Ухвала

від 12.11.2019 по справі 923/220/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 923/220/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й.

учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство "Таврійський" виконавчого комітету Херсонської міської ради,

відповідач-1 - Управління комунальної власності Херсонської міської ради,

відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Таврія"

розглянувши матеріали касаційної скарги Управління комунальної власності Херсонської міської ради

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

від 08.10.2019

у складі колегії суддів: Поліщук Л.В. (головуючий), Будішевська Л.О., Таран С.В.

та рішення Господарського суду Херсонської області

від 01.08.2019

у складі судді Нікітенка С.В.

у справі №923/220/19

за позовом Комунального підприємства "Таврійський" виконавчого комітету Херсонської міської ради

до Управління комунальної власності Херсонської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Таврія"

про визнання недійсним договору оренди

ВСТАНОВИВ:

31.10.2019 поштовим відправленням Управління комунальної власності Херсонської міської ради звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 31.10.2019 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 та рішення Господарського суду Херсонської області від 01.08.2019 у справі №923/220/19 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №923/220/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2019.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України, до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом у березні 2019 року), ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 становив 1 921 грн.

Відтак, звертаючись 31.10.2019 до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 та рішення Господарського суду Херсонської області від 01.08.2019 у справі №923/220/19 про визнання недійсним договору оренди комунального майна міської територіальної громади, скаржнику належало сплатити судовий збір на суму 3 842 грн. (1 921 * 200%).

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за певних умов. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення, звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, відстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із касаційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду… Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Оскаржуючи в касаційному порядку постанову апеляційного суду від 08.10.2019 та рішення суду першої інстанції від 01.08.2019 у справі №923/220/19, скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі; водночас, в пункті 3 прохальної частини касаційної скарги скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до прийняття рішення у справі судом касаційної інстанції, яке обґрунтовано відсутністю на момент подання касаційної скарги в кошторисі Управління комунальної власності Херсонської міської ради видатків на сплату судового збору та необхідністю додаткового часу для внесення відповідних змін до кошторису Управління.

Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування наявності підстав для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання Управління комунальної власності Херсонської міської ради про відстрочення сплати судового збору, оскільки скаржником не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище покращиться протягом строку розгляду касаційної скарги та скаржник буде спроможний сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі за результатами розгляду касаційної скарги по суті.

Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі органів місцевого самоврядування, тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації та формуванням кошторису її видатків, не можуть вважатися безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.

З огляду на викладене, Верховний Суд відмовляє скаржнику у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 та рішення Господарського суду Херсонської області від 01.08.2019 у справі №923/220/19.

Відтак, подана Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради касаційна скарга від 31.10.2019 не відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми.

Виходячи з положень частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на таке, касаційна скарга Управління комунальної власності Херсонської міської ради на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 та рішення Господарського суду Херсонської області від 01.08.2019 у справі №923/220/19 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 8 Закону України "Про судовий збір", статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Управлінню комунальної власності Херсонської міської ради у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 та рішення Господарського суду Херсонської області від 01.08.2019 у справі №923/220/19.

2. Касаційну скаргу Управління комунальної власності Херсонської міської ради на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 та рішення Господарського суду Херсонської області від 01.08.2019 у справі №923/220/19 залишити без руху.

3. Надати Управлінню комунальної власності Херсонської міської ради строк на усунення недоліків касаційної скарги до 29 листопада 2019 року.

4. Роз`яснити Управлінню комунальної власності Херсонської міської ради, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Л.Й. Катеринчук