Постанова

від 31.10.2019 по справі 925/843/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 925/843/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н.О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання : Мартинюк М. О.,

за участю представників сторін:

позивача - Збарих С . М.,

відповідача 1 - Василега А. П.,

відповідача 2 - Геращенко М. В.,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: не з`явились,

Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області - не з`явився,

Черкаського регіонального управління водних ресурсів - не з`явився,

Державної екологічної інспекції у Черкаській області - не з`явився,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Черкаської області

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 (судді: Агрикова О. В., Хрипун О. О., Чорногуз М. Г.) і рішення Господарського суду Черкаської області від 18.12.2018 (суддя Васянович А. В.) у справі

за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави

до 1) Свидівоцької сільської ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Свидівок-Тур",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача : 1) Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, 2) Черкаського регіонального управління водних ресурсів, 3) Державної екологічної інспекції у Черкаській області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) ОСОБА_3 , 2) ОСОБА_4 , 3) ОСОБА_5 , 4) ОСОБА_6 , 5) ОСОБА_7 , 6) ОСОБА_8 , 7) ОСОБА_9 , 8) ОСОБА_10 , 9) ОСОБА_11 , 10) ОСОБА_12 , 11) ОСОБА_13 , 12) ОСОБА_14 , 13) ОСОБА_15 , 14) Приватного підприємства "ММК-Черкаси", 15) ОСОБА_16 , 16) ОСОБА_17 , 17) ОСОБА_18 , 18) ОСОБА_19 , 19) ОСОБА_20 , 20) ОСОБА_21 , 21) ОСОБА_22 , 22) ОСОБА_23 , 23) ОСОБА_24 , 24) ОСОБА_25 , 25) ОСОБА_26 , 26) ОСОБА_27 , 27) ОСОБА_28 , 28) ОСОБА_29 , 29) ОСОБА_4 ,

про визнання недійсними рішень та договорів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Свидівоцької сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Свидівок-Тур" (далі - ТОВ "Свидівок-Тур") про визнання недійсними рішень Свидівоцької сільської ради від 07.09.2007 № 13-17 та № 13-11; визнання недійсним Договору оренди від 20.09.2007 земельної ділянки площею 9, 7633 га, укладеного Свидівоцькою сільською радою та ТОВ "Свидівок-Тур"; визнання недійсними рішень Свидівоцької сільської ради від 15.02.2013 № 26-22 та від 05.04.2013 № 28-20; визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 03.04.2014 земельної ділянки площею 4, 8856 га (кадастровий номер 7124986000:04:005:0121), укладеного Свидівоцькою сільською радою та ТОВ "Свидівок-Тур"; визнання недійсним рішення Свидівоцької сільської ради від 05.04.2013 № 28-22; визнання недійсним Договору про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 06.04.2013, укладеного Свидівоцькою сільською радою та ТОВ "Свидівок-Тур".

1.2. В обґрунтування позовної заяви прокурор посилався на те, що рішення Свидівоцької сільської ради та договір оренди землі укладені сільською радою поза межами власних повноважень, з порушеннями, встановленого статтею 648 Цивільного кодексу України, статтями 20, 123 Земельного кодексу України порядку та ними протиправно змінено цільове призначення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки ТОВ "Свидівок-Тур" розроблений та затверджений з порушенням встановленого законом порядку та при укладанні договору оренди незаконно встановлено цільове призначення землі. Вказував, що правовим наслідком порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення землі є також визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.12.2018 в позові заступнику прокурора Черкаської області в інтересах держави до Свидівоцької сільської ради та ТОВ "Свидівок-Тур" відмовлено повністю.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.12.2018 у справі №925/843/15 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 18.12.2018 у справі №925/843/15 залишено без змін.

2.3. Судові рішення мотивовані недоведеністю прокурором належними до допустимими доказами обставин порушення компетенції Свидівоцької сільської ради при прийнятті оскаржуваних рішень Свидівоцькою сільською радою від 07.09.2007 № 13-17 та № 13-11, від 15.02.2013 № 26-22 та від 05.04.2013 № 28-20, № 28-22, порушень порядку відведення спірної земельної ділянки, зміни її цільового призначення та процедури укладення спірних договорів оренди та купівлі-продажу.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погодившись із рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.12.2018 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 у справі №925/843/15, заступник прокурора Черкаської області звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 18.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2019, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

3.2. В обґрунтування касаційної скарги, прокурор посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 19, 20, 58, 59, 61, 83, 84, 122, 123 Земельного кодексу України, статей 4, 5 Водного кодексу України, статей 73, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України. Зазначає, що спірними рішеннями сільради від 07.09.2007 № 13-17 та № 13-11 затверджено проект землеустрою та передано ТОВ "Свидівок-Тур" в довгострокову оренду на 49 років земельну ділянку під розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу за рахунок земель Черкаського регіонального управління водних ресурсів та земель загального користування. Земельна ділянка надавалась за рахунок земель прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища річки Дніпро та земель загального користування - болота. Отже, на думку скаржника, земельна ділянка відноситься до категорії земель водного фонду, а тому не могла передаватися у приватну власність. Крім того, спірними рішеннями сільська рада вперше змінила цільове призначення спірної земельної ділянки з земель водного фонду на землі рекреаційного призначення, однак, як наголошує скаржник, у порушення статей 20, 61, 123 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок не розроблявся та не погоджувався з уповноваженими органами державної влади. Скаржник зазначає, що суди дійшли помилкових висновків про наявність повноважень сільської ради на розпорядження земельними ділянками державної власності - спірною земельною ділянкою. Прокурор вказує на неврахування положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України при наявності у справі суперечливих висновків експертів. Враховуючи незаконне, на думку скаржника, надання в оренду спірної земельної ділянки та подальший продаж її частини, позов подано до суду прокурором як позивачем відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та в порядку частини 2 статті 29 Господарського процесуального кодексу України.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Рішенням Свидівоцької сільської ради № 9-8 від 30.03.2007 ТОВ "Свидівок-Тур" було надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження по відведенню земельної ділянки площею 9,8 га для розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу на вул. Дахнівській в межах с. Свидівок, в довгострокову оренду терміном на 49 років з правом подальшого викупу.

На виконання вказаного рішення Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаський міський земельно-кадастровий центр" на замовлення ТОВ "Свидівок-Тур" було розроблено проект відведення вказаної земельної ділянки для розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу.

4.2. Рішеннями Свидівоцької сільської ради від 07.09.2007 №13-17 та №13-11 було затверджено розроблений на замовлення ТОВ "Свидівок-Тур" проект землеустрою та надано ТОВ "Свидівок-Тур" земельну ділянку загальною площею 9,7633 га для розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу на вул. Дахнівській в межах с. Свидівок за рахунок земель Черкаського регіонального управління водних ресурсів та земель загального користування, в довгострокову оренду терміном на 49 років з правом наступного викупу, за умов додержання обмежень у використанні земельної ділянки, згідно зі статтею 61 Земельного кодексу України.

4.3. На виконання зазначених рішень, 20.09.2007 між Свидівоцькою сільською радою (орендодавець) та ТОВ "Свидівок-Тур" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Висоцькою С.І. та 24.09.2007 зареєстрований у Черкаському районному відділі регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за номером 040779600020 (далі - договір).

4.4. Згідно з умовами договору в оренду передавалася земельна ділянка площею 9,7633 га, у тому числі: 9,7633 га - землі загального користування (болота) в адмінмежах Свидівоцької сільської ради в межах населеного пункту села Свидівок на вул. Дахнівській, Черкаського району, Черкаської області.

4.5. Рішенням Свидівоцької сільської ради від 15.09.2013 №26-22 надано дозвіл сільському голові Вовк С.М. укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 48 856 кв.м. згідно експертної оцінки земельної ділянки в сумі 1 013 273 грн.

4.6. Між Свидівоцькою сільською радою (продавець) та ТОВ "Свидівок-Тур" (покупець) 03.04.2013 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого ТОВ "Свидівок-Тур" набуло право власності на земельну ділянку площею 4,8856 га, розташовану на вул. Дахнівській, 85 в селі Свидівок Черкаського району Черкаської області , кадастровий номер якої 7124986000:04:005:0121.

05.04.2013 Свидівоцькою сільською радою було прийнято рішення за №28-20 "Про затвердження договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.04.2013, укладеного з ТОВ "Свидівок-Тур".

4.7. Рішенням Свидівоцької сільської ради від 05.04.2013 №28-22 внесено зміни до укладеного з ТОВ "Свидівок-Тур" договору оренди земельної ділянки, та визначено, що в оренду ТОВ "Свидівок-Тур" передається земельна ділянка площею 4,8777 га рекреаційного призначення.

4.8. На підставі зазначеного рішення 06.04.2013 між відповідачами було укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20.09.2007.

4.9. Щодо правового режиму спірної земельної ділянки, судами встановлено, що згідно з даними державної статистичної звітності станом на 07.09.2007 земельна ділянка площею 9,7633 га обліковувалася як землі загального користування (секція К Класифікатора видів цільового призначення земель). З дати прийняття рішення Свидівоцької сільської ради №13-11 від 07.09.2007 до даного часу вказана земельна ділянка належить до категорії земель рекреаційного призначення (секція Е Класифікатора видів цільового призначення земель).

Згідно з листом Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 03.06.2015 за №32-28-0.4-592/2-15 у Черкаського регіонального управління водних ресурсів на території Свидівоцької сільської ради наявний державний акт на право постійного користування землею І-ЧР №00969 від 08.06.2001, виданий згідно з рішенням Черкаської районної ради від 16.05.2001 №16-5 на площу 8,24 га для існуючого причалу.

Відповідно до форми 6-зем на території Свидівоцької сільської ради станом на 01.01.2005 за Черкаським регіональним управлінням водних ресурсів обліковувалось 95,7003 га (з них 30,2 га в межах села Свидівок): 8,24 га - землі громадського призначення, 21,86 га - під гідротехнічними спорудами та 65,6003 га - під штучними водотоками (каналами, колекторами, канавами).

Згідно з формою 6-зем на території Свидівоцької сільської ради станом на 01.01.2007 за Черкаським регіональним управлінням водних ресурсів обліковувалось 88, 3660 га (з них 22,8657 га в межах села Свидівок): 0,9057 га - землі громадського призначення, 21,86 га - під гідротехнічними спорудами та 65,6003 га - під штучними водотоками (каналами, колекторами, канавами).

Також в листі №32-28-0.4-592/2-15 від 03.06.2015 зазначено, що згідно з даними Державного земельного кадастру на території Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області станом на 01.01.2007 та 01.01.2013 не обліковувалися землі водного фонду.

4.10. На підставі рішення Черкаської обласної ради №21-17/ІV від 13.04.2005 до складу села Свидівок були включені земельні ділянки загальною площею 260, 68 га, з них, зокрема, 123, 82 га - земель загального користування, в тому числі - 100 га мілководдя Кременчуцького водосховища, яке розташовано на території Черкаської, Полтавської та Кіровоградської областей та є водним об`єктом загальнодержавного значення.

На підставі оскаржуваних рішень Свидівоцької сільської ради від 07.09.2007 № 13-17 та № 13-11 і договору оренди земельної ділянки від 20.09.2007 ТОВ "Свидівок-Тур" надано в оренду земельну ділянку загальною площею 9,7633 га за рахунок земель Черкаського регіонального управління водних ресурсів (2 га) та за рахунок земель загального користування (болота) (7,8 га) Свидівоцької сільської ради.

4.11. Судами встановлено, що відповідно до Проекту відведення земельної ділянки ТОВ "Свидівок-Тур" відведено земельну ділянку площею 9,7633 га для розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу за адресою: вул. Дахнівська, с. Свидівок, Черкаського району , Черкаської області , частина земельної ділянки площею 29 627 кв. м знаходиться в межах прибережної захисної смуги, тому ТОВ "Свидівок-Тур" встановлено обмеження, передбачені статтею 89 Водного кодексу України та статтею 61 Земельного кодексу України. Зазначене підтверджується висновком відділу містобудування та архітектури Черкаської РДА від 27 серпня 2007 року № 199, висновком Черкаського районного відділу земельних ресурсів від 28 серпня 2007 року №1470/01.04, висновком Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області №765 від 16 серпня 2007 року, в якому, зокрема, зазначено категорію земель - землі водного фонду, які передаються без права капітального будівництва та без права викупу і висновками інших державних органів, отриманими під час розроблення проекту.

У поясненнях Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 18.04.2016 № 9-28-0.6-3367/15-16 зазначено, що спірна земельні ділянка до моменту відведення не мала визначеного цільового призначення та не відносилась до жодної категорії земель. Згідно з наявною в Головному управлінні Держгеокадастру у Черкаській області інформацією на території Свидівоцької сільської ради в користуванні Черкаського РУВР станом на 01.01.2005 (включення ділянки в межі с. Свидівок) та 01.07.2007 (передача земельної ділянки в оренду) не перебували в користуванні такі угіддя як "болота". Також були відсутні землі водного фонду, які визначені згідно зі статтею 20 Земельного кодексу України.

4.12. Судами встановлено, що на підставі постанови слідчого ВРЗСГД СУ УМВС України в Черкаській області в кримінальному провадженні №12013250020000517 була проведена судова земельно-технічна експертиза, за результатами проведення якої підготовлений висновок від 23.07.2014 №1875/1876/14-41. Відповідно до зазначеного висновку основне цільове призначення (категорія земель) земельної ділянки загальною площею 97633 кв.м. в с. Свидівок Черкаського району, яка відводилася ТОВ "Свидівок-Тур" для розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу - землі водного фонду. Після затвердження Проекту землеустрою відведення земельної ділянки ТОВ "Свидівок-Тур" площею 97633 кв.м. для розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу за адресою: вул. Дахнівська, с. Свидівок, Черкаського району, Черкаської області, дана земельна ділянка належить до земель водного фонду.

4.13. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 у справі № 925/843/15 призначено судову земельно-технічну експертизу, за результатами якої складено висновок експерта з питань землеустрою №13310/16-41 від 21.12.2016. Експертом зазначено, що на дату укладання договору оренди земельної ділянки від 20.09.2007, земельна ділянка, яка відведена в оренду ТОВ "Свидівок-Тур" площею 97633 кв.м. для розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу за адресою вул. Дахнівська, с. Свидівок, Черкаський район, Черкаської області, який затверджено рішенням Свидівоцької сільської ради №13-17 від 07.09.2007, за основним цільовим призначенням належала до категорії земель рекреаційного призначення.

4.14. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.03.2018 призначено судову експертизу. Згідно з висновком по першому питанню експертом було надано наступну відповідь: Середня відстань північно-східної межі земельної ділянки кадастровий номер 7124986000:04:005:0121, площею 4,8856 га, розташованої за адресою: вул. Дахнівська, 85. с. Свидівок, Черкаського району, Черкаської області, що була придбана ТОВ "Свидівок-Тур" згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 03.04.2013 № 1595, від екваторіального рубежу мілководної зони Кременчуцького водосховища на річці Дніпро, становить 100,53 м. По другому питанню експерт зазначив, що земельна ділянка кадастровий номер 7124986000:04:005:0121, площею 4,8856 га розташована за межами прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на річці Дніпро, розміри якої визначені статтею 60 Земельного кодексу України та статтею 88 Водного кодексу України. По третьому питанню експертом було вказано, що середнє значення кута схилу від північно-східної межі земельної ділянки кадастровий номер 7124986000:04:005:0121, площею 4,8856 га до екваторіального рубежу мілководної зони Кременчуцького водосховища на річці Дніпро становить 1,4°. На дату укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.04.2013, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №1595, земельна ділянка кадастровий номер 7124986000:04:005:0121, площею 4,8856 га за основним цільовим призначенням належала до категорії земель рекреаційного призначення (відповідь на четверте питання). Земельну ділянку кадастровий номер 7124986000:04:005:0007, площею 9,7633 га, яка сформована за проектом відведення земельної ділянки ТОВ "Свидівок-Тур" для розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу за адресою: вул. Дахнівська, 85. с. Свидівок, Черкаського району, Черкаської області, рішенням Свидівоцької сільської ради Черкаського району від 07.09.2007 № 13-17, яким затверджено вказаний проект землеустрою, за основним цільовим призначенням віднесено до категорії земель рекреаційного призначення (відповідь на п`яте питання).

4.15. Судами встановлено, що надану ТОВ "Свидівок-Тур" в оренду земельну ділянку загальною площею 9,7633 га було поділено на дві окремі ділянки з кадастровими номерами: 7124986000:04:005:0121 площею 4,8856 га та 7124986000:04:005:0122 площею 4,8777 га. ТОВ "Свидівок-Тур" було здійснено будівництво на орендованій земельній ділянці культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу. Згідно зі Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 08.10.2012 за ТОВ "Свидівок-Тур" було зареєстровано культурно-оздоровчий комплекс та човновий причал за адресою: вул. Дахнівська, 85, с. Свидівок, Черкаського району, Черкаської області.

4.16. Спір виник у зв`язку з тим, що, на думку прокурора, рішення Свидівоцької сільської ради, договір оренди та купівлі-продажу земельної ділянки, укладені сільською радою поза межами власних повноважень, проект відведення земельної ділянки ТОВ "Свидівок-Тур" розроблений та затверджений з порушенням встановленого законом порядку та при укладанні договору оренди незаконно визначене цільове призначення землі.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

5.2. Предметом спору є вимоги про визнання недійсними рішень сільської ради про надання земельної ділянки за рахунок земель Черкаського регіонального управління водних ресурсів та земель загального користування, в довгострокову оренду терміном на 49 років з правом наступного викупу, визнання недійсними рішень сільської ради про надання дозволу на укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки та затвердження договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсними рішень сільської ради про внесення змін до договору оренди; визнання недійсними договору оренди земельної ділянки, укладеного відповідачами; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

5.3. Підставою позову зазначена невідповідність спірних рішень і договорів вимогам статей 20, 59, 122, 134 Земельного кодексу України.

5.4. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірна земельна ділянка до передачі її в оренду взагалі не була віднесена до жодної з передбачених статтею 19 Земельного кодексу України категорій земель, а мала лише визначений вид угідь, який характеризував ділянку за природними та набутими властивостями, у зв`язку з чим Свидівоцька сільська рада при прийнятті оскаржуваних рішень та укладенні договору купівлі-продажу діяла в межах визначених законом повноважень. Крім цього, станом на 2007 рік на території Свидівоцької сільської ради взагалі не обліковувалися землі водного фонду та не перебували в користуванні такі угіддя як "болота". Встановлена прибережна захисна смуга, яка відповідно до частини 1 статті 58 Земельного кодексу України та статей 1, 4, 88 Водного кодексу України відноситься до земель водного фонду, жодним чином не належить (повністю або частково) до викупленої ТОВ "Свідивіок-Тур" земельної ділянки згідно з договором купівлі-продажу від 03.04.2013.

5.5. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

5.6. Відповідно до Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції України і законів держави.

Згідно зі статтею 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

У частинах 1, 4 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

5.7. Органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" наділені повноваженнями у різних галузях, зокрема у сфері регулювання земельних відносин.

Пункт 34 частини 1 статті 26 зазначеного Закону встановлює, що до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин.

Також відповідно до пунктів "а"-"г" статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належать розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

5.8. Згідно з частиною 1 статті 116 цього кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За змістом статті 122 Земельного кодексу України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини 1 статті 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

5.9. Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

5.10. Згідно зі статтями 19, 20 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі сільськогосподарського призначення, землі рекреаційного призначення, землі водного фонду та інші. Віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання відповідно до статті 21 Земельного кодексу України недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

Згідно з положенням частини 1 статті 3 Водного кодексу України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд.

Частина 2 статті 3 Водного кодексу України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначала, що до водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.

Відповідно до частини 1 статті 58 Земельного кодексу України та статті 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

5.11. Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

5.12. Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Відповідно до статті 59 Земельного кодексу України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно ж до частини 4 статті 84 Земельного кодексу України землі водного фонду взагалі не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Випадки передачі земель водного фонду до приватної власності, зокрема громадян, передбачені положеннями частини 2 статті 59 Земельного кодексу України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми (частина 2 статті 59 Земельного кодексу України).

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (частина 4 статті 59 Земельного кодексу України).

5.13. Отже, за змістом зазначених норм права (у редакціях, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин) землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами, внутрішніми морськими водами та територіальним морем, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

5.14. Суди попередніх інстанцій, надаючи правову оцінку наявним у справі доказам, встановили, що до складу села Свидівок були включені земельні ділянки - 123,82 - земель загального користування, в тому числі - 100 га мілководдя Кременчуцького водосховища. На підставі оскаржуваного рішення Свидівоцької сільської ради ТОВ "Свидівок -Тур" надано в оренду земельну ділянку за рахунок земель Черкаського регіонального управління водних ресурсів та за рахунок земель загального користування (болота) Свидівоцької сільської ради. Посилаючись на додаток 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру "класифікація видів земельних угідь", суди встановили, що спірна земельна ділянка не входить до складу земель водного фонду. Посилаючись на пояснення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 18.04.2016 № 9-28-0,6-3367/15-16, суди встановили, що спірна земельна ділянка до моменту відведення не мала визначеного цільового призначення та не відносилася до жодної з категорій земель, оскільки на території Свидівоцької сільської ради станом на 01.01.2005 та 01.07.2007 не було земель водного фонду.

5.15. Для визначення категорії спірної земельної ділянки у межах справи було призначено дві судові експертизи, а крім того прокурором надано висновок експерта, проведений у межах кримінального провадження.

Судами встановлено, що розбіжності між висновками експерта від 23.07.2017 № 1875/1876/14-41 та від 21.12.2016 № 13310/16-41 зумовлені тим, що зазначені експертизи проводились без виїзду на місцевість за наданими для дослідження документами, документи, які надавались експерту при проведенні експертиз, не є тотожними. Враховуючи, що при проведенні експертизи №13310/16-41 від 21.12.2016 було надано більш повні дані про земельну ділянку, експерт зробив відповідні висновки щодо основного цільового призначення спірної земельної ділянки, про що зазначив у своєму висновку.

Надаючи правову оцінку висновкам експертів, судами враховано те, що висновки експертів від 21.12.2016 № 13310/16-41 та від 03.07.2018 № 7612/18-41/12981/18-41 не визнано необґрунтованими чи такими, що суперечать іншим матеріалам справи, або викликають сумніви у їх правильності.

На підставі висновків експертів, суди встановили, що спірна земельна ділянка кадастровий номер № 7124986000:04:005:0121, площею 4,8856 га, розташована за межами прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на річці Дніпро, розміри якої визначені статтею 60 Земельного кодексу України та статтею 88 Водного кодексу України; на дату укладення спірного договору купівлі-продажу вказана земельна ділянка за основним цільовим призначенням належала до категорії земель рекреаційного призначення; земельна ділянка кадастровий номер 7124986000:04:005:0007, площею 9,7633 га, яка сформована за проектом відведення земельної ділянки ТОВ "Свидівок-Тур", оспорюваним рішення сільської ради за основним цільовим призначенням віднесена до категорії земель рекреаційного призначення.

5.16. Таким чином, доводи заявника касаційної скарги щодо ненадання належної правової оцінки всіх наявних доказів у справі у їх сукупності та порушення судами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відхиляються.

5.17. За положеннями статті 60 Земельного України та статті 88 Водного кодексу України (у редакціях, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин) уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60, 62 Земельного кодексу України та статтями 1, 88, 90 Водного кодексу України.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення. Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 Земельного кодексу України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц, а також у постановах Верховного Суду України від 22.04.2015 у справі № 6-52цс15, від 01.07.2015 у справі № 6-184цс15.

На підставі висновку експерта, судами встановлено факт віднесення спірної земельної ділянки, виділеної в оренду ТОВ "Свидівок-Тур", до категорії земель рекреаційного призначення та факт дотримання законодавчої заборони передачі у приватну власність прибережної захисної смуги, шириною 100 м, оскільки згідно з висновком експерта середня відстань північно-східної межі земельної ділянки кадастровий номер № 7124986000:04:005:0121, площею 4,8856 га, від екваторіального рубежу мілководної зони Кременчуцького водосховища на річці Дніпро, становить 100,53 м.

5.18. Враховуючи те, що земельна ділянка кадастровий номер № 7124986000:04:005:0121, площею 4,8856 га, яка в подальшому була поділена на дві окремі ділянки, розташована за межами прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища, суди дійшли обґрунтованого висновку, що спірна земельна ділянка не належить до земель водного фонду.

5.19. Інші доводи касаційної скарги не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції, оскільки вони стосуються з`ясування обставин вже встановлених судами попередніх інстанцій та переоцінки вже оцінених ними доказів, оскільки згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.20. Враховуючи зазначене, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, відхиляються доводи касаційної скарги про те, що придбана ТОВ "Свидіовк-Тур" спірна земельна ділянка віднесена до земель водного фонду, що спростовуються відомостями з Державного земельного кадастру та іншими доказами. Тому суди дійшли правомірного висновку, що наведені доводи не можуть бути підставою для скасування рішення Свидівоцької сільської ради від 07.09.2007 № 13-17 та № 13-11, від 15.02.2013 № 26-22, від 05.04.2013 № 28-22 та визнання недійсними договорів оренди від 20.09.2007 та договорів купівлі-продажу від 03.04.2014 та про внесення змін до договору оренди.

6. Висновки Верховного суду

6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.4. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у справі прийняті із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

6.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування оскаржених у справі рішення та постанови немає.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Черкаської області залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 і рішення Господарського суду Черкаської області від 18.12.2018 у справі № 925/843/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв