістю, маючи об`єктивну можливість своєчасно виявити автомобіль «MAN TGM 18.240», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був для нього перешкодою та маючи при цьому технічну можливість уникнути наїзду на нього, відповідних заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди не вжив.
Своїми діями водій ОСОБА_7 порушив вимоги п. 12.3, чинних на момент пригоди, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, зі змінами та доповненнями, відповідно до якого: в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.
Порушення водієм ОСОБА_7 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку з подією ДТП.
Внаслідок порушення вказаного пункту Правил дорожнього руху водій ОСОБА_7 , керуючи автобусом «MERCEDES-BENZ 312D-П18», реєстраційний номер НОМЕР_1 , скоїв наїзд на автомобіль «MAN TGM 18.240», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в якому перебував водій ОСОБА_10 .
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автобусу ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження, від яких померла на місці пригоди.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
9 жовтня 2019 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080000000449 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
9жовтня 2019року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
10жовтня 2019року о 18 год. 15 хв. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував обґрунтованість підозри у вчиненні тяжкого злочину, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним вищезазначеного кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у його вчиненні, особу підозрюваного, який раніше не судимий, зареєстрований та проживає за різними адресами, не одружений, має малолітню дитину, яка проживає разом з матір`ю, врахував наявність певних ризиків, зазначених у ч. 1 ст.177КПК України та погодився з доводами слідчого про те, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам.
Також слідчий суддя врахував, що підозрюваний ОСОБА_7 з місця ДТП був доставлений до лікарні, однак після первинного огляду медичним персоналом та ще до надання йому медичної допомоги, самостійно покинув лікарню, в подальшому був затриманий співробітниками поліції, на момент затримання у нього була сумка з особистими речами, незважаючи на отримані тілесні ушкодження за медичною допомогою так і не звернувся, що в сукупності свідчить про його бажання сховатися від органів досудового розслідування.
В апеляційній скарзі (з урахуванням доповнень) підозрюваний ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати та постановити нову, якою застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що він щиро розкаюється у вчиненому, зіткнення з автомобілем вчинив через те, що його різко почав обганяти інший транспортний засіб, а також через осліплення сонячним світлом.
Також зазначає, що безпосередньо після ДТП він просив в першу чергу допомагати пасажирам, незважаючи на шоковий стан також допомагав пасажирам, з місця події не втікав.
Крім того, медичний заклад він покинув випадково, не розуміючи своїх дій, а повернувшись додому та усвідомивши те, що сталося, він взяв документи та теплі речі, і пішов до співробітників поліції для добровільної здачі, у зв`язку з чим, бажання та можливості переховуватись від органів досудового розслідування у нього не було.
Звертає увагу, що він раніше не судимий, за попереднім місцем роботи має позитивні характеристики, його колишня дружина та малолітня дитина перебувають на його утриманні, дитина має хронічне захворювання, у нього також погіршилось здоров`я у зв`язку з отриманою психологічною травмою.
В судовому засіданні апеляційного суду підозрюваний ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу та зазначив, що шкодує про те, що сталося, просить вибачення у потерпілих, наміру переховуватись він не мав, хоче відшкодувати завдані збитки, він раніше не судимий.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні апеляційного суду підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, зазначив, що його підзахисний співпрацює зі слідством, дав показання, все визнав та розкаявся, він має стійкі соціальні зв`язки, проживає з матір`ю, має хвору доньку, хоче відшкодувати заподіяну шкоду, має позитивні характеристики. Також зазначив, що ризики впливу на потерпілих та свідків відсутні, наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду не має, оскільки свою вину він визнав повністю.
Прокурор в судовому засіданні апеляційного суду проти задоволення апеляційної скарги заперечував та вважав, що головним реальним ризиком є можливість переховування, оскільки підозрюваний втік з лікарні, свій телефон виключив, співробітникам поліції двері не відчиняв, а його затримали вже тоді, коли він вийшов з будинку разом з речами. Також зазначив, що стійких соціальних зв`язків у нього не має, оскільки разом з матір`ю та дружиною він не проживає.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного, його захисника та прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З огляду на статті 131, 132КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Колегія суддіввважає,що прирозгляді клопотанняслідчим суддеюналежним чиномдосліджені клопотанняслідчого таматеріали провадження,встановлена наявністьпередбачених закономобставин,які пов`язуютьможливість застосуванняу відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наявна обґрунтована підозра, існують передбачені п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, а також встановлена недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленому ризику, і прийнято обґрунтоване рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З наданихсуду матеріаліввбачається,що органомдосудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який законом віднесено до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зроблено з посиланням на матеріали провадження, що їх підтверджують, і в апеляційній скарзі підозрюваним не оспорюються.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи слідчого є обґрунтованими, та фактично погодився з існуванням заявлених у клопотанні ризиків.
З таким висновком погоджується і колегія суддів та вважає, що наявність цього ризику підтверджено матеріалами клопотання.
Доводи апелянта про недоведеність існування вищевказаних ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а не факту конкретного їх вчинення.
Так, ОСОБА_7 не маєстійких соціальнихзв`язків,розлучений,має малолітнюдитину,але вонапроживає разомз матір`ю,а нез ним,що свідчитьпро існуванняризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
На користь доводів слідчого про наявність вказаного ризику свідчить той факт, що ОСОБА_7 з місця ДТП був доставлений до лікарні, однак після первинного огляду медичним персоналом та ще до надання йому медичної допомоги, самостійно покинув лікарню, в подальшому був затриманий співробітниками поліції, на момент затримання у нього була сумка з особистими речами, незважаючи на отримані тілесні ушкодження за медичною допомогою так і не звернувся.
Доводи підозрюваногопро те,що вінвипадково,не розуміючисвоїх дій,покинув медичнийзаклад,а повернувшисьдодому,взяв документита тепліречі,і пішовдо співробітниківполіції длядобровільної здачі,колегія суддівдо увагине берета вважаєїх бажаннямспростувати фактнамагання сховатися від органів досудового розслідування, особливо враховуючи, що свій мобільний телефон він не взяв, співробітникам поліції двері не відчиняв та був затриманий лише тоді, коли вийшов з будинку разом зі своїми речами.
Тяжкість можливого покарання не може сама по собі бути підставою для обрання запобіжного заходку у вигляді тримання під вартою, проте з урахуванням встановлених ризиків та відомостей про особу підозрюваного, колегія суддів погоджується з викладеними у клопотанні слідчого доводами про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та вважає, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Не визначення слідчим суддею розміру застави узгоджується з положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.
Посилання в апеляційній скарзі підозрюваного на дані, що характеризують його особу, який раніше не судимий, за попереднім місцем роботи має позитивні характеристики, дитина має хронічне захворювання, а в нього також погіршилось здоров`я у зв`язку з отриманою психологічною травмою, не спростовують висновки слідчого судді та не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення.
Колегія суддів вважає, що ці обставини не є безумовними підставами для відмови в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість тримання особи під вартою, адекватно оцінив ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення слідчого суді є законним та обґрунтованим.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу (з доповненнями) підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 жовтня 2019 року, якою у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 7 грудня 2019 року включно без визначення розміру застави, залишити без змін.
Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Запорізький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2019 |
Оприлюднено | 21.02.2023 |
Номер документу | 85547995 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами |
Кримінальне
Запорізький апеляційний суд
Рассуждай В. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні