Ухвала

від 11.11.2019 по справі 235/3505/18

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 4-с/235/30/19

Справа № 235/3508/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі - головуючого судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Полуянчик В.В.

заявника ОСОБА_1

головного державного виконавця Клещевніков М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Донуглепоставка , головний державний виконавець Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Клещевніков Микола ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

3 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною скаргою.

В обґрунтування доводів скарги зазначила, що на виконанні Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - ВДВС) знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Красноармійським міськрайонним судом Донецької області, про стягнення на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю Донуглепоставка (далі - ТОВ Донуглепоставка ) 70 650,24 грн та судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 800 грн, а всього в сумі 71 450,24 грн.

3 січня 2019 року виконавчий лист був пред`явлений до виконання до ВДВС.

8 січня 2019 року головним державним виконавцем ВДВС Клещевніковим М.І. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП № 58010503).

28 січня 2019 року боржником йому були виплачені грошові кошти в розмірі 57 673,45 грн. На той час він думав, що божником виплачені грошові кошти йому частково.

Після ознайомлення 30 вересня 2019 року з матеріалами виконавчого провадження він дізнався, що 5 березня 2019 року головним державним виконавцем ВДВС Клещевніковим М.І. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 ч.1 ст.39 та ст.40 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення у повному обсязі.

Серед копій отриманим ним матеріалів виконавчого провадження містився лист божника № 17 від 04.02.2019р., згідно якого судові витрати сплачені, заборгованість включена у заробітну плату за грудень 2018 року у повному обсязі та виплачена при надходження коштів 28.01.2019р. платіжним дорученням № 28 і при цьому були долучені копії платіжних доручень.

Він отримав у боржника табулеграму за грудень 2018 року, відповідно до якої йому було нараховано грошові кошти у розмірі 70 650,24 грн, а утримано з нього грошові кошти у розмірі 12 717,04 грн за кодом 503 .

Натомість відповідно до п.5 розділу 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.2010р. № 1170 Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Стягнута за рішенням суду сума у розмірі 70 650,24 грн є середнім заробітком за затримку розрахунку при звільненні, а отже відшкодуванням, нарахованим за час затримки розрахунку при звільненні, з якої, за думкою заявника, боржник не мав права проводити утримання.

Про порушення свого права він дізнався 30 вересня 2019 року, тому просив вважати причину пропуску строку для звернення до суду зі скаргою поважною та поновити пропущений ним встановлений п. а ч.1 ст.449 ЦПК України десятиденний строк звернення до суду зі скаргою.

Просив визнати дії головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Клещевнікова М.І. по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження від 05.03.2019р. неправомірними, скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 05.03.2019р., зобов`язати головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Клещевнікова М.І. усунути порушення шляхом поновлення виконавчого провадження й вчинення передбачених законом виконавчих дій.

Божником ТОВ Донуглепоставка подані письмові пояснення, в який воно послалось на те, що заборгованість в сумі 71 450,24 грн ОСОБА_1 дійсно була сплачена йому повністю 28 січня 2019 року за платіжним дорученням від 28.01.2019р. № 28. Вказане платіжне доручення було направлено суб`єкту оскарження, який обґрунтовано 5 березня 2019 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 58010503.

Інформація, зазначена ОСОБА_1 в скарзі про несплату частини заборгованості, не відповідає дійсності та шкодить репутації підприємства.

Так, із суми заборгованості в розмірі 71 450,24 грн підприємством було утримано податки, збори та обов`язкові платежі, а саме податок на доходи фізичних осіб в сумі 12 717,04 грн та військовий збір в сумі 1059,75 грн, з чого видно, що заборгованість в сумі 56 873,45 грн та відшкодування витрат на адвоката в сумі 800 грн була отримана ОСОБА_1 .

Згідно абз.5 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку і інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині.

Таким чином, якщо в резолютивній частині рішення суду не зазначено про виплату сум середнього заробітку без утримання податків, то підприємство самостійно утримує із цих сум податки.

Так, в рішенні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області не зазначено про виплату суми заборгованості із врахуванням податків і зборів, тому із цієї суми і утримано податки.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податків та зборів є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України).

З 01.01.2016р. набрав чинності Закон України від 24.12.2015р. № 909-У111 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році , яким, зокрема, встановлено ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).

Також відповідно до п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України встановлено оподаткування військовим збором.

Ставка військового збору - 1,5% об`єкта оподаткування, визначеного п.п.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (п.п.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податків та зборів до бюджетів здійснюються у порядку, встановленому ст.168 Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування для осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування єдиного внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.

Отже, базою нарахування єдиного внеску для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул є сума, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Таким чином, юридична особа (боржник) є податковим агентом щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску з доходу у вигляді середньої заробітної плати, нараховано на підставі рішення суду за час вимушеного прогулу.

Крім того, така юридична особа як податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов`язки, встановлені Кодексом для платників податків.

За думкою боржника, висновки заявника про те, що сума ЄСВ утримана із суми середнього заробітку, що підлягає сплаті на користь заявника за рішенням суду, є помилковим. Всі ці обставини пояснювались ОСОБА_1 під час його звернення до підприємства.

На підставі наведеного боржник просив відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 , скаргу розглянути за відсутності його представника.

В судовому засіданні заявник підтримав скаргу, просив її задовольнити.

Головний державний виконавець Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Клещевніков М.І. не погодився з доводами скарги, вважаючи її необґрунтованою. Зазначив, що постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена ним законно після отримання листа ТОВ Донуглепоставка про виплату боржнику ОСОБА_1 заборгованості за рішенням суду, яка включена до складу заробітної плати за грудень 2018 року, з якої було утримано податки та збори, до якого додана копія відповідного платіжного доручення. Просив відмовити в задоволенні скарги.

Згідно ч.2 ст.450 ЦПК України неявка боржника, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Заслухавши заявника, державного виконавця, дослідивши матеріали, додані до скарги, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Пунктом 9 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (ч.2 ст.39 Закону України Про виконавче провадження ).

Положеннями ст.447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 449 ЦПК України визначені строки для звернення зі скаргою.

Так, скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Стягувач дізнався про порушення свого права 30 вересня 2019 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, що підтверджується відповідною розпискою, доказів отримання стягувачем копії постанови про закінчення виконавчого провадження суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що заявником пропущений строк для подання скарги з поважних причин, який підлягає поновленню судом.

8 січня 2019 року головним державним виконавцем Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Клещевніковим М.І. було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 235/3505/18, виданим Красноармійським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ТОВ Донуглепоставка на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 71 450,24 грн (а.с.13).

5 березня 2019 року головним державним виконавцем Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Клещевніковим М.І. було закінчено зазначене виконавче провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України По виконавче провадження (а.с.18).

Підставою для закінчення виконавчого провадження стали відомості ТОВ Донуглепоставка про виплату заборгованості стягувачу ОСОБА_1 в повному об`ємі (лист від 04.02.2019р. № 17, копії платіжних доручень № 26 від 28.01.2019 на суму 140 880,98 грн, № 27 від 28.01.2019 на суму 11 732,14 грн, № 28 від 28.01.2019 на суму 615 830,32 грн, копія реєстру № 3 від 28.01.2019 перерахування на рахунки отримувачів згідно угоди № 25516689 - зарплата за грудень 2018р.).

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб врегульовано розділом 1У Податкового кодексу України, відповідно до п.163.1 ст.163 якого об`єктом оподаткування платника податку є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого податкового місяця.

Згідно із п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п.164.2.1 п.164.2 ст.164 Кодексу); дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім випадків, визначених п.п.164.2.14 цього пункту; та інші доходи, крім зазначених у статті 165 Кодексу.

Платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент (п.162.1 ст.162 Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено ст.168 Кодексу. Так, згідно із п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, поняття якого визначено п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст.167 Кодексу.

Крім того, Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-У111 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України продовжено оподаткування військовим збором (пункт 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу).

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (п.п.1.1 п.161 підрозділу 10 Кодексу). Об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 Кодексу (п.п.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 Податкового кодексу України (п.п.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Враховуючи зазначене, ТОВ Донуглепоставка як юридична особа є податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб і військового збору та несе відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету зазначеного податку і збору. Крім того, така юридична особа як податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов`язки, встановлені Податковим кодексом України для платників податків.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що постанова головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Клещевнікова М.І. прийнята відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено.

На підставі наведеного, в задоволенні скарги необхідно відмовити.

Відповідно до ст.19 Конституції України, ст.ст.13, 18, 39 Закону України Про виконавче провадження , керуючись ст.ст.447-425 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги на дії та рішення державного виконавця.

В задоволенні скарги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на дії та рішення державного виконавця, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Донуглепоставка (м. Покровськ Донецької області, проспект Маяковського, будинок 2А, квартира 29, код ЄДРПОУ 24459654), головний державний виконавець Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Клещевніков Микола Іванович (м. Покровськ Донецької області, вулиця Степана Бовкуна, 7, код ЄДРПОУ 34941051) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Г.В. Назаренко