Постанова

від 26.09.2019 по справі 927/22/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2019 р. Справа№ 927/22/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Пономаренка Є.Ю.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю представників: прокуратури - Константинова І.В.

позивача-1 - Ізвєков К.В.

позивача-2 - Ізвєков К.В.

позивача-3 - не з`явилися

відповідача-1 - не з`явилися

відповідача-2 - Рябінін Д.Д.

розглянувши апеляційні скарги Державного підприємства "Укрриба" та Приватного підприємства "Гринько"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2019 р. (повне рішення складено 24.05.2019 р.)

у справі № 927/22/19 (суддя - Оленич Т.Г.)

за позовом Заступника керівника Менської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Фонду державного майна України

2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області

3. Державного агентства рибного господарства України

до 1. Державного підприємства "Укрриба"

2. Приватного підприємства "Гринько"

про визнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2018 року Заступник керівника Менської місцевої прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області та Державного агентства рибного господарства України до Державного підприємства "Укрриба" та Приватного підприємства "Гринько" про визнання недійсним договору про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд, що перебувають на балансі ДП "Укрриба", № 23/11 від 01.08.2011 р., укладеного між відповідачами.

Вимоги прокуратури обґрунтовані тим, що оспорюваний договір є удаваним, оскільки фактично прикриває договір оренди гідротехнічних споруд. Враховуючи, що на момент укладення оспорюваного договору об`єкт цього договору - гідротехнічні споруди відносилися до об`єктів, які мали загальнодержавне значення та не підлягали приватизації, тому не могли бути об`єктами оренди.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2019 р. у справі № 927/22/19 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство "Укрриба" та Приватне підприємство "Гринько" звернулися до суду з апеляційними скаргами, у яких просять скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач-1 посилається на те, що прокурор не обґрунтував в позовній заяві, в чому саме полягає порушення інтересів держави в особі Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області необхідність їх захисту, не визначив підстави для звернення до суду прокурора. Спірний договір, за доводами скаржника, спрямований на утримання та збереження в належному стані відповідного державного нерухомого майна.

В обґрунтування своєї скарги відповідач-2 посилається на те, що оспорюваний договір укладений між сторонами для недопущення руйнування гідротехнічних споруд з метою уникнення екологічної та майнової шкоди. Також відповідач-2 зазначає, що прокурор не обгрунтував належним чином необхідність звернення до суду з даним позовом в інтересах позивачів, фактично не визначився із суб`єктом, який представляє державу у спірних правовідносинах, не вказав обставин нездійснення або неналежного здійснення уповноваженими органами своїх повноважень, зокрема, щодо захисту прав держави.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 р. апеляційні скарги Державного підприємства "Укрриба" та Приватного підприємства "Гринько" у справі № 927/22/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пономаренко Є.Ю., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 р. відкрито апеляційне провадження та призначено справу № 927/22/19 до розгляду на 23.07.2019 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 р. було відкладено розгляд справи до 26.09.2019 р.

У засідання суду, призначене на 26.09.2019 р., представники позивача-3 та відповідача-1 не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розумних строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів, прокуратури та відповідача-2, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.08.2011 р. між Державним підприємством "Укрриба" (далі - сторона-1) та Приватним підприємством "Гринько" (далі - сторона-2) було укладеного договір про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд, що перебувають на балансі ДП Укрриба , № 23/11 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору предметом цього договору є надання (передача) стороною-1 стороні-2 права на експлуатацію гідротехнічних споруд, пов`язаних з ними робочих машин та обладнання у єдиному технологічному процесі для рибогосподарської діяльності, консультаційних послуг, пов`язаних з експлуатацією гідроспоруд, інших додаткових послуг, а також проведення розрахунків за ці послуги. Місцезнаходження гідротехнічних споруд, пов`язаних з ними робочих машин та обладнання: Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, с. Мамекине. Детальний перелік майна, право на експлуатацію якого передається, наведено у додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору сторона-2 надає стороні-1 у визначені терміни виробничі програми з експлуатації гідротехнічних споруд, інших, пов`язаних з ними, робочих машин та обладнання, надає заявки щодо отримання консультаційних та інших послуг, пов`язаних з експлуатацією гідротехнічних споруд.

Сторона-1 приймає виробничі програми з експлуатації гідротехнічних споруд, заявки щодо надання консультаційних послуг щодо експлуатації гідротехнічних споруд та надає стороні-2 додаткові послуги, пов`язані з експлуатацією гідротехнічних споруд (п. 2.2 договору).

Як передбачено п. 2.4 договору, сторона-2 зобов`язується забезпечити належний технічний стан, утримання, поточний ремонт гідротехнічних споруд та організацію пропуску паводку.

Згідно з п. 2.5 договору сторона-2 зобов`язується вести облік виробничої діяльності, пов`язаної з виловом та вирощуванням риби та надавати щомісячний звіт про зазначені обсяги виробництва за формами, визначеними стороною-1.

Відповідно до п. 4.1 сторона-2 зобов`язується здійснити протягом п`яти банківських днів з моменту підписання цього договору попередню оплату у розмірі двомісячної плати в сумі 4348,32 грн, в тому числі ПДВ, та до 05 числа поточного місяця здійснювати оплату в розмірі не менше 100% від щомісячної плати.

Плата за договором визначається відповідно до протоколу про договірну ціну, який є невід`ємною частиною договору, за право експлуатації гідротехнічних споруд, пов`язаних з ними робочих машин та обладнання (п. 4.2 договору).

У відповідності до п. 4.3 договору консультаційні послуги, пов`язані з експлуатацією гідротехнічних споруд, інші додаткові послуги, що надаються стороною-1, оплачуються додатково стороною-2 шляхом перерахування коштів на відповідні банківські реквізити сторони-1 відповідно до додаткової угоди.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє протягом 10 років до 01 серпня 2021 року. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір вважається укладеним на той же строк і на тих же умовах (п. 7.1 договору).

Вказаний договір підписаний представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток.

В додатку № 1 викладено перелік майна, що експлуатується ПП "Гринько" та обліковується на балансі ДП "Укрриба" згідно з договором № 23/11 від 01.08.2011 р. До вказаного переліку включено: насосну станцію, водоспуски нагульного ставу (3 шт.), водонаповнювачі нагульного ставу (2 шт.), водонаповнювачі виросних ставків (25 шт.), водоспуск шлюзового нагульного ставу с. Мамекине, водоспуски виросних ставків (29 шт.), рибозбірний канал нагульного ставу, рибоуловлюбвач, водоспускний канал с. Мамекине, воднаповнюючий канал с. Мамекине, рибозбірні канали (12 шт.), контурну дамбу № 1 наг. ставу, контурну дамбу № 2 наг. ставу, греблю.

Додаток № 1 до договору також підписаний представниками ДП "Укрриба" та ПП "Гринько" та скріплений відбитками їх печаток.

В протоколі від 01.08.2011 р. про договірну ціну договору № 23/11 від 01.08.2011 р. зазначено, що сторони договору домовились про розмір щомісячної ціни за договором № 23/11 від 01.08.2011 р., яка складає 2174,16 грн з ПДВ. Протокол підписаний представниками обох сторін договору та скріплений відбитками їх печаток.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Як передбачено ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Гідротехнічні захисні споруди віднесені до об`єктів, що мають загальнодержавне значення і відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна належать до об`єктів, що не підлягають приватизації, у зв`язку з чим не можуть бути об`єктами оренди.

Порушення інтересів держави, у даному випадку, полягає в тому, що, на час укладення оспорюваного договору діяла пряма законодавча заборона передачі в оренду гідротехнічних споруд, в той час як ДП "Укрриба" було передано ці об`єкти в експлуатацію Приватному підприємству "Гринько".

В силу приписів Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 р. № 8-92 Про управління майном, що є у загальнодержавній власності , Закону України Про управління об`єктами державної власності , Закону України Про Фонд державного майна України на Фонд державного майна України покладено функції щодо здійснення контролю за ефективним використанням та збереженням об`єктів державної власності.

Також Фонд державного майна України та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області є органами, які в силу норм Господарського кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" здійснюють державну політику в сфері приватизації державного майна, виступають орендодавцями майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю. Державне агентство рибного господарства України є центральним органом виконавчої влади, на якого покладено функції, зокрема, управління об`єктами державної власності в сфері рибного господарства та рибної промисловості. Проте, жодним із цих органів в період з лютого 2017 року, тобто з часу, коли їм стало відомо про користування відповідачем-2 державним майном без оформлення відповідного договору оренди, не вчиняли жодних дій, направлених на усунення порушень законодавства щодо безпідставного користування державним майном.

У зв`язку з тим, що позивачами неналежно здійснювався захист інтересів держави, оскільки державне майно перебуває у користуванні Приватного підприємства Гринько , колегія суддів вважає обгрунтованими підстави для вжиття заходів представницького характеру відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Спір у справі виник внаслідок того, що, на думку прокуратури, укладений між відповідачами договір за своїми ознаками є договором оренди, оскільки в ньому містяться умови щодо використання майна за плату протягом визначеного терміну, а тому такий договір укладений з метою приховування саме правочину оренди державного майна.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Як передбачено з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Таким чином, для встановлення правовідносин, які виникли між відповідачами на підставі оспорюваного договору, судом надається правова оцінка змісту цього договору та зобов`язанням, які виникли у сторін на підставі вказаного договору.

Враховуючи умови договору, у відповідача-1 за цим договором виникли зобов`язання передати відповідачу-2 права експлуатації гідротехнічних споруд та надати консультаційні послуги, пов`язані з такою експлуатацією, а у відповідача-2 виникли зобов`язання здійснювати щомісячні платежі за право експлуатації гідротехнічних споруд та здійснювати додаткові платежі, розмір яких встановлюється за домовленістю сторін у додаткових угодах, за консультаційні послуги.

За своїм змістом поняття експлуатація по відношенню до матеріального об`єкту полягає у фактичному використанні, тобто отриманні корисних властивостей такого об`єкту.

Відповідно до ст. 3 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Таким чином, визначенням в договорі предмету договору - передача права на експлуатацію, за своєю суттю передбачає передачу права користування.

Отже, виходячи зі змісту укладеного договору, сторони домовились про передачу права користування гідротехнічними спорудами, пов`язаними з ними робочими машинами та обладнанням в технологічному процесі для рибогосподарської діяльності.

Також в оспорюваному договорі передбачається здійснення відповідачем-2, як користувачем об`єктом договору - гідротехнічними спорудами, щомісячної оплати в розмірі, встановленому протоколом про договірну ціну, та строки внесення такої оплати.

Крім цього, в п. 7.1 договору встановлений строк його дії, тобто сторони визначили строк використання майна.

В п. 2.5 укладеного договору передбачено обов`язок відповідача-2 вести облік виробничої діяльності, пов`язаної з виловом та вирощуванням риби, та надавати щомісячний звіт про зазначені обсяги виробництва за формами, визначеними ДП "Укрриба", що спростовує твердження відповідача-1 про мету укладення спірного договору, а саме: утримання та збереження державного нерухомого майна в належному справному стані без його фактичного використання.

Передача у користування конкретно визначеного майна на певний строк за плату є основними ознаками, які притаманні договору найму (оренди).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні.

Перелік майна з індивідуальними ознаками, право на експлуатацію якого передається відповідачу-2, сторонами визначено у додатку № 1 до договору.

Таким чином, між відповідачами на підставі договору про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд, що перебувають на балансі ДП "Укрриба", № 23/11 від 01.08.2011 р. виникли правовідносини найму (оренди) майна.

За статтею 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

З оспорюваного договору не вбачається, що на його підставі у сторін виникли інші права та обов`язки, ніж ті, що випливають із його змісту -передача майна в користування.

Разом з цим, оскільки із змісту оспорюваного договору безпосередньо вбачається, що на його підставі між відповідачами виникли правовідносини найму майна з елементами надання послуг, відсутні правові підстави вважати, що оспорюваний договір є удаваним.

Однак, приймаючи до уваги, що позовні вимоги полягають у визнанні недійсним договору про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд, що перебувають на балансі ДП "Укрриба" № 23/11 від 01.08.2011 р., укладений договір підлягає оцінці з точки зору його правомірності та відповідності вимогам закону.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Обставинами, з якими закон пов`язує недійсність правочину, зокрема, є: невідповідність змісту правочину Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; наявність у особа, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Державного підприємства "Укрриба", затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 24.06.2017 р. № 98, підприємство засновано на основі державної власності, належить до сфери управління Державного агентства рибного господарства України та є йому підзвітним.

Згідно з п. 3.1 цього Статуту метою діяльності підприємства є утримання та ефективне використання державного майна, закріпленого за ним на праві господарського відання, задоволення суспільних потреб в продукції підприємства.

Як передбачено п. 4.1 Статуту, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували інший правовий режим майна, закріпленого за Державним підприємством "Укрриба" на час укладення спірного договору.

Згідно зі ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Вбачається, що 26.10.2006 р. Міністерством аграрної політики України видано наказ № 618 "Про створення комісії з передачі гідротехнічних споруд", відповідно до якого на виконання спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України від 06.05.2003 р. № 126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд" (із змінами), створено комісію з приймання-передачі гідротехнічних споруд, що не увійшли до статутного фонду КСП "Новгород-Сіверська РМС" (Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, с. Мамекине), створеного в процесі приватизації, зі сфери управління Фонду державного майна України до сфери управління Міністерства агарарної політики України на баланс Державного підприємства "Укрриба".

30.06.2006 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області видано наказ № 272 "Щодо передачі гідротехнічних споруд", відповідно до якого на виконання спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України від 20.06.2006 р. № 962/317 "Щодо внесення змін до спільного наказу від 06.05.2003 р. № 126/752", передаються до сфери управління Міністерства аграрної політики України на баланс Державного підприємства "Укрриба" гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та інше майно, всього 80 одиниць, які на момент приватизації не увійшли до статутного фонду, але перебувають на балансі КСП "Новгород-Сіверська рибоводна-меліоративна станція (с. Мамекине, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область), а саме: насосна станція - 1 од.; насосна станція, водоспуски нагульного ставу - 3 од.; водонаповнювачі нагульного ставу - 2 од.; водонаповнювачі виросних ставків - 25 од.; водовипуск шлюзового нагульного ставу - 1 од.; водовипуски виросних ставків - 29 од.; риборозбірний канал нагульного ставу - 1 од.; рибоуловлювач - 1 од.; водовипускний канал - 1 од.; воднаповнюючий канал - 1 од.; риборозбірні канали - 1 од.; контурна дамба № 1 нагульного ставу - 1 од.; контурна дамба № 2 - 1 од.; гребля - 1 од.

22.12.2006 р. Комісією з приймання-передачі гідротехнічних споруд, створеною на підставі наказу Міністерства аграрної політики України від 26.10.2006 р. № 618, було складено акт приймання-передачі гідротехнічних споруд, які під час приватизації не увійшли до статутного фонду господарського товариства КСП "Новгород-Сіверська РМС" і передаються на баланс Державного підприємства "Укрриба", перелік яких наведений у додатку № 1 до акту приймання-передачі. Акт підписано членами комісії та затверджено заступником міністра аграрної політики України.

Таким чином, Державне агентство рибного господарства України є органом управління вищезазначеного майна, а ДП "Укрриба" - балансоутримувачем цього державного майна.

Згідно з переліком гідротехнічних споруд, які під час приватизації не увійшли до статутного фонду господарського товариства КСП "Новгород-Сіверська РМС", на баланс Державного підприємства "Укрриба" передано насосну станцію, водоспуски нагульного ставу (3 шт.), водонаповнювачі нагульного ставу (2 шт.), водонаповнювачі виросних ставків (25 шт.), водоспуск шлюзового нагульного ставу с. Мамекине, водоспуски виросних ставків (29 шт.), рибозбірний канал нагульного ставу, рибоуловлювач, водоспускний канал с. Мамекине, воднаповнюючий канал с. Мамекине, рибозбірні канали (12 шт.), контурну дамбу № 1 наг. ставу, контурну дамбу № 2 наг.ставу, греблю.

Отже перелік майна, який складений під час його передачі на баланс Державного підприємства "Укрриба", відповідає переліку майна, який є додатком до спірного договору.

Таким чином майно, яке було передано відповідачу-2 у користування на підставі оспорюваного договору, перебувало у державній власності, відтак до спірних правовідносин, що виникли на підставі договору про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд, що перебувають на балансі ДП "Укрриба" від 01.08.2011 р. № 23/11, застосовуються положення спеціального Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який регулює, зокрема, й майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України та його регіональні відділення.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 760 ЦК України законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

Як передбачено абз. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не можуть бути об`єктами оренди об`єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (крім пам`яток культурної спадщини, нерухомих об`єктів, які знаходяться на території історико-культурних заповідників).

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" не підлягають приватизації об`єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об`єктів, що мають загальнодержавне значення, віднесені також об`єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема, водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди.

Таким чином, на час укладення між відповідачами оспорюваного договору діяла заборона передачі в оренду такого виду державного майна як гідротехнічні захисні споруди.

При цьому, згідно із спільним листом Фонду державного майна України (від 08.08.2005 р. № 10-21-12089) та Міністерства аграрної політики України (від 08.08.2005 р. № 37-30-7/11928) "Щодо об`єктів, які не підлягають приватизації" визначено перелік гідроспоруд захисного характеру, що забезпечують використання водних об`єктів та створені для боротьби зі шкідливим впливом вод, вартість яких не включається до статутного (пайового) фонду під час приватизації підприємств.

Приймаючи до уваги, що об`єкти гідротехнічних споруд, щодо права експлуатації яких передано за спірним договором, не увійшли до статутного фонду господарського товариства КСП "Новгород-Сіверська РМС" і передані на баланс ДП "Укрриба", суд вважає, що заборона на передачу в оренду розповсюджувалась, зокрема, і на вищевказані гідротехнічні споруди.

Оскільки на час укладення оспорюваного договору діяла заборона передачі в оренду гідротехнічних споруд, договір про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд, що перебувають на балансі ДП "Укрриба" № 23/11 від 01.08.2011 р., є таким, що не відповідає вимогам Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцем майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

За змістом ч. 3 ст. 326 ЦК України управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Відповідно до Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого Указом Президента України від 30.09.2015 р. № 895, Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Згідно з п. 4 цього Положення на Державне агентство рибного господарства України покладено, зокрема, функції з управління в межах повноважень об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

За змістом ст. 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" Державне агентство рибного господарства України надають орендодавцям об`єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі.

Отже правомочності щодо розпорядження об`єктами права державної власності, зокрема, й передачі їх у тимчасове користування (оренду) юридичним особам належать органу, яким у спірних правовідносинах є Фонд державного майна України, але за згодою органу, який здійснює функції управління об`єктом державної власності.

Відтак, чинним законодавством встановлено певний порядок узгодження и прийняття рішень щодо передачі в оренду об`єктів державної власності.

Відповідачами не надано суду належних доказів повідомлення ними Фонду державного майна України або його територіального відділення в Чернігівській області про укладення між ними договору про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд, що перебувають на балансі ДП "Укрриба", № 23/11 від 01.08.2011 р., а також належні докази, що підтверджують дотримання ними процедури, встановленої законодавством щодо узгодження питання передачі гідротехнічних споруд в оренду.

Однак про укладення з Приватним підприємством "Гринько" договору № 23/11 від 01.08.2011 р. про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд, що перебувають на балансі ДП "Укрриба", відповідач-1 повідомив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області лише 13.02.2017 р., що підтверджується листом від 13.02.2017 р. № 07-05/20.

Отже, враховуючи, що передача гідротехнічних споруд в оренду відбулась на підставі договору, укладеного без участі Фонду державного майна України та без дозволу органу, уповноваженим здійснювати державне управління об`єктами, які є предметом оспорюваного договору, а також під час дії законодавчої заборони передавати в оренду гідротехнічні споруди, тому такий договір укладено між відповідачами всупереч чинному на час його укладення законодавству.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про визнання недійсним договору про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд № 23/11 від 01.08.2011 р. є обґрунтованою.

Стосовно доводів відповідача-1 про сплив трирічного строку позовної давності на звернення до суду з даним позовом, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).

Як було встановлено вище, про укладення з Приватним підприємством "Гринько" договору № 23/11 від 01.08.2011 р. відповідач-1 повідомив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області лише 13.02.2017 р., що підтверджується листом від 13.02.2017 р. № 07-05/20.

Позовна заява була направлена до суду 29.12.2018 р., про що свідчить копія квитанції на поштовому конверті.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що оскільки на момент звернення прокурора з даним позовом позовна давність не спливла, тому відсутні правові підстави для її застосування.

Аргументи, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують наведене вище.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2019 р. у справі № 927/22/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги Державного підприємства "Укрриба" та Приватного підприємства "Гринько" задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за їх подання покладаються на скаржників.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційні скарги Державного підприємства "Укрриба" та Приватного підприємства "Гринько" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2019 р. у справі № 927/22/19 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційних скарг покласти на Державне підприємство "Укрриба" та Приватне підприємство "Гринько".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 13.11.2019 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

Є.Ю. Пономаренко