Постанова

від 29.01.2020 по справі 927/22/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 927/22/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. (головуючий), судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання Півень А.Л.,

представників учасників справи

позивача 1- Ізвєков К.В.;

позивача 2 - Ізвєков К.В.;

позивача 3 - не з`явився;

відповідача 1 - не з`явився;

відповідача 2 - не з`явився;

за участю прокурора - Чагарний М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства Гринько

на рішення Господарського суду Чернігівської області

(суддя - Оленич Т.Г.)

від 14.05.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Буравльов С.І., судді: Пашкіна С.А., Пономаренко Є.Ю.)

від 26.09.2019

у справі за позовом Заступника керівника Менської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Фонду державного майна України,

2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області,

3. Державного агентства рибного господарства України

до 1. Державного підприємства Укрриба ,

2. Приватного підприємства Гринько

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень проти позову.

1.1. У грудні 2018 року Заступник керівника Менської місцевої прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (надалі - ФДМУ, позивач -1), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області (надалі - Регіональне відділення ФДМУ по Чернігівській області, позивач -2) та Державного агентства рибного господарства України (надалі - Держагенство, позивач -3) до Державного підприємства Укрриба (надалі - ДП Укрриба , відповідач - 1) та Приватного підприємства Гринько (надалі - ПП Гринько , відповідач - 2) про визнання недійсним договору про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд, що перебувають на балансі ДП Укрриба , № 23/11 від 01.08.2011, укладеного між відповідачами.

1.2. Позовна заява обґрунтована такими обставинами:

1.2.1. 01.08.2011 між ДП Укрриба (надалі - сторона-1) та ПП Гринько (надалі - сторона -2) було укладено договір про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд, що перебувають на балансі ДП Укрриба , № 23/11 (надалі - договір).

1.2.2. Відповідно до п. 1.1 предметом цього договору є надання (передача) стороною -1 стороні -2 права на експлуатацію гідротехнічних споруд, пов`язаних з ними робочих машин та обладнання у єдиному технологічному процесі для рибогосподарської діяльності, консультаційних послуг, пов`язаних з експлуатацією гідроспоруд, інших додаткових послуг, а також проведення розрахунків за ці послуги. Місцезнаходження гідротехнічних споруд, пов`язаних з ними робочих машин та обладнання: Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, с. Мамекине. Детальний перелік майна, право на експлуатацію якого передається, наведено у додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору.

1.2.3. Згідно з п. 2.1 договору сторона -2 надає стороні -1 у визначені терміни виробничі програми з експлуатації гідротехнічних споруд, інших, пов`язаних з ними, робочих машин та обладнання, надає заявки щодо отримання консультаційних та інших послуг, пов`язаних з експлуатацією гідротехнічних споруд.

1.2.4. Сторона-1 приймає виробничі програми з експлуатації гідротехнічних споруд, заявки щодо надання консультаційних послуг щодо експлуатації гідротехнічних споруд та надає стороні-2 додаткові послуги, пов`язані з експлуатацією гідротехнічних споруд (п. 2.2 договору).

1.2.5. Пунктом 2.4 договору передбачено, що сторона-2 зобов`язується забезпечити належний технічний стан, утримання, поточний ремонт гідротехнічних споруд та організацію пропуску паводку.

1.2.6. Згідно з п. 2.5 договору сторона-2 зобов`язується вести облік виробничої діяльності, пов`язаної з виловом та вирощуванням риби та надавати щомісячний звіт про зазначені обсяги виробництва за формами, визначеними стороною-1.

1.2.7. Відповідно до пункту 4.1 сторона-2 зобов`язується здійснити протягом п`яти банківських днів з моменту підписання цього договору попередню оплату у розмірі двомісячної плати в сумі 4348,32 грн, в тому числі ПДВ, та до 05 числа поточного місяця здійснювати оплату в розмірі не менше 100% від щомісячної плати.

1.2.8. Плата за договором визначається відповідно до протоколу про договірну ціну, який є невід`ємною частиною договору, за право експлуатації гідротехнічних споруд, пов`язаних з ними робочих машин та обладнання (п. 4.2 договору).

1.2.9. У відповідності до п. 4.3 договору консультаційні послуги, пов`язані з експлуатацією гідротехнічних споруд, інші додаткові послуги, що надаються стороною-1, оплачуються додатково стороною-2 шляхом перерахування коштів на відповідні банківські реквізити сторони-1 відповідно до додаткової угоди.

1.2.10. В додатку № 1 викладено перелік майна, що експлуатується ПП Гринько та обліковується на балансі ДП Укрриба згідно з договором № 23/11 від 01.08.2011. До вказаного переліку включено: насосну станцію, водоспуски нагульного ставу (3 шт.), водонаповнювачі нагульного ставу (2 шт.), водонаповнювачі виросних ставків (25 шт.), водоспуск шлюзового нагульного ставу с. Мамекине, водоспуски виросних ставків (29 шт.), рибозбірний канал нагульного ставу, рибоуловлюбвач, водоспускний канал с. Мамекине, воднаповнюючий канал с. Мамекине, рибозбірні канали (12 шт.), контурну дамбу № 1 наг. ставу, контурну дамбу № 2 наг. ставу, греблю.

1.2.11. Додаток № 1 до договору також підписаний представниками ДП Укрриба та ПП Гринько та скріплений відбитками їх печаток.

1.2.12. В протоколі від 01.08.2011 про договірну ціну договору № 23/11 від 01.08.2011 зазначено, що сторони домовились про розмір щомісячної ціни за договором № 23/11 від 01.08.2011, яка складає 2174,16 грн з ПДВ. Протокол підписаний представниками обох сторін договору та скріплений відбитками їх печаток.

1.2.13. Позивач стверджує, що укладений між ДП Укрриба та ПП Гринько договір про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд № 23/1 від 01.08.2011 є оплатним, оскільки державне майно передане у користування на певний строк та у період дії законодавчої заборони передачі в оренду відповідного майна, а тому він є удаваним, з огляду на те, що сторони його уклали для приховування іншого правочину - договору найму (оренди), який вони насправді вчинили.

1.2.14. Також позивач зазначає, що гідротехнічні споруди були передані ПП Гринько без згоди Фонду державного майна України в порушення вимог статті 5 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

1.2.15. Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка ФДМУ, Регіонального відділення ФДМУ по Чернігівській област та Держагенства рибного господарства України, оскільки вони, за твердженням прокурора, не вжили жодних заходів з моменту виявлення порушення щодо визнання недійсним договору про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд.

1.3. ДП Укрриба у відзиві на позов проти позовних вимог заперечувало, зазначаючи, що Заступник керівника Менської місцевої прокуратури Чернігівської області не обґрунтував в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави в особі ФДМУ, Регіонального відділення ФДМУ по Чернігівській області, необхідність їх захисту, не визначив підстави для звернення до суду прокурора. Відповідач -1 стверджує, що спірний договір спрямований на утримання та збереження в належному стані відповідного державного нерухомого майна. Крім того, у відзиві на позов відповідач -1 заявив про застосування судом позовної давності при вирішення даного спору, зазначаючи, що право на звернення за захистом інтересів у позивачів виникли з дати укладення договору, а саме з 01.08.2011, а відтак встановлений законодавством строк звернення до суду за захиcтом порушеного права сплив 01.08.2014. Тобто, як вважає- відповідач -1, позов поданий з пропуском позовної давності.

1.4. ПП Гринько відзиву на позов у строки, встановлені судом, не надав.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

2.1. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2019 у справі № 927/22/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019, позовні вимоги задоволено повністю.

2.2. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- у відповідача-1 за договором експлуатації гідротехнічних споруд виникли зобов`язання передати відповідачу-2 права експлуатації гідротехнічних споруд та надати консультаційні послуги, пов`язані з такою експлуатацією, а у відповідача-2 виникли зобов`язання здійснювати щомісячні платежі за право експлуатації та здійснювати додаткові платежі, розмір яких встановлюється за домовленістю сторін у додаткових угодах, за консультаційні послуги;

- під передачею на підставі договору права на експлуатацію необхідно розуміти передачу права користування об`єктом експлуатації, а тому між відповідачами на підставі договору про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд, що перебувають на балансі ДП Укрриба №23/11 від 01.08.2011, виникли правовідносини найму (оренди) майна;

- майно, яке було передано відповідачу-2 у користування на підставі спірного договору, перебувало у державній власності, а відтак до спірних правовідносин, що виникли на підставі договору про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд, що перебувають на балансі ДП Укрриба від 01.08.2011 №23/11, судом застосовуються положення спеціального Закону України Про оренду державного та комунального майна , який регулює, зокрема, й майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;

- передача гідротехнічних споруд в оренду відбулась на підставі договору, укладеного без участі Фонду державного майна України, якому належать правомочності щодо розпорядження об`єктами права державної власності та без дозволу Державного агентства рибного господарства України, уповноваженого здійснювати державне управління об`єктами, які є предметом спірного договору, а також під час дії законодавчої заборони передавати в оренду гідротехнічні споруди, тому спірний договір укладено між відповідачами всупереч чинному на момент його укладення законодавству;

- відповідачами не надано суду жодного доказу повідомлення ними Фонду державного майна України або його територіального відділення в Чернігівській області про укладення між ними договору про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд, що перебувають на балансі ДП Укрриба №23/11 від 01.08.2011, а також доказів, що підтверджують дотримання ними процедури, встановленої законодавством щодо узгодження питання передачі гідротехнічних споруд в оренду.

2.3. Щодо пропуску строку позовної давності, то суди попередніх інстанцій виходили з того, що про існування договору №23/11 від 01.08.2011 про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд, що перебувають на балансі ДП Укрриба , останній повідомив Регіональне відділення ФДМУ по Чернігівській області лише 13.02.2017 надіславши лист №07-05/20. Доказів повідомлення органів, уповноважених здійснювати функції управління об`єктами державної власності про існування договору експлуатації гідротехнічних споруд до лютого 2017 року відповідачами надано не було.

2.4. Щодо підстав звернення прокурора з цим позовом, то суди першої та апеляційної інстанції вказали, що прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру та статті 53 Господарського процесуального кодексу України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, вказав, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки ні Фонд державного майна України та Регіональне відділенні Фонду державного майна України по Чернігівській області, які в силу норм Господарського кодексу України, Закону України Про оренду державного та комунального майна є державними органами, які здійснюють державну політику в сфері приватизації державного майна, виступають орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю, ні Державне агентство рибного господарства України, яке є центральним органом виконавчої влади, та на який покладено функції, зокрема, управління об`єктами державної власності в сфері рибного господарства та рибної промисловості, з моменту, коли їм стало відомо про користування відповідачем -2 державним майном без оформлення відповідного договору оренди, не вчинили жодних дій, направлених на усунення порушень законодавства щодо безпідставного користування державним майном.

2.5. Суд першої інстанції відхилив твердження прокурора та позивачів, що оспорюваний ними договір є удаваним, оскільки із змісту оспорюваного договору безпосередньо вбачається, що на його підставі між відповідачами виникли правовідносини найму майна з елементами надання послуг.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи.

3.1. 06.12.2019 ПП Гринько звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 927/22/19, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

3.2. Заявник стверджує, що суди попередніх інстанцій допустились таких порушень:

- неправильно ототожнили договір експлуатації гідротехнічних споруд з договором оренди, при цьому не врахувавши вимоги статті 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна , якою передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності в той час, як гідротехнічні споруди призначені для виконання спеціальних технічних функцій;

- порушили вимоги статті 235 Цивільного кодексу України вказавши, що укладений між сторонами договір експлуатації гідротехнічних споруд є удаваним;

- суди попередніх інстанцій неправильно застосували частину 2 статті 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна та частину 2 статті 5 Закону України Про приватизацію державного майна , не встановивши, що в договорі експлуатації гідротехнічних споруд наявні всі істотні умови договору оренди;

- не врахували, що позивач не довів суперечність укладеного договору оренди статті 287 Господарського кодексу України та статті 5 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

3.3. Прокурор подав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого проти задоволення касаційної скарги заперечував та просив рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.

4.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 300 господарського процесуального кодексу України).

4.2. Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

4.3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі укладеного спірного договору у сторін виникли правовідносини договору найму, оскільки передача права на експлуатацію передбачає право користування об`єктом. В свою чергу, передача у користування конкретно визначеного майна на певний строк за плату є основними ознаками, які притаманні договору найму.

4.4. Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

4.5. Згідно з частиною 1 статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні.

4.6. Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що на підставі укладеного договору експлуатації гідротехнічних споруд у сторін виникли правовідносини найму майна з елементами надання послуг.

4.7. Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

4.8. Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Обставинами, з якими закон пов`язує недійсність правочину, зокрема, є: невідповідність змісту правочину Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; наявність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

4.9. В силу абзацу другого частини 1 статті 760 Цивільного кодексу України, законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

4.10. За змістом абзацу 5 частини 2 статті 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору, не можуть бути об`єктами оренди об`єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України Про приватизацію державного майна (крім пам`яток культурної спадщини, нерухомих об`єктів, які знаходяться на території історико-культурних заповідників).

4.11. Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України Про приватизацію державного майна , в редакції, чинній на момент укладення спірного договору, не підлягали приватизації об`єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об`єктів, що мають загальнодержавне значення, віднесені, також об`єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема, водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди (абз.19 підпункту г ч.2 ст.5 вказаного Закону).

4.12. Тобто, на момент укладення оспорюваного договору ДП Укрриба як балансоутримувач не міг передавати в оренду гідротехнічні споруди, оскільки діяла пряма законодавча заборона передачі в оренду такого виду майна.

4.13. Судами також встановлено, що перелік гідротехнічних споруд, які було передано відповідачу - 2 в експлуатацію на підставі оспорюваного договору під час приватизації не увійшли до статутного фонду господарського товариства КСП Новгород-Сіверська РМС .

4.14. За змістом частини 1 статті 5 Закону України Про оренду державного та комунального майна в редакції, чинній на момент укладення спірного договору, яка кореспондується з приписами статті 287 Господарського кодексу України орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

4.15. Відповідно до чинного на момент укладення спірного договору Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992, Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

4.16. Відповідно до Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого Указом Президента України від 16.04.2011 №484/2011 в редакції, яка діяла на день укладення договору, Державне агентство рибного господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України. Держрибагентство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства. Згідно з пунктом 4 цього Положення на Держрибагентство покладено, зокрема, функції з управління в межах повноважень об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

4.17. За змістом ст.6 Закону України Про управління об`єктами державної власності Державне агентство рибного господарства України надає орендодавцям об`єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі.

4.18. Отже, правомочності щодо розпорядження об`єктами права державної власності, у тому числі й передачі їх у тимчасове користування (оренду) юридичним особам належать органу, яким у спірних правовідносинах є Фонд державного майна України, але за згодою органу, який здійснює функції управління об`єктом державної власності, тобто Держрибагентства України.

4.19. Встановивши відсутність дозволів уповноважених органів на укладення спірного договору, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що внаслідок укладення між відповідачами договору про експлуатацію гідротехнічних споруд відбулась незаконна передача державного майна в користування приватного підприємства, а тому укладений між сторонами договір є недійсним з моменту його вчинення.

4.20. Доводи заявника, що суди попередніх інстанцій неправильно ототожнили договір експлуатації гідротехнічних споруд з договором оренди, при цьому не врахувавши вимоги статті 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна , якою передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності в той час, як гідротехнічні споруди призначені для виконання спеціальних технічних функцій, а також доводи щодо того, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували частину 2 статті 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна та частину 2 статті 5 Закону України Про приватизацію державного майна , не встановивши, що в договорі експлуатації гідротехнічних споруд наявні всі істотні умови договору оренди, Верховний Судом відхиляються, оскільки судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що оспорюваний договір оренди містить основні ознаки договору найму, а саме: в спірному договорі передбачається здійснення відповідачем - 2 за користування гідротехнічними спорудами щомісячної оплати в розмірі, погодженому сторонами та у визначений договором строк.

4.21. Твердження заявника, що суд першої та апеляційної інстанцій порушили вимоги статті 235 Цивільного кодексу України, вказавши, що укладений між сторонами договір експлуатації гідротехнічних споруд є удаваним, судом касаційної інстанції вважаються безпідставними та необґрунтованими, оскільки суди попередніх інстанцій вказали, що правочин не є удаваним, з огляду на те, що з договору про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд, що перебувають на балансі ДП Укрриба №23/11 від 01.08.2011, не вбачається, що на його підставі у сторін виникли інші права та обов`язки, аніж ті, що випливають із його змісту -передача майна в користування.

4.22. Аргументи ПП Гринько , що суди не врахували, що позивач не довів суперечність укладеного договору оренди статті 287 Господарського кодексу України та статті 5 Закону України Про оренду державного та комунального майна , Верховним Судом відхиляються, оскільки суди всебічно розглянувши та дослідивши обставини справи дійшли правильних висновків, що при укладенні оспорюваного правочину не було додержано вимог вищенаведених статей.

4.23. Слід зазначити, що касаційна скарга ПП Гринько перевіряється в межах доводів поданої ним касаційної скарги. З огляду на те, що вона не містить доводів стосовно пропуску прокурором строку позовної давності та щодо відсутності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді, Верховний Суд не здійснює перевірку оскаржуваних судових рішень в цій частині.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

5.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.2. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України).

5.3. З огляду на те, що скаржник не спростував висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання оскаржуваного договору недійсним, а також не довів неправильного застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування прийнятих судами попередніх інстанцій рішень.

6. Щодо судових витрат.

6.1. Відповідно до підпунктів б , в пункту 4 частини першої статті 315 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції повинні бути зазначені: новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

6.2. З огляду на висновок Верховного Суду про відмову у задоволенні касаційної скарги, підстави для здійснення нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, відсутні.

6.3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на заявника.

Керуючись статтями 129, 300, пунктом 1 частини 1 статті 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства Гринько залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 927/22/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Л. Стратієнко

І. Ткач