Рішення

від 29.10.2019 по справі 923/986/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2019 року, м. Херсон, справа № 923/986/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТ-ОЙЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНГО-ГРУП"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача , Багатогалузевого приватного підприємства "Бонус"

про зобов`язання повернути майно та стягнення 233 722,12грн.

за участю секретаря судового засідання Коротка Ю.А.

та представників судового процесу:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Горбунова К.О., адвокат, ордер серія ХС № 024758 від 14.08.2019;

від третьої особи: Кириченко ОСОБА_1 , керівник, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Дніпровським РВ УМВС України у Херсонській області 18.03.1998.

у с т а н о в и в:

Позиція та докази позивача

Правовими підставами позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТ-ОЙЛ" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНГО-ГРУП» (відповідач) з вимогами про зобов`язання повернути нерухоме майно (двох майнових комплексів автомобільних заправних станцій (АЗС) та двох будівель інших АЗС) та стягнення 233722,12грн, з яких 212150грн заборгованості з орендної плати, 16344,74грн пені та 5227,38грн неустойки за прострочення виконання зобов`язання з повернення об`єктів оренди, вказано ст.ст.11, 526, 599, 610, 612, 627, 628, 626, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,285,286 Господарського кодексу України, а в якості обставин на обґрунтування позовних вимог зазначено про порушення відповідачем зобов`язань за укладеним 14.08.2017 між цими суб`єктами господарювання договором №20-суб суборенди АЗС, в частині сплати орендної плати у встановлені договором строки та заборони переобладнання (у т.ч. дообладнання) АЗС без згоди позивача, через що у позивача, в силу закону та договору, виникло право на нарахування заявленої до стягнення пені та дострокове розірвання договору, якими він й скористався, пред`явивши відповідачеві вимогу про повернення об`єктів суборенди, яку відповідач не виконав на час подання позову, що спричинило нарахування позивачем заявленої до стягнення неустойки за прострочення повернення майна та з`явлення в судовому порядку вимоги про зобов`язання відповідача повернути позивачу об`єкти оренди за договором від 14.08.2017 №20-суб суборенди.

На підтвердження вказаних у позовній заяві обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, у позовній заяві зазначено та додано до неї:

- договір від 27.12.2016 №1/12 оренди нерухомого майна, з додатковою угодою № 1 від 27.12.2016 та актами №/№ 1-4 приймання-передачі майна до цього договору (а.с.16-24);

- договір від 14.08.2017 №20-суб суборенди нерухомого майна, з актами №/№ 1-4 приймання-передачі майна до цього договору (а.с.25-30);

- повідомлення про дострокове розірвання договору від 14.08.2017 №20-суб суборенди, з доказами надсилання та вручення цього повідомлення відповідачеві (а.с.33-35);

- лист Каланчацької селищної ради від 29.05.2018 № 444/07-22 до Багатогалузевого приватного підприємства "Бонус" (а.с.36);

- письмова вимога від 21.09.2017 №21/09 БПП "Бонус" до ТОВ "КИТ-ОЙЛ" щодо усунення порушень умов договору оренди (а.с.37);

- письмова вимога від 30.09.2017 №30/09 ТОВ "КИТ-ОЙЛ" до ТОВ «МАНГО-ГРУП» щодо усунення порушень умов договору суборенди (а.с.38);

- витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки майнових комплексів та будівель АЗС, про зобов`язання повернути які заявлений позов (а.с.46-49).

Позиція відповідача

Відзив на позов подано відповідачем 20.08.2019, тобто, у встановлений судом строк.

Згідно з відзивом (т.2 а.с.85-91) відповідач не визнав позов та просить відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог, стверджуючи про недійсність в силу закону (нікчемність) укладених між БПП "Бонус" та ТОВ "КИТ-ОЙЛ" договору від 27.12.2016 №1/12 оренди нерухомого майна (спірних АЗС), а також укладеного між ТОВ "КИТ-ОЙЛ" та ТОВ «МАНГО-ГРУП» договору від 14.08.2017 №20-суб суборенди нерухомого майна (спірних АЗС), оскільки майно (АЗС)- предмет оренди та суборенди, відповідно, за цими договорами, на час укладання цих договорів перебувало в іпотеці про що відповідачеві не було відомо, а договори, всупереч ч.3 ст.9 Закону України "Про іпотеку", укладалися без згоди іпотекодержателя, через що внаслідок укладання зазначених договорів у їхніх сторін не виникло будь-яких прав та обов`язків щодо нерухомого майна (спірних АЗС), крім тих, що пов`язані з недійсністю вказаних договорів. Відповідно, позов, що заявлений з підстав невиконання договірних зобов`язань за нікчемним правочином, не підлягає задоволенню. Поряд з цим, відповідач стверджує про сплату позивачем судового збору у неналежному (меншому ніж встановлено за законом) розмірі за вимогою про зобов`язання повернути нерухоме майно, оскільки судовий збір за зазначеною вимогою сплачений без урахування дійсної вартості спірного нерухомого майна.

Під час судового розгляду справи представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з вказаних у відзиві на позовну заяву підстав.

Позиція третьої особи

Представник третьої особи під час розгляду справи підтримав в усному порядку позовні вимоги з викладених у позовній заяві підстав.

Процесуальні дії та рішення суду

У зв`язку з скасуванням постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2019 судових рішень першої інстанції та апеляційної інстанцій, справа № 923/986/18 направлена на новий розгляд.

Ухвалою суду від 24.07.2019 справа прийнята до провадження судом у його теперішньому складі, за правилами загального позовного провадження. Безпосередньо підготовче провадження проведене у судових засіданнях, які відбулися 27.08.2019, 12.09.2019 та 16.10.2019. Ухвалою суду від 12.09.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі по 18.10.2019.

Поряд з цим, ухвалою суду від 27.08.2019 повернуто БПП "Бонус" зустрічну позовну заяву про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та відновлення становища, яке існувало до укладення договору, яку БПП"Бонус" подавало як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у даній справі.

Клопотання позивача про відмову від частини позовних вимог (в частині зобов`язання повернути майно), яке надійшло до суду 11.09.2019 електронною поштою та не було скріплено електронним цифровим підписом представника позивача, в подальшому, під час розгляду справи не було підтримано представником позивача (зокрема, в засіданні 12.09.2019), у зв`язку з чим це клопотання не прийнято судом.

Ухвалою суду від 16.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача, ТОВ"Манго-Груп", про залучення ТОВ "ГП Базис" до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Після завершення розгляду справи по суті в судовому засіданні 29.10.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини, які встановлено судом

Багатогалузеве приватне підприємство "Бонус", як орендодавець, та Товариство з обмеженою відповідальністю «КИТ-ОЙЛ» , як орендар, 27.12.2016 уклали між собою договір №1/12 оренди нерухомого майна, за яким БПП "Бонус" передало в оренду ТОВ «КИТ-ОЙЛ» у тимчасове (до 31.12.2017) платне користування наступне нерухоме майно:

- цілісний майновий комплекс автомобільної заправної станції, що знаходиться за адресою: Херсонська обл., Білозерський район, смт. Білозерка, вул. Карла Маркса, буд.2, який складається з будівлі операторської 39,7 кв.м., навісу 142,5 кв.м., ями вигрібної, очисних споруд, водопровідного колодязю, паливороздаточної колонки, огорожі, мостіння; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 84758065203, об`єкт розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6520355100:01:002:0001, загальною площею 0,196га, цільове призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі;

- майновий комплекс автомобільної заправної станції, що знаходиться за адресою: Херсонська обл, Каланчацький район, вул. Сімферопольська, буд.2-а, який складається з операторської загальною площею 42,1 кв.м., навісу паливороздавальної колонки загальною площею 115,5 кв.м., підземного резервуару для палива, зливного устрою, пожежного щита, рекламного щита, трансформатора, вигрібу, мостіння; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 96079065232, об`єкт розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6523255100:03:001:0004, загальною площею 0,1615га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

- будівлю автомобільної заправної станції, що знаходиться за адресою: Херсонська обл, Олешківський район, с. Раденськ, вул. Миру, буд.42; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 97041265250, об`єкт розташований на земельній ділянці кадастровий 6525083500:03:001:0024, площею 0,479га та на земельній ділянці кадастровий номер 6525083500:03:001:0025, площею 0,177га, з цільовим призначенням обох зазначених земельних ділянок - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі;

- будівлю автомобільної заправної станції, що знаходиться за адресою: Херсонська обл., Цюрупинський район, м. Цюрупинськ, вул. М. Куліша, 8, у складі будівля АЗС площею 44кв.м., будівля станції технічного обслуговування площею 142 кв.м., навіс, заправочний острів, резервуарний парк, зливна ємність, дренажний колодязь, інформаційне табло, мостіння; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 97022465250, об`єкт розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6525010100:02:001:0104, площею 0,312га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

14.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «КИТ-ОЙЛ» (надалі - позивач), як орендар, та Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНГО-ГРУП» (надалі - відповідач), як суборендар, уклали між собою договір №20-суб суборенди нерухомого майна, за яким позивач передав вказані, орендовані ним за договором оренди від 27.12.2016 №1/12 у БПП "Бонус" автомобільні заправні станції, у строкове (з 14.08.2017 по 25.12.2019) платне користування, для використання відповідачем у його власній господарській діяльності.

Після укладання зазначених договорів їхні сторони вчиняли певні спрямовані на виконання цих договорів дії.

Згідно з пунктом 1.8. вказаного від 27.12.2016 №1/12 договору оренди орендодавець (БПП "Бонус") підтвердив, що не існує зобов`язань, що перешкоджають передачі майна в оренду, така передача не суперечить ніяким положенням документів орендодавця, будь-яким угодам (правочинам) з іншими особами, іншим зобов`язанням, вимогам діючого законодавства України.

Згідно з пунктом 1.6. вказаного від 14.08.2017 №20-суб договору суборенди орендар (ТОВ "КИТ-ОЙЛ") підтвердив, що на дату укладання договору суборенди від суборендаря не приховано обставини, які мають істотне значення для даного договору, а також, що об`єкти суборенди під забороною, арештом, у податковій заставі не перебувають, обтяжень, а також будь-яких прав у третіх осіб щодо об`єктів суборенди не має (крім права БПП "Бонус" власності на ці об`єкти).

Згідно даних витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки майнові комплекси та будівлі автомобільних заправних станцій, які є об`єктами оренди та суборенди, відповідно за договором від 27.12.2016 №1/12 оренди та договором від 14.08.2017 №20-суб суборенди, перебувають в іпотеці: дата внесення у зазначений реєстр запису про іпотеку 29.08.2013, підстава виникнення іпотеки - договір іпотеки від 29.08.2013 №23/13/290813/1, іпотекодавець - БПП "Бонус" (ідентифікаційний код юридичної особи 24104612), іпотекодержатель - ТОВ "ГП Базис" (ідентифікаційний код юридичної особи 35935164).

Правові норми, що підлягають застосуванню

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір (двосторонній правочин).

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України:

- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами (стороною) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України (за частиною 1 цієї статті);

- недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (за частиною 2 цієї статті).

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, при цьому, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавеиь має право, виключно, на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо передачі в оренду чи користування, без згоди іпотекодержателя, переданого в іпотеку майна є недійсним.

Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, при цьому, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених особою вимог та на підставі поданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Відповідно ж до ч.1, ч.3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, докази подаються сторонами.

Позивач (ТОВ "КИТ-ОЙЛ") та/або третя особа (БПП "Бонус") не вказали та не надали під час розгляду судової справи доказів, будь-якого виду з зазначених у ст.74 ГПК України видів доказів у господарському процесі, на підтвердження факту повідомлення ТОВ "ГП Базис", що є іпотекодержателем майнових комплексів та будівель автомобільних заправних станцій БПП "Бонус", про передання цього нерухомого майна в оренду та суборенду, відповідно за договором від 27.12.2016 №1/12 оренди та договором від 14.08.2017 №20-суб суборенди, а також не надали доказів отримання згоди іпотекодавця на передачу вказаного майна в оренду та/або суборенду.

В силу приписів ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України та ч.3 ст.12 Закону України "Про іпотеку" укладений між Багатогалузевим приватним підприємством "Бонус" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КИТ-ОЙЛ" договір оренди № 1/12 від 27.12.2016 цілісних майнових комплексів та будівель автозаправних станцій є недійсним, як договір щодо передачі в оренду майна, що перебуває в іпотеці, укладений без згоди іпотекодавця. Через що, в свою чергу, в силу приписів ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України за вказаним договором оренди № 1/12 від 27.12.2016 у ТОВ "КИТ-ОЙЛ" не виникло будь-яких прав користування та/або розпорядження предметом іпотеки - нерухомим майном, що є предметом оренди за договором оренди № 1/12 від 27.12.2016.

Й, відповідне, таке право користування та/або розпорядження вказаним нерухомим майном не могло в подальшому перейти від ТОВ "КИТ-ОЙЛ" до ТОВ "МАНГО-ГРУП".

Поряд з цим суд відхиляє доводи відповідача про необізнаність відповідача з перебуванням в іпотеці нерухомого майна - об`єкта суборенди. Відповідач, укладаючи договір суборенди, (так само, як і позивач, укладаючи відповідний договір оренди) мав можливість перевірити наявність обмежень щодо нерухомого майна - об`єкта суборенди за даними відкритих джерел інформації, зокрема, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Так само, суд відхиляє доводи відповідача про сплату позивачем судового збору у неналежному (меншому ніж встановлено за законом) розмірі за вимогою про зобов`язання повернути нерухоме майно, оскільки судовий збір за зазначеною вимогою сплачений без урахування дійсної вартості спірного нерухомого майна. Обґрунтування відхилення даного доводу : підставою для заявлення позовної вимоги про зобов`язання повернути нерухоме майно у позовній заяві вказано неналежне виконання відповідачем умов господарського договору. Поряд з цим, позовна заява не містить у собі позовних вимог 1) про визнання права власності на нерухоме майно та 2) витребовування або повернення нерухомого майна у позадоговірних зобов`язаннях, по яких, за усталеною судовою практикою судовий збір з позовної заяви визначається з урахуванням вартості спірного майна (наведений висновок суду узгоджується з п.2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7).

Висновки суду

1. Оскільки, внаслідок укладання нікчемного правочину (договір оренди №1/12 від 27.12.2016) у позивача, ТОВ "КИТ-ОЙЛ", не виникло право користування та/або розпорядження нерухомим майном - предметом оренди за цим договором, відповідні права, як і обов`язки, що кореспондуються з такими правами, не виникли й у відповідача ТОВ"МАНГО-ГРУП" після укладання договору від 14.08.2017 №20-суб суборенди.

Таким чином, позовні вимоги, які заявлені на підставі правочину, укладеного внаслідок укладання нікчемного правочину, задоволенню не підлягають. В задоволенні позовних вимог має бути відмовлено в повному обсязі.

Відхилення судом при розгляді справи певних доводів відповідача (про його необізнаність з перебуванням нерухомого майна в іпотеці, про сплату позивачем судового збору у неналежному розмірі за вимогою про зобов`язання повернути майно) не утворює підстав для задоволення заявленого позову а ні повністю, а ні частково.

2. При цьому, суд не має правових підстав для зобов`язання відповідача повернути позивачеві нерухоме майно, яке є предметом суборенди за договором від 14.08.2017 №20-суб суборенди, на підставі положень ст.1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно набуте майно, оскільки, відповідно до приписів ч.1 та ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, за якими "судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності" та "кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень" та приписів ч.1 ст.14 цього ж Кодексу, за якими "суд розглядає справи в межах заявлених особою вимог та на підставі поданих учасниками справи доказів" позивач на власний розсуд визначає предмет та підставу позову. Дана справа розглядається за позовом з вимогою про зобов`язання повернути майно, з підстав, саме, неналежного виконання умов господарського договору.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у справі є витрати позивача на сплату судового збору відповідно до квитанції №0.0.1194165802.1 від 23.11.2018 у сумі 5267,84грн та 15000грн витрат на професійну правничу допомогу (квитанція до прибуткового касового ордеру №15 від 20.11.2018), які у відповідності до приписів ч.1 та ч.4 ст.129 ГПК України, а саме "у спорах, що виникають при виконанні договорів, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог" та "інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в задоволенні позову, покладаються на позивача", мають бути покладені на позивача, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України

в и р і ш и в:

1. Відмовити в задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.11.2019

Суддя К.В. Соловйов